Що з економікою?

Чи дійсно 20% ресторанів закриються цієї зими?🍽️Цього тижня випустили подкаст з Ольгою Насоновою, експерткою в ресторанному бізнесі та поговорили про смаки українців на ресторанну кухню.«Це фраза, кинута в повітря. Без аргументації, без прорахунків, скільки закладів є. Дійсно, у нашій країні можуть закритися 20% закладів. Це може бути, але лише якщо, скажімо, будуть масштабні відключення чи щось дуже погане з військовими діями. Це можливо, але малоймовірно.По-перше, для того щоб закрилося багато ресторанів, їх має бути багато. А вже за роки війни закрилося досить багато різних закладів. І можу сказати, що ті, хто зараз працюють, особливо мережеві, уже навчилися працювати в таких умовах. Був певний сплеск відкриттів у 2023 році — усі думали, що війна скоро закінчиться, і вже можна відкриватися, заходити на ринок. Але для багатьох це було зарано». 🍲 Скільки українців ходять у заклади?В Україні у містах-мільйонниках у середньому 35–40% населення регулярно (мінімум раз на тиждень) можуть відвідувати заклади. Це стосується не тільки ресторанів, а й кав'ярень, фастфуду. Якщо це районний центр або невелике місто, може бути 5–10% та нижче.Водночас українську кухню українці замовляють досить рідко, тому що ми самі готуємо дуже добре.«У Європі чи США уже йдеться про 50-70% населення, яке регулярно харчується поза домом. Більшість європейців не готують вдома, у них немає такої культури. А в нас будь-яка мама, бабуся приготує часто краще, ніж у ресторані. Тому тут конкуренцію закладам складає саме родина, а не інші ресторани». Що з кадрами?«Затримується відкриття нових закладів, бо просто не можуть знайти команду. Або знаходять людей, а вони, вибачте, криворукі — не можуть нормально працювати. Через це падає рівень сервісу. Тобто обслуговують не так, як раніше. Багато людей ставляться до цього лояльно, а хтось, навпаки, каже: «Щось не те. Щось мені не те принесли, щось запізно, щось переплутали».Те, що стосується виїзду молодих людей 18–22 років, — це не так вплинуло, як очікувалося. Тому що, в принципі, у ресторанному бізнесі не так багато працює цієї аудиторії. А це ще залежить від сегмента. Наприклад, у преміальних закладах таких людей небагато, бо там потрібна кваліфікація. Зазвичай це вже більш старший вік — 25-30 років». 🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram  

ЄС планує використати власні кошти, а не російські активи, для «репараційної позики»👉 Нещодавно ми писали про те, що ЄС тисне на бельгійський Euroclear, щоб Україна отримала заморожені російські активи. За попереднім планом Україні дадуть близько €140 млрд кредиту, який повертатиметься лише у разі виплат репарацій Росією.ЄС оплатить позику власним коштом. Для цього він змусить бельгійський Euroclear — установу, де зберігаються заморожені російські резерви — видати частину грошей, що накопичилися від погашення російських активів під санкціями. 🇪🇺 Натомість Брюссель випише по суті боргову розписку, підкріплену державами-членами, а згодом і наступним бюджетом ЄС.Пропозиція фактично не торкається російських активів, попри спроби подати її як таку, що змушує Москву платити, пишуть у нещодавній статті FT. Якщо Росія ніколи не сплатить репарацій, ЄС спише позику Україні, але все одно муситиме виконати свої власні зобов’язання, взяті для її фінансування.«Якщо нинішній план ухвалять, він може тонко змінити політику щодо заморожених активів. Державні фінанси Європи безпосередньо залежатимуть від того, чи виплатить Росія репарації і чи зніме блок санкції.Це може надати твердості позиціям у країнах, включно з Німеччиною, де впливові голоси приватно відкидають наполягання на репараціях у фінальному врегулюванні з Росією. А отже, ускладнить для інших — зокрема для Путіна і Дональда Трампа разом — сприймати європейську покірність як належне. Підвищуючи прямі фінансові витрати своєї звичної майбутньої стриманості, Європа, можливо, просто купує собі місце за столом переговорів», — додають у FT.  💸 Чи має Україна шанс дістатися до реальних заморожених активів РФ, ми будемо обговорювати сьогодні на події о 16:00.Учасники дискусії:• Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС;• Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді;• Тінатін Церцвадзе, радниця з питань адвокації у Open Society Foundations;• Микола Юрлов, радник, Департамент міжнародного права, Міністерство закордонних справ України.🔗 Реєструйтесь за посиланням.Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

📉 Бізнес погіршив ділові очікування, найменше оптимізму у малих підприємствІндекс ділових очікувань знизився до 102,5% (зі 103,1% у ІІ кварталі), але залишається трохи вище 100%, тобто позитивні настрої ще переважають. Про це йдеться в опитуванні бізнесу за ІІІ квартал, яке оприлюднив НБУ.Головні причини слабкої активності — наслідки повномасштабної війни (80% респондентів) та нестача працівників (46%).🏗 За секторами:▪️ у будівництві, торгівлі та послугах індекс уже нижчий за 100%, що означає перевагу песимістичних очікувань;▪️ найгірші прогнози — у малих підприємств, які першими реагують на падіння внутрішнього попиту;▪️ натомість великі промислові та аграрні компанії покращили прогнози щодо продажів, особливо експорту. Саме вони можуть стати головним рушієм економічного зростання в найближчий рік.Водночас плани щодо інвестицій погіршилися, а очікування інфляції та девальвації зросли. «Враховуючи, що у ІІ кварталі, за даними Держстату, реальний ВВП зріс лише на 0,7% р/р, погіршення ділових очікувань в ІІІ кварталі свідчить про певну стагнацію економіки і у другому півріччі цього року. Стримуватиме економічну активність до кінця року і поглиблення проблем в енергетичному секторі через наслідки обстрілів», 一 додає Наталія Колесніченко, старша економістка ЦЕС. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🧑‍🎓 Що змінює новий закон про професійну освіту?В Україні нестача кваліфікованих робітників і «надлишок» людей з вищою освітою. Реформа освіти загалом і профосвіти зокрема має на меті це змінити. Ми підготували огляд нового Закону “Про професійну освіту” (№4574-IX), який набрав чинності 12 вересня 2025 року. Цей закон — позитивний крок у реформі освіти, а також важливий індикатор Плану України (Ukraine Facility), за яким Україна отримує фінансування від ЄС.▪️ З основного: заклади профосвіти отримають більше навчальної та фінансової автономії, управління здійснюватиметься через наглядові ради за участі роботодавців.▪️ Дозволяють дуальну освіту: роботу за студентським контрактом як частину навчання, різну тривалість та зміст програм навчання. Присвоєння кваліфікацій відбувається в незалежних кваліфікаційних центрах.▪️ Якість освіти впливатиме на ліцензію закладу, з 2027 року планується фінансування за результатами: присвоєні кваліфікації, працевлаштування тощо.👉 Детальніше про те, що змінюється і як було раніше 一 у нашому дайджесті (на скрині лише частина таблиці).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

Німеччина дозволить пенсіонерам заробляти до €2000 на місяць без сплати податків 一 FTУ Німеччині до 2035 року 4,8 млн працівників, або 9% робочої сили, вийдуть на пенсію.Як і в більшості країн Європи, в Німеччині можна працювати на пенсії, але уряд прагне зробити це привабливішим за допомогою податкових пільг.💶 За оцінками уряду, ця ініціатива коштуватиме близько €890 млн на рік. Але економісти вважають, що оцінка занижена. Інститут IW прогнозує втрати до €1,4 млрд, якщо податковою пільгою скористаються приблизно 340 тис. працівників.Головний економіст Berenberg Bank Гольгер Шмідінґ зазначив, що кількість учасників програми зростатиме з часом, а додаткові надходження від соціальних внесків і зростання економіки «повністю компенсують втрати протягом двох-трьох років».Схожі заходи впровадила Греція, і вони вже дали результати. Відтоді як Афіни дозволили працюючим пенсіонерам зберігати повну пенсію та обкладати додатковий дохід лише 10%-им податком, кількість працюючих пенсіонерів зросла з 35 тис. у 2023 році до понад 250 тис. у вересні 2025 року, за даними грецького Мінпраці.💻 У Німеччині, крім старіння населення, середня тривалість робочого тижня — найнижча серед країн ОЕСР. Частка працівників, зайнятих неповний робочий день, подвоїлася з початку 1990-х і сягнула 30%, головним чином через більшу участь жінок в робочій силі.Законодавці зазначають, що нова податкова пільга дозволить «довше утримувати досвід і знання в компаніях», сприятиме «зростанню рівня зайнятості» та збільшить державні доходи.«Для України це хороша ідея, якщо ми хочемо поєднати офіційне працевлаштування з активізацією цієї вікової групи», 一 коментує наша старша дослідниця Ірина Іпполітова. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Не можна під час війни імпортувати г*вно за пів мільйона доларів» 👉 Цього тижня для подкасту «Що з економікою?» запросили Романа Сульжика. Він колишній фінансист JP Morgan, Deutsche Bank, також Роман був незалежним членом Наглядової ради ПриватБанку (2019-2022). А ще є членом нашої Наглядової ради.У 2022 році Роман разом із партнерами зареєстрував інвестиційний фонд Resist.Ua. Вони інвестують у портфелі українських мілітарі-стартапів, які вже працюють на фронті та мають потенціал виходу на глобальні ринки.▪️ Чому більшість MilTech-фондів реєструються за кордоном, а не в Україні, і що про це думає Зеленський.▪️ Коли українці зможуть інвестувати в акції українських компаній — наприклад, Укрнафти чи ПриватБанку.▪️ Чому під час війни ми досі не оподатковуємо предмети розкоші, наприклад, дорогі авто чи французькі вина.Подкаст «Що з економікою?» 一 це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.🎧 Нас можна слухати на усіх подкаст-платформах та дивитися на YouTube. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🤖 Київ входить до десятки європейських міст за потенціалом розвитку штучного інтелекту👉 Про це йдеться у дослідженні «Аналіз застосування штучного інтелекту в пріоритетних секторах та конкурентоспроможності України», проведеного Центром європейських політичних досліджень (CEPS) у 2024 році.Київ має показник relatedness density — 48,9%. Це означає, що майже половина технологій, розвинених у місті, потенційно пов’язані зі штучним інтелектом.📍 Київ розташований поруч із такими регіонами, як Відень (AT13, 52,08 %) та Мадрид (ES30, 49,07 %), і випереджає, наприклад, Амстердам (NL32, 47,78 %) та Брюссель (BE10, 47,56 %).Водночас, за кількістю AI-патентів Україна поки суттєво відстає від західноєвропейських країн. Згідно з базою даних OECD RegPat (2017–2022):▪️ у Німеччини — 3028 патентів,▪️ у Великої Британії — 1384,▪️ у Франції — 1122,▪️ тоді як в Україні — лише 9.Цю різницю автори дослідження пояснюють високою вартістю патентування, складними адміністративними процедурами та меншою інтеграцією України в ринок ЄС.Патенти зазвичай реєструють великі компанії з R&D-інфраструктурою, тоді як українська AI-екосистема більш динамічна у стартапах, публікаціях і прикладних розробках (Reface, Respeecher, Zibra AI, Osavul тощо).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🔮 Таро, переклади й весілля: що українці запитують у ШІ частіше, ніж решта світуFinancial Times підготували матеріал про використання ШІ у світі. Зокрема, за даними конкурента ChatGPT — Claude від Anthropic — є окремі зрізи по країнах, у тому числі по Україні.За даними Microsoft 9,1% працездатного населення в Україні використовують ШІ. Серед людей із доступом до інтернету рівень використання становить 11%.Це найнижчий показник в Європі, і один з найнижчих у світі.Дані Anthropic показують, що користувачі Claude в Україні найчастіше просять:▪️Виправити помилки в програмному коді кількома мовами програмування.▪️ Допомогти з розробкою програмного забезпечення з використанням різних технологій і технічні поради.▪️ Допомогти у вивченні мов та перекладах. А теми, які частіше запитують саме в Україні, ніж у світі:▪️ Допомога в плануванні свят і створенні контенту для весіль та днів народження.▪️ Реалізація багатомовних функцій і комунікація конкретними мовами.▪️ Астрологічні прогнози, послуги таро та контент для бізнесу в сфері ворожіння.А що ви найчастіше питаєте в ШІ?🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

🏦 Уряд почав підготовку до приватизації "Сенс Банку" та "Укргазбанку"Міністерство фінансів планує до кінця осені 2025 року оголосити конкурс на відбір радника з продажу пакетів акцій "Сенс Банку" та "Укргазбанку".Ми вважаємо, що цей процес слід пришвидшити. Про це ми зокрема зазначали в пропозиціях до проєкту Плану дій уряду. ▪️ Приватизація державних банків затягується з 2017 року. Попри ухвалені стратегії та численні анонси, за 8 років не було досягнуто жодного відчутного прогресу.▪️ Конкурс на відбір радника планують завершити через рік до 31 жовтня 2026 року 一 і насправді це дуже повільний темп, зважаючи на пріоритет приватизації в Програмі Уряду загалом. ▪️ Більше того, згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику від 11 грудня 2024 року, відбір радників мав завершитися ще до 31 березня 2025 року.👉 У ЦЕС ми постійно відстежуємо питання ролі держави у банківському секторі. Рекомендуємо ознайомитися з нашим дослідженням "Що робити з держбанками?". Попри те, що воно було опубліковане ще у 2017 році, його висновки й сьогодні залишаються актуальними.Інфографіка з даними 2023 року.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Про ліміт зарплат посадовців до 62 тисяч гривень (або 80 тисяч до оподаткування)(допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського).«Той нечастий випадок, коли шкодуєш, що в Україні слабкі профспілки. Бо проти такого популізму політиків мала б виступити насамперед профспілка держслужбовців. І давайте переходити від цього імперського «чиновники» до українського «посадовці».Ще нагадаю, що всі це обмеження 一 «брудної» зарплати, а не зарплати на руки. Тобто йдеться про максимальну зарплату на руки десь 62 тис грн 一 наприклад, для держсекретаря міністерства з сотнями працівників чи директора департаменту зі стажем в 30 років. Про нещасних членів Кабміну і заступників міністрів, які працюють, на відміну від депутатів, 24/7, я й говорити не буду. Бо вони на «політичних посадах», а політиком у нас, як вважає влада, може бути тільки багата людина з пасивним доходом».Також радимо прочитати допис Андрія Длігача, засновника групи компаній Advanter, який детально розібрав цей кейс.Ми у ЦЕС займаємося темою справедливих зарплат державних службовців з 2017 року.Додаємо посилання на наше дослідження про те, чому зарплати в держсекторі мають бути конкурентними з приватним сектором.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram