Estadísticas de telegram channel - @thinktankces

Чому економіка України зростає повільніше, ніж очікувалось?За свіжою статистикою ІІ кварталу, реальний ВВП зріс на 0,8% (рік-до-року). Усього за І півріччя ВВП збільшився лише на 0,9%. Щоб зростання реального ВВП за підсумками року перевищило очікувані 2% або навіть наблизилося до 3%, у другому півріччі він має додати малоймовірні 3-4%.Слабке зростання у першому півріччі можна пояснити декількома чинниками:▪️ Активні бойові дії, посилення обстрілів промисловості, інфраструктури й житла, поступове розширення окупованих територій та інші наслідки війни, такі як нестача працівників.▪️ Несприятлива погода, яка другий рік поспіль б'є по агросектору. У поєднанні з ефектом минулорічного запуску морського коридору це спричинило скорочення експорту та падіння вантажообороту.▪️ Скорочення добувної промисловості через зупинку шахт у Покровську. Попри це завдяки налагодженню імпорту вугілля, металургійне виробництво зростало. Так само зростали і ті види промисловості, які пов'язані з оборонними замовленнями (виробництво зброї, низка видів машинобудування тощо). Були й фактори, що підтримували економіку. Це передусім стабільний споживчий попит, про що свідчило зростання роздрібної торгівлі та пасажирських перевезень. Активізувалося і будівництво житла й нежитлових об’єктів.👉 Більше про те, якими були і прогнози по ВВП, курсу та інфляції ми писали раніше тут. Графік: Трекер економіки. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Динамічна «стеля» економіки, роль ОПК та міграції і нові прогнози ВВП 一 про що говорили вчора на події👉 Учора провели подію, присвячену огляду економіки за останній місяць зі спецтемою 一 чи вперлась «в стелю» українська економіка? Далі переказуємо ключові цитати спікерів.Наталія Горшкова, директорка Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування у Міністерстві економіки.«В економіці немає статичної стелі — вона динамічна. У ринкових економіках стеля зазвичай рухається вгору завдяки зростанню капіталу, покращенню умов праці та продуктивності. В Україні під час війни на неї тиснуть руйнування інфраструктури й підприємств, скорочення населення через міграцію та втрати. Тому стеля може рухатися і вниз.Попри це, навіть у прогнозах уряду та експертів очікується економічне зростання. Це результат переведення економіки на військові рейки. Прогнози уряду не погіршувались: на 2025 рік зберігається 2,7% зростання. Це означає, що тиск знизу (завдяки інвестиціям і відновленню) переважає над тиском зверху (від руйнувань).Держстат, навіть без повної звітності, фіксував високі темпи зростання в машинобудуванні та галузях, пов’язаних з оборонкою. Дані можуть бути уточнені, але тенденція відображається.Програми «5-7-9», гранти на відбудову, «Зроблено в Україні» оцінюються як стимулювання попиту і пропозиції. У 2024 році вони додали близько +0,64 п.п. до зростання ВВП». Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України.«Мені не подобається порівняння зі стелею. Потенційний ВВП може зростати чи падати, як у 2022 році через вторгнення. В концепції монетарної політики «перестрибнути стелю» означає перегрів економіки з високою інфляцією та дисбалансами.Ми бачимо баланс двох сил: руйнування, міграція й демографічне скорочення з одного боку та міжнародна підтримка й технологічний прогрес — з іншого. Це робить зростання потенційного ВВП нині незначним.Основний потенціал — у нормалізації економіки, євроінтеграції та структурних і фінансових реформах. Прогнози НБУ на 2026 рік — 2,3%. Не варто жертвувати інфляційними цілями заради додаткових 0,1%, адже штучне стимулювання завжди закінчується жорсткою корекцією чи кризами». Кирило Криволап, керівник ГО Центр економічного відновлення:«Якщо раніше уряд створював лише рамкові механізми — на кшталт Ukraine Facility для мобілізації фінансів на виживання, — то після Лондона і Берліна з’явилися конкретні програми залучення інвестицій. Цього тижня ми бачили візит DFC (Міжнародна фінансова корпорація розвитку США), розвиток Українсько-Американського фонду, закупівлі Світового банку для Project Preparation Facility. Створена Національна інвестрада. Ефективність дронів-перехоплювачів впливає на макростабільність не менше, ніж гарантії DFC. Удари Росії навіть по заводах на Закарпатті не додають оптимізму, але попри це інвестиції відбуваються: відкриваються заводи, розвивається переробка, працює DCFTA (три окремі зони вільної торгівлі, що діють між Європейським Союзом (ЄС) та Грузією, Молдовою і Україною) і є доступ до європейського ринку. Частину втрат спричинив виїзд людей і падіння споживання. Ми можемо обґрунтовано довести, що такі програми-каталізатори, як єОселя, єВідновлення, гранти, ковідні сертифікати в комплексі зі зниженням витрат за рахунок чистої цифровізації можуть дати за 10 років Україні плюс 13% до ВВП». 🔗 Послухати подію та подивитись презентацію огляду економіки експертів ЦЕС можна за посиланням.  🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🥤 Як подорожчає кола, якщо запровадять податок на солодку воду?У бюджеті на 2026 рік, окрім податку на OLX, уряд також запланував акциз на солодку воду, який має принести додаткових 8,5 млрд грн на рік.Це світова практика 一 понад 100 країн застосовують податки на солодкі напої. З одного боку, це додаткові бюджетні надходження, з іншого — турбота за здоров’я громадян.Особливість українського підходу в тому, що акциз поширюватиметься також і на продукцію з цукрозамінниками. У світі замінники цукру оподатковують рідше, тому це положення викликало дискусії. Ідея з оподаткуванням солодкої води не нова, окремий законопроєкт з’явився ще у 2023 році, також появу акцизу закладали у Бюджетній декларації та Нацстратегії доходів. Щоправда не на 2026 рік, а пізніше. Пришвидшення з акцизом можна пояснити пошуком коштів на Сили оборони.Для того, щоб акциз запрацював відповідні зміни має підтримати Рада, а потім підписати президент. Щоб встигнути до 1 січня, доведеться оперативно пройти усі процедури. На скільки подорожчає кола?Зараз законопроєкт передбачає ставку акцизу 0,1 євро за літр (близько 5 грн), а очікувані надходження до бюджету у 2026 році оцінюються у 8,5 млрд грн. Тобто, наприклад, двохлітрова пляшка кока-коли може подорожчати на 12 грн.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Єдина перевага телеграму перед онлайн-медіа 一 це дані з радарів про пересування ракет і дронівПри чому, хтось з відповідними можливостями надає адмінам в телеграмі цю інформацію. 🎧 Про це в нашому подкасті розповів Андрій Боборикін, виконавчий директор Української правди та медіаменеджер:«Коли ми сидимо в укриттях, ми перевіряємо, звідки летить ракета. А цю інформацію отримують адміни телеграм-каналів, яким доступи роздали люди з відповідними можливостями. І це, по суті, єдина унікальна торгова пропозиція телеграму порівняно з традиційними медіа. Коли (сподіваюсь — швидше, ніж пізніше) зникнуть тривоги та обстріли, тоді побачимо, як зміниться споживання телеграму».  Вплив телеграму часто перебільшують. За результатами опитувань, люди відповідають, що беруть новини з телеграму, однак незрозуміло, що саме вони вважають новинами — журналістські матеріали чи, наприклад, ті ж сповіщення про тривоги.Рекламний ринок в телеграмі майже не врегульований, і створити там сильне незалежне медіа надзвичайно складно. Легше запустити «джинсовий» канал із чутками, ніж справжній журналістський проєкт.А от реальна загроза для медіа 一 це залежність від Google.  «Суттєва відмінність України від інших країн — у нас фактично є тільки Google, трохи UKR.NET, і більше сильних агрегаторів контенту немає.  У Британії працюють Yahoo, MSN, NewsNow, у США — MSN та Apple News. Там є певний мікс, і залежність від однієї платформи не така сильна. В Україні ж вона майже тотальна, зокрема через велику частку Android у смартфонах, тому споживання медіабрендів значною мірою визначають саме платформи», 一 пояснює Андрій Боборикін. Про те, як Google став проблемою для медіа, говоримо далі у подкасті.👉 Послухати подкаст «Що з економікою?» на усіх подкаст-платформах можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

Учора ввечері Уряд представив проєкт Державного бюджету на 2026 рік. Це вже четвертий план бюджету війни. Бюджетний проєкт базується альтернативному (песимістичному) сценарії Бюджетної декларації: у ньому закладено, що війна триватиме весь 2026 рік. 💰 У наступному році Уряд планує зібрати 2,8 трлн грн. Це на 452 млрд грн більше, ніж було заплановано доходів на цей рік (за рахунок збільшення надходжень від ПДВ, ПДФО та частини прибутку НБУ).Витратити в 2026 році планують 4,8 трлн грн. Це на 415 млрд грн більше, ніж в цьому році. Головний пріоритет і найбільша частина видатків — на війну, зокрема всі власні доходи бюджету — 2,8 трлн грн. Оборонні видатки зростуть на 168,6 млрд грн.У бюджеті-2026 збільшили видатки на соціальне забезпечення після його скорочення в 2024 та 2025 роках. 📈 Збільшили витрати як на пенсійне забезпечення (передбачена індексація пенсій), так і інші напрями соціальної сфери, зокрема для підтримки демографічного розвитку. Таким чином дефіцит бюджету-2026 становитиме майже 2 трлн грн (18,4% ВВП або приблизно €42 млрд). Щоб перекрити цей розрив, Уряд розраховує на зовнішнє фінансування, частина з якого вже забезпечена. Проте за словами Міністра фінансів нестача у фінансуванні на наступний рік становить €16 млрд, які ще треба десь знайти.Тепер проєкт має розглянути Верховна Рада. Детальніше проєкт бюджету ми будемо розглядати в наступних постах.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

МВФ: Україні може бракувати до $20 млрд фінансуванняМіжнародний валютний фонд оцінив, що у 2026–2027 роках Україні може знадобитися на $10–20 млрд більше, ніж прогнозує уряд. Київ наполягає на попередніх розрахунках — потрібно знайти ще $37,5 млрд на два роки. Про це повідомляє Bloomberg.▪️ Остаточну суму сторони планують узгодити наступного тижня. Після цього уряд та Фонд звернуться до союзників України для пошуку шляхів додаткового фінансування.▪️ Кабінет міністрів і Мінфін відмовилися від коментарів до офіційної заяви МВФ. Представник Фонду також утримався від коментарів. У Мінфіні повідомили, що зустрічі з персоналом МВФ завершено, і діалог продовжиться у найближчі тижні.▪️ Україна отримала вже $13,4 з $15,5 млрд за чинною програмою фінансування МВФ. Воєнні витрати залишаються головною статтею бюджету, яку важко спрогнозувати. Водночас МВФ і уряд мають застереження щодо окремих категорій видатків, зокрема зарплат військових, серед яких можуть бути ті, хто не має права на максимальні виплати.▪️ Україна також вагається підвищувати податки попри рекомендації МВФ. Кредитор планує наполягати на скороченні тіньової економіки, яку уряд оцінює більш як у 30% ВВП.«Україна вже офіційно звернулася до МВФ із проханням про нову програму допомоги — і це важливий перший крок до покриття розриву. Річ у тім, що вже зараз Україна виплачує МВФ назад більше коштів, ніж отримує від Фонду. Якщо нову програму затвердять — з більшим фінансуванням, а також з оновленими воєнними та макроекономічними припущеннями — нашому бюджету вже буде легше прожити наступні роки», 一 коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Влада знову шукає 300 млрд грн на оборонуПопри це уряд продовжує запускати програми підтримки для громадян: "Національний кешбек", гранти ФОПам, "Пакунок школяра", фінансування центрів життєстійкості.Переказуємо матеріал Економічної правди:▪️ Міжнародні партнери надали Україні $144,7 млрд, але витрачати ці гроші на війну заборонено. Вони йдуть на «цивільні» витрати — освіту, медицину, держапарат. Оборона фінансується лише з податків та внутрішніх ресурсів.▪️ У липні оборонний бюджет збільшили на 400 млрд грн, але цього виявилося недостатньо. Після обрання Дональда Трампа РНБО ухвалила рішення наростити закупівлю зброї. Кошти брали з майбутніх виплат військовим, тож до кінця жовтня потрібно внести нові зміни, інакше вже з листопада виникнуть проблеми з фінансуванням грошового забезпечення армії.▪️ Раніше уряд закривав дірки перевиконанням податкових надходжень, розміщенням облігацій та підвищенням податків для банків й населення. Ідея дати Мінфіну право самостійно перерозподіляти кошти була відхилена Радою.▪️ ЕП також стало відомо, що 15 млн грн для сімей загиблих тепер виплачують довше — протягом 80 місяців замість 40. Перший платіж (3 млн) залишився незмінним. Це рішення ухвалили наказами оборонних відомств у вересні, аби розтягнути бюджетне навантаження. Також розглядають варіант зменшення суми, якщо військовий довго вважався зниклим безвісти.▪️ Україна веде переговори про використання частини кредиту ERA Loans ($50 млрд під заставу заморожених російських активів) на оборону. Прецедент є — Велика Британія вже спрямувала свою частку ($3 млрд) на закупівлю зброї. Якщо долучиться ЄС (~$20 млрд), це може суттєво полегшити ситуацію.Учора Урсула фон дер Ляєн оголосила про авансове виділення €6 млрд із прибутків заморожених російських активів на виробництво безпілотників для України.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Бізнес повідомляє про звільнення серед чоловіків 18–22 років, особливо у ритейлі та ресторанному бізнесіЗа даними Forbes, у мережі з 10 ресторанів у Тернополі та Львові під загрозою — 20% персоналу. У «Сільпо» заяви на звільнення поки не перевищують 3% із 3000 молодих працівників.До прийнятого урядом рішення можна ставитись по-різному, але зараз потрібні конкретні дії від уряду та бізнесу. З точки зору економіки головне завдання — не стільки втримати всіх молодих чоловіків від виїзду, скільки створити в Україні умови, за яких навчання й перший трудовий досвід будуть більш привабливими, ніж робота за кордоном.👉 З коментаря Гліба Вишлінського, директора ЦЕС для ICTV:За оцінками Інституту демографії, в Україні проживає близько 700 тис. чоловіків віком 18–22 роки. Більшість із них — студенти. Навіть з урахуванням того, що хтось міг не завершити навчання або паралельно працює, реально на ринку праці задіяно лише 200–300 тисяч із цієї групи.Якщо порівняти ці 200–300 тисяч з усім економічно активним населенням (приблизно 13 млн осіб за даними Пенсійного фонду, з яких близько 9 млн офіційно сплачують внески), то частка молодих чоловіків складає лише 2–3%. Навіть у разі їхнього масового виїзду відчутного удару по економіці не буде.Ризик для економіки переважно в тому, що частина некваліфікованих або малокваліфікованих молодих працівників може скористатися можливістю виїхати й працювати за кордоном. Насамперед втрати відчують галузі, де молодь зазвичай підробляла: роздрібна торгівля, будівництво, логістика, виробництво на простих спеціальностях.«Найбільше це б’є по компаніях із зарплатами близько 15 000 грн, тоді як співробітники з доходами 35 000–55 000 грн здебільшого залишаються», 一 пишуть у Forbes.  Які завдання уряду після ухвалення цього рішення:▪️ Створити механізми соціальної оренди житла чи пільгових програм для студентів та молодих працівників.▪️ Підвищувати якість освіти, розвивати міжнародні партнерства, забезпечувати сучасну інфраструктуру. Це дасть молодим людям більше стимулів залишатися. Завантажити університети кількістю студентів — недостатньо. ▪️ Програми стажування і перші робочі місця для студентів допоможуть інтегрувати молодь у ринок праці та зменшать ризики трудової еміграції.Завдання для бізнесу:▪️ Адаптувати зарплати й умови праці так, щоб конкурувати з простими роботами за кордоном. Наприклад, пропонувати гуртожитки чи компенсацію житла для молодих працівників.▪️ Пропонувати молодим людям оплачувані стажування, внутрішні курси й програми підвищення кваліфікації для розвитку в Україні.▪️ Дозволяти поєднувати роботу й навчання, можливість часткової зайнятості чи короткострокові проєкти.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💸 Хочете більшу зарплату? Не стрибайте з місця на місцеРоками вважалося, що часта зміна роботи — найкращий спосіб збільшити зарплату. Але, як кажуть The Economist, ця стратегія більше не працює, принаймні в США. Уперше за 15 років зарплати у тих, хто залишається на своїй роботі ("job-stayers"), зростають швидше, ніж у тих, хто її змінює ("job-switchers").Нагадаємо, що раніше ми писали про феномен Ери великих відставок. У постковідний період серед американців було популярним звільнятися 一 через нестачу робочої сили роботодавці пропонували вищі заробітні платні.Вже у березні 2025 року розрив у зростанні зарплат між тими, хто змінював і не змінював роботу скоротився з 8,4% у 2022 році до 1,9%.👉 Що це означає:▪️ Ринок праці «охолоджується» — приватний сектор створює менше нових робочих місць, ніж очікувалося. ▪️ Зростає безробіття серед випускників 一 їх менш охоче беруть на роботу.▪️ Співвідношення вакансій до людей в пошуку роботи впало до 1:1.▪️ Малий бізнес найменш охоче наймає і підвищує зарплати з часів пандемії.▪️ Зміни роботи під час пандемії, скорочення у консалтингу та проблеми у сфері IT (висока облікова ставка + конкуренція з ШІ) посилюють кризу.Федеральна резервна система (ФРС), можливо, згодом прийде на допомогу, знижуючи ставки, але тільки після того, як переконається, що мита не розкрутять нову хвилю інфляції.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

На днях Верховна Рада може розглянути у другому читанні законопроєкт №12439, який ніби покликаний захищати бізнес під час кримінальних проваджень.☝️ Однак під цим благим приводом ховаються лазівки для корупціонерів. До того ж до другого читання додали нових — і одна з них безпосередньо стосується сфери закупівель.Серед іншого законопроєкт пропонує не визнавати кримінальними правопорушеннями те, що особа вчинила на підставі роз’яснень центральних органів влади, зокрема щодо законодавства про публічні закупівлі.🤦 Тобто можна буде вчинити злочин, керуючить роз’ясненням Департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки — і ніякої відповідальності.📢 Transparency International Ukraine закликає депутатів не голосувати за цю редакцію законопроєкту, адже вона не виконає своєї мети, а лише створить корупційні лазівки.Натомість ми пропонуємо доопрацювати законопроєкт, щоб справді захистити інтереси бізнесу під час кримінальних проваджень. Як саме — читайте у юридичному аналізі. #dozorro_законодавство