Сьогодні вшановуємо постать, без якої важко уявити український державницький рух – Микола Міхновський.Саме він одним із перших відкрито й безкомпромісно заявив те, що сьогодні є аксіомою для мільйонів українців: Україна має бути самостійною, сильною та соборною державою.Цікаво, що ще наприкінці ХІХ століття Міхновський став одним із засновників таємної організації Братство тарасівців – середовища молодих українців, які вже тоді відкрито говорили про повну незалежність України. А у 1900 році він написав брошуру Самостійна Україна – перший програмний документ, де чітко прозвучала ідея самостійної української держави.Міхновський був не лише ідеологом, а й практиком. Він активно виступав за створення регулярної української армії, наполягаючи: без власного війська незалежність залишиться лише декларацією. Саме він стояв біля витоків перших українських військових формувань того часу.Його слово було гострішим за шаблю, а переконання – міцнішими за обставини. Він не шукав компромісів там, де йшлося про національну гідність і майбутнє нашої Нації.Сьогодні, коли українці знову зі зброєю в руках боронять свою Богом дану землю, ідеї Міхновського звучать особливо актуально. Вони нагадують нам, що незалежність не дається раз і назавжди – її потрібно виборювати щодня.Наш обов’язок – не лише пам’ятати, а й продовжувати цю боротьбу. Будувати Україну сильною, справедливою і українською по суті.Слава Україні!москва впаде!
Сьогодні батальйон безпілотних систем 128 овмбр «Дике Поле» вітає у своїх лавах Тимура Книша – давнього соратника, запорізького націоналіста, голову Запорізької організації ВО "Свобода", краєзнавця, бойового побратима та одного з тих, хто пройшов найжорстокі випробування московським полоном.Тимур – активний учасник Революції Гідності у Запоріжжі, доброволець батальйону «Донбас», де він служив заступником командира роти та пройшов пекло Іловайського котла. У серпні 2014 року, виконуючи свій обов’язок перед Україною, він потрапив у полон до бойовиків так званої «днр» і понад пів року перебував у ворожій неволі, зазнавши тортур, морального та фізичного тиску, нелюдських умов утримання. Але ворогу так і не вдалося зламати його.Повернувшись з полону, Тимур не зійшов зі шляху боротьби, він разом зі своїм підрозділом повернувся до війська, щоб продовжити боротися та помститися за полеглих побратимів. Продовжував працювати задля збереження української ідентичності, історичної пам’яті та правди про нашу боротьбу. Захищав інтереси учасників бойових дій, навчав молодь. З першого дня повномасштабного вторнення, як офіцер- резервіст, разом зі своєю резервною ротою, зупиняв ворога на Запорізькій землі. А сьогодні, у найважчий для держави час, він у свої 63 роки знову стає у стрій.Це – приклад для молодших, символ стійкості та доказ того, що українського воїна неможливо перемогти ні катівнями, ні тюрмами, ні часом.Дякую тобі, Тимуре, за вірність Україні, за силу духу і за вибір бути поруч саме зараз.🔥 Ті, хто пройшов темряву полону, краще за інших знають ціну світлу.Ті, хто вистояв тоді – приведуть до Перемоги сьогодні.Наше небо – під контролем. Наш дух – незламний. Наша воля – сильніша за будь-якого ворога.Слава Україні!москва впаде!
Висловлюємо глибоку вдячність за отриману допомогу – 24 спеціалізовані комбінезони, які вже допомагають нашим воїнам-ремонтникам відновлювати техніку в надскладних умовах.Насамперед дякуємо волонтеркам Об’єднання українок «Яворина» Хмельниччини (голова Тетяна Бондарчук) та усім мешканцям Старокостянтинівської громади, міста Старокостянтинова та всієї Хмельниччини. Ваша постійна підтримка – це наша сила і впевненість у тому, що за нашими спинами стоїть незламний народ.Окремий уклін нашим неймовірним майстриням – Тетяні Жембровській та Ангеліні Жембровській. Знаємо, що ви шили ці комбінезони у вільний від роботи та навчання час, вечорами й ночами, часто без світла. Ваші золоті руки створили захист для тих, хто тримає фронт. Дякуємо за вашу самовідданість та фаховість!Дякуємо за матеріальне забезпечення приватним підприємцям – Івану Грозяну та Богдану Дячуку. Ваша допомога з тканиною, карабінами та резинками стала фундаментом для створення цього важливого одягу. Це приклад справжньої відповідальності та патріотизму.Подяка Юрію Осіпчуку та фракції «Свобода» у Рівненській міськраді за сприяння та допомогу у нанесенні символіки нашого батальйону на комбінезони.Також висловлюємо вдячність керівниці відділення №1 «Нової пошти» у м. Старокостянтинів Мар’яні Собченко та колективу відділення. Дякуємо за оперативність, якісне пакування та постійну співпрацю у швидкій доставці вантажів для фронту.Друзі, кожен ваш стібок, кожен внесок і кожна молитва наближають нашу спільну Перемогу. Разом ми – непереможна сила!🇺🇦 Слава Україні!🔥 москва впаде!
СТЕПАН БАНДЕРА - СИМВОЛ НАШОЇ НЕМИНУЧОЇ ПЕРЕМОГИДорогі українці! Велике Воїнство націоналістів!Сьогодні ми відзначаємо день народження Провідника – Степана Бандери. Постаті, яка незмінним яскравим маяком спрямовує покоління борців за Україну у бурхливому морі історії.Бандера був пророком, чиї ідеї випереджали час. Поки світ загравав із тиранами, він чітко артикулював те, що «Свобода» твердила з моменту свого заснування: московія – це не сусід з «неправильним» урядом, це одвічний ворог, чиє існування несумісне з існуванням України.Степан Бандера вчив нас: «Ніщо не зупинить ідеї, час якої настав!». І час українського націоналізму настав. Ми збудуємо нову Україну на фундаменті традицій, гідності, інтелекту, технологічності та нещадної боротьби з ворогом.Сьогодні кожен, хто тримає зброю, хто волонтерить, хто працює на українську економіку виконує заповіти Бандери. Це і є найвище втілення його ідей – через чин і самопожертву задля вищої мети.Слава Провіднику! 🫡Слава Україні!🇺🇦москва впаде!💥
У Першу світову війну українці вступили у складі двох ворожих блоків: більша частина України – під владою москви, менша (Галичина, Буковина і Закарпаття) – у складі Австро-Угорщини. З падінням царизму на підмосковській частині України вибухає національна революція, постає Центральна Рада, спонтанно і масово українізовуються війська.На смертельний жах усім українофобам і шовіністам, Україна, яку вони вважали вбитою і похованою, воскресає після двох з половиною століть небуття.Треба сказати, що порівняно з подіями, які відбувались на Наддніпрянщині, з тими тектонічними зрушеннями, з тим вибухом життєвої енергії нації – західноукраїнські землі пасли задніх. Лише восени 1918 року, коли захиталась вже Австро-Угорська імперія, Українська Революція (через півтора року після Києва) підняла свій синьо-жовтий прапор над містом Лева.Це сталось 107 років тому. 1 листопада 1918 року загони українських стрільців під командування Дмитра Вітовського беруть під контроль Львів. Через кілька днів проголошено Західноукраїнську народну республіку (ЗУНР).До складу нової держави належали усі етнічні українські землі колишньої імперії Габсбургів. Відразу після 1 листопада обидві українські держави – УНР і ЗУНР розпочинають переговори про об'єднання. А вже в січні 1919 на Софійській площі в Києві урочисто проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР.Чого вчать нас ці події?Ми – сильний народ. Ми – єдина нація. Ані тривалі окупації, ані терор, ані культурна агресія, ні війни, – ніщо не зможе притупити відчуття єдності і солідарності українців. Рік 1918 це довів. Усі українці – від Закарпаття до Кубані за першої нагоди запрагли єдиної української держави. А ситуація була тяжка. За Україну доводилось воювати.Тому всі, нав'язувані ззовні через агентурні мережі, сепаратистські сценарії – приречені.Бо єдність українців випробувана залізом і кров'ю.Насправді міцним є те, що пройшло таке випробування.
13 жовтня – “Свободі” 34 роки!Озираючись на ці роки нашої боротьби, бачу не лише історію політичної сили, а літопис національного становлення.Ми завжди були на крок попереду, коли інші боялися про це навіть думати: наші найперші програмні документи чітко називали московію причиною всіх бід та одвічним ворогом, і ми невтомно застерігали про необхідність розбудови власного сильного війська та захисту національних інтересів. Сьогодні, коли гасло «Геть від москви» стало екзистенційною реальністю, тисячі свободівців, від бійців «Легіону Свободи» до волонтерів, доводять свою любов до України не словом, а ділом – кров'ю і потом на фронтах, втілюючи в життя нашу святу мету: “Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї”. І, саме тому, ми завжди будемо переможним щитом своєї Нації.34 роки – це такий величезний шмат життя, що практично неможливо розповісти геть про все, що за ті роки відбувалося.Детальна історія націоналістичної політичної сили крізь призму гасел, слоганів та цитат за посиланням
Привітав сьогодні побратимів нашого славного Батальйону безпілотних систем 128 ОВМБр «Дике поле» з Днем фахівців логістичного забезпечення ЗСУ!Ми, як ніхто інший, розуміємо, наскільки критично важливою є ваша щоденна праця. Жоден дрон не злетить, жодна місія не буде виконана без вчасно доставленого пального, справних запчастин, боєкомплекту та, що найголовніше, якісного харчування та надійного спорядження для наших воїнів.Ваша робота – це невидимий надійний хребет армії, який гарантує нашу стійкість і боєздатність. Ви працюєте 24/7, часто під обстрілами та в умовах постійної небезпеки, щоб забезпечити фронт усім необхідним. Ваша точність, оперативність і відданість справі дають нам можливість зосередитися на головному – знищенні ворога та наближенні Перемоги.Бажаю усім вам міцного здоров’я, щоб жодна логістична задача не здавалася нездійсненною! Нехай у родинах панує мир, злагода та підтримка.Дякую за неоціненний внесок у спільну боротьбу!Слава Логістиці ЗСУ!Слава Україні!🇺🇦москва впаде!🇺🇦
✨ Нещодавно відбулась непересічна та яскрава подія посеред мороку і сірості війни: до наших бійців з Батальйону безпілотних систем 128 овмбр завітав «Культурний Десант»!🎼 Це була музична розмова українських сердець. Я слухав і думав про те, що українська культура завжди була тим стрижнем, який тримав наш народ, не давав впасти у зневіру.Наші пісні, наша мова, наша історія – це те, що робило нас державницькою Нацією, навіть тоді, коли здавалося, ми ось-ось мали зникнути…✊️ Ми боремося не лише дронами й зброєю, а й силою духу, який живе в нашій культурі. Адже пісня може підняти бойовий дух, розрадити у важку хвилину…🙏 Особливо вдячний митцям-військовим, які цього разу подарували нам свято:солісту-інструменталісту гурту KAZKA Дмитру Мазуряку,скрипалю-солісту Хмельницької обласної філармонії Сергію Руднєву,представнику гурту «СЗЧ» Борису Ісмаїлову,солісту гурту «Nazva» Павлу Гоцу,військовому поету Сергію Харчуку.💪 Ми разом тримаємо українське небо дронами, тримаємо душу України словом і піснею. І разом це – єдина боротьба, єдина Перемога.💙💛 Для мене цей вечір став нагадуванням: українська культура – це наша зброя, так само важлива, як і сучасні технології. Бо тільки на основі своєї історії й своєї пісні ми будуємо сильну державу.🇺🇦 Слава Україні!🇺🇦 Героям слава!💥москва впаде!
Ми розцінюємо те, що сталося сьогодні – як підлу та цинічну розправу над патріотом та українським державним діячем.Андрій Парубій розпочав свій громадсько-політичний шлях разом із нами. Спочатку як один з ідейних натхненників та засновників Організації Української Молоді «Спадщина», потім, як один із засновників Соціал-національної партії України (СНПУ) був уповноваженим з питань розвитку Нації та головою товариства сприяння Збройним Силам України та військово-морському флоту «Патріот України». Разом із Андрієм Парубієм в одній організації ми пройшли значний шлях боротьби за українську національну ідентичність, були учасниками національно-визвольних революцій.У подальшому Андрій Парубій займав відповідальні державні посади, зокрема – Голови Верховної Ради України.Всеукраїнське об'єднання «Свобода» висловлює глибокі співчуття родині, близьким та друзям Андрія Парубія. Ми вимагаємо від правоохоронних органів невідкладно вжити всіх необхідних заходів, для якнайшвидшого виявлення і як найжорстокішого покарання вбивць і замовників вбивства Андрія Парубія.
Учора президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, яким 11 липня офіційно встановлюється як так званий день пам’яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА». Але ми чітко знаємо правду і вона гранично проста: Українська Повстанська Армія – це борці проти нацистів, більшовиків і будь-яких інших окупантів, зокрема і тогочасних польських. Це ті, хто зі зброєю в руках обстоював право української нації на існування. Це ті, кого сьогодні наслідують наші воїни, чинячи опір новітній московській імперії.Історія українсько-польських стосунків складна й кривава – з обох боків. Але спроба зобразити українців винятковими злочинцями – це або невігластво, або цинізм. Польський шовінізм ХХ століття прямо відповідальний за злочини проти українців: пацифікації, масові вбивства мирного населення, заборони мови, руйнування церков, депортації. Чи ми маємо мовчати, коли нас намагаються перетворити з жертв на катів?Сьогодні, коли обидва народи під загрозою реального знищення з боку московії, особливо небезпечно колупатися в історичних ранах. Тому ми відкрито ставимо питання: якщо Польща має “День пам’яті жертв від рук УПА”, то хіба Україна не повинна запровадити “День пам’яті українців, знищених польськими шовіністами”?Ми не прагнемо ворожнечі, але й не дозволимо принижувати свою гідність.Ми за правду, взаємну повагу і рівність.Історичне примирення можливе лише тоді, коли кожна сторона має мужність визнати не тільки свою біль, а й свою провину.
TGLIST.COM.UA
