Що з економікою?

«Тікайте, якщо чуєте про гарантовані інвестиції»👉 Цього тижня ми випустили подкаст «Що з економікою?» з Андрієм Журжієм, засновником інвесткомпанії Inzhur. Андрій нам розповів, що по дорозі на запис саме підписав установчі документи фондової біржі Inzhur. Запустити біржу планують до кінця наступного року.Також вибрали декілька цікавих цитат з подкасту:Який відсоток від доходу потрібно відкладати? «Класика говорить, що хоча б 10% щомісячних заробітків ви маєте відкладати, а далі вже — щось у готівці, щось інвестувати в різні активи, знову ж таки — диверсифікувати. Ви маєте диверсифікуватися не просто між чимось, а між якісними активами. Якщо ви визначили, що хочете 10%, 5% пограти, умовно, у якісь ризиковані активи — це ваше право. Але якщо ми говоримо, що основна частина портфеля — це низькоризиковані активи, які дозволяють накопичувати і примножувати, то вони мають такими бути, і ви маєте витрачати час на дослідження, як вибираєте лікаря чи вчителя дитині». Жодна інвестиція не гарантована.«Коли хтось каже «гарантована інвестиція», ми кажемо: тікайте, немає гарантованих інвестицій. Навіть коли вам держава чи банк намагаються розказати, що депозит чи ОВДП гарантовані державою, ви маєте бути свідомі, що вони нічим не гарантовані. Знаєте, що держава, залучаючи ОВДП, робить це виключно для того, щоб погасити ОВДП, яке потрібно погасити. Якщо завтра їй не дадуть грошей на погашення нових розміщень, то може не бути грошей на те, щоб погасити старі».  А що по крипті?«Базове завдання крипти — це рух капіталу і забезпечення чорного ринку. А далі вже це така історія казино — росте, не росте. Тому на сьогоднішній день у мене немає бажання інвестувати в крипту, хоча, можливо, хтось скаже, що я просто старий пердун, не розібрався. Ті, хто інвестує в криптовалюту, очікують на ікси: що вони тут і зараз зроблять у 2–3 або в 10 разів більше. Ми не пропонуємо такої дохідності. Відповідно, той, хто інвестує в крипту, навряд чи йде якоюсь основною частиною портфеля інвестувати в нас». Про створення нової фондової біржі«В Україні дійсно не існує фондового ринку. Є якась бутафорія, якісь біржі, які кажуть, що ми чимось торгуємо. Основні торги — це державні цінні папери. До того ж, більшість торгів є адресними. Коли покупці домовляються поза біржею про укладання цих угод, вони просто проводять угоди на біржі з різних причин. Їм потрібно, щоб це було невидно, хто з ким продає, або комісії по ОВДП, наскільки мені відомо, на біржі просто банально менші через тарифи Нацбанку, ніж якщо продавати поза біржею.Ми собі ставимо планку, що за три роки Inzhur має зробити своє власне IPO в Україні. Показавши, що є капітал, є інвестори, ми розраховуємо, що нашому прикладу послідують інші компанії, які побачать, що тут можна залучати сотні мільйонів доларів. І я можу сказати, що, їдучи до вас, я в нотаріуса підписав установчі документи Української фондової біржі Inzhur».  🎧 Послухати подкаст можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Перенесений бюджет та місія МВФ: що буде з грошима на 2026 рік?Днями місія МВФ розпочала роботу в Києві і готує нову кредитну програму для України на $8 млрд. Історично перед запуском нових чи переглядом чинних програм МВФ узгоджує основні параметри українського бюджету. Не виключено, що після місії Фонду до остаточного ухвалення бюджету-2026 Радою в його параметрах можуть ще відбутися зміни.👉 Тим часом голосування за проєкт бюджету 2026 у другому читанні перенесли на 2 грудня через політично-корупційну кризу. Про це в ефірі Суспільного розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.«У проєкті бюджету закладено чимало видатків, які депутати розцінюють як популістські. Насамперед це стосується різних програм підтримки, зокрема зимової допомоги. Такі статті не виглядають критично необхідними у воєнний час. Головне зауваження стосується саме рівня оборонних видатків: він нижчий, ніж навіть цього року. Це створює ризик повторення ситуації, коли протягом року доводиться двічі дофінансовувати сектор оборони», 一 каже Вишлінський. МВФ у воєнний час фактично виступає аудитором економічної та частково антикорупційної політики уряду, але великі обсяги його фінансування Україні не потрібні, адже кредити Фонду — найдорожчі, зі ставкою близько 6% на відміну від безвідсоткової допомоги партнерів. Водночас сама наявність програми МВФ є важливим сигналом для інших донорів.Фото: Залізний нардеп.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🛒 Чому в Польщі продукти дешевші, ніж в Україні?У багатьох країнах Європейського Союзу продукти харчування оподатковуються за зниженими ставками ПДВ: 4% в Італії, 5% у Польщі, 5,5% у Франції, 6% у Бельгії, 7% у Німеччині. Це поширена практика, яка повністю відповідає законодавству ЄС і робить базові продукти доступнішими для людей.В Україні ж на всі продукти харчування діє стандартна ставка ПДВ у 20%, тому ціни на полицях часто вищі, ніж у деяких країнах ЄС.Так сталося тому, що українські податкові пільги формувалися нерівномірно. Знижена ставка діє, наприклад, на деяку аграрну сировину, але не на готові продукти, які купує споживач. У ЄС підхід інший – підтримка спрямована саме на кінцевого покупця. Свою роль відіграє і те, що в Україні частина роздрібної торгівлі працює з ПДВ, а частина – на спрощеній системі, яка переважно не є платником ПДВ. Через це виникають розриви в ланцюгу й різні умови для різних сегментів ринку. Щоб Україна могла знижувати ПДВ на продукти так, як це роблять країни ЄС, потрібно спочатку впорядкувати саму систему: прибрати застарілі пільги, узгодити правила для різних режимів оподаткування, зробити ПДВ-ланцюги повними та прозорими. Після цього зниження ставки на продукти харчування стане реальним інструментом зменшення цін.🏦 Компенсація може відбуватися за рахунок підакцизних чи умовно «люксових» товарів – це поширений підхід у багатьох державах ЄС, який дозволяє утримувати баланс бюджету.«Україні важливо продовжувати активно рухатися до узгодження податкового законодавства з європейським. ПДВ тут лише показовий приклад: у ЄС теж є свої дискусії, але логіка зрозуміла –знижені ставки працюють там, де вони реально підтримують споживача, а правила адміністрування передбачувані. І саме тому потрібна послідовна системна робота, а не разові символічні рішення «по 1000 грн усім». Тривалі реформи дають стабільний ефект, який люди відчуватимуть постійно», ­– зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 👉 Це частина з нашого тіньового звіту у якому ми порівняли податкове законодавство України та ЄС, визначили найбільші розбіжності і рекомендації по їх усуненню. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💰 За сьогодні мільйон українців подали заявку на 1000 грн від Зеленського (“зимову підтримку”). Ця програма — черговий приклад бездумного популізму під час війни. 11 млрд грн, які мали би бути витрачені на сотні тисячі дронів, замість цього підуть на підтримку абсолютно всіх (включно з Галущенком, Чернишовим тощо).Про це в ефірі Суспільного розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський. Нижче його думки:“Замість адресної підтримки вразливим групам, уряд роздає по тисячі всім. Хтось, наприклад, подасть заявку і вирішить, що “якщо вони нагорі щось крадуть, то я теж щось візьму, хоча мені і не треба”. Це абсолютно неправильний меседж від президента і від уряду до громадян, що в настільки складних умовах ми можемо собі дозволити роздавати всім просто тому, що починається зима”. ▪️ Чи розжене зимова тисяча інфляцію?“Наявність “зайвих” грошей завжди може підштовхувати зростання цін. Люди можуть мати більше коштів для того, щоб заплатити вищу ціну і це означає, що виробники зможуть ці ціни підняти. Проте ефект для цін скоріше буде майже непомітним і розмазаним у часі”. ▪️ Чи треба відмовлятися від 1000? "Є два підходи, які можна порекомендувати: або просто саботувати цю програму, щоб у владі побачили як зменшується запит на популізм. Або все ж взяти кошти і передати на підтримку армії, як і мали би бути використані ці кошти". Ілюстрація: ШІ🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Як інтегрувати українську промисловість до ринку ЄС? Уроки ПольщіДнями вперше провели подію польською та українською мовами (без англійської). Говорили про те, наскільки українські промисловці готові до євроінтеграції, і який шлях проходила Польща. Дякуємо за співорганізацію колегам з Фонду Баторія, а також форуму ReBuild Ukraine 2025, який проходить у ці дні.👉 Найцікавіше з дискусії:Пйотр Машчик (PhD), керівник відділу макроекономіки та державних фінансів Варшавської школи економіки розповів про те, як Польща здійснила успішну економічну трансформацію, поєднавши приватизацію з інтеграцією до ЄС. Для України цей шлях буде складнішим через війну та демографічні втрати:«Ситуація Польщі відрізняється від української тим, що ми системну трансформацію поєднали з вступом до ЄС. Ми прийняли такий варіант приватизації, що продавали підприємства закордонним інвесторам. Промислову політику нам організували підприємці з розвинутих країн, де розвинута ринкова економіка. Вони прийшли, інвестували гроші, принесли нові технології в управлінні, в галузях. І вони інтегрували польську економіку з ланцюгами створення глобальних цінностей. Викликом для Польщі є необхідність вийти на рівень незалежності, якщо ми не хочемо опинитися в пастці середнього розвитку. Боюсь, що Україна буде мусити опрацювати власну стратегію, і це буде значно складніша стратегія, ніж польська, тому що вона буде реалізовуватися в післявоєнних умовах. Найбільші втрати, які Україна несе, — це демографічні втрати. Дороги, фабрики можна збудувати, якщо буде капітал. Але якщо люди не повернуться, то дуже важко буде відбудувати Україну». Богдан Завадевич, директор Управління аналізу геополітичних ризиків Банку Народного Господарства Польщі (Bank Gospodarstwa Krajowego), розповів про те, що польський досвід не можна просто «перенести» на українські реалії, адже Польща розвивалася в іншій міжнародній і політичній реальності. Україні варто зосередитись на питаннях демографічної кризи, потребі демобілізації близько мільйона чоловіків, відновленні ринку праці та створенні власних інституцій розвитку.Проте однією з головних проблем залишається імплементація реформ. «Проблема не стільки у відсутності політичної волі, скільки у браку ресурсів і компетенцій як на центральному, так і на місцевому рівнях. Без підготовлених кадрів, здатних управляти фінансами, банківськими інструментами та інвестиційними проєктами, реформи залишатимуться на папері», 一 пояснює Завадевич. Найбільші перспективи для українсько-польської співпраці сьогодні в секторі послуг — логістиці, транспорті, консалтингу, освіті. У цих сферах ризики нижчі, оскільки вони не потребують великої матеріальної інфраструктури (наприклад, офісу).Тарас Пилипюк, генеральний директор Модерн Експо С.А., звернув увагу на проблеми логістики між Україною та Польщею та складну імплементацію екологічних вимог:«Наші вироби — це фізичні продукти. Між Україною та Польщею “Модерн Експо” пересуває близько 100 фур, близько 150 тисяч євро кожна, і повірте мені, це одна з болючих тем — це брак передбачуваності пересування тих товарів через кордон.(...) ЄС досить багато активностей впроваджує, що стосується впливу на екологію, але це не є сприятливим аспектом для співпраці між Україною та Європою або Польщею.Нам доводиться багато інвестувати, щоб знайти правильні компанії, і навіть мушу визнати, що в Польщі їх не так багато, хто міг би професійно надати інформацію щодо імплементації цього». ✍️ Послухати подію та подивитись нашу презентацію можна за посиланням (доступна англійською).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Без високих зарплат для державної служби, на країну чекатимуть нові Міндічі Допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського.«Тепер про наступні-наступні кроки після міндічгейту.Ми як суспільство маємо прийняти відповідні приватному сектору зарплати держслужбовцям та політикам. І забути ці шкідливі міфи про «служіння».Буквально вчора читав британський журнал. Зарплата держсека міністерства (і, до речі, ПМ теж) — 200 тис. фунтів на рк. Середня британська зарплата для зайнятих повний день — 37 тис. фунтів. Різниця — 6 разів.В Україні це було б чисто формально 26,5 тис грн*6=159 тис грн (брудними). Але в Британії немає такої тіньової економіки, як в Україні, середня офіційна зарплата не настільки занижена, тому мало б бути щось ближче до 200 тис грн брудними. І це навіть без порівняння з приватним сектором — просто «держзарплати однієї країни проти іншої».А якщо будемо далі жити в світі міфів і самообману, то чекайте нового Міндіча, який прийде до нового президента, і скаже — «ну тобі ж чимось ключовим людям треба доплачувати — можу допомогти».👉 Ми у ЦЕС займаємося темою справедливих зарплат державних службовців з 2017 року.Додаємо посилання на наше дослідження про те, чому зарплати в держсекторі мають бути конкурентними з приватним сектором. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

МВФ просить Україну відмовитись від пільгових тарифів на газ для населення У Bloomberg пишуть, що, окрім податкових пільг для ФОПів та ідеї 3000 безкоштовних км Укрзалізницею, МВФ непокоять пільгові тарифи на газ для споживачів. У нашому подкасті директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко говорив про те, що компенсація низьких тарифів для населення — що в газі, що в електриці, — перетворилися в накопичення боргів.“«Нафтогаз», «Енергоатом» і «Укренерго» 一 три державні компанії, які збирають у себе весь державний борг на ринку енергоносіїв. Бо навіть борги по воді туди ж приходять у результаті, бо водоканал не платить за електрику. А водоканал би й платив, але у нього в тарифі немає грошей на електрику.Єдиний шлях, що добре розуміє той самий МВФ — це всю систему грохнути. Як це зробили в Молдові 2022 року, коли там повністю перевели всіх на ринкові ціни. Зрозуміло, що природні монополії будуть регулюватися. Але всі підуть на ринкові ціни — і населення, і ЖКГ, і водоканали. Тільки вони при цьому роздають адресні субсидії". У Центрі досліджень енергетики порахували, що для того, щоб перейти на реальні ринкові ціни й надати субсидії всім можливим вразливим категоріям потрібно €6 млрд.«€6 млрд — вибачте, фігня. Прийти в Єврокомісію й сказати: нам на 4 роки потрібен перехідний фонд по €6 млрд на рік, і він буде зменшуватись, бо ж державні компанії отримують набагато більше грошей. Вони почнуть працювати на ринку — тільки «Енергоатом» принесе 2–3 мільярди додаткових грошей у вигляді дивідендів. «Нафтогаз» там має злетіти в повітря. Бо коли він буде продавати не по 7 тисяч, а за реальною ринковою ціною, у нього будуть гігантські дивіденди, з яких потім можна буде платити ті самі адресні субсидії абсолютно спокійно. І заодно прибрати товстий, потужний, дуже намаслений шар корупції, який на всьому цьому годується. А там, повірте, йдеться про мільярди гривень. Поки війна, нам гроші дають. А от війна закінчиться — і з грошима нам скажуть цілком розумно щось на кшталт: чому британські, французькі, нідерландські, німецькі платники податків, за яких ніхто не платить за дешевий газ, мають платити за дешевий газ і електрику для українців? Ну, це ж логічне питання, правильно? І гроші давати перестануть. І отут доведеться щось вирішувати». 👉 Нагадаємо, що Україна та МВФ домовляються про новий пакет допомоги приблизно на $8 млрд. Але це, ймовірно, відкладеться до січня. Спершу Фонд очікує, що Європейський Союз реалізує план використання заморожених російських активів для фінансування України. Якщо ЄС не виконає обіцянку в грудні, це може поставити під загрозу фінансування МВФ.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Є ознаки певної паніки, істерики, термінового латання дір, які накопичилися»👉 Так описує стан підготовки енергооб’єктів до зими та обстрілів Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики у новому випуску подкасту «Що з економікою?». На хвилі нового інтересу до “Енергоатом” та захисних споруд для енергооб’єктів, ділимося нашим нещодавнім випуском про енергетику під час війни.🔌 Російські атаки розділилися на три великі групи. Перша спрямована на газ і газовидобуток, друга — на регіональні розподільчі мережі, передусім уздовж лінії фронту. Третя — концентровані удари по окремих регіонах на високовольтні мережі, генеруючі потужності, і теплову генерацію.Цей тип атак, коли на одну область прилітає сотні дронів і десяток ракет, відновлювати найскланіше і саме їх відчувають кияни, львів’яни, одесити. За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, із 119 ключових трансформаторних вузлів 74 уже мають захист другого рівня, ще на 45 він будується. Із цих 74 зруйновано лише один — прямим влучанням ракети.«На жаль, на регіональному рівні захисти відсутні в принципі. Винятком є Харків, Миколаївська область, Одеська область частково. Але більша частина регіонів взагалі нічого не зробила для захисту регіональних енергомереж. І оці відключення зараз — Чернігівщина, Сумщина, Запоріжжя — це удари по розподільчих мережах. Так, вони не стосуються мільйона українців. Але тепер московитам цілком вистачає відключити 30 тисяч. Вони вже щасливі», — каже Олександр Харченко. Минулої зими ми пройшли сезон без суттєвих обмежень для населення, і це створило хибне відчуття стабільності. «Є ознаки певної паніки, істерики, термінового латання дір, які накопичилися. Окрім «Укренерго», ймовірно, «Енергоатому» та «Укргідроенерго», інші великі учасники процесу щонайменше не активізувалися і не використали міжопалювальний сезон настільки, наскільки могли», 一 коментує Харченко. 🎧 У подкасті також про те, чим загрожує централізована модель радянського типу — коли генерація зосереджена у великих вузлах, а електрика передається на сотні кілометрів. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇪 Чому Естонія 12-й рік поспіль має найкращу податкову систему серед країн ОЕСР? Аналітичний центр Tax Foundation оприлюднив щорічний рейтинг, що оцінює податкові системи 38 країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) за сприятливістю для інвестицій і ведення бізнесу.Уже 12-й рік поспіль рейтинг очолює Естонія, і цьогоріч за нею йдуть Латвія та Нова Зеландія. А великі економіки, як-от Франція (38-ме місце) та Італія (37), опинилися на останніх місцях. Інші (Німеччина, США, Велика Британія) — в середині або нижній частині списку.👉 Перевага Естонії не просто в низьких ставках, а в нейтральності та простоті системи, наприклад:▪️ Система передбачає нульову ставку податку на реінвестований прибуток, що стимулює власників вкладати кошти в розвиток свого бізнесу. Корпоративний податок (22%) сплачується лише в момент розподілу цього прибутку, тобто при виплаті дивідендів.▪️ Податок на нерухомість охоплює лише вартість землі, а не вартість будівель чи капіталу на ній. Такий підхід не створює додаткового податкового навантаження на інвестиції у нові заводи чи офіси.👉 Франція та Італія мають системи, які визнані найбільш складними та “викривлюючими”:🇫🇷 Франція має найвищу в ОЕСР ставку податку на прибуток підприємств 36.1% — здебільшого через численні тимчасові "додаткові податки" (surtaxes).У Франції та Італії діє багаторівневе оподаткування майна, тобто це не один податок, а ціла система зборів — на багатство, спадщину, фінансові операції та активи. Звіт описує таку модель як «високо викривлюючу», адже вона знижує стимули до заощаджень і інвестування.🇺🇦 Україну не оцінювали, оскільки ми не є членом ОЕСР, однак цього року організацією був опублікований окремий огляд України.«В Економічному огляді України (2025) ОЕСР зазначає, що рівень податкових надходжень в Україні є високим для країни з таким рівнем доходів. Водночас податкова система залишається складною й непередбачуваною для бізнесу. Адміністрування податків, особливо ПДВ, є громіздким; велика різниця між загальною та спрощеною системами оподаткування і високі податки на офіційну зайнятість створюють нерівні умови для підприємців і гальмують розвиток бізнесу. ОЕСР підкреслює, що спрощення процедур, цифровізація та узгодження різних податкових режимів допоможуть залучити інвестиції й пришвидшити економічне відновлення», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏢 Уряд підготував проєкт бюджету-2026 до другого читанняПро основні зміни порівняно з першою редакцією пише голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа:Доходи+30 млрд грн — завдяки підвищенню податку на прибуток банків.Половину «банківського податку», який мав би зараховуватись в місцеві бюджети (4,3 млрд грн), віддадуть на закупівлю пасажирських вагонів для УЗ. Ще 1,4 млрд грн поверне ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» — теж на вагони (разом 5,7 млрд).Мінімум 1 млрд грн — на гуманітарне розмінування.1,27 млрд грн дивідендів «Укрфінжитла» підуть на пільгову іпотеку.Мінфін зможе за рішенням уряду обмінювати ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП на умовах, погоджених із НБУ.50% ПДФО від резидентів Defense City залишатимуться в громадах для розвитку інфраструктури та підтримки релокацій.До 1 липня 2026 уряд має подати законопроєкт про єдині правила пенсійного віку та індексації для всіх пенсій.Розглянуть можливість додаткового підвищення зарплат учителів із 1 вересня (після запланованого підвищення на 30% з 1 січня).Без змінРозподіл ПДФО: 60% — у місцеві бюджети.У бюджеті залишилися доходи від «податку на OLX» і на солодкі напої.Видатки+18,9 млрд грн — у резервний фонд.+6,6 млрд грн — на зарплати викладачам закладів вищої освіти.-8,24 млрд грн — скорочення для Держприкордонслужби (передано Нацгвардії — 5,85 млрд, Нацполіції — 2,29 млрд).+1 млрд грн — компенсація бізнесу за втрати і страхові премії.+1 млрд грн — укриття в дитсадках.+528 млн грн — інвестпроєкти в медицині (зокрема реконструкція Харківської дитячої лікарні).+500 млн грн — підтримка релокованих технічних університетів.+500 млн грн — житло для евакуйованих і ВПО.Розгляд бюджету-2026 в другому читанні у Раді заплановано на 18 листопада.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram