Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Олег Тягнибок || офіційний канал
Añadido 14 jul. 2024

Олег Тягнибок || офіційний канал

@tiahnybok
Número de suscriptores: 2 869
Fotos: 2,440
Videos: 852
Enlaces: 2,140
Descripción:
Підполковник Збройних сил України, голова ВО «Свобода»

👥 Número de suscriptores

2 869
Promedio/Día:: +3
Promedio/Tiempo:: +15
Promedio/Mes:: +16

👁️ Vistas promedio por mensaje

4 411
Promedio/Día:: 2,000
Promedio/Tiempo:: 4,579
ERR: 153.75%

📊 Mensajes por Día

0.4
Último día: 0
Promedio semanal: 0.4
Promedio por día: 0.4

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

​​18 червня Верховна Рада України ухвалила антиконституційний закон про запровадження інституту множинного громадянства в Україні. ВО «Свобода» розглядає його як ще один елемент політики повзучої політики денаціоналізації та перетворення України з національної держави на країну без власної нації, історії чи традицій. У такому випадку Держава буде принесена у жертву глобалізму, мультикультуралізму, тобто силам лівого тоталітаризму.Ухвалений Закон 11469П дозволяє множинне громадянство - тобто можливість одночасно мати паспорти декількох різних держав. Це рішення матиме вкрай небезпечні наслідки для української державності. Оскільки запровадження множинного громадянства знецінює та нівелює статус українського громадянина, перетворюючи його на формальність. Легалізація другого громадянства без чіткого зв’язку із державою відкриває двері для людей, які: не проживають в Україні, не мають реального зв’язку з нашою територією, не працюють на її благо, але в той самий час зможуть впливати на внутрішню ситуацію в країні, користуватись соціальними правами і ресурсами оплаченими з кишені українців.Більше того український паспорт у руках іноземців дасть їм змогу вільно розпоряджатися і нашими природніми ресурсами та землею, саме тією, яку нині відстоюють наші захисники зі зброєю в руках. Це плювок в обличчя кожному військовому, хто ціною власного життя захищає Україну, бо ж українське громадянство – не товар! Воно здобувається кров'ю, потом і вірністю Україні! Окрім того влада зберігає за собою можливість у ручному режимі визначати список «правильних» країн, громадяни яких отримуватимуть наші паспорти за спрощеною процедурою. Бо ж статус громадянина надає політичні права - право обирати і бути обраним. Це означає, що на майбутніх виборах долю України вирішуватимуть не ті, хто у ній живе та воюєї за неї, а ті, хто, можливо ніколи тут не був. Немає жодних гарантій. що новоспечені "громадяни" не стануть інструментом для просування антиукраїнських наративів і проросійських тез. ВО «Свобода» завжди послідовно відстоювала ідею єдиного громадянства для українців! Український паспорт повинен бути символом єдності, відповідальності та готовності працювати для своєї держави, а не папірцем для легкого доступу до пільг і політичного впливу. Ми наполягаємо:- Українське громадянство має надаватись лише тим, хто живе в Україні, бореться за нашу державу, працює тут, сплачує податки. - Держава не має права підривати довіру до громадянства, як до фундаментальної інституції української незалежності.- Україна не повинна стати плацдармом становлення чужих інтересів.
Віддав життя за Україну наш побратим, боєць Легіону Свободи, воїн 1-ї штурмової роти 426 ОСБ Вадим Голодний.Народився 7 травня 1972 року в селі Ставниця, Летичівського району, Хмельницької області. Мешкав на Старосинявщині. З 2014 року активно займався волонтерством. На момент повномасштабного вторгнення перебував на заробітках у Європі, однак у травні 2022 року, щойно завершивши трудовий контракт, повернувся додому й добровільно став до лав ЗСУ. Брав участь у найзапекліших боях — боронив Бахмут, воював у Запорізьких степах, знищуючи ворога разом із побратимами. Попри військову службу, не полишав волонтерську діяльність — безкоштовно передав свій автомобіль для потреб армії.За виняткову мужність був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Патріот, націоналіст, свободівець. Батько двох доньок, дідусь маленької внучки, яку обожнював. Загинув 30 травня 2025 року на Сумщині.Прощання із побратимом відбудеться у сьогодні у с.Заставці.Співчуття родині і близьким. Вічна памʼять і слава Герою!
​​Українці, виховані на історії про героїчну боротьбу ОУН і УПА, сьогодні жертвують життями за свободу і незалежність своєї Батьківщини і за свободу усього поки що вільного світу.Кров українців, онуків і нащадків героїв ОУН-УПА проливається і за свободу та незалежність Польщі, за те, щоб поляки на демократичних виборах обирали собі владу, яка їм до вподоби, а не вклонялися васалу із москви, позбавлені права обирати, принижені і впокорені московським чоботом. ОУН і УПА — це символ спротиву і гідності, а не те, чим його хочуть зробити окремі польські "політики" заради тимчасової електоральної вигоди. Полякам не подобається Бандера, українцям - Пілсудський. А головне запитання: що робили поляки на землях української Волині? Нам є про що говорити.Але Польща має зробити вибір: у союзі з українцями, що боряться за своє і за їхнє життя, чи історична ворожнеча, яка зміцнює кремль і веде нас усіх до загибелі. Пам’ять — це важливо. Проте не треба перетворювати образи і протиріччя далекого минулого у зброю а руках ворога, яка може знищити усіх нас.
​​Під час штурму ворожих позицій віддав життя за Україну наш побратим, боєць Легіону Свободи, заступник командира групи 1 ескадрону Інтернаціонального легіону ГУР МО, сержант В’ячеслав Кучерук.Учасник Революції Гідності, член ВО “Свобода” з 2012 року. Воював у складі 8 полку ССО у 2015–2016 роках на Луганщині та Донеччині, отримав поранення, нагороджений медаллю “За мужність”. З березня по червень 2022 року — бої на Київщині та Харківщині у складі 1 окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. У червні 2022 – березні 2024 року брав участь у боях на Харківщині, Луганщині, Донеччині та Херсонщині в складі окремих загонів ССО. Із березня 2024 року служив у 1 ескадроні Інтернаціонального легіону ГУР МО, де продовжував участь у бойових діях до лютого 2025 року.Нагороджений орденами “За мужність”, “За військову доблесть” та іншими державними нагородами.Під час останього бою 4 квітня завдяки діям його групи було знищено близько десяти окупантів на ворожому опорному пункті на Запорізькому напрямку. На жаль, ціною життя побратима.Вдома Вʼячеслава чекали дружина Ірина та донька Софія.Співчуття родині і близьким. Вічна памʼять і слава Герою!
Вірте в ЗСУ! ЗСУ не зрадять!Пустопорожні розмови про швидкий мир та припинення вогню лунають звідусіль. У тому числі від ворожих пропагандистів та корисних ідіотів. Вони насаджують думку, про те що вже час розслабитися, припинити підтримувати військо і готуватися до виборів. Така розбалансованість, відсутність концентрації на опорі ворогу призведе до нашої загибелі та втраті державності.Нинішня ситуація має свої історичні причини. У часи відновлення незалежності, замість того, щоб обрати шлях побудови національної держави, економічного націоналізму, формування сильного війська, тодішня владна верхівка пішла іншим шляхом: багатовекторність та дружбу із московитами. Ми віддали нашу ядерну зброю взамін на Будапештський меморандум, а стратегічні бомбардувальники та ракети обміняли на знижку на газ. Зараз ці ж ракети б'ють по наших містах!У часи маніпуляцій і відвертої брехні є ті, кому можна довіряти - Збройні сили України! Вірте ЗСУ! Підтримуйте ЗСУ!ЗСУ не зрадять!Слава Україні! #москва_впаде!
​​Сьогодні — знаменна дата в історії української незалежності. 86-та річниця проголошення Карпатської України!Хоч вона й проіснувала недовго (фактично — всього кілька днів), цей час став одною із найяскравіших сторінок у боротьбі української нації за становлення своєї державності, показав небезпечність орієнтації на підтримку інших держав та засвідчив потребу опертя на власні сили. 86 років тому молоді націоналісти, попри значну перевагу ворога як у живій силі, так і у вогневих засобах, добровільно зголосилися стати на захист рідної землі, продемонструвавши цілому світові незламну волю українського народу і ставши прикладом для нащадків. Виховане на їхній історії покоління так само прийняло бій заради майбутнього українців. Так само в нерівних умовах з ворогом, і так само — із надзвичайною мужністю й віданністю своїй державі. Пишаюся, що серед цих новітніх Героїв є і побратими-свободівці — воїни Батальйону Карпатська Січ ім.Олега Куцина, названого саме на честь збройних сил Карпатської України. Пам‘ятаймо ці подвиги і робімо правильні висновки. Слава Героям! Слава Україні!🇺🇦москва впаде!💥
Віддав життя за Україну наш побратим, сапер 91-го окремого протитанкового батальйону, боєць Легіону Свободи, старший солдат Артем Дробот. Загинув 10 лютого 2025 року виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Запоріжжя Покровського району Донецької області.Народився 30 квітня 1993 року в с. Гнідин на Київщині. Досягнувши повноліття, свідомо зробив свій вибір – активно долучився до діяльності Всеукраїнського об’єднання «Свобода».Активний учасник Революції Гідности. Під час вторгнення московитів на Донбас, призупинив навчання в університеті та добровільно став боронити Україну.Місцем його першої служби став добровольчий чеченський батальйон імені Джохара Дудаєва.З 2016 року перевівся до 93-ї Окремої механізованої бригади.Згодом поповнив лави піхотинців, ставши сапером взводу загороджень 91-го окремого протитанкового батальйону. Під час виконання завдань на Покровському напрямку Артем із групою побратимів загинув під час обстрілу.Співчуття родині і близьким. Вічна памʼять і слава Героєві!
​​Віддав життя за Україну наш побратим, голова Кропивницької районної організації ВО «Свобода», депутат Кіровоградської обласної ради, боєць Легіону Свободи Сергій Савченко «Браконьєр».Сергій був депутатом Кіровоградської обласної ради попереднього скликання. У 2020 році став депутатом Олександрівської селищної ради, очолював фракцію «Свободи».З початку війни у 2014 році допомагав волонтерам у забезпеченні наших воїнів. Ще активніше став допомагати Силам оборони з початком повномасштабного вторгнення. На початку 2023 року залишив керівництво бізнесом і як доброволець пішов воювати до 4-го батальйону «Сила Свободи» бригади наступу «Рубіж». Воював на кількох важких напрямках, таких як Лиманський і Сіверський.31 січня цього року ворожий FPV-дрон влучив в авто, у якому Сергій їхав разом з побратимами, внаслідок чого він загинув. Вдома побратима чекали кохана дружина і двоє діточок.Прощання відбудеться 5 лютого у селі Михайлівка, Кропивницького району. - 11:30 Загальне прощання на площі с. Михайлівка (вул. Вокзальна,8) - 13:00 Чин поховання на кладовищі с. Вищі Верещаки.Співчуття родині і близьким. Вічна памʼять і слава Герою!
Сьогодні відзначали б свої уродини наші полеглі побратими, бійці Легіону Свободи – Валентин Шермірзаєв, Роман Грапенюк та Олександр Парамонов.🇺🇦Старший сержант Валентин Шермірзаєв, гранатометник 60-ї окремої піхотної бригади. Народився 28 січня 1980 року с. Можняківка, Новопсковський район, Луганська область.Загинув 26 квітня 2022 року під час широкомасштабного наступу окупантів у бою за Миколаївку Херсонської області.🇺🇦Старший солдат Роман Грапенюк, стрілець-снайпер 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Народився 28 січня 1986 року у с. Луги Закарпатської області.  Загинув 30 серпня 2022 року на Херсонщині.🇺🇦Олександр ПарамоновЧлен “Свободи” з березня 2010 року. Учасник багатьох патріотичних акцій, активний учасник Революції Гідності на Луганщині, командир підрозділу тероборони. Один із перших “айдарівців”, співзасновник старобільської самооборони, учасник звільнення Щастя.До останнього часу проходив службу в Збройних силах України. Загинув 15 листопада 2021 року.Вічна памʼять і слава Героям!
Сьогодні відзначали би свої уродини наші полеглі побратими, бійці Легіону Свободи Олександр Лі «Музикант» та Роман Сокуренко «Сокіл».🇺🇦Олександр Лі народився 18 січня 1993 року у Добропіллі Донецької області.У 2014 році одним із перших увійшов до лав ОДЧ «Карпатська Січ», захищав Донецький аеропорт. З початком повномасштабного вторгнення знову став на захист України у складі батальйону «Азов». Загинув 10 березня 2022 року в бою за Маріуполь.🇺🇦Роман СокуренкоРоман Сокуренко народився 18 січня 1983 року в м. Новоукраїнка, Кіровоградської області, пізніше переїхав до Корсунь-Шевченківського Черкаської області.З початком війни вступив добровольцем до батальйону МВС «Азов». 10 серпня 2014 року під Іловайськом дістав тяжке поранення у живіт, намагаючись врятувати двох побратимів, що потрапили під вогонь снайпера. Переніс десятки операцій, але не вижив. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).Вічна памʼять і слава Героям!