Those Good Old Movies

⭐️ "Розумник Вілл Гантінґ" (1997) ⭐️🍿 Режисер: Ґас Ван Сент💡 Вілл Гантінґ - 20-річний хлопець із феноменальним інтелектом, який працює прибиральником у Массачусетському технологічному університеті. Він може розв’язати задачу, над якою роками б’ються професори, але не може розібратися з власним життям. Після чергової бійки Вілл опиняється перед вибором: в’язниця або заняття математикою під наглядом психотерапевта. Так він знаходить Шона Магуайра - викладача із непростим минулим. Між ними поступово вибудовується складний, чесний і болісний діалог, який змушує Вілла зіткнутися з травмами дитинства та страхом близькості.Ви знали?

🤓 Метт Деймон почав писати сценарій як 40-сторінкове завдання для курсу драматургії в Гарварді. Пізніше він разом із найкращим другом Беном Аффлеком перетворив його на повноцінну історію, яка принесла їм «Оскар» за найкращий сценарій.

🤓 Щоб перевірити, чи хтось узагалі читає їхній сценарій, Метт Деймон і Бен Аффлек навмисно вставили туди абсурдну сексуальну сцену між головними героями. На зустрічі в Miramax Гарві Вайнштейн сказав: «У мене є тільки одне велике зауваження: що це за секс-сцена посеред сценарію?», і саме тоді хлопці зрозуміли, що він справді прочитав кожну сторінку.

🤓 Знаменита історія Шона про те, як його дружина псувала повітря уві сні, була повною імпровізацією Робіна Вільямса. Сміх Метта Деймона в кадрі - щирий, а якщо придивитися, можна помітити, як камера злегка тремтить, бо оператор теж не втримався від сміху.

🤓 Спочатку сценарій писали як трилер про математичного генія, якого намагається завербувати ФБР або ЦРУ. Проте режисер Роб Райнер порадив хлопцям відмовитися від шпигунської лінії та зосередитися на стосунках Вілла з психологом.

🤓 На момент отримання «Оскара» за найкращий сценарій Бену Аффлеку було 25 років, а Метту Деймону - 27. Вони досі залишаються одними з наймолодших переможців у цій категорії в історії кінопремії.#Madein90s | #Drama | #ThoseGoodOldMovies

Обіцяла на вихідних написати та не уточнила, на яких.

😁 Я вам так скажу: хворіти - це не весело. Одна зірочка від мене за такий досвід. Не хворійте 🤗

Сьогодні у нас фільм, який я навряд чи буду передивлятися так часто, як "Касабланку", однак його естетика та тематика заслуговують на увагу. Окремо маю відзначити часті сцени крупним планом, де видно мікрозміни емоцій на обличчях акторів. А емоцій тут багато. Акторська пара чудова, і на них просто приємно дивитися, не відриваючись. Чи треба казати, що всі події розгортаються в Хіросімі і краса жвавого міста через 14 років після скидання атомної бомби не може не заворожувати? Знаєте, може і буду передивлятися. Французьке кіно неоднозначне. Я теж._________________________Ти мене вбиваєш. Мені з тобою добре. ⭐️ «Хіросіма, кохання моє» (1959) ⭐️🍿 Режисер: Ален Рене 💬 Французька акторка (Еммануель Ріва) приїздить до Хіросіми на зйомки антивоєнного фільму. Там вона знайомиться з японським архітектором (Ейдзі Окада). Їхній короткий роман триває одну ніч і один день. Але ця зустріч відкриває значно глибші рани: її особисту травму часів Другої світової війни у французькому Невері та колективну травму Хіросіми після атомного бомбардування 1945 року. Це фільм не стільки про кохання, скільки про памʼять. Про те, як люди памʼятають і як намагаються забути. Про неможливість повністю зрозуміти чужий біль, навіть коли торкаєшся його. Ви знали?

💔 «Хіросіма, кохання моє» вважається однією з ключових стрічок французької «нової хвилі», хоча сам Рене формально не належав до групи режисерів із Cahiers du Cinéma.

💔 Сценарій до «Хіросіма, кохання моє» написала Маргеріт Дюрас, одна з найвідоміших французьких письменниць ХХ століття, авторка «Коханця».

💔 Після досвіду роботи в документалістиці (зокрема фільму «Ніч і туман») Ален Рене зрозумів, що не зможе передати жах атомної бомби лише хронікою, тому вирішив зняти ігровий фільм про памʼять і забуття.

💔 «Хіросіма, кохання моє» мала бути в конкурсі Каннського фестивалю 1959 року, але відбіркова комісія відмовилася включати фільм, щоб не зачепити США через тему атомного бомбардування; натомість стрічку показали поза конкурсом, де вона стала сенсацією і здобула приз кінокритиків (FIPRESCI).

💔 Ейдзі Окада, який зіграв японського архітектора, не знав французької мови, тому він вивчав свої репліки фонетично.#Madein50s | #Drama | #ThoseGoodOldMovies

Йди геть звідси! Повертайся до Риму. Ти молодий, світ твій. А я старий. Я не хочу більше чути, як ти говориш. Я хочу чути, як інші говорять про тебе.
✨ "Новий кінотеатр "Парадізо"" (1988) ✨💎 Це лірична драма італійського режисера Джузеппе Торнаторе, що охоплює період від повоєнних 1940-х до кінця 1980-х років.

🗓 Успішний кінорежисер Сальваторе Ді Віта, що живе у Римі, повертається думками у своє дитинство в маленькому сицилійському містечку, коли дізнається про смерть свого старого друга Альфредо.

🤩 Фільм розповідає історію його дружби з Альфредо, добродушним кіномеханіком місцевого кінотеатру "Парадізо", який став для хлопчика батьком, наставником і провідником у світ кінематографа. Ця дружба формує його долю, змушуючи зробити вибір між коханням, домом і великим світом кіно.Ви знали?✨ Фільм здобув премію «Оскар» у 1990 році як "Найкращий фільм іноземною мовою", а також Гран-прі Каннського кінофестивалю та п'ять премій BAFTA.✨ Музику до фільму написав легендарний Енніо Морріконе разом зі своїм сином Андреа Морріконе. Їхній саундтрек вважається одним із найвидатніших в історії кіно.✨ Існує три основні версії фільму: оригінальна італійська (155 хв), міжнародна (124 хв) та режисерська (173 хв). Саме міжнародна версія, скорочена для кращого сприйняття, принесла фільму світову славу та нагороди.✨ Сюжет фільму частково заснований на дитячих спогадах режисера Джузеппе Торнаторе, який виріс на Сицилії. Він навіть з'являється у камео в ролі кіномеханіка, який показує дорослому Сальваторе фінальний монтаж.✨ Фінальний монтаж поцілунків, який Альфредо зберіг для Сальваторе, містить кадри з класичних фільмів, які були вирізані цензором, включаючи сцени з таких стрічок, як «Це чудове життя» та «Шейх». Якщо вам потрібно відчути тепло і на 3 години відгородитися від того, що відбувається навкруги, цей фільм саме для вас. ❤️ #MadeIn80s | #Drama | #ThoseGoodOldMovies

Джентльмени, ви не можете битися тут - це ж воєнна кімната. Gentlemen, you can’t fight in here! This is the War Room.

💣 "Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу" (1964) 💣🔖 Це чорна сатирична комедія Стенлі Кубрика про ядерне стримування та логіку холодної війни.

💬 Під час холодної війни американський генерал Джек Ріппер самовільно запускає ядерну атаку на СРСР, переконаний, що комуністи загрожують «чистоті» американців. Політичне керівництво США, військові та радянський посол збираються у Воєнній кімнаті, намагаючись зупинити катастрофу, яку вже майже неможливо відкотити назад.Ви знали?

💥 Фільм спочатку замислювався як серйозний трилер. Кубрик під час дослідження теми ядерної війни дійшов висновку, що реальність настільки абсурдна, що її можна передати лише через сатиру.

💥 Пітер Селлерс виконав одразу три ролі: президента США Меркіна Маффлі, британського офіцера Лайонела Мандрейка та доктора Стрейнджлава. Це одна з найвідоміших акторських «трійних» ролей в історії кіно.

💥 Персонаж доктора Стрейнджлава частково натхненний реальними військовими аналітиками та вченими холодної війни, зокрема Германом Каном і Вернером фон Брауном без прямого копіювання.

💥 Образ Воєнної кімнати повністю вигаданий, але настільки переконливий, що багато глядачів і навіть політиків вважали її реально існуючою.

💥 Стрічка отримала 4 номінації на "Оскар", але не здобула жодної нагороди.

💥 "Доктора Стрейнджлава" вважають одним із найточніших і найжорсткіших кіновисловлювань про страх, параною та безсилля людини перед власними системами. От не повірите, але як раз знайшла сьогодні вино з назвою This is the BOMB. Як таке можливо?

😁🍷 #Madein60s | #Satire | #ThoseGoodOldMovies

Це не я стала маленькою - це фільми стали замалими.
I am big. It’s the pictures that got small.⭐️ "Бульвар Сансет" (1950) ⭐️

Режисер: Біллі Вайлдер📖 Джо Ґілліс (Вільям Голден) - сценарист, який не може знайти роботу в Голлівуді. Рятуючись від кредиторів, він випадково опиняється в занедбаному особняку на бульварі Сансет. Там живе Норма Десмонд (Ґлорія Свенсон), колишня зірка німого кіно, переконана, що світ досі чекає на її тріумфальне повернення. Джо стає її співмешканцем і помічником, поступово занурюючись у замкнений світ ілюзій, контролю та страху перед забуттям.

🔖 Стрічка знята як фільм-нуар.Ви знали?✨ Ґлорія Свенсон сама була зіркою німого кіно, що надає образу додаткової автентичності.✨ Еріх фон Штрогейм, який зіграв дворецького Макса, був реальною легендою німого кіно та режисером. У фільмі його герой колись сам знімав Норму. Це перегукується з реальною кар’єрою актора.✨ Фільм отримав 11 номінацій на "Оскар" і здобув 3 нагороди.✨ У фільмі є цікава побудова часу: історія розгортається на двох рівнях - «минуле» з Нормою та «теперішнє» з Джо, тож сцени спогадів і діалогів постійно поєднують реальність із примарою, посилюючи трагізм історії.✨ "Бульвар Сансет" часто називають гострою критикою Голлівуду: фільм показує індустрію, яка створює ідолів, а потім безжально їх забуває, і водночас це психологічна драма про залежність від уваги та слави.#Madein50s | #Drama | #ThoseGoodOldMovies

I am not an animal. I am a human being.
Цей фільм я дивилася давно і на відміну від багатьох інших, не можу передивитися. Занадто важкий, занадто багато каже про людей, занадто багато емоцій викликає. Та все ж, обіцяла душевне, тримайте.⭐️ «Людина-слон» (1980) ⭐️

Режисер: Девід Лінч ❤️‍🔥📝 Джон Меррік (Джон Герт) - чоловік із важкими фізичними деформаціями, якого у вікторіанському Лондоні показують у цирковому ярмарку як «потвору». Лікар Фредерік Трівз (Ентоні Гопкінс) забирає його до лікарні з наукової цікавості, але поступово між ними виникає щось значно складніше й людяніше. Це фільм не про каліцтво тіла, а про каліцтво співчуття. Про те, як легко бути гуманним, коли це зручно, і як важко, коли страшно дивитися.

🔖 Стрічка заснована на реальній історії Джозефа Мерріка, який жив у XIX столітті.Ви знали?❤️ Це перший великий студійний проєкт Девіда Лінча: формально він виглядає стриманіше за його пізніші роботи, але тема відчуження, страху перед інакшістю та пошуку людяності робить його впізнавано «лінчівським».❤️ Стрічку зняли в чорно-білому форматі, щоб підкреслити атмосферу туманного Лондона й фокусувати глядача не на шокуючих деталях зовнішності, а на емоціях облич та поглядів.❤️ Грим Джона Герта займав до 8 годин щодня, а сам актор уважно вивчав свідчення про реального Мерріка, щоб зіграти його максимально крихким, гідним і без карикатури.❤️ «Людина-слон» здобула 8 номінацій на премію «Оскар», але не отримала жодної.❤️ Обурення через те, що вражаючий грим у «Людині-слоні» залишився без нагороди, часто називають одним із ключових поштовхів до запровадження окремої «оскарівської» категорії за грим.#Madein80s | #Drama | #ThoseGoodOldMovies

Думала вам сьогодні написати про дуже людяний, але дуже сумній фільм, та залишу це на інший раз.

🏮 "Втеча з Шоушенка" (1994) 🏮 Get busy livin' or get busy dyin 🧑‍⚖️ Енді Дюфрейн (Тім Роббінс), несправедливо засуджений банкір, потрапляє до в’язниці Шоушенк, де має провести решту свого життя. Не кидаючи виклику відкрито, Енді повільно й методично протистоїть системі, зберігаючи гідність і віру в краще.

🔖 Фільм базується на новелі Стівена Кінга "Ріта Хейворт і порятунок з Шоушенка" (1982), але Френк Дарабонт посилив теми надії та інтимної дружби, прибравши надприродні елементи.Ви знали?

👐 Режисер Френк Дарабонт купив права за $1 долар. Стівен Кінг назвав це "найкращою угодою свого життя".

👐 Попри провал у прокаті (збори $16млн при бюджеті $25млн), VHS та ТБ зробили фільм культовим. Стабільно №1 у рейтингу IMDb Top 250 з 1994 року – унікальний феномен "повільного спалювання".

👐 Сцена "виходу на свободу" з дощем знімалася в холодній воді довгий час: Тім Роббінс мерз, але відмовився від підігріву заради автентичності.

👐 Роль Реда спочатку пропонували Дензелу Вашингтону та Вуді Гаррельсону. Морган Фрімен виграв кастинг, прочитавши монолог про "надій" без підготовки. Кінг схвалив: "Він став Редом кращим, ніж у моїй уяві".

👐 Зйомки в реальній в'язниці Shawshank у Мансфілді, Огайо тривали 3 місяці. Екстер'єри досі приваблюють 20,000 фанатів щороку.#MadeIn90s | #Drama | #ThoseGoodOldMovies

«Сяйво» (1980)✨❄️ Готель «Оверлук», зима, ізоляція й поступове занурення в безумство. Джек Торренс (Джек Ніколсон) приїжджає сюди з родиною, щоб стати доглядальником, але готель має власні плани.

🔖 Фільм базується на романі Стівена Кінга, однак Кубрик відчутно змінив тон.Ви знали?🪓 Кастинг став справжньою битвою: Кінг наполягав на «звичайному» Джеку (Джон Войт, Крістофер Рів чи Майкл Моріарті), Кубрик тестував Де Ніро та Робіна Вільямса. В результаті Де Ніро відкинув після «Таксіста» як «недостатньо психотичного», а Робіна Вільямса після «Морка і Мінді» як «занадто психотичного». Ви взагалі уявляєте Робіна Вільямса замість Джека Ніколсона?

😁 ​🪓 Легендарна фраза «Here’s Johnny!» була чистою імпровізацією Ніколсона під час сцени з сокирою, однак Кубрик миттєво зрозумів геніальність моменту і зафіксував його.​🪓 Скетмен Кротерс (Дік Галлоранн) розплакався від виснаження після 148 дублів сцени, де пояснює Денні, що таке «сяйво». Кубрик свідомо довів актора до емоційного надлому заради автентичності.​🪓 Шеллі Дюваль у документальному фільмі доньки Кубрика «Making 'The Shining'» після непритомності на зйомках скаржиться, що волосся випадає грудками від стресу. Кубрик холодно каже групі: «Не співчувайте Шеллі».🪓 Впродовж всього часу зйомок Шеллі відчувала неймовірне навантаження та викурювала по 3 пачки цигарок в день. Дюваль пізніше підтвердила: "Від травня до жовтня я була хвора через стрес ролі. Стенлі штовхав мене далі, ніж будь-коли. Це найскладніша роль у моєму житті". Для прикладу, сцена з битою проти Джека потребувала 127 дублів, актриса була на межі.🪓 Кубрик захищав маленького Денні Ллойда (йому було 5): хлопчик думав, що знімає драму, а не хорор. У сцені Colorado Lounge з битою Венді несе манекен замість Денні. Повну версію побачив лише у 17 років.​🪓 Екстер’єри готелю зняли в Timberline Lodge в Орегоні, а гірські плани - у Монтані. Сам Кубрик, який ненавидів літати і жив в Англії з 1961-го, не поїхав у США, а доручив зйомки екстер’єрів професійним командам. Джек Ніколсон чудовий, правда ж? Вже дивилися?

👀 #MadeIn80s | #Horror | #ThoseGoodOldMovies

«Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961) 🎄

Один із найтепліших і найвпізнаваніших новорічних фільмів за мотивами повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».

🤍🛷☃️ Українське село напередодні Різдва, закоханий коваль Вакула, горда красуня Оксана, хитрий чорт і харизматична Солоха. Це казка, де любов, гумор і фантастика сплітаються в дуже живу й народну історію про те, що заради кохання можна й на чорті в столицю злітати.❄️ Режисер Олександр Роу поєднав гоголівську іронію з яскравим візуалом, музикою та театральною виразністю образів, створивши справжній кінематографічний шедевр. Відомо, що Роу любив знімати саме зимову казку і прагнув передати її максимально реалістично.⏰ Тривалість: 66 хвилин.Ви знали?❄️ Георгій Мілляр, який грав чорта, дуже боявся висоти. Проте після того, як дублер травмувався, 58‑річний актор сам виконав усі небезпечні трюки «в небі» і блискуче впорався.❄️ Актор сам вигадав безліч комічних деталей свого персонажа. Його настільки змінив грим, що навіть колеги не одразу впізнавали Мілляра на знімальному майданчику.❄️ Режисер Олександр Роу наполягав, щоб у фільмі звучали саме українські колядки: вони створювали автентичну атмосферу села й передавали справжній дух Різдва.❄️ Для масових сцен запрошували всіх охочих, переважно місцевих жителів і студентів. За день зйомок платили 2–3 рублі, а гримери ретельно стежили, щоб дівчата не мали сучасних прикрас, лаку чи яскравого макіяжу.❄️ Фільм знято російською, а не українською, через політику русифікації в СРСР. Хоча стрічка присвячена українській культурі, студія ім. Горького (Москва) орієнтувалася на загальносоюзний прокат.❄️ У прокаті фільм подивилися понад 30 мільйонів глядачів. Він став класикою радянського кіно. Так, фільм російською. Якщо знаєте про дубляж українською, буду вельми вдячна за посилання.#Madein60s | #ChristmasMovie | Those Good Old Movies

Сьогодні дістаємо з класики «Квартиру» (1960) Білла Вайлдера 🏠 Люблю цей фільм всім серцем, дивилася не один раз і буду дивитися ще і ще 🤍🏙 Нью-Йорк, корпоративний світ і звичайний службовець, який намагається бути «зручним» для всіх. Маленькі послуги, великі очікування і дуже людська ціна за прагнення подобатися й рухатися вгору.

🍿 🏆 «Квартира» отримала 5 «Оскарів», зокрема за найкращий фільм, режисуру та оригінальний сценарій. Це один із найсміливіших голлівудських фільмів свого часу, який під виглядом романтичної комедії говорить про мораль, самоповагу та вибір.⏰ Тривалість: 125 хвилинВи знали?

🗝 На момент виходу фільм вважався ризикованим: тема службових романів і подружніх зрад була майже табу для Голлівуду 60-х.

🗝 Сюжет фільму виріс із реальних історій «позичених квартир» у шоу‑бізнесі й вразив Вайлдера тим, як легко люди продають особистий простір за шанс просунутися.

🗝 Величезний офіс із нескінченними рядами столів зняли без цифрових ефектів: ближче до камери сиділи дорослі актори, далі - статисти низького зросту й діти, а столи ставали все меншими, створюючи ілюзію безкінечного простору. Вже дивилися? ❣️ #MadeIn60s | #OldRomance | Those Good Old Movies