У Китаї двох колишніх міністрів оборони засудили до смертної кари за хабарництвоКолишніх очільників Міноборони КНР Лі Шанфу та Вей Фенхе визнано винними в отриманні великих хабарів. Ці справи не є випадковими й не пов’язані з особистою примхою Сі Цзіньпіна. Навпаки, вони стали продовженням масштабного посилення чисток у військовій промисловості та силових структурах, включно з Міністерством оборони.Минулого року розслідування було ініційоване проти Хе Вейдуна та його оточення. Хе Вейдун є фігурою високого рівня і раніше курував ключові напрями військової підготовки НВАК.У військовій промисловості та Міністерстві оборони також масово проводяться розслідування корупційних справ, перевіряється професійна придатність кадрів. У 2025 році відбулася серія чисток у Ракетних військах НВАК — найбільша за десятиліття. Під удар потрапили не лише генерали, а й інженери, а також керівники військових компаній. Чистки торкнулися аерокосмічних підприємств і державних компаній оборонного комплексу. Серед них можна виділити China Aerospace Science and Technology Corp, яка пов’язана з ядерними та ракетними програмами й відповідає за модернізацію армії.Політична боротьба в більшості випадків не є головною причиною репресій в апараті КПК і китайської влади. Водночас було б безглуздо заперечувати її існування: вона справді триває, однак кримінальні справи у ВПК, як правило, виходять за її межі. Китайські еліти перевіряють боєготовність, компетентність кадрів, стимулюють модернізацію армії та випалюють ненадійні елементи в межах конкретної мети — підготовки до військової операції проти Тайваню.Це прямо випливає з контексту й динаміки міжнародних відносин останніх років між США та Китаєм. У цьому зв’язку необхідно розуміти конфігурацію військових і політичних відносин у Тихоокеанському регіоні.Китай активно готується до війни за Тайвань: сьогодні надбанням громадськості є факт, що у 2022 році голова КНР доручив Народно-визвольній армії Китаю «бути готовою до атаки» на Тайвань до 2027 року. Окрім іншого, це суперечить логіці мирної інтеграції Тайваню в межах концепції «одна країна — дві системи», яку публічно просуває китайська влада та відкрито відкидають еліти Тайбея.Окрім китайських інтересів, існують і американські — зберегти Тайвань із його провідною роллю у виробництві мікрочипів і стратегічними ресурсами у сфері власного впливу. США мають військову інфраструктуру та блок AUKUS, який послідовно вибудовується американськими елітами незалежно від їхньої партійної належності. До нього входять Австралія, Велика Британія та США. Японія, Південна Корея та Філіппіни є американськими союзниками, а QUAD (Чотиристоронній діалог із безпеки) включає США, Японію, Австралію та, що особливо важливо, Індію. Ці союзи, розгорнуті вздовж морського периметра Китаю, покликані стримувати його вплив.Активізація апаратних чисток збігається з приходом республіканців, які поставили Тихоокеанський регіон, тобто стримування Китаю, до числа зовнішньополітичних пріоритетів. Це переводить світову політику на новий рівень конфронтації та тягне за собою прискорення політичного часу, спонукаючи акторів дедалі завзятіше боротися з внутрішніми суперечностями та зовнішніми загрозами.У США це проявляється в тиску на Іран — ключового китайського союзника та постачальника нафти. У Китаї — у масових чистках силових структур у межах виконання директиви Сі від 2022 року.