Estadísticas de telegram channel - @the_rock_spectrum

Logotipo de la comunidad de telegram - The Rock Spectrum
2024-07-14

The Rock Spectrum

Número de suscriptores:
5882
Fotos:
1580 
Videos:
160 
Enlaces:
2570 
Categoría:
Música
Descripción:
💭 Медіа-журнал про українську рок-музику та перлини андеграунду Підтримка каналу: https://send.monobank.ua/jar/AAPWjZx71U 🖊Зв'язок щодо публікації контенту: @Ivan_Lysko https://linktr.ee/rock_spectrum 📛 Вето на пісні російською мовою!

👥 Número de suscriptores

Promedio/Día: -8
Promedio/Tiempo: -30
Promedio/Mes: +87
Total:
5 882

👁️ Vistas promedio por mensaje

Promedio/Día: +1010
Promedio/Tiempo: +1139
ERR: 17.67%
ERR (24): 17.17%
Promedio de 30 días:
1 039

📊 Mensajes por Día

Último día: 3
Promedio semanal: 1.1
Promedio por día
1.3

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado
2024-07-14

Muro canal The Rock Spectrum - @the_rock_spectrum

Слідами ТИГРІВ » покликаний підтримати дві важливі цілі:1. Збір для РУБПАК ЗШБ 225 ОШП @kvitkakvitkaakvitkaaa2. Підтримка менторської @krito_wertКому: Трійка 58-ї ОМБрНа що: авто та ремонтЗагальна мета збору «Слідами ТИГРІВ»: 120 000 грнМоя мета: 4 000 грнПосилання на допоміжну банку збору: https://send.monobank.ua/jar/2m1VWzzjrJНомер для поповнень: 4441111158622831PayPal: [email protected] Долучайтеся гривнями, коментарями, поширеннями, а також дружніми банками (щодо останнього звертайтеся до@krito_wert МОДУЛЬНИЙ РЮКЗАК "ЩЕК"KEEPЗА ДОНАТ ВІД 1000 ₴БІЛЬШЕ ДОНАТІВ = БІЛЬШЕ ШАНСІВобов’язково залиш свій нік в описі транзакції для зручного зв’язку*В основі "Шека" – система Molle, яка дозволяє кріпити різні модулі та торбинки від аптечки до пляшки, і навіть модуль портфоліо, який розширює ємність рюкзака в 1,5 рази.Цей набір включає рюкзак Shchek, сумки для першої допомоги та адміністратора, тримач для турнікетів, торбинку для пляшки або термоса, сумку для взуття.ДонатьПоширюй Не проходь повз, не допомігши
933
26-03-25 15:18
навколо нло — місяць новий (LP, 2025). РецензіяЗдається, я знайшов найбільш химерний та абсурдний альбом на теренах нашої експериментальної сцени. Абсурдний у найкращому сенсі цього слова. Це міцний представник «категорії Б», де психоделіка постає саме такою, якою вона й має бути: дещо придуркуватою та незбагненною для пересічного слухача. Це музика, що балансує на межі арт-хаусу та псевдоінтелектуальної іронії.ℹ️ навколо нло — проєкт Микити Галича, гітариста інді-гурту Lybid_1, який вирішив випробувати себе у зовсім іншому вимірі. Платівка «місяць новий» просякнута психоделією наскрізь: від обкладинки з химерними космічними істотами до самого звучання. Це збірна солянка з пісень, написаних між 2021 та 2025 роками (хоч і не в хронологічному порядку). Спочатку вони мали спільний сюжет, але зрештою автор сам заплутався до чого все йшло.В основі музичного полотна — колаж імпровізацій на гітарі, вінтажній Casio, трубі та аналоговому синтезаторі, накладених на скелет із драм-машини та басу. Щось на кшталт автоматичного письма: повна відмова від раціонального контролю заради того, щоб шліфувати первинний матеріал, доки він не знайде спонтанний резонанс у підсвідомості Альбом чітко розділений на кілька настроєвих блоків. Перша частина — динамічна, моторна і по-справжньому весела дурка, де в текстах усе перевернуто догори дриґом. Такий собі a fever dream in a straitjacket. Микита не боїться видаватися незрозумілим, нібито собі Марк Куцевалов від музики, який легко грається з жанровою палітрою і дуже дивно жартує. У нашому випадку: абсурдно складає тексти.Наприклад, трек «...будинок з ногами» — це фактично пряма адаптація естетики «Наркоманів на городі». Ну, серйозно, уявіть собі, що якби «Брати Гадюкіни» вирішили переосмислити цю пісню сьогодні, вона звучала б приблизно так. Окрім психоделічного фундаменту, тут відчутні реггі та ска-мотиви, присмачені sci-fi мелодіями.Вступний номер «...весело й моторно» пропонує такий само чудернацький тріп у ліриці, проте аранжувально це радше класичний постпанк із «лоуфайними» бітами. Найдовершенішим твором на альбомі я б назвав «Сяє нам»: завдяки модульним синтезаторам та гострим гітарним рифам. Тут створюється ідеальна, дещо «глючна» атмосфера, де гаражний звук плавно перетікає в об'ємний психодел. Те саме стосується і «Консьєржа» — попри текстовий абсурд, рифи у цьому балагані звучать надзвичайно кайфово. Загалом, ці аранжування мені дико заходять з тієї причини, що я весь час слухаючи альбом, відчував дискомфорт і непорозуміння, що тут взагалі відбувається? Якщо у текстах неможливо співставити своє життя, бо тут несеться гармидер, то ритм-секція дарувала дивний кайф. Хоча саме зведення, продакшн, звісно, хотілося б краще. Враховуючи, що це інді альбом, музика «категорії Б», маємо що маємо. Проте далі альбом змінює вектор, і магія потроху розсіюється. Тексти стають надто абстрактними, то дерев'яними і незрозумілими, а лірика — занадто кострубатою навіть для такого жанру. Якщо музично слухати другу половину ще цікаво, то змістовне наповнення навряд чи зайде вузькому загалу. Думаю, проблема в тому, що тексти намагалися пірнути трошки в соціалку і їхня структура посипалася. «місяць новий» — це реліз для тих, хто свідомо шукає дивацтв і готовий розгадувати музичні ребуси. Pure, unhinged lunacy that somehow functions as an album. Це балаган, у якому приємно заблукати, якщо ви цінуєте відверто дивну та іронічну музику. Дата релізу: 12.12.2025🎧 Spotify 🎵Deezer🎹| YT Music🎹 |Bandcamp🎵⭐️⭐️⭐️ 👌#PsychedelicRock #GarageRock
825
26-03-23 15:31
Season of Melancholy презентували сингл «Change of the Scene» після кількох років перерви👀 Головні романтики української важкої сцени Season of Melancholy перервали мовчання та представили третій сингл із майбутнього альбому. Нова робота отримала назву «Change of the Scene» і, схоже, вона нарешті повертає гурт у ту форму, на яку так чекали шанувальники.Попередні релізи гурту у 2023–2024 роках (зокрема перший україномовний «Т.И.Ч.И.Я») сприймалися радше як прохідні експерименти, що не залишили глибокого сліду в прослуховуваннях чи серцях аудиторії. Проте з «Change of the Scene» команда обрала стратегічно вірний шлях. Принаймні я сподіваюся на це. Трек звучить як ідейне та музичне продовження альбому Amber. Це саме той вишуканий Romantic Metal — без зайвої готичної театральності, але з глибоким меланхолійним вайбом та фірмовим мелодизмом, який приємно слухати на повторі. Якщо весь майбутній лонгплей буде витриманий у такій же якості та послідовності, на нас чекає один із найсильніших метал-релізів року. Season of Melancholy знову доводять, що вміють створювати красу навіть на межі з відчаєм.ℹ️«Change of the Scene» — це занурення у внутрішній лабіринт людини, яка застрягла в безбарвних буднях. Це історія про ментальний полон, де вчора неможливо відрізнити від сьогодні, а тиша звучить голосніше за крик. Попри те, що матеріал народжувався в умовах війни та невизначеності, гурту вдалося створити емоційно оголену, але дуже цілісну роботу.«Це не про фізичну пастку. Це про боротьбу, що відбувається всередині, коли темрява стає простором для чесної розмови із собою», — зазначають музиканти.Дата релізу: 20.03.2026🎧 Слухати🎞 Відеокліп#MelodicMetal #AlternativeMetal #Season_Melancholy
1040
26-03-20 18:59
DETACH і їх “Антагоніст”: новий Всесвіт, який вам не сподобаєтьсяКолись DETACH були головними претендентами на трон українського альтернативного металу, збираючи натовпи на фестивалях. Свого часу DETACH зробили те, що мало кому вдавалося в українській альтернативі: вивели важкий звук у мейнстрим, не втративши при цьому якості. Фінал на ТБ-шоу, стабільні хедлайнерські сети на великих фестивалях та фірмовий рівень запису — це був рівень вищої ліги. Навіть я мешкаючи на Закарпатті, де метал не особливо популярний, знав про цей гурт ще 10 років тому😉Проте після тривалих пауз та епізодичних появ у 2022-му, гурт знову намагається нагадати про себе синглами «Рай» та «Антагоніст». Питання лише в тому, чи є кому це слухати у 2026-му. Саме тому їхнє нинішнє повернення з текстами трирічної давнини викликає в мене певний дисонанс.🎵 Трек «Рай» дістали «зі столу» — він був написаний ще навесні 2022 року. За словами Олексія Веренчика, пісня народилася в підвалі під звуки вибухів і сублімувала в собі весь біль та лють того періоду. Вона про жертовність, героїзм та «вихід із зони комфорту» заради пекла війни.Музично це все той же міцний, мелодійний, але дещо передбачуваний DETACH. Ну, це нормально, тому що я більшого не очікував. Проте головна претензія — до сенсів. Тексти про самопожертву та прямолінійний патріотичний героїзм, які «били в нерв» на початку повномасштабного вторгнення, сьогодні виглядають як клішовані. За три роки країна пройшла через таку кількість рефлексій, оспіваних тем, що подібна плакатна романтика сприймається як надлишкова претензійність, на жаль🫠🎵 Інша новинка — «Антагоніст» — занурює нас у постапокаліпсис, де люди втратили здатність бачити кольори. Концепція проста: на кожного лиходія знайдеться герой, зло буде покаране, світ справедливий. І знову ми впираємося в стіну клішованості. Метафора «чорно-білого світу» та боротьби протагоніста з антагоністом настільки заїжджена в металі, що викликає швидше втому, ніж цікавість. Зате музично DETACH перекривають банальну лірику фірмовим впізнаваним звучанням і якісною роботою над вокальними лініями та продакшеном загалом. Проте за цим нагромадженням «гострих тем» проглядається певна художня порожнеча. Я не вірю в щирість цих текстів і, що вони з кимось резонують. Від музикантів такого рівня очікуєш на переосмислення або рух вперед, а не на застрягання у перевірених, але вже відпрацьованих темах. Їхній продакшн все ще на висоті, але сенсово потрібно якось оновитися. А з іншого боку: DETACH нагадали у що ми вірили 4 роки тому. Дата релізів: Рай — 06.02.2026Антагоніст — 13.03.2026🎧https://orcd.co/detach_antagonist🎞https://www.youtube.com/watch?v=uua_5bVkWk8#AlternativeMetal #Detach
1280
26-03-14 18:41
Tik Tu повертаються: перший реліз за 5 років та великий сольник в AtlasЦе справді велика подія для інді-сцени, адже повернення Tik Tu чекали надто довго. Легендарні тернопільські експериментатори Tik Tu офіційно завершили тривалу творчу паузу. Гурт, який стояв біля витоків «нової хвилі» українського інді, представив свій перший сингл з 2021 року під назвою «Шпагат».🆕 пісня — це інтимна сповідь про право людини на сум. Учасники гурту називають її «поезією психологічного реалізму». Це маніфест меланхолії та легалізація стану слабкості, коли найкращою допомогою є можливість побути наодинці зі своїми думками.Наталка Багрій, Лесик Omodada та Роман Кузь не обмежаться лише студійною роботою. Повернення гурту буде відзначено великим сольним концертом, який відбудеться 18 квітня у київському клубі Atlas.Для фанів, які пам’ятають успіх дебютного лонгплею Shuma, цей концерт стане можливістю наживо почути, як змінилося звучання Tik Tu за роки мовчання та в які нові експерименти вони занурилися зараз.Символічна назва треку відсилає до складного ментального вибору: як балансувати у «шпагаті» між власним внутрішнім розпадом і вимогами зовнішнього світу. Музично це все той же впізнаваний арт-рок з елементами електроніки, за який ми свого часу полюбили альбоми Shuma та Ulitakis.Дата релізу: 13.03.2026🎧 Слухати: https://id.ffm.to/shpagat🎫 Квитки на сольник https://www.kontrabass.promo/event-details/tik-tu#AlternativePop #TikTu
1240
26-03-13 18:34
Тріп-хоп? почерк Dr. Dre та «невмєноз»: пропаща сила анонсує альбом «панорама»🆕Гурт пропаща сила, який став відомим завдяки віральним трекам «сирець» та «падаєш», повертається з новим синглом. У п’ятницю, 13 березня, команда презентує трек «нвмнз» — перший тизер майбутнього лонгплею «панорама», реліз якого заплановано на весну 2026 року.ℹ️ Цього разу гурт знову змінює вектор, звертаючись до неочевидних інфлюєнсів. У «нвмнз» відчутний вайб британського тріп-хопу, змішаний з естетикою американського хіп-хопу 90-х. Зокрема, партія піаніно на одній ноті — це пряма відсилка до класичного почерку раннього Dr. Dre.Назва «нвмнз» — це водночас і приголосні жаргонного слова «нєвмєноз», і абревіатура фрази «не вмію, не знаю». Останній варіант краще розкриває суть пісні: це історія про втрату себе у компульсивних діях та алкоголі, коли людина перестає відчувати «нативні емоції».Це іронічний, але водночас парадоксально серйозний трек про перехід до нових етапів життя, куди буває «надто далеко іти». У приспіві уважні слухачі знайдуть пасхалку до хіта «падаєш», проте якщо стара робота була про стосунки, то нова занурює у значно глибші та інтимніші роздуми. Дата релізу: 13.03.2026🎧 Spotify🎵 | Deezer🎹| YT Music🎹➡️Рецензія на альбом Показники особистісного зростуhttps://t.me/the_rock_spectrum/4989#IndieRock #AlternativeRock #спектрум_новини
1260
26-03-13 15:23
bulovinova випустила відвертий сингл про заздрість та самоцінність🆕Інді артистка bulovinova, чий мініальбом «Холодна вода» став одним із помітних релізів минулого року та був зарахований до списку кращих багатьма медів, презентувала нову роботу — «Дивлюсь на інших». Це чесна розмова про табуйоване в суспільстві відчуття заздрості та болісне порівняння себе з ідеальними картинками в соцмережах.Центральний рядок пісні — «Виходить, це не змінити» — був написаний два роки тому в стані абсолютної зневіри. Проте сьогодні для виконавиці ці слова стали позитивним висновком роботи над власною самооцінкою. Це маніфест виходу з «дитячої» позиції та прийняття того, що порівняння не мають сенсу, якщо ти бачиш власний прогрес.«Зізнатись у невпевненості — це ніби визнати свою слабкість. Але для мене ця пісня про перехід у дорослу позицію. Відчувати ці емоції — нормально, головне — що ти робиш із цим досвідом далі», — ділиться Буловінова.Над треком артистка працювала разом із музичним продюсером Кирилом Арихом. Цього разу команда обрала більш альтернативне звучання, щоб підкреслити емоційну гостроту тексту та мелодій. По жанру, трек можна віднести до альт-поп музики з мінімалістичними аранжуваннями, які плавно перетікають в ненав'язливий гітарний індіпоп. Цікаво, що лірика частково побудована на реальних діалогах. Наприклад, іронічна фраза про млинці, які готують для того, «щоб їсти, а не щоб фотографувати в Instagram», стала влучною метафорою повернення до реального життя та заземлення.Дата релізу: 06.03.2026🎧https://orcd.co/dyvlus_na_inshyh#AlternativePop #IndiePop #Bulovinova #спектрум_новини
1120
26-03-10 17:47
Випадково відкопав у архівах Spotify свій плейлист за 2022 рік👀 Скільки ж усього хочеться про це сказати... Це був рік, коли я вперше перестав слухати музику альбомами й майже повністю відмовився від західних релізів. У якусь мить великі формати втратили актуальність, а закордонна музика просто не резонувала із тим, що я відчував тоді🥲Дивлюся на цей список пісень: іронічно, що більшість треків вийшли в період із квітня по вересень 22-го. То був час, коли я за кожної нагоди вмикав музику навіть маючи якусь фізичну роботу. Просто мені така терапія дуже допомагала тоді. Деяких виконавців я зараз майже не вмикаю, а дехто розчарував своєю позицією настільки, що вилетів із моєї бібліотеки назавжди. Ще одна іронія — моя тодішня любов до постпанку🌚: половина плейлиста саме в цьому жанрі 😁. Було, звісно, також багато інді-року, а от метал тоді зовсім «не йшов» у душу. Мені складно було слухати щось надміру важке постійно. Хоч я продовжував писати рецензії на важку музику, після публікації текстів практично її не слухав — до металу я повноцінно повернувся лише у 23-му.Кожен трек тут — це спогад. І якими б ці треки не були. Під пісні Ігоря Кайдаша, Марного, Sad Novelist, Дітей Інженерів та хейтспіча я повертався додому після волонтерської роботи. Гурт Omana тоді здавався прикольним через дещо змінений саунд і тематику, хоча я й досі дивуюся, що Spotify вивів на перше місце «Супергероя»🙈. Мені здавалося, що «Вирій моїх подій», «Лелеки», «Я борюся до кінця», «Рудимент» та «Касету» я крутив набагато частіше.Те, що в топі опинилася пісня «Метро» від Квіткіс, що тоді, що тепер завжди сюрпризом, хоча цей «дешевий» індустріальний грув мене завжди вайбив — я під нього навіть засинав кілька разів😅 Окрему ностальгію викликають старі добрі Діти Інженерів, Джозерс. The Unsleeping, One Planet Orchestra та купа патріотичних треків того часу. Згадав про Покруч, Postman, Робаний Йот, Yurcash, sportcafe, Загреб та, прости Господи, Surface Tension 🤪. А ще там була пісня, яка тоді дуже сильно тримала мою менталку — «Вгору йдеш» від Чумацького Шляху. Цей плейлист давно випав з мого поля зору, що я геть про нього забув. Можливо, це далеко не найкраща музика у світі, яку б ви радо покритикували — суміш постпанку, інді, альти та нью-вейву, — але вона була важливою. Це треки, які підтримували емоційно, коли альбоми здалися зайвими. 99.9% списку — українська музика. Парадоксально, але якщо уважно роздивитися плейлист, то вся ця музика чітко про 22-й рік. Музика, що була актуальна суто для того часу, бо наприклад будь-який трек Сьорфес Теншн звучить тепер дуже кріпово😂Західна музика повернулася в мої навушники лише в середині жовтня, та і слухав я її не так багато. Тоді я почав фанатично збирати альбоми з постхардкору, металкору та прогресив-року з каналу Тимчика. Так уже співпало, що я люблю всякий постхардкор/прогресив найбільше про який часто пише Тимчик. З тематичних каналів, від «Що так важко?» до Миколи Маги, я збирав дез- та блек-релізи. Ну я схильний вірити рекомендаціям інших😉 А через тексти мого другаСергія Лук’янова та канал іншого друга — теж Сергія— агов, чуваки, ви мене підсадили на оті ваші металкори заново, бо я зачитувався вашими текстами 😁 а все інше, то вже меморіс.Якось так. Розумію, що це не входить у формат каналу і такі публікації б тут не мали з'являтися, але захотілося поділитися з вами отакими от думками. Тож, вибачайте, інших каналів не маю, де б писав про своє. Це для мене показовий плейлист того як змінився я за цей час, змінилися мої смаки і змінилася українська музика.Ось тут посилання, якщо основне відкриє неправильно, бо я перевіряв з другом, то воно якесь дивне: https://open.spotify.com/playlist/3encKoqEo5OcbeB295psmA
1020
26-02-25 17:43
Музична платформа «На її основі» відкриває прийом заявок на КЕМП 4.0ℹ️ Команда платформи відбирає 15 учасників, які 5 днів працюватимуть у командах, створюючи треки під керівництвом менторів — професіоналів музичної індустрії. Унікальність КЕМП 4.0 — зіркові гості: це відомі професіонали української музичної індустрії, з якими мріє попрацювати кожен. Вони стануть кураторами в різні дні інтенсиву. 🎵 Музична платформа «На її основі» — це незалежна платформа, яка містить набір сервісів, створених для того, щоб допомагати з’являтися новій українській музиці. Кожен сервіс направлений на те, аби на стрімінгових платформах з'явилося більше української якісної та крутої музики. Як саме, розповідаємо нижче. МІСІЯ платформи — підсвітити українську музику, створюючи інфраструктурні можливості для українських артистів.Ціль — побудувати спільноту, де будуть не просто учасники сервісів платформи, а ціла екосистема артистів, продюсерів, менторів, лекторів і всіх, хто вже є або стане частиною наших ініціатив. До участі запрошують:▪️ сонграйтер_ок▪️ саундпродюсер_ок▪️ музикант_ок Щоб пройти відбір, потрібно:✔️Бути повнолітнім громадянином України✔️Мати досвід у музпроєктах та мінімум один EP за останні 3 роки✔️Бути доступним на всі дні кемпу✔️Створювати музику у вказаних жанрах та стилях: Pop/Alternative/Hip Hop/R&B/Funk/Soul Де і коли?Локація: заміський комплекс у Київській області.Дати проведення КЕМПУ: 29 березня – 03 квітня 2026 року.Організатори забезпечують трансфер із Києва до локації, проживання та триразове харчування. Важливо: дорогу до Києва учасники покривають самостійно.Дедлайн подачі заявки: 01 березня 2026 року включно.✔️Заповнити форму можна за посиланням: https://cutt.ly/qtmMe83p#спектрум_новини
1010
26-02-25 15:50
Символізм шрамів у новому синглі інді гурту OKAZIA🇺🇦Сьогодні, 20 лютого, у День пам’яті Героїв Небесної Сотні, гурт OKAZIA презентує сингл «Шрами». Це не лише реліз до дати, а також глибоке занурення у психосоматику болю, де особисті травми переплітаються з історичними шрамами цілої країни.🟢Для OKAZIA «Шрами» — це символ застиглого болю, як вони пояснюють, подібний до крижаної скульптури. Музиканти рефлексують над ідеєю пам’яті тіла: як ментальні травми та стреси закарбовуються в нас, створюючи невидимі або цілком реальні мітки. Також в тексті пісні перетинається пам'ять минулого країни. Мені подобається, що в цій пісні це подається через призму особистого досвіду людини.Ця пісня стає порталом в ескапізм — стан, де час зупиняється, а людина блукає лабіринтами минулого досвіду. У цьому просторі немає нових негараздів, але немає і надії на щось хороше — лише нескінченне споглядання своїх «меж».🎵Музично трек тяжіє до класики синт-попу. Головним орієнтиром для гурту став вайб Depeche Mode, проте OKAZIA наповнили його власними експериментальними рішеннями. Аналогові синтезатори створюють щільну атмосферу. Плинне, «ковзаюче» звучання безладового басу додає композиції нетипової для гурту пластичності, ідеально підкреслюючи настрій зажуреної льодової скульптури.Текст пісні розкриває дві складні внутрішні драми:Захисна стіна: Рядки про «межу, яку не з’єднати жодною мережею» — це маніфест людини, яка настільки боїться повторення болю, що вмикає тотальний гіперконтроль, закриваючи серце на замок.Марність «пластирів»: Метафора пластиру в кишені підіймає питання — чи може маленьке добро зцілити глибокі рани? Музиканти запитують себе та слухача: чи визначає нас наш біль назавжди, чи ми здатні стати чимось більшим за власні травми? Дата релізу: 20.02.2026🎧https://linktr.ee/okaziaprojectІнші матеріали про OKAZIA:https://t.me/the_rock_spectrum/4733#IndieRock #OKAZIA
1040
26-02-20 20:17