Що з економікою? | Що пішло не так з «Енергоатомом» — і до чого тут наглядові ради?До 201...

Що пішло не так з «Енергоатомом» — і до чого тут наглядові ради?До 2014 року державні компанії в Україні фактично керувалися в ручному режимі. «Поточний міністр чи інший високий стейкхолдер міг просто подзвонити керівнику держкомпанії й адміністративно вказати, що робити», — згадує Артем Шевальов, член Ради директорів ЄБРР та заступник голови наглядової ради ПриватБанку, у нашому подкасті «Що з економікою?». Після Революції Гідності та на тлі глибокої економічної кризи ситуація змінилася. Уряд України став залежним від міжнародної фінансової підтримки — а разом із нею й від вимог МВФ, Світового банку та ЄБРР. Тоді почалась реформа корпоративного управління. Найшвидше й найпослідовніше вона запрацювала в банківському секторі. «Чому, наприклад, наглядова рада Привату і, в принципі, корпоративне управління в кейсі Привату є досить успішними? Міжнародники з самого початку приділяли колосально багато уваги саме Привату. Це був найбільший банківський фронт у Європі — націоналізація, Ігор Валерійович Коломойський. Там було багато факторів, які робили це проблемним кейсом. Тому наприкінці 2016–2017 років, коли формувалася наглядова рада, за цим дивилися буквально під мікроскопом. Причому дивилися на всіх стейкхолдерів — починаючи від Мінфіну, Нацбанку і закінчуючи самою наглядовою радою. А далі був певний ефект відлуння цього. Бо насправді міжнародна увага, починаючи з 2021 року, трохи зменшилася — чи то через ковід, чи в принципі через відчуття, що в Україні вже дорослі люди: ми зробили «дитсадкову» роботу, тепер воно має саме їхати», 一 пояснює пан Шевальов. Чому ж ця модель не спрацювала в «Енергоатомі»?По-перше, реформа там почалася пізніше — коли частина стейкхолдерів уже навчилася обходити правила. По-друге, наглядова рада формувалася як результат компромісів, а не як професійний орган контролю. Частина незалежних членів відмовилася підписувати контракти, інших так і не було призначено. «“Енергоатом” — це кейс того, як “саме” не поїхало. Якби наглядова рада від початку формувалася за принципом фаховості, а не договороздатності, ми або не отримали б цього скандалу взагалі, або отримали б його значно раніше — коли рада просто спіймала б когось на гарячому», — коментує Шевальов. Є й структурна різниця. Держбанки працюють у жорстко регульованому середовищі: Національний банк не лише контролює процеси, а й погоджує членів наглядових рад. Це створює додатковий фільтр фаховості. Для більшості інших держкомпаній такого регулятора немає — і це робить корпоративне управління значно вразливішим.👉 Тож як рятувати наглядову раду Енергоатома і для чого там іноземці 一 слухайте у нашому подкасті. Також говорили про приватизацію держбанків та роль ЄБРР в українській економіці.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram