Що з економікою?

💸 Чому курс долара б’є рекорди?НБУ встановив рекордний курс $ на 7 січня 一 42,56 гривень. Втім коливання курсу долара та євро наприкінці та на початку року мають передусім сезонний характер. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.Це відбувається майже щороку й пов’язане з бюджетним циклом: значна частина державних виплат припадає на останні тижні грудня. Ці кошти поступово розходяться по економіці — доходять до бізнесів і громадян, які, зокрема, спрямовують їх на імпорт, купівлю валюти для розрахунків або заощаджень.🎄 Додатковий фактор — різдвяно-новорічні поїздки за кордон. Навіть в умовах війни частина українців подорожує або їде до сімей, що перебувають за межами країни. Це збільшує попит на валюту через банківські розрахунки з іноземними фінансовими установами.«Якщо зростання курсу відбувається навіть на 50 копійок при курсі долара 42-43 гривні, то ця різниця становить близько одного відсотка. Це суттєво менше, ніж можливі денні коливання, наприклад, курса євро щодо долара», 一 каже Гліб. 👉 Нагадаємо, що нещодавно ми представили консенсус-прогнози девяти неурядових аналітичних організацій щодо курсу долара, ВВП та інфляції на наступний рік. Зокрема по курсу долара 一 стрімкого зростання аналітики не очікують.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 У 2025 році українці більше інвестували в ОВДППортфель облігацій внутрішньої державної позики у власності фізичних осіб зріс з 78,5 млрд грн до 111,9 млрд грн (на 42,6%). Частка населення в загальному портфелі ОВДП складає 5,7% (4,2% минулого року).Інвестиції юридичних осіб також зросли — з 178,2 млрд грн до 212,3 млрд грн, а їхня частка в портфелі ОВДП збільшилася з 9,6% до 10,8%.Основними власниками ОВДП залишалися: ▪️ комерційні банки 一 937,1 млрд грн;▪️ НБУ 一 664,5 млрд грн.У 2025 році середньозважена дохідність гривневих ОВДП зросла до 16,24%, тоді як доларові облігації знизили прибутковість до 4,17%. Середньозважена дохідність єврооблігацій становила 3,22%.Найбільшим попитом серед валютних інструментів користувалися доларові ОВДП зі строком обігу 1,5 року. Загалом через валютні облігації залучено $2,5 млрд.ОВДП стали другим за обсягом джерелом фінансування державного бюджету після допомоги від ЄС і залишаються найбільш привабливим інструментом для інвестицій. 💰 Загалом державі вдалося залучити близько 570 млрд грн.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🚭 Вищі податки на сигарети не збільшили нелегальний ринокУ другому кварталі 2025 року доходи від акцизу на тютюн зросли на 35% рік-до-року. Це один з найкращих результатів за десятиліття. При цьому частка нелегальних сигарет на ринку зменшилася до 16%. Нагадаємо, що минулого року Рада підвищила акцизи на тютюнові вироби і прив'язала їх до євро, як цього вимагала гармонізація з правилами ЄС. Усупереч прогнозам індустрії 一 тіньовий ринок не розширився, а державний бюджет отримав більші надходження.Водночас проблема залишається з оподаткуванням ТВЕНів (стіки для IQOS, glo тощо). Стіки мають нижчу акцизну ставку і до 2028 року розрив зі звичайними сигаретами становитиме 20%. Це спричинить недоотримання до бюджету 18,6 млрд грн у 2025-2028 роках і близько 7 млрд грн щороку надалі. Про те, чому акцизи на тютюн і алкоголь 一 це найменш шкідливі для економіки податки ми писали тут.Тож у нашому дослідженні ми рекомендуємо вирівняти акцизні ставки на сигарети та ТВЕНи. Це усуне стимули для переходу на дешевші нікотинові продукти і забезпечить стабільні бюджетні надходження.👉 Підготували про це матеріал для Економічної правди, а ознайомитись з дослідженням на тему акцизної політики на тютюнові вироби можна за посиланням.Цей матеріал підготовлений за фінансової підтримки Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (wiiw). wiiw є партнером Ініціативи Bloomberg Philanthropies щодо зменшення вживання тютюну.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Підготували для вас стислий економічний підсумок року, що минув, на основі коментаря директора ЦЕС Гліба Вишлінського для Українського радіо.▪️Економіка стабілізувалася, але росте повільніше.Якщо на початку року очікували зростання ВВП на 3%+, то зараз буде добре, якщо вийде близько 2%.У 2025 році особливо негативно на економіку вплинули масштабні обстріли влітку, атаки по об’єктах енергетики, та щоденні обстріли Одещини й портової інфраструктури.▪️Міжнародна допомога — це не слабкість, а плата за експорт безпеки для Європи.Варто змінити сприйняття з «ми нещасна, маленька країна, якій допомагають», на «скільки коштує стійкість країни, яка дозволяє Європі жити нормальним життям».▪️Фінансові ризики — далеко не найперший страх українців.Початок війни у 2014 році супроводжувався різкою девальвацією гривні, високою інфляцією, банкрутствами банків, унаслідок чого люди й компанії втрачали кошти. Натомість тепер, особливо у 2025, фінансові ризики відійшли на дальній план. Частково це пов’язано з тим, що міжнародна допомога забезпечує значний приплив іноземної валюти. Завдяки цьому Україна вийшла на рекордні обсяги валютних резервів — $54 млрд.▪️Держава нарешті почала системно відновлювати бізнес після атак.Наприкінці літа уряд запустив фінансування відновлення підприємств, які постраждали від російських ударів. І хоч це досі не покриває потреби бізнесу повною мірою, це все ж крок у правильному напрямку. ▪️Тисяча Зеленського — бажання президента подобатися людям, нацкешбек — ідея, що вичерпалася.На зимову підтримку витратили 18 млрд грн, які могли б покрити значно важливіші пріоритети — потреби війська, ВПО чи людей, які ще до війни перебували у скрутних обставинах. Що стосується нацкешбеку, то, на думку Гліба, програма себе вичерпала. Вона не є настільки затратною, як часто заявляють (приблизно 5 млрд грн на рік). Але замість незрозумілої політики — щось виплачуємо, щось затримуємо, невідомо, коли це завершиться — уряду було б доцільніше урочисто її згорнути.▪️Великі корупційні схеми можливі там, де масштабні прибутки і слабке управління.Із держбюджету красти фактично неможливо, він став більш прозорим і контрольованим. Єдина сфера, яка залишається закритою — це оборонні закупівлі.Саме тому показовим є те, що історія з корупцією тогоріч проявилася в «Енергоатомі». По суті, це було одне з небагатьох місць, де взагалі вийшло б організувати настільки масштабне пограбування держави. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Економісти ЦЕС радять найкращу прочитану книжку за 2025 рік (і не тільки про економіку)Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС:📖 «Таємний сховок» (The Safekeep) 📖 «The CIA Book Club: The Best-Kept Secret of the Cold War»Книжка №1 серед fiction цього року 一 «Таємний сховок» (The Safekeep) Яель ван дер Вуден. Написана англійською мовою книжка голландської єврейки поєднує сильні емоції, атмосферу Нідерландів 60-х і скелети, що залишилися в шафах від часів Другої світової. Власне, вони для нас під час війни особливо цікаві. Книжка з короткого списку премії Booker, але взагалі не «висока полиця», а просто сильна серйозна проза. Серед non-fiction №1 一 The CIA Book Club: The Best-Kept Secret of the Cold War. Назва книжки 一 жертва маркетингу, бо 80% книжки 一 про життя польської опозиції 80-х, а лише залишок 一 про ЦРУ і власне програму підтримки доступу до забороненої літератури в країнах соцтабору. Але ці 80% вкрай цікаві і насичені яскравими фактами: від ключової ролі жінок в дисидентському русі до майбутніх міністрів і банкірів Польщі 90-х, які починали не в комсомолі, а службі безпеки підпільної Солідарності. Марія Репко, заступниця директора:📖 «Жінка в Берліні» 📖 «Гемінгвей нічого не знає»Останнім часом я втратила повагу до текстів, написаних вичурною мовою — тих, що намагаються вразити читача начитаністю чи інтелектом автора. Окремий пекельний котел у моєму особистому рейтингу я приготувала для тих, хто художніми прийомами намагається «пробити» читача на емоцію. Обидві мої книги цього року — «Жінка в Берліні» та «Гемінгвей нічого не знає» — викликають найглибші почуття найпростішими словами очевидців. Яна Охріменко, старша економістка:📖 «Дякую за куріння»Якби ця книга називалася «Дякую за куріння, або прикладний посібник з аморальної адвокації», шанси цільової аудиторії її помітити були б значно вищими. Згідно з міською легендою, якщо читати, увімкнувши фоном трансляцію українських дискусій про тютюнові акцизи, то можна зрозуміти, що політичні реалії України та Заходу не надто відрізняються. Максим Самойлюк, економіст📖 «The Wager. A Tale of Shipwreck»📖 «Mutiny and Murder — David Grann»У 1740 році британський корабель HMS Wager вийшов у довге, складне плавання і зник. Його команду вважали загиблою, але п'ять років потому Лондон приголомшила новина: моряки повернулися додому. Книга описує, що відбувалося ці п'ять років: кораблетроща, бунт і вбивства. Реальність, як завжди, цікавіша за будь-яку вигадку. Нон-фікшн, який читається як захопливий детектив. Breakneck: China's Quest to Engineer the Future — Dan WangСША — нація юристів, а Китай — інженерів. У цьому суть книги, в якій автор розкриває причини стрімкого економічного зльоту Піднебесної за останні десятиліття. Водночас те, що дало Китаю швидке зростання, з часом почало створювати й проблеми. Актуальний економічний нон-фікшн. Більше — дивіться в нашому Інстаграмі.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Що пішло не так з «Енергоатомом» — і до чого тут наглядові ради?До 2014 року державні компанії в Україні фактично керувалися в ручному режимі. «Поточний міністр чи інший високий стейкхолдер міг просто подзвонити керівнику держкомпанії й адміністративно вказати, що робити», — згадує Артем Шевальов, член Ради директорів ЄБРР та заступник голови наглядової ради ПриватБанку, у нашому подкасті «Що з економікою?». Після Революції Гідності та на тлі глибокої економічної кризи ситуація змінилася. Уряд України став залежним від міжнародної фінансової підтримки — а разом із нею й від вимог МВФ, Світового банку та ЄБРР. Тоді почалась реформа корпоративного управління. Найшвидше й найпослідовніше вона запрацювала в банківському секторі. «Чому, наприклад, наглядова рада Привату і, в принципі, корпоративне управління в кейсі Привату є досить успішними? Міжнародники з самого початку приділяли колосально багато уваги саме Привату. Це був найбільший банківський фронт у Європі — націоналізація, Ігор Валерійович Коломойський. Там було багато факторів, які робили це проблемним кейсом. Тому наприкінці 2016–2017 років, коли формувалася наглядова рада, за цим дивилися буквально під мікроскопом. Причому дивилися на всіх стейкхолдерів — починаючи від Мінфіну, Нацбанку і закінчуючи самою наглядовою радою. А далі був певний ефект відлуння цього. Бо насправді міжнародна увага, починаючи з 2021 року, трохи зменшилася — чи то через ковід, чи в принципі через відчуття, що в Україні вже дорослі люди: ми зробили «дитсадкову» роботу, тепер воно має саме їхати», 一 пояснює пан Шевальов. Чому ж ця модель не спрацювала в «Енергоатомі»?По-перше, реформа там почалася пізніше — коли частина стейкхолдерів уже навчилася обходити правила. По-друге, наглядова рада формувалася як результат компромісів, а не як професійний орган контролю. Частина незалежних членів відмовилася підписувати контракти, інших так і не було призначено. «“Енергоатом” — це кейс того, як “саме” не поїхало. Якби наглядова рада від початку формувалася за принципом фаховості, а не договороздатності, ми або не отримали б цього скандалу взагалі, або отримали б його значно раніше — коли рада просто спіймала б когось на гарячому», — коментує Шевальов. Є й структурна різниця. Держбанки працюють у жорстко регульованому середовищі: Національний банк не лише контролює процеси, а й погоджує членів наглядових рад. Це створює додатковий фільтр фаховості. Для більшості інших держкомпаній такого регулятора немає — і це робить корпоративне управління значно вразливішим.👉 Тож як рятувати наглядову раду Енергоатома і для чого там іноземці 一 слухайте у нашому подкасті. Також говорили про приватизацію держбанків та роль ЄБРР в українській економіці.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

✍️ Шукаємо офіс-менеджера / адміністративного асистента в команду ЦЕСЗа потреби можна працювати part-time. 📍 Офіс у центрі Києва (дистанційна робота не передбачена).Наш ідеальний кандидат / кандидатка:• має вищу освіту (або завершує навчання);• володіє англійською мовою щонайменше на початковому рівні;• готовий(-а) працювати в офісі;• попередній досвід роботи не є обов’язковим.Що потрібно робити:• забезпечувати щоденну роботу офісу та контролювати наявність офісних запасів;• координувати роботу клінінгу, сервісних служб і взаємодію з бізнес-центром;• вести базову адміністративну документацію;• допомагати в організації співбесід та офісних процесів;• зустрічати гостей офісу.Що ми пропонуємо:• оплату праці за результатами співбесіди;• роботу в організації, що співпрацює з міжнародними донорськими інституціями;• можливість отримати практичний досвід у професійному середовищі;• залученість до внутрішніх процесів організації.📩 Чекаємо на резюме на пошту: [email protected](у темі листа вкажіть «Офіс-менеджер / адміністративний асистент»)Будемо вдячні за поширення серед тих, кому це може бути цікаво.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💸 Як витрачатимуть кошти партнерів у 2026 році?Наступного року Україна потребуватиме понад $45 млрд для покриття видатків. На цьому тлі рішення ЄС про €90 млрд фінансування може створювати враження, що фінансову потребу закрито.Втім, питання полягає не лише в обсягах допомоги, а в пріоритетах її використання. Підвищення зарплат військовим наразі не закладене ані в українському бюджеті, ані в європейських документах.На що витрачатимуть кошти і як розподілятимуть міжнародну допомогу?Говоритимемо про це уже сьогодні о 16:00. Реєстрація на подію доступна за посиланням.Також експерти ЦЕС оглянуть останні зміни в економіці країни за місяць.Учасники дискусії:▪️ Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС.▪️ Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.▪️ Наталія Піпа, секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 €90 млрд від ЄС гарантують Україні фінансування на чотири рокиКраїни ЄС не погодили використання заморожених російських активів (€210 млрд). Натомість ухвалили так званий план Б — позику на €90 млрд для України. Йдеться про безвідсотковий кредит, який Україна повинна буде повертати лише у разі отримання репарацій від Росії.👉 Рішення прокоментував директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Телемарафону:«Це ті самі €90 млрд, які раніше планувалися на 2026–2027 роки в межах репараційного кредиту. Я впевнений, що це перемога. Це критично важливо для інших джерел фінансування, які залежать від того, чи забезпечує ЄС фінансові потреби України у 2026–2027 роках.Зокрема, йдеться про фінансування від Міжнародного валютного фонду. Для МВФ принципово важливо, щоб Україна не мала надмірного боргового навантаження, адже ці €90 млрд по суті не є боргом: їх потрібно буде повертати лише у разі виплати Росією репарацій». Окрім гарантованих цієї ночі €90 млрд, існує пропозиція Європейської комісії щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки, в якій зарезервовано €100 млрд на підтримку України.«Тобто якщо війна триватиме довше, ніж два роки, у нас є ще €100 млрд, починаючи з 2028 року. За нинішніх потреб і темпів витрат — як на війну, так і на забезпечення базових соціальних функцій — цих коштів вистачить щонайменше ще на два роки. Фактично ЄС “перекинув м’яч” на бік Москви з питанням: чи здатна Росія вести війну з фінансово-економічної точки зору ще чотири роки», — зазначає Вишлінський. На що підуть ці кошти:▪️ бюджетна підтримка (соціальні виплати, стабільність державних фінансів);▪️ закупівля зброї та боєприпасів як в Україні, так і в країнах ЄС.Перші транші очікуються з другого кварталу наступного року. Потреби першого кварталу вже перекриті раніше гарантованим фінансуванням, зокрема коштами, забезпеченими доходами від заморожених російських активів.Важливо й те, чого в цьому рішенні немає. Пряме підвищення зарплат військовим наразі не закладене ані в українському бюджеті, ані в європейських документах. Водночас структура фінансування оборони змінюється: дедалі більше закупівель зброї фінансуються коштом партнерів, що теоретично може звільняти внутрішні ресурси України для грошового забезпечення військових.Також показово, що навіть ті три країни ЄС, які не беруть безпосередньої участі у фінансуванні позики — Чехія, Словаччина та Угорщина — не заблокували рішення про загальноєвропейську гарантію. Решта 24 країн долучаються до фінансування кредиту, зокрема до покриття відсотків за ним.З погляду інтересів України, репараційний кредит був би вигіднішим: він передбачав €210 млрд на 2026–2030 роки, з яких понад €110 млрд — на військову допомогу. Натомість нинішнє рішення забезпечує €90 млрд на два роки, з яких близько €50 млрд спрямовуються на покриття бюджетних потреб.«Загалом цього фінансування достатньо. Що стосується того, що допомога надається не напряму за рахунок російських активів, тут існує баланс. З одного боку, це зменшує доступний обсяг ресурсів. З іншого — російські активи обмежені, і Україна розраховує використати їх для повоєнного відновлення. Був ризик, що за тривалої війни ці кошти могли б просто вичерпатися», — підсумував Вишлінський. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📊 Девальвації не буде, а ВВП зростатиме повільно 一 прогноз на 2026 рікУчора спільно з German Economic Team ми представили зібраний прогноз дев'яти українських і закордонних аналітиків щодо економіки України.Декілька головних цифр з консенсус-прогнозу:📉 ВВП. Відновлення сповільнюється. Медіанний прогноз зростання на 2025 рік погіршився до 2% (влітку очікували 2,25%). У 2026 році аналітики сподіваються на прискорення до 2,4% (діапазон оцінок коливається від 1% до 5%). Попри це, номінальний ВВП наступного року нарешті перетне позначку у $200 млрд.«Ми очікуємо, що все ж таки економіка буде підтримувати подальший розвиток внутрішнього оборонно-промислового комплексу. В принципі, він стане основним рушієм цього зростання. [...] Тобто, наше дуже приблизна оцінка на 2025 рік, що близько 1,2% пунктів, це буде внесок саме виробництва зброї і споріднених чи близьких до цього сектору товарів», — пояснює Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС. 🛒 Інфляція. Тут очікування покращились. На кінець 2025 року прогнозують зростання цін на 8,8%, а у 2026 році інфляція має сповільнитися до 6,6%.💵 Курс. Прогноз на кінець 2025 року: 42,4 грн/$ у неурядових аналітиків та 41,7 грн/$ за урядовим прогнозом. На 2026 рік очікування аналітиків збігаються на рівні 43,2 грн/$, хоча середньорічний прогноз МВФ є песимістичнішим — 45,5 грн/$.«Консенсус прогнозу передбачає, що в середньому курс зміниться не більше, ніж на 5%. І наразі ніхто не очікує, що на кінець 2026 року курс перетне психологічну позначку в 45 гривень за долар. Але вже багато сьогодні говорили, вагому роль тут відіграє саме ритмічність зовнішньої допомоги, особливо на початку 2026 року», — зазначає Ольга Погарська, керівниця з макроекономічних досліджень ПриватБанку. Експерти також спрогнозували потребу у міжнародному фінансуванні, дефіцит бюджету та розмір золотовалютних резерів. 🔗 Детальний прогноз з графіками і таблицею можна переглянути на сайті ЦЕС за посиланням.Також Forbes підготували матеріал на базі зібраних нами прогнозів.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram