Осінь 2000 року стала такою собі точкою неповернення для Кучми. Пінчук це відчув і було прийнято рішення діяти — він почав промивати мізки українцям через свій новокуплений телеканал ICTV.В чому заключається ця «точка неповернення»? У листопаді 2000 тодішній нардеп Олександр Мороз вийшов на трибуну ВР і оприлюднив записи, на яких Кучма обговорює, як «розібратися» з журналістом Георгієм Гонгадзе. На той момент Георгій вже 2 місяці був мертвим.Пінчук замість того, щоб жахнутися від того, що його тесть фігурує у справі про вбивство, включив свою медіа-машину на повну потужність, бо Пінчуку було плювати на правду, треба було терміново відмити родину.Пінчук привіз з Москви майбутнього топ-пропагандиста Кремля — Дмитра Кисельова. Так-так, того самого, який погрожував світу ядерним попелом. У 2003 році Кисельов став зіркою ICTV і лагідно пояснював українцям, що вбивство Гонгадзе — це не злочин влади, а «спецоперація Заходу» проти найдобрішого президента Кучми.При чому, Пінчук вирішив не обмежуватися одним руснявим пропагандистом, паралельно з цим він замовив у британців документалку з назвою «Піар». Весь сенс цього кіно зводився до того, що акція «Україна без Кучми» — це змова, а вбивство Гонгадзе — лише привід для повалення законної влади. Тобто, зять президента Пінчук особисто фінансував фільм, де виправдовували ВБИВСТВО. І фінансував за гроші, які ж заробляв на приватизованих через тестя заводах.І навіть після Помаранчевої революції Пінчук тримав Кисельова на каналі аж до 2006 року. Той звісно слухняно «мочив» Ющенка та відверто ліпив рейтинг Януковичу.Пінчук свідомо штовхав Україну в лапи проросійського ставленика, який пізніше приніс нам лише кров та руйнування. Для олігарха було важливо зберегти доступ до корита, а ціна у вигляді майбутнього країни його ніколи не хвилювала.До речі, за вбивство Гонгадзе ніхто з верхівки тодішньої влади так і не відповів. Зам'яли, і так у нас завжди.