Центр підтримки та розвитку ТОЧКА РОСТУ

🎬 "Точка Росту" запрошує на кіно-зустріч спільно з Ветеран-ХАБ! 🎬Захід відбудеться за адресою:📍 м. Миколаїв, вул. Ковальська, 5Разом переглянемо українську кінострічку «Бачення метелика» (2022) — глибоку та емоційну історію про жінку-військову, яка повернулася з полону та намагається знову знайти себе у світі, що змінився назавжди.Фільм порушує важливі теми внутрішньої сили, переживання травматичного досвіду, пошуку підтримки, прийняття себе та відновлення після складних життєвих випробувань. Це історія про стійкість, свободу та право людини самостійно визначати своє майбутнє.Після перегляду відбудеться обговорення з психологинею Наталею — поговоримо про переживання втрати, відновлення внутрішніх ресурсів, підтримку та шляхи повернення до себе 🫂🗓 Коли: 18 червня (четвер)⏰ Час: 16:00Реєстрація за посиланням 👇🏼https://docs.google.com/forms/d/1cN9DWplpQz1epWQ34V7wzVvAx8xO7_3by1HuVJzpC1c/viewformПідтвердження участі в телефонному режимі ☎️Чекаємо на Вас! Переглянемо, відчуємо, обговоримо. 🎥✨

Наталія Кобринська — голос жіночого руху в УкраїніНаталія стала однією з перших, хто відкрито заговорив про рівність і права жінок у суспільстві XІX століття.Спостерігаючи за тим, як мало можливостей мають жінки, Наталія виступила за те, що жінка повинна мати право вчитися, працювати, говорити власним голосом і самостійно визначати своє життя.У 1884 році Кобринська організувала перше українське жіноче товариство в Станіславові (сьогодні Івано-Франківськ), яке стало початком організованого жіночого руху в Галичині. Пізніше, у 1887 році, вона разом з Оленою Пчілкою видала альманах «Перший вінок» — першу в Україні жіночу збірку літературних творів.Наталія писала оповідання, есе та публіцистику, у яких піднімала теми освіти, свободи вибору та внутрішньої сили жінки. Це було дуже сміливою позицією. Її ідеї стали основою українського жіночого руху, який розвивався вже у ХХ столітті — це була спроба змінити саму систему, в якій жінки були «другорядними».Зміни починаються з тих, хто наважується говорити 🙌

Марина В’язовська — жінка, яка підкорила одну з найскладніших математичних задачМарина — українська математикиня, яка у 2016 році розв’язала складну математичну задачу про найщільніше пакування куль у восьмивимірному просторі. Задачу, яка залишалася нерозв’язаною понад 400 років!За свій внесок у математику в 2022 році Марина отримала Медаль Філдса — найпрестижнішу нагороду в галузі, яку часто називають «математичним Нобелем». Її досягнення стало визначною подією не лише для України, а й для всього наукового світу.Марина В’язовська стала другою жінкою в історії, яка отримала Медаль Філдса. За майже 90 років існування цієї нагороди її лауреатками стали лише дві жінки — і одна з них українка 🇺🇦Марина народилася в Києві, навчалася на механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а нині працює професоркою у Федеральній політехнічній школі Лозанни у Швейцарії.Жінки в науці не лише відкривають нові знання — вони змінюють наше уявлення про те, що можливо 🙌

Марія Заньковецька — видатна українська акторка, яка не лише підкорила сцену своїм талантом, а й довела, що жінка має право обирати власне покликання та присвячувати себе справі, яку любить.Народившись у дворянській родині, вона мала жити «пристойним» життям дружини та господині. Проте Марія мріяла про сцену. Всупереч волі батька та чоловіка вона залишила звичне життя заради театру і взяла сценічне ім'я на честь рідного села Заньки.Марія Заньковецька стала першою жінкою в Україні, яка отримала звання народної артистки республіки. Її називали «царицею української сцени», а глядачі настільки захоплювалися її грою, що вистави з її участю ставали справжніми подіями.У той час, коли розлучення для жінки могло означати осуд і втрату репутації, Марія наважилася розірвати нещасливий шлюб, щоб жити у згоді зі своїми цінностями та покликанням. Це був сміливий крок для кінця XIX століття.Кожна жінка має право мріяти, робити власний вибір і будувати життя відповідно до своїх цінностей, а не очікувань інших людей 🙌

Одну з перших мов програмування у світі створила науковиця з Києва. І майже ніхто не знає її імені - Катерина Ющенко 💻✨У 1950-х роках Катерина створила Адресну мову програмування — одну з перших мов програмування високого рівня у світі. Вона дала змогу писати програми значно простіше та швидше, без складних машинних кодів, що стало справжнім проривом для тогочасної науки й техніки 💻✨Саме завдяки її ідеям з’явилися принципи, які сьогодні використовуються у сучасному програмуванні: робота з адресами пам’яті, автоматизація обчислень та зручніші способи написання програм. Її розробки застосовували під час складних наукових і технічних розрахунків, зокрема у сфері космічних досліджень, інженерії та науки 🚀Катерина Ющенко написала понад 200 наукових праць і виховала ціле покоління програмістів та науковців. Її внесок став важливою частиною історії розвитку інформатики не лише в Україні, а й у світі 🌍Жінки в науці — це сміливість мислити інакше, змінювати майбутнє та залишати слід у світовій історії 💙

Софія Окуневська — перша жінка-лікарка Львова та одна з перших українських лікарок. Вона стала першою жінкою в Австро-Угорщині, що офіційно здобула медичну освіту, у час, коли жінкам майже не залишали права на професію чи навчання.Софія працювала терапевткою, гінекологинею та педіатринею у Львові, допомагаючи насамперед жінкам і дітям із малозабезпечених родин. Окуневська була активною діячкою жіночого руху: виступала з лекціями, писала у пресі, підтримувала емансипацію жінок і відстоювала їхнє право на освіту та професію. Під літературним псевдонімом «Єрина» Софія писала твори, у яких поєднувала медичні знання та глибокий соціальний аналіз.Окреме місце в її житті займала дружба з Ольгою Кобилянською. Саме Софія вплинула на її світогляд і допомогла Кобилянській перейти від німецькомовної творчості до української мови. Їхня дружба стала важливою частиною розвитку української культури та жіночої інтелектуальної спільноти.Сміливість однієї жінки може відкрити шлях для багатьох поколінь після неї 🙌

Геді Ламарр - одна з найкрасивіших жінок ХХ століття, але за цією зовнішністю ховалася ще й неймовірна винахідниця!Батько Геді, Еміль Кіслер, був банкіром зі Львова, а мати, Гертруда Ліхтвіц — піаністкою з Будапешта. Геді з дитинства навчалася акторської майстерності, захоплювалася мистецтвом і цікавилася наукою та технікою.Геді була відомою акторкою свого часу - працювала в Голівуді, знялася приблизно у 30 художніх стрічках, зокрема в історичних драмах і пригодницьких фільмах.Під час Другої світової війни Геді разом з Джорджем Антейлом створила систему «стрибкоподібної зміни частот», це і є основою сучасного бездротового зв’язку: Wi-Fi, Bluetooth, GPS, мобільного зв’язку.Хоча її внесок довго недооцінювали, згодом вона отримала визнання та нагороди. А день її народження - 9 листопада, у німецькомовних країнах сьогодні відзначають як День винахідника.Жінка може бути різною одночасно — творчою, сильною, красивою, розумною та сміливою. І не дозволяти світу обмежувати себе лише одним образом 💛

Вірджинія Сатір — американська психотерапевтка та одна з засновниць сімейної терапії, яка змінила підхід до розуміння людини, стосунків і внутрішніх процесів.Вона жила у ХХ столітті, коли психологія лише починала глибше досліджувати роль сім’ї у формуванні особистості. Вірджинія обрала шлях, у якому головною цінністю стала людина, її почуття, досвід і право бути почутою.У своїй роботі вона піднімала теми самоцінності, відкритої комунікації та впливу сімейного досвіду на життя людини.Вона показала, що проблеми — це не «поломка», а сигнал про потреби, які залишилися непочутими. І що кожна людина має внутрішній ресурс для змін:Ми не шукаємо винних.Ми шукаємо ті обмеження, в яких жили наші батьки.Розуміючи їхній дефіцит,ми перестаємо чекати від них того,чого вони не могли дати,і починаємо шукати це самі.Її підхід став важливим кроком до усвідомлення того, що шлях до змін починається з розуміння, прийняття і відповідальності за власне життя.Кожна жінка має право на підтримку і внутрішню опору 🙌

Нещодавно у книжковому клубі «Точки Росту» ми читали книгу "Вибір" авторки Едіт Єґер.Сьогодні, в пам`ять про неї, хочемо згадати її як жінку, чия історія стала джерелом сили для мільйонів людей.Едіт Єґер — одна з найвідоміших в світі дослідниць психологічної травми, яка перетворила власний досвід виживання в нелюдських умовах на справу свого життя.У юному віці вона пережила Голокост і перебування в концтаборі, втрату близьких і досвід, який складно осягнути. Попри це вона знайшла сили жити далі.Після війни Едіт обрала шлях психотерапії - надавала допомогу людям, які пережили травматичний досвід, підтримуючи їх у процесі відновлення та пошуку внутрішньої опори.Життєвий шлях Едіт — нагадування про силу, яку може мати людина, навіть коли обставини здаються сильнішими за неї та про вибір рухатися вперед. Вона говорила про відповідальність за власне життя, про внутрішню свободу і здатність знаходити сенс і світло навіть у найважчому.Едіт пішла з життя, але її внесок продовжує підтримувати та надихати.

Харитина Кононенко — українська громадська діячка, письменниця та активістка, яка формувала український жіночий рух в час, коли про рівність лише починали говорити.Донька поета і політичного діяча Мусія Кононенка, вона зростала в середовищі, де слово і громадянська позиція мали значення.У ХХ столітті, коли жінкам відводили обмежені ролі, Харитина обирала інше: освіту, громадську активність і слово, як інструмент впливу. Вона писала, виступала, підтримувала ідеї рівності та освіти, відкриваючи нові можливості для жінок.Її головною метою була боротьба з соціальною нерівністю: право жінки брати участь у суспільному житті, про цінність жіночого голосу. Вона піднімала теми, які довгий час залишалися поза увагою, і робила видимим те, що замовчувалося.Харитина не намагалася відповідати очікуванням, вона створювала нову реальність, у якій жінка може думати, діяти, говорити і впливати. Життєвий шлях Харитини Кононенко — про внутрішню силу, сміливість і віру в зміни.Кожна жінка має право бути почутою 🙌