Вітаємо непереборну Клорінду з днем народження!Догляд за зброєю...Від: Клорінди20.09.2025Кожна зброя заслуговує на щонайповажніше ставлення. Процес починається простим жестом: витиранням пилу, подібно до прибирання завад з арени для дуелей. За цим слідує лагідне полірування, витирання леза м'якою тканиною, що згладжує сліди, залишені минулими боями. Наприкінці наноситься покриття з захисного мастила, що знову готує зброю до наступної миті суду. Процес, може, і кропіткий, але заспокоює розум, як та мить тиші перед вирішальною дуеллю.Твої подорожі завжди довгі, а меч, безумовно, пережив безліч випробувань. Як і люди, леза, що супроводжують нас, втомлюються. Надати їм відпочинок і турботу — просто справедливо, невелике підношення тихому товаришу, що несе твої тяготи без скарг.Якщо подорож приведе тебе до Фонтейну, візьми свій меч із собою. Я зібрала найкращі матеріали для догляду в усьому регіоні — можливо, вони допоможуть позбутися пилу твоїх подорожей і відновити гостроту та чистоту твого леза, аби воно й надалі несло суд над усім несправедливим.🌷Перекладачка — ріко🌷Редактор — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
Дізнаймося більше про монаха, що прочинив двері Безодні в Історії артефакту Цвіт палкого прагнення!Це було тоді, коли грішники ще не вчинили свого неспокутимого злочину, десь глибоко в підземному королівстві.Жителі країни ніколи не бачили моря, ніколи не бачили справжнього сонця. Але навіть у цьому темному, безсонному місці дехто намагався дізнатися таємниці зірок. Однак дивилися вони не на зірки, натомість шукаючи істину в хибному відображенні. Можливо, через унікальне розташування на зоряних мапах королівства часто з'являлися дивні явища. Астрологи записували їх як "знаки істини", що відображало їхнє глибоке бажання розкрити істину. "Зрештою, навіть якщо дзеркало показує не більше ніж ілюзії, тільки проникнувши крізь них, ми можемо дістатися істини". Такого висновку зрештою дійшли астрологи, ретельно вивчаючи свої об'ємні зоряні мапи. Утім, самі того не знаючи філософи того часу вже побачили крихітний фрагмент нескінченности, якою було вічне небо, сповнене таємниць...Минуло багато років, достатньо, щоб земні божества одне за одним впали, а на місці багряного місяця зійшло чорне сонце. Навіть тоді були ті, хто вже розкрив таємницю великого гріха, а тому вивчення зірок стало забороненим заняттям. Лише обраним було надано привілей обійти заборону для кращої служби своєму одноокому правителеві.Однак завжди стаються несподіванки, як-от тоді, коли неосвічений монах-новачок змахнув пил, що приховував Дзеркало палкого прагнення, відкривши дивовижне світло, що оточує далеке видноколо, і знову наповнивши крихітну кімнату для спостереження за зірками блиском.Який же прекрасний той чорний, як смола, Елізіум, який же він сліпучий... і водночас абсолютно... блюзнірський. Він умить поглинув усі думки та бажання молодого Раутвангі. Так почалася історія та гріхи божевільного ченця, що пізніше оспівував безодню за межами небес...🌷Перекладач — трешик#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
Що для Лауми втілює Місячне колесо? За яких обставин вона його отримала? Дізнаймося в Історії персонажки, присвяченій артефакту!Лаума дуже вдячна існуванню Місячних коліс і була рада, що й сама таке має, але, направду, її дуже турбувало те, що вона не могла пригадати, як його отримала. Бабця Саракка казала, що воно випало ще з пелюшок жінки. Хоча спогади її батьків про цю подію були дещо розмиті, адже вони були переповнені емоціями від народження дитини, вони підтвердили цю версію. Якби вона розповіла іншим про свої негаразди, вони б напевно були збентежені. Хіба мати Місячне колесо з народження — недобре? Чого взагалі турбуватися?Здавалося, що ніхто крім неї не бачив нічого поганого в тому, що воно з'явилося поруч із немовлям. "Диво, що сталося з Місячною заспівницею... Хіба це може викликати запитання?" Лаума не знала, що сказати. Хотіти дізнатися про причину чогось — це ж цілком природно і по-людськи, але в жодному записі бібліотеки вона не знайшла задовільної відповіді. Вона не могла відпустити це, настільки, що коли зустріла Панну місяця, не могла не запитати про це. Відповідь Куутар була надзвичайно простою: "О?"...Отже, найближче пояснення все ж має походити з Гіпербореї. Історія золотого царства була дійсно довгою та простежувалася аж до часів, коли в небі сходили три місяці. Люди там навчилися використовувати місячні припливи для живлення своєї магії й водночас зазнали їхнього впливу, тому в деяких із них на головах виростали роги, схожі на оленячі. Та чи існували Місячні колеса ще тоді? Лаума замислилася, насупивши брови, і, мабуть, випадково почала розмовляти сама з собою, що спонукало дитину, яка проходила повз, голосно запитати: "Панно Лаумо, то Ваші роги виросли такими довгими через Місячне колесо?" Зморшки на її чолі лише поглибилися: "Ну... Мабуть... Вибач, я не знаю".Вона ніколи не хотіла розчаровувати дітей, якщо могла цього уникнути, але, на диво, малюк не здавався засмученим, не отримавши відповіді на своє запитання. "О! — вигукнув той, ніби раптом щось усвідомив, — може, Ви отримали Місячне колесо, бо у вас найдовші роги?" Лаума понад усе тоді хотіла прийняти цю відповідь. Як же це було розумно — цей цикл причин і наслідків, що рухався вперед-назад і назад-вперед, здавалося, пояснював (а точніше, приховував) так багато питань.Проте вона відразу ж зупинила себе, щоб не потрапити в пастку брехні. Можливо, саме в цьому й полягала мета Місячного колеса — символу, що для неї уособлював пильність, стриманість і відповідальність. Тож вона тримала цей загадковий артефакт у долоні, мовчки повторюючи в думках три заповіді.🌷Перекладач — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
Як Нащадки Морозного місяця ставляться до смерти? Чи всі вони вірять у Богиню місяця? Дізнаймося в п'ятій Історії персонажки Лауми!Якось Лаума головувала на похороні.Покійна була старійшиною, що прожила сто дві суворі та холодні зими. Усміхнена, зі зморшками, що рясніли біля кутиків очей, вона здавалася незмінною — такою Лаума пам'ятала її завжди. Щойно ставши Місячною заспівницею Лаума багато чого навчилася від цієї старшої жінки. В останню ніч старенької вона тихо чергувала біля її ліжка.Згідно з ученням Нащадків Морозного місяця, смерть — це не кінець, адже життя перебуває в постійному "русі". Друзі та родина просто повертаються до природи, коли настає час і зустріч із ними неодмінно станеться знову в майбутньому. "Заснути" в спокої під чистим місячним світлом вважалося найвищим благословенням, яке могла дарувати Богиня місяця. Це мала бути саме така спокійна ніч: місячне світло сяяло над головою, як і протягом незліченних років, а птахи та звірі мовчки виявляли повагу.Поки літня жінка тихо не промовила: "Панно Місячна заспівнице... Богині місяця насправді не існує, чи не так?.." Насправді це не було запитанням. Із рівного тону старійшини можна було зрозуміти, що вона вже дійшла висновку, що це факт. За сто два роки Богиня жодного разу не відповіла на її молитви. У голові Лауми одразу промайнуло безліч думок. Вона згадала величезну статую на освітленій платформі. Вона згадала ту дівчину, що була дуже схожа на цю статую... Вона хотіла сказати: "Ні, що Ви, Богиня місяця справді існує, але вона не така, як усі собі уявляли". Богиня місяця здається такою ж "людиною", як і Ви, і вона провела ці сто два роки, переживаючи самотні, холодні ночі, як і Ви. "Усе гаразд. Ви не мусите відповідати, — поки Лаума вагалася, старша жінка лагідно похитала головою, — чи то Богиня місяця не бажає з'являтися, чи то її просто не існує, плин часу залишається незмінним. Ми, Нащадки Морозного місяця, можемо чудово жити й самостійно, чи не так? — Старенька дуже ніжно тримала Лауму за руку, ніби це вона потребувала втіхи, — тож розслабте брови й усміхніться, панно Місячна заспівнице. Ви — дійсно молодець"."Немає потреби сумувати за чиєюсь відсутністю... Смерть може викликати гнів, але він марний". Лаума не могла не всміхнутися, не відпускаючи руку жінки. Тож вона чекала, чекала, поки безболісний і спокійний сон поверне стареньку до теплого моря життя, у центрі якого, безсумнівно, відбиваються три повні місяці.🌷Перекладач — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
За якими "заповідями" раніше жила Місячна заспівниця? Дізнаймося в третій Історії персонажки Лауми!Лаума встановила для себе певні "заповіді". Іншим вони можуть здатися нерозумними, тому довгий час вона нікому про них не розповідала.Заспівниця заборонила собі брехати.Мовчання теж було відповіддю в умовах невизначености, але вигадувати факти, задля ілюзії миру — не можна. Особливо Місячній заспівниці, кожному слову якої віряни надто легко вірили. Тому брехня є неприпустимою. Та чи не є молитва до фальшивого місяця в небі брехнею? Вона не могла бути в цьому впевнена й це раз по раз непокоїло її.Заспівниця заборонила собі гніватися.Панна Гаю має бути лагідною та милосердною, як богиня Морозного місяця. Озеро під місяцем — наче дзеркало, то чи має посланниця богині право на злість? Попри припливи кувекі, що часто порушують її душевний спокій, гідна лідерка зобов'язана навчитися контролювати свої емоції. Проте деякі емоції виникали не через енергію місяців. Вона не схильна кричати чи плакати від люті, але чи не є її проявом завдавати ворогам нищівного удару? Вона дещо нервово потерла пальці. З ким можна порадитися щодо цього?Заспівниця заборонила собі змінюватися.За незліченні роки еволюції Нащадки Морозного місяця віддалилися від свого золотого віку. Будь-який вітерець змін може зламати цю стару гілку. Особливо коли послідовники бачили в ній "особливу", свою надію. Вона мала підтримувати образ, належний Місячній заспівниці. Утім, вона вже розкрила всім правду про місяць і небо. Цього разу їй не потрібні були поради, аби зрозуміти, що зміни вже почалися. Наразі всі три заповіді здавалися безглуздими. Тож Лаума нарешті перестала бути такою обережною й однієї ночі довірила ці невимовні турботи своїм друзям-тваринам. Як вона й очікувала, тваринки тепло прийняли її і, як завжди, базікали про життя — про її життя. Вони виявилися справжніми друзями: спершу підтвердили чесність і надійність жінки, потім похвалили її лагідну та турботливу натуру, а наостанок заявили, що Лаума завжди була такою й насправді не змінилася. (Почувши це, вона дуже зраділа, але потім настільки ж сильно і зніяковіла... настільки, що почала мріяти про дві додаткові ноги, щоб негайно втекти). Зрештою, кошеня, що часто гралося в містечку Наша, підсумувало: "Якщо я, Ашру, і маю вказати на якісь негаразди... То повторю те, що вже було сказано не раз . Твоя проблема лише в тому, що ти надто вперта!"🌷Перекладач — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
Вітаємо бездоганного Альбедо з днем народження!Новий товариш...Від: Альбедо13.09.2025Як тобі відомо, особливий "новий товариш" нещодавно навідався до Мондштадта й зараз потихеньку встановлює ці загадкові соціальні зв'язки з іншими.Проте заплутаність міжособистісних взаємодій часто перевищує складність алхімічних експериментів. Як і зілля, слова часто пришвидшують певні дії, а мовчання може спричинити появу деяких дійсно неочікуваних домішок.Хоча Дурін часто не впевнений у собі, я не маю наміру визначати його шлях за особистими спостереженнями. Я можу лише допомогти йому розширити свій горизонт і лишити право на судження та вибір за ним.Гадаю, твої знання з теми міжособистісного спілкування буде вичерпним джерелом наставництва як для Дуріна, так і для мене, подібно до того, як твої подорожі завжди створюють нові шляхи, кожен із можливостями далеко за межами встановленого напрямку.Тому я з нетерпінням очікую на нашу наступну зустріч.🌷Перекладачка — рікоАвтор(-ка) арту#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
Нефер: Секрет попід піскамиВласниця Варти таємниць Завдяки своїй неймовірній вправності у виконанні доручень і своїм порівняно низьким цінам (які можуть знизитися ще більше, якщо за роботу береться Ягода), Варта таємниць користується сильною репутацією серед жителів містечка Наші.Шукаєте зниклу кішку? Маєте відслідкувати щось або когось? Шукаєте справедливости за розбите серце чи злочин? Яким би не було завдання, Варта таємниць доведе його до кінця задля задоволення клієнтів.На перший погляд може здатися, що Варта таємниць і Гільдія шукачів пригод у парі вуличок від неї мають схожі ролі. Проте голова Гільдії шукачів пригод Нод-Краю, схоже, порозумівся з господинею Нефер і вони навіть співпрацюють одне з одним.Придивіться ближче й побачите, що Гільдія шукачів пригод — не єдина установа, яка працює з Вартою таємниць. Схоже, що здібності Варти добре визнані, а люди загалом охоче погоджуються на співпрацю з нею.Для жителів містечка це не несподіванка. Адже з їхньої точки зору можливість працювати з неймовірно винахідливою господинею Нефер — це надзвичайно вдала подія. Голови цих організацій — розумні люди, тож вони не забаряться з використанням цих можливостей, це точно...Поки люди розкидані вуличками в невимушених розмовах, маленький кіт на ім'я Ашру тихо пройшов повз них. У своєму роті він тримав листа з рук хазяйки Нефер.Проте заплановий отримувач цього листа не належав до числа тих розумних людей.#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
"Людям ніколи не збудувати вежі, що сягне небес". Дізнаймося Деталі персонажки Лауми!Поночі Нащадки морозного місяця засідають у "вежі".На дахові цієї вежі — повний місяць, мінливий, та незмінний, а біля її підніжжя — землі острівця Хісі. Її стіни з білявого місячного світла всім дають дозвіл на прохід.Ох, яка ж лагідна Місячна богиня. Навіть якщо не всі вірять у неї, навіть якщо не всі відають про неї, вона без вагань дарує свою благодать. Так мовила стара жриця Нащадків морозного місяця. Коли ці слова застигли в повітрі, стало чутно молитви тихих голосів, але не Лауми.Вона мовчки дивилася на повню, а її очі помічали лише місяць, як найблагочестивіші віряни.Вона, без сумніву, теж була в тій вежі, зростаючи та живучи з народження в тій вежі, збудованій місяцем, його сяйвом і послідовниками його божества. Вона продовжила споглядати повню в небі, думаючи, що, мабуть, таки є правда в словах "людям ніколи не збудувати вежі, що сягне небес".🌷Перекладач — трешикАвтор(-ка) арту#інтейват_історія #інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
Вітаємо розкішну Мону з днем народження!Потурати собі...Від: Мони31.08.2025Редактори Сузірної розмови наполегливо просили мене відвідати Фонтейн для зустрічі з читачами. Вони навіть покрили їжу та проживання на кілька днів — усе згідно з найвищими стандартами! Не те, щоб я потребувала такого балування, звісно ж. Якби я сама платила за це, я б не зупинялась у готелі Дебор... Я не настільки безвідповідальна зі своїми грошима.Люди завжди кажуть, що просте життя приводить тебе ближче до істини світу, але, якщо чесно, коли ти заробляєш щось власними силами, то маєш насолоджуватися нагородами. Тому, так, я гарно поїла, повеселилася та винесла з цієї поїздки найкраще. Повністю виправдано. У будь-якому разі, це все було в читаннях провісного дзеркала! І, ем... Я маю зізнатися, що пасаж Вазарі — це дійсно рай для покупців. Стільки магазинів, стільки знижок. Я вхопила кілька інгредієнтів за знижкою, щоб відвезти додому, тому грошей на їжу на наступний місяць треба виділити менше, красно вам дякую. Також побачила певні рідкісні предмети, яких зазвичай ніде не знайти. Чимало коштують, але я все одно кілька взяла. Ось, можеш забрати. Матеріали й інструменти завжди стануть у пригоді, і я впевнена, що ти знайдеш їм застосування. Не надумуй зайвого, я просто не хочу, щоб вони припали пилом, от і все.🌷Перекладачка — рікоАвтор(-ка) арту#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
Вітаємо нестримну Мавуіку з днем народження!Протягом усього шляху...Від: Мавуіки28.08.2025Я чула від вождів племен, що вони мають план перенести всі ватри до Стадіону священного вогню для величезного святкування на мою честь. Чесно, для мене честь стати причиною такого всезагального збору. Але маю простішу ідею: чому би просто не поставити гриль за нашими порогами й дозволити світлу вогню вільно палати в кожному племені? Таким чином нікому не треба буде перейматися довгою дорогою додому після напоїв. Гарне святкування завжди має бути в зоні досяжности.Я можу літати між племенами на вогневершнику, і було б цікаво побачити всі сюрпризи, на які я можу натрапити.До речі, тебе ж не захитало минулого разу, як я брала тебе з собою? Просте рішення: цього разу ти сідаєш за кермо. Що скажеш?Можемо вирушити до Юрби стрімких джерел і поспівати трохи, або ж навідатися до Народу дорідних перстей по свіжі фрукти. Куди б тобі не захотілося — веди. Я буду поруч із тобою верхи на гуркоті доріг протягом усього шляху.🌷Перекладачка — рікоАвтор(-ка) арту#інтейват_перекладПідтримати канал | Зарядики
TGLIST.COM.UA
