Що з економікою?

Як інтегрувати українську промисловість до ринку ЄС? Уроки ПольщіДнями вперше провели подію польською та українською мовами (без англійської). Говорили про те, наскільки українські промисловці готові до євроінтеграції, і який шлях проходила Польща. Дякуємо за співорганізацію колегам з Фонду Баторія, а також форуму ReBuild Ukraine 2025, який проходить у ці дні.👉 Найцікавіше з дискусії:Пйотр Машчик (PhD), керівник відділу макроекономіки та державних фінансів Варшавської школи економіки розповів про те, як Польща здійснила успішну економічну трансформацію, поєднавши приватизацію з інтеграцією до ЄС. Для України цей шлях буде складнішим через війну та демографічні втрати:«Ситуація Польщі відрізняється від української тим, що ми системну трансформацію поєднали з вступом до ЄС. Ми прийняли такий варіант приватизації, що продавали підприємства закордонним інвесторам. Промислову політику нам організували підприємці з розвинутих країн, де розвинута ринкова економіка. Вони прийшли, інвестували гроші, принесли нові технології в управлінні, в галузях. І вони інтегрували польську економіку з ланцюгами створення глобальних цінностей. Викликом для Польщі є необхідність вийти на рівень незалежності, якщо ми не хочемо опинитися в пастці середнього розвитку. Боюсь, що Україна буде мусити опрацювати власну стратегію, і це буде значно складніша стратегія, ніж польська, тому що вона буде реалізовуватися в післявоєнних умовах. Найбільші втрати, які Україна несе, — це демографічні втрати. Дороги, фабрики можна збудувати, якщо буде капітал. Але якщо люди не повернуться, то дуже важко буде відбудувати Україну». Богдан Завадевич, директор Управління аналізу геополітичних ризиків Банку Народного Господарства Польщі (Bank Gospodarstwa Krajowego), розповів про те, що польський досвід не можна просто «перенести» на українські реалії, адже Польща розвивалася в іншій міжнародній і політичній реальності. Україні варто зосередитись на питаннях демографічної кризи, потребі демобілізації близько мільйона чоловіків, відновленні ринку праці та створенні власних інституцій розвитку.Проте однією з головних проблем залишається імплементація реформ. «Проблема не стільки у відсутності політичної волі, скільки у браку ресурсів і компетенцій як на центральному, так і на місцевому рівнях. Без підготовлених кадрів, здатних управляти фінансами, банківськими інструментами та інвестиційними проєктами, реформи залишатимуться на папері», 一 пояснює Завадевич. Найбільші перспективи для українсько-польської співпраці сьогодні в секторі послуг — логістиці, транспорті, консалтингу, освіті. У цих сферах ризики нижчі, оскільки вони не потребують великої матеріальної інфраструктури (наприклад, офісу).Тарас Пилипюк, генеральний директор Модерн Експо С.А., звернув увагу на проблеми логістики між Україною та Польщею та складну імплементацію екологічних вимог:«Наші вироби — це фізичні продукти. Між Україною та Польщею “Модерн Експо” пересуває близько 100 фур, близько 150 тисяч євро кожна, і повірте мені, це одна з болючих тем — це брак передбачуваності пересування тих товарів через кордон.(...) ЄС досить багато активностей впроваджує, що стосується впливу на екологію, але це не є сприятливим аспектом для співпраці між Україною та Європою або Польщею.Нам доводиться багато інвестувати, щоб знайти правильні компанії, і навіть мушу визнати, що в Польщі їх не так багато, хто міг би професійно надати інформацію щодо імплементації цього». ✍️ Послухати подію та подивитись нашу презентацію можна за посиланням (доступна англійською).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Без високих зарплат для державної служби, на країну чекатимуть нові Міндічі Допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського.«Тепер про наступні-наступні кроки після міндічгейту.Ми як суспільство маємо прийняти відповідні приватному сектору зарплати держслужбовцям та політикам. І забути ці шкідливі міфи про «служіння».Буквально вчора читав британський журнал. Зарплата держсека міністерства (і, до речі, ПМ теж) — 200 тис. фунтів на рк. Середня британська зарплата для зайнятих повний день — 37 тис. фунтів. Різниця — 6 разів.В Україні це було б чисто формально 26,5 тис грн*6=159 тис грн (брудними). Але в Британії немає такої тіньової економіки, як в Україні, середня офіційна зарплата не настільки занижена, тому мало б бути щось ближче до 200 тис грн брудними. І це навіть без порівняння з приватним сектором — просто «держзарплати однієї країни проти іншої».А якщо будемо далі жити в світі міфів і самообману, то чекайте нового Міндіча, який прийде до нового президента, і скаже — «ну тобі ж чимось ключовим людям треба доплачувати — можу допомогти».👉 Ми у ЦЕС займаємося темою справедливих зарплат державних службовців з 2017 року.Додаємо посилання на наше дослідження про те, чому зарплати в держсекторі мають бути конкурентними з приватним сектором. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

МВФ просить Україну відмовитись від пільгових тарифів на газ для населення У Bloomberg пишуть, що, окрім податкових пільг для ФОПів та ідеї 3000 безкоштовних км Укрзалізницею, МВФ непокоять пільгові тарифи на газ для споживачів. У нашому подкасті директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко говорив про те, що компенсація низьких тарифів для населення — що в газі, що в електриці, — перетворилися в накопичення боргів.“«Нафтогаз», «Енергоатом» і «Укренерго» 一 три державні компанії, які збирають у себе весь державний борг на ринку енергоносіїв. Бо навіть борги по воді туди ж приходять у результаті, бо водоканал не платить за електрику. А водоканал би й платив, але у нього в тарифі немає грошей на електрику.Єдиний шлях, що добре розуміє той самий МВФ — це всю систему грохнути. Як це зробили в Молдові 2022 року, коли там повністю перевели всіх на ринкові ціни. Зрозуміло, що природні монополії будуть регулюватися. Але всі підуть на ринкові ціни — і населення, і ЖКГ, і водоканали. Тільки вони при цьому роздають адресні субсидії". У Центрі досліджень енергетики порахували, що для того, щоб перейти на реальні ринкові ціни й надати субсидії всім можливим вразливим категоріям потрібно €6 млрд.«€6 млрд — вибачте, фігня. Прийти в Єврокомісію й сказати: нам на 4 роки потрібен перехідний фонд по €6 млрд на рік, і він буде зменшуватись, бо ж державні компанії отримують набагато більше грошей. Вони почнуть працювати на ринку — тільки «Енергоатом» принесе 2–3 мільярди додаткових грошей у вигляді дивідендів. «Нафтогаз» там має злетіти в повітря. Бо коли він буде продавати не по 7 тисяч, а за реальною ринковою ціною, у нього будуть гігантські дивіденди, з яких потім можна буде платити ті самі адресні субсидії абсолютно спокійно. І заодно прибрати товстий, потужний, дуже намаслений шар корупції, який на всьому цьому годується. А там, повірте, йдеться про мільярди гривень. Поки війна, нам гроші дають. А от війна закінчиться — і з грошима нам скажуть цілком розумно щось на кшталт: чому британські, французькі, нідерландські, німецькі платники податків, за яких ніхто не платить за дешевий газ, мають платити за дешевий газ і електрику для українців? Ну, це ж логічне питання, правильно? І гроші давати перестануть. І отут доведеться щось вирішувати». 👉 Нагадаємо, що Україна та МВФ домовляються про новий пакет допомоги приблизно на $8 млрд. Але це, ймовірно, відкладеться до січня. Спершу Фонд очікує, що Європейський Союз реалізує план використання заморожених російських активів для фінансування України. Якщо ЄС не виконає обіцянку в грудні, це може поставити під загрозу фінансування МВФ.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Є ознаки певної паніки, істерики, термінового латання дір, які накопичилися»👉 Так описує стан підготовки енергооб’єктів до зими та обстрілів Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики у новому випуску подкасту «Що з економікою?». На хвилі нового інтересу до “Енергоатом” та захисних споруд для енергооб’єктів, ділимося нашим нещодавнім випуском про енергетику під час війни.🔌 Російські атаки розділилися на три великі групи. Перша спрямована на газ і газовидобуток, друга — на регіональні розподільчі мережі, передусім уздовж лінії фронту. Третя — концентровані удари по окремих регіонах на високовольтні мережі, генеруючі потужності, і теплову генерацію.Цей тип атак, коли на одну область прилітає сотні дронів і десяток ракет, відновлювати найскланіше і саме їх відчувають кияни, львів’яни, одесити. За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, із 119 ключових трансформаторних вузлів 74 уже мають захист другого рівня, ще на 45 він будується. Із цих 74 зруйновано лише один — прямим влучанням ракети.«На жаль, на регіональному рівні захисти відсутні в принципі. Винятком є Харків, Миколаївська область, Одеська область частково. Але більша частина регіонів взагалі нічого не зробила для захисту регіональних енергомереж. І оці відключення зараз — Чернігівщина, Сумщина, Запоріжжя — це удари по розподільчих мережах. Так, вони не стосуються мільйона українців. Але тепер московитам цілком вистачає відключити 30 тисяч. Вони вже щасливі», — каже Олександр Харченко. Минулої зими ми пройшли сезон без суттєвих обмежень для населення, і це створило хибне відчуття стабільності. «Є ознаки певної паніки, істерики, термінового латання дір, які накопичилися. Окрім «Укренерго», ймовірно, «Енергоатому» та «Укргідроенерго», інші великі учасники процесу щонайменше не активізувалися і не використали міжопалювальний сезон настільки, наскільки могли», 一 коментує Харченко. 🎧 У подкасті також про те, чим загрожує централізована модель радянського типу — коли генерація зосереджена у великих вузлах, а електрика передається на сотні кілометрів. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇪 Чому Естонія 12-й рік поспіль має найкращу податкову систему серед країн ОЕСР? Аналітичний центр Tax Foundation оприлюднив щорічний рейтинг, що оцінює податкові системи 38 країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) за сприятливістю для інвестицій і ведення бізнесу.Уже 12-й рік поспіль рейтинг очолює Естонія, і цьогоріч за нею йдуть Латвія та Нова Зеландія. А великі економіки, як-от Франція (38-ме місце) та Італія (37), опинилися на останніх місцях. Інші (Німеччина, США, Велика Британія) — в середині або нижній частині списку.👉 Перевага Естонії не просто в низьких ставках, а в нейтральності та простоті системи, наприклад:▪️ Система передбачає нульову ставку податку на реінвестований прибуток, що стимулює власників вкладати кошти в розвиток свого бізнесу. Корпоративний податок (22%) сплачується лише в момент розподілу цього прибутку, тобто при виплаті дивідендів.▪️ Податок на нерухомість охоплює лише вартість землі, а не вартість будівель чи капіталу на ній. Такий підхід не створює додаткового податкового навантаження на інвестиції у нові заводи чи офіси.👉 Франція та Італія мають системи, які визнані найбільш складними та “викривлюючими”:🇫🇷 Франція має найвищу в ОЕСР ставку податку на прибуток підприємств 36.1% — здебільшого через численні тимчасові "додаткові податки" (surtaxes).У Франції та Італії діє багаторівневе оподаткування майна, тобто це не один податок, а ціла система зборів — на багатство, спадщину, фінансові операції та активи. Звіт описує таку модель як «високо викривлюючу», адже вона знижує стимули до заощаджень і інвестування.🇺🇦 Україну не оцінювали, оскільки ми не є членом ОЕСР, однак цього року організацією був опублікований окремий огляд України.«В Економічному огляді України (2025) ОЕСР зазначає, що рівень податкових надходжень в Україні є високим для країни з таким рівнем доходів. Водночас податкова система залишається складною й непередбачуваною для бізнесу. Адміністрування податків, особливо ПДВ, є громіздким; велика різниця між загальною та спрощеною системами оподаткування і високі податки на офіційну зайнятість створюють нерівні умови для підприємців і гальмують розвиток бізнесу. ОЕСР підкреслює, що спрощення процедур, цифровізація та узгодження різних податкових режимів допоможуть залучити інвестиції й пришвидшити економічне відновлення», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏢 Уряд підготував проєкт бюджету-2026 до другого читанняПро основні зміни порівняно з першою редакцією пише голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа:Доходи+30 млрд грн — завдяки підвищенню податку на прибуток банків.Половину «банківського податку», який мав би зараховуватись в місцеві бюджети (4,3 млрд грн), віддадуть на закупівлю пасажирських вагонів для УЗ. Ще 1,4 млрд грн поверне ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» — теж на вагони (разом 5,7 млрд).Мінімум 1 млрд грн — на гуманітарне розмінування.1,27 млрд грн дивідендів «Укрфінжитла» підуть на пільгову іпотеку.Мінфін зможе за рішенням уряду обмінювати ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП на умовах, погоджених із НБУ.50% ПДФО від резидентів Defense City залишатимуться в громадах для розвитку інфраструктури та підтримки релокацій.До 1 липня 2026 уряд має подати законопроєкт про єдині правила пенсійного віку та індексації для всіх пенсій.Розглянуть можливість додаткового підвищення зарплат учителів із 1 вересня (після запланованого підвищення на 30% з 1 січня).Без змінРозподіл ПДФО: 60% — у місцеві бюджети.У бюджеті залишилися доходи від «податку на OLX» і на солодкі напої.Видатки+18,9 млрд грн — у резервний фонд.+6,6 млрд грн — на зарплати викладачам закладів вищої освіти.-8,24 млрд грн — скорочення для Держприкордонслужби (передано Нацгвардії — 5,85 млрд, Нацполіції — 2,29 млрд).+1 млрд грн — компенсація бізнесу за втрати і страхові премії.+1 млрд грн — укриття в дитсадках.+528 млн грн — інвестпроєкти в медицині (зокрема реконструкція Харківської дитячої лікарні).+500 млн грн — підтримка релокованих технічних університетів.+500 млн грн — житло для евакуйованих і ВПО.Розгляд бюджету-2026 в другому читанні у Раді заплановано на 18 листопада.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🌾 «Ми можемо виробляти вдвічі більше, але нікуди експортувати» Цього тижня випустили подкаст з Тарасом Висоцьким, заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Говорили про прогнози врожаю на цей рік, проблеми з експортом у ЄС та об’єднання трьох великих міністерств в одне.В Україні аграрний сектор, орієнтований на експорт. Наприклад, внутрішнє споживання пшениці складає близько 6 млн тонн, а зібрано зараз 22,5 млн тонн. Так само по кукурудзі: внутрішнє споживання — 6 млн тонн, прогнозований врожай — 30 млн тонн.«Ми експортуємо близько 60–65%, а внутрішній ринок, як би ми не старалися, не відновиться до таких обсягів, щоб ми самі все споживали», 一 коментує Тарас Висоцький. 🇪🇺 На сьогодні нашим основним партнером залишається ЄС — понад 50% експорту йде туди.«Якщо забрати емоції й міфи, то наша інтеграція з ЄС — це дев’ять із десяти випадків взаємовигоди і спільного позитиву», 一 резюмує Тарас Висоцький. Втім, після завершення режиму «торговельного безвізу» Україна змушена скорочувати експорт деяких категорій товарів — зокрема цукру і біоетанолу.«Ми можемо вирощувати і виробляти цукру більше 2 млн тонн, при внутрішньому споживанні до 1 млн тонн. У нас була можливість експортувати до 500 тис. тонн на рік у режимі вільної торгівлі з ЄС, а зараз ми отримали квоту 100 тис. тонн.По біоетанолу в нас була квота 100 тис. тонн, збільшили до 125 тис., але ми могли спокійно виходити на 250 тис., а в перспективі — навіть на півмільйона. Проблема в тому, що на ці товари внутрішній ринок обмежений, альтернативи експорту в треті країни немає. Основний для них ринок — це ЄС», 一 каже Тарас Висоцький. Заступник міністра також говорить про те, що український агропродовольчий сектор може гарно інтегруватися в Європейський Союз. Наприклад, ЄС імпортує сою з Південної Америки, ріпак із Канади — а ми можемо забезпечити це всередині регіону. 🎧 Детальніше про український аграрний сектор слухайте у подкасті “Що з економікою”.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🌐 До 2030 року Україна має покрити мобільним інтернетом 95% автошляхів та 70% залізниці Про це у нашому подкасті розповіла Лілія Мальон, голова українського регулятора електронних комунікацій, радіочастот та поштових послуг.🚂 Уже зараз у потягах Інтерсіті (або «інтерсіті», кому як нравиця) між Києвом і Львовом працює Wi-Fi через Starlink. До 2030 року держава має ціль:▪️ покрити 95% автошляхів швидкістю не менше 25 Мбіт/с;▪️ покрити 70% залізниць швидкістю не менше 2 Мбіт/с.У 2023–2024 роках було реалізовано проєкт «14 доріг» — встановлено 470 базових станцій на ключових транспортних маршрутах, що вже помітно покращило якість зв’язку.«Звісно, мобільний сигнал обмежений законами фізики: швидкість руху, рельєф, погода впливають на стабільність. Але держава зобов’язала операторів до 2026 року забезпечити 4G на всіх національних дорогах», 一 каже Лілія Мальон. Фінансують це переважно приватні інвестиції операторів, але держава залучає партнерства та донорські кошти ЄС, особливо для транскордонних проєктів і транспортних коридорів.👉 Послухати більше можна у подкасті за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Посилки з Китаю, «подарунок за 1 гривню» та інші податкові пільги 一 що Україна має змінити, щоб узгодити податкову систему з правилами ЄС😶‍🌫️ Ми випустили тіньовий звіт, у якому порівняли податкове законодавство України та ЄС і визначили рекомендації, які дозволять українському закону наблизитись до європейського.Сьогоднішня модель ПДВ в Україні відрізняється від європейської за ставками, звільненнями та адмініструванням.📭 Наприклад, у ЄС ПДВ стягується з усіх імпортних посилок, крім подарунків між фізичними особами вартістю до €45, тоді як в Україні посилки до €150 звільнені як від ПДВ, так від мита.В Україні знижена ставка 14% застосовується до деякої агросировини, тоді як у ЄС пільгові ставки стосуються лише соціально важливих товарів і послуг для кінцевих споживачів. Стандартна ставка в державах ЄС не може бути нижчою за 15%, а нульова дозволена лише для експорту та окремих спеціальних випадків.Перелік пільг в Україні надмірний і містить галузеві, імпортні та застарілі звільнення, які лише ускладнюють адміністрування. У ЄС звільнення чітко обмежені — освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, фінансові та страхові послуги, частина культурних і релігійних операцій.ТакожУкраїна не має звільнення для агентів, які діють від імені клієнтів у міжнародних операціях, і не передбачає механізму повернення ПДВ нерезидентам, як у ЄС.Що ми рекомендуємо:▪️ Скасувати ставку 14% для агросировини, спростити й уніфікувати структуру ставок.▪️ Переглянути статтю 197 ПКУ, залишивши лише соціально обґрунтовані звільнення.▪️ Ввести ПДВ на всі імпортні посилки, крім подарунків між фізичними особами до €45.▪️ Виключити малоцінні промоційні подарунки й зразки з об’єкта оподаткування.👉 Це частина дослідження, а ознайомитися з повним текстом можна за посиланням.Раніше ми вже писали про те, як безоплатна передача товарів — зокрема промоційних подарунків — вважається постачанням і обкладається ПДВ в Україні. Тож бізнес змушений оформлювати такі передачі умовно за 1 гривню. У ЄС такі операції не є об’єктом оподаткування.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❗️ Спільна заява аналітичних центрів консорціуму RRR4U по справі Володимира КудрицькогоМи не є стороною кримінального провадження, не володіємо всією сукупністю матеріалів досудового розслідування та, відповідно до закону, не можемо оцінювати законність, обґрунтованість чи доцільність конкретних процесуальних дій у цій справі. Однак вважаємо за необхідне наголосити:Розслідування щодо професіоналів у публічному секторі мають проводитися об’єктивно, неупереджено й без політичного впливу. Використання кримінальних справ як інструменту тиску підриває довіру міжнародних партнерів, гальмує євроінтеграцію та демотивує фахівців працювати на держслужбі.Закликаємо органи влади діяти виключно в межах закону, з дотриманням презумпції невинуватості та незалежності інституцій.Задля посилення стійкості правової системи та міжнародної довіри, ми наголошуємо на невідкладності ухвалення ключових законопроєктів, спрямованих спрямованих на ефективне реформування судової системи та системи правоохоронних органів.Повний текст заяви тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram