Інклюзивна спільнота "Творча Майстерня"

Втрачати когось завжди важко💔Ми часто не цінуємо близьких людей поряд. Гніваємось, за буденністю та вантажем проблем забуваємо про найважливіше:Сказати чи написати: «Як у тебе справи?», «Я тебе люблю», «Як же мені пощастило, що ти є у моєму житті», «Зустрінемось сьогодні?», чи «Зідзвонимось?», «Пробач» або «Дякую»...Наче нічого складного, але чомусь завжди не вистачає часу, сил, бажання. Іноді ми надолужуємо втрачене, але буває, що дорогі нашому серцю люди йдуть. Безповоротно йдуть. І залишається валіза несказаних слів...Це може бути хтось з родини, сім’ї, кола друзів і знайомих, кохана людина чи колега по роботі. Сьогодні є, а завтра немає🥹Особливо, коли за вікном, окрім барвистого листя, літають ракети та шахеди😰Хочемо поділитись з вами поезією авторки, якої, на жаль, вже близько півроку немає серед живих🖤💙«ГЕРОЯМ»💛✒️«АРЛЕКІН»✒️Автор: Amara✍️Читає: Роман Фещак🎙️Звукорежисер: Звукова хвиля🎧Не забудьте поставити свічечку за померлих з ваших родин, бо сьогодні не лише геловін, а й день усіх святих або у народі — задушні дні🕯️Бережіть себе та своїх найрідніших🙏#День_усіх_святих #вірш #декламація #громадянськалірика #інтимналірика #Amara #РоманФещак #Звуковахвиля

Всім по привіту👋Нагадуємо, що через 10 днів завершується приймання робіт на конкурси:«Фантастична майстерня» та «Чотири дарунки»🔮Дедлайни: по 30 жовтня прозовий конкурс і по 31 жовтня поетичний ⏳Чекаємо на ваші творчі подаруночки для майстрів😍Бажаємо натхнення та часу, щоб встигнути податись на обидва конкурси✒️✍️📖Як зразок роботи на конкурс «Фантастична майстерня» можемо запропонувати почитати оповідання «День переродження та його наслідки», автор — Роман Фещак😈Обсяг цієї роботи значно більший, але всі інші умови дотримані: фентезі +святкування дня народження, зокрема у першій половині твору🫡Про всяк випадок уточнимо: при поданні тексту на конкурс учасник автоматично погоджується на озвучування свого твору та публікування на телеграм-каналі та інших ресурсах майстерні з вказанням автора ©️Не баріться, бо може саме ваша поезія чи проза посяде призове місце та отримає ласі призи😋P. S. Будемо вдячні за поширення допису та залучення якомога більшої кількості майстрів фантастичного слова🖋️#проза #поезія #фантастика #фентезі #деньнародження #нагадування #конкурс #Фантастичнамайстерня #Чотиридарунки

У ЛІТОВесна в відчуттях від травневої зливи:Нарешті звільнилася, можна спочити.Спішить на транзитний вечірній експрес,Бо поклик до мандрів у серці воскрес.Зібрала в рюкзак необхідне та літнє,Стрибнула в вагон: її напрям у літо,Де море і хвилі, гарячий пісокІ вітер Зефір, що шепоче: "Все ок».Назустріч вагону лиш небо вечірнєБіжить і співає із вітром про ніжність.Мелісовий чай допиває до дна,Вона розглядає пейзаж із вікна.Ряхтіють переліски, луг, мов колиска,Село між полів, он видніється близько.Агатову крайку накинула ніч,А сон доторкнувся руками повік.Наснилася діві прадавня молитва, Слова повторила за Живою швидко —Закляттям війну залишили без сил,Стрибог із вітрами ще й горе прикрив. Всі духи родів доєднались до Долі:Війну остогидлу у гори проводять,Скидають це лихо в найглибший вулкан —Сварог переплавив і мир вже кував...©️ Раміна СолнцеваБільше творів авторки тут:Телеграм-канал📎Профіль на літературній платформі "Аркуш"📎Фейсбук📎Інстаграм📎#поезія #пейзажналірика #громадянськалірика #РамінаСолнцева #бабинеліто

Літній сонХвилі гойдали, проміння блищало в очах,Арфа небесна лунала тихенько в серцях.Пляж поглинав у пісок несміливість її,Вітер куйовдив шаленство розжарених тіл.Сумніви впали з останнім тканинним щитом —Паростки, що зачекалися, рвали нутро.Жінка звивалась, стогнала, раділа... ПісокМовчки бринів, шарудів, загортаючи в сон.Дотики пальців мурахами бігли по ній,Шкіра ввібрала у себе серпневі вогні.Він насолоджувався, упивався їїСонцем п'янким, обпікав серцевину своїмПоглядом пристрасних темно-зелених очей.Місяць зійшов, прохолодним укривши плащем —Тіло її вимагало продовження сну.Хвилі гойдали утому й вечірню пітьму.Ранок прийшов — розповзлися тумани з-під вій,Келих вина розчинився світанком у ній.Море шептало — гостинно розкрило вуста,Жінка ступала піщинками літнього тла.Будні схопили в тенета. Щаслива — сама.Інші гуляють сновиди — курортний роман.Море карбує відбитки кохання в пісок,Тіло на тілі — на двох запечатався сон.©️ Роман Фещак (жовтень 2024 р.)#вірш #інтимналірика #витонченаеротика #РоманФещак #бабинеліто

Букви мого іменіВлітку багато забав, але найбільше я люблю, коли йде дощ. Після дощу будуть калюжі.Цього дня я прокинувся від сонячних променів, що заглядали у моє вікно. Чудово! Можна кататися на велосипеді. Мама приготувала улюблений сніданок. Потім я вже хотів бігти на вулицю, але зупинився. Мама гукала, що потрібно вчити букви. Мені більше до вподоби цифри. Однак я дуже хочу сам читати, тому треба вчити абетку.Ми довго переглядали картинки для запам’ятовування букв, але я називав лише «О». Мама дозволила йти гуляти. Тільки запитала чи знаю я свої літери в імені та назвала кожну. Мені сподобалося як вони звучали та побіг.На майданчик я взяв із собою свої будівельні автівки. Вже хотів зробити гараж з піску, та побачив як до мене махає сонце.— Привіт. Твоя перша літера в імені «С» як і моя. Сашко та сонце.Я був вражений.Потім мої автівки виїхали з піску та зупинились біля мене.— Твоя друга літера «А» як і наша. Автівки та Сашко.Я ще більше здивувався. Взяв велосипед і хотів їхати, коли шолом гукнув із лавки, де я його залишив:— Не забувай про безпеку. До речі, моя перша літера як і твоя третя в імені. Шолом і САШко.Почав накрапати дощик і я поспішив додому. Встиг пообідати та знову вийшов, як дощу вже не було. Зате були калюжі. Я стрибав і стрибав... Раптом побачив в одній із калюж віддзеркалення літери «К». Вона з’явилася з води й стала стрибати зі мною. Це було дивовижно.— Зажди, літера «К» є в моєму імені.— Так, — посміхнулася літера й перетворилася знову у калюжу.Ввечері я все розповів батькам.— Що ж у тебе видалася неймовірна пригода, — сказав тато.Тоді мама запропонувала намалювати літери, з якими я познайомився. Ми взяли олівці й намалювали різноколірні літери мого імені.— Ой, «О» забули, — сказала мама.— Ні, «О» є у слові олівці. Тільки вони не говорять, — відповів я.Ось так я запам’ятав свої перші літери.©️ Віта Антошина#проза #дитячалітература #ВітаАнтошина #бабинеліто

Так багато втрат🥹 Скільки невимовного лиха вчинили ті, що колись називалися «братами»💔Східний сусід завжди був, є і буде підлим народом, що лише вміє красти, руйнувати та вбивати👿Допоки відважні ЗСУ боронять батьківщину та проганяють московських гадин з України, пропонуємо долучитися до написання антидиктаторських оповідок✍️Приймання робіт на конкурс «Смерть диктатора» триватиме по 25 вересня, тож нумо трощити нелюдів і їхнього вождя міцним українським словом💪Чекаємо ваші конкурсні роботи, у яких кристалізується вся національна лють⚔️Тільки не забувайте про оригінальний і цікавий сюжет, у кінці якого пуйло має здохнути🗡️😱🪦Детальніше про умови конкурсу читайте тут👈Не баріться, бо можливо саме ваш твір посяде призове місце та стане віщим для мешканців боліт✌️Про всяк випадок уточнимо: при поданні тексту на конкурс учасник автоматично погоджується на озвучування свого твору та публікування на телеграм-каналі та інших ресурсах майстерні з вказанням автора ©️P. S. Будемо вдячні за поширення публікації та залучення якомога більшої кількості майстрів убивчого слова🖋️#проза #патріотизм #нагадування #конкурс #Смертьдиктатора