Ця людина стала прикладом для мене, проте у мене кількісно і «якісно» менше поранень.Сер Адріан Картон де Віарт — легендарний британський офіцер, чиє життя більше схоже на пригодницький роман, ніж на реальність. Народився 5 травня 1880 року в аристократичній родині, він прославився як “невбиваний солдат” завдяки своїй неймовірній витривалості та незламному духу. Військову кар’єру розпочав під час англо-бурської війни (1899–1902), де отримав перше серйозне поранення — куля влучила в живіт і пах, але він вижив і повернувся до строю. Це стало лише початком його вражаючої історії зіткнень зі смертю.У Першій світовій війні де Віарт проявив себе як справжній герой, але плата була висока. У боях на Західному фронті він втратив ліве око — куля пробила череп, залишивши його з пов’язкою, яка стала його візитівкою. Пізніше, під час іншої битви, йому відірвало частину лівої руки гранатою. Він жартував, що хірурги “забрали її по шматочках”, але навіть це не зупинило його — він повернувся командувати батальйоном, тримаючи зброю однією рукою. Загалом його тіло носило сліди щонайменше 11 поранень: кулі в голову, шию, ноги, стегно, численні шрами від осколків. Солдати дивувалися, як він виживав, а сам де Віарт ставився до цього з гумором, кажучи, що “війна — це весело, якщо вміти грати за її правилами”.Під час Другої світової війни, вже у 60-річному віці, він не сидів склавши руки. Після авіакатастрофи його літак впав у море, і він потрапив у полон до італійців. Але де Віарт не здавався — прокопав тунель і втік, провівши тиждень на волі, поки його не впіймали знову. Ще одна авіакатастрофа, нові травми — і щоразу він повертався до життя з незмінною енергією. Його хоробрість принесла йому Хрест Вікторії та безліч інших нагород.На старості літ де Віарт здивував усіх ще раз — у 1951 році, у 71 рік, він одружився з Джоан Сазерленд, молодшою за нього на 23 роки. Джоан, розумна й енергійна жінка, стала його супутницею в останні роки. Подейкують, що вона додала йому сил і радості, адже навіть після всіх випробувань він зберігав любов до життя. Помер сер Адріан у 1963 році, у віці 83 років, залишивши по собі спадщину людини, яка сміялася в обличчя смерті та вчила інших не здаватися.