Київські дез-металісти Arhat випустили свіжий сингл «Сто дзеркал» на вірші Василя Стуса💪Київський грув-дез метал гурт Arhat презентував новий сингл «Сто дзеркал». В основу композиції покладено пронизливі вірші видатного українського поета-шістдесятника та дисидента Василя Стуса.Однойменний вірш входить до легендарної збірки «Палімпсести», що була видана у 1986 році вже після трагічної смерті автора в таборах і вважається вершиною його творчості. Музично трек виконаний у стилі середньотемпового дез-металу з елементами грув-металу, який команда доповнила своїми фірмовими етнічними та ембієнт-мелодіями на другому плані.Для запису вокальних партій Arhat запросили Юлію Лихотвор, вокалістку київського блек-дум проєкту Sidus Atrum. Її екстремальний вокал (скрім та гроул) додав релізу особливого драматизму та емоційної напруги.🎞 Разом із синглом гурт представив кінематографічний кліп, який реконструює сцену арешту Василя Стуса радянськими спецслужбами. Відео несе важливий соціокультурний маніфест про століття російського терору проти української інтелігенції.
ℹ️ «Головна думка, яку ми хотіли донести за допомогою кліпу, полягає в тому, що Росія не один десяток років намагається стерти нашу ідентичність, знищуючи наших митців, науковців та діячів культури. Хвильовий, Курбас, Стус, Ратушний... і ще сотні вбитих і закатованих — всі вони були знищені імперією. Але вони продовжують промовляти до нас через свої твори», — коментують музиканти.
Дата релізу: 14.05.2026🎧https://album.link/jhqwbm99bm85c🎞https://www.youtube.com/watch?v=tuOoNWcmxrM#GrooveMetal #DeathMetal
Pawlove випустив сингл “The Guard” — приквел до своєї похмурої музичної трилогії💪Український виконавецьPawlove презентував новий сингл“The Guard”, який став третьою частиною його концептуального музичного всесвіту Deadlands. Трек тематично пов’язаний із попередніми релізами артиста — “The Princess” та “The Gravedigger”.Якщо перші дві роботи концентрувалися на переживаннях жертви, то новий сингл розгортає сюжет у бік приквелу і досліджує тему мовчазної згоди та бездіяльності.
ℹ️“‘The Guard’ — це історія стражника, який став свідком насильства, але нічого не зробив для його зупинення. Його відмова від вибору запустила ланцюг подій, що зруйнували долі інших персонажів всесвіту Deadlands”, — зазначається в описі релізу.
За словами автора, свіжий сингл став найагресивнішим та найнапруженішим у серії, а його звучання підкреслює ідею невідворотної розплати. Таким чином виконавець продовжує крок за кроком формувати цілісну сюжетну картину, де історії окремих героїв переплітаються між собою.🎧 Сингл “The Guard” уже доступний на всіх стрімінгових платформах.#AlternativeRock #SouthernRock #спектрум_новини
Опівночі — Історії (LP, 2026). Рецензія⚫ Дебютний лонгплей від рівненських початківців «Опівночі» справляє враження протесту проти трендів (що не завжди погано), а також — проти логічної стратегії розвитку. Слово «початківці» тут вжито в найбуквальнішому сенсі, адже єдиний зафільмований лайв-виступ дуету на офіційному ютуб-каналі датований лише березнем цього року. І ось у перший же рік діяльності молодий гурт із некомерційною творчістю одразу видає спробу цілісної 12-трекової одіссеї ліричного героя (з урахуванням, звісно, Інтро та Аутро, як у старі добрі нульові).Обкладинка відштовхнула одразу через дизайн (точніше, через його повну відсутність), ну вона просто жахлива. Укупі з назвою альбому я очікував почути щось із розряду досі чомусь не вимерлого жанру пліснявілих панк-коломийок про те, як проклята мікрохвильовка з'їла голову сільради. Натомість під обкладинкою виявився — уявіть собі! — доволі хвацько і крепко зіграний, переважно меланхолійний гітарний інді-рок. Той самий, якого ми вдосталь наслухалися (а дехто й награвся) років 10–15 тому.Змахнувши міленіальську сльозу від ностальгічних омажів до різного штибу The Strokes, The Kooks, Піта Догерті та інших Franz Ferdinand разом із ранніми Arctic Monkeys, я зачепився вухом за тексти пісень. І вони подекуди сильно дисонують із музичним ареалом, який сповідують і несуть своїй пастві «Опівночі».Якщо коротко, «Історії» — це слабенька спроба концептуального альбому з натяком на сюжетність та наявність наскрізних образів (якщо такими можна назвати, наприклад, «банку варення» або відвідини ліричним героєм стрип-клубу).Втім (перепрошую за спойлер), із героєм оповідей протягом усього альбому так нічого й не відбувається. І це не те глибоке «нічого не відбувається» з фільмів Джима Джармуша чи Віма Вендерса. Наприкінці на слухача чекає радше псевдофілософське знецінення щойно почутого.За що хочеться похвалити «Опівночі»?За хороший смак у виборі неочевидних референсів для власної музики. В ній є лаконічні, хоч і прості аранжування, мінімум інструментів, чіткий акцент на гітари, трохи дозованої юнацької зухвалості й достатньо повітря. В Україні подібне вже робили неодноразово під різними соусами, переважно на перетині 00-х і 10-х років. Ті, хто застав у своєму праймі молодих Fontaliza, Cherry-Merry, Epolets, «Кімнату Гретхен», We Are, Singleton чи Vice Versa, зрозуміють, про що мова. До речі, саме тон оф войс уже більш комерціалізованої україномовної Fontaliza у рівненських «Опівночі» чути найвиразніше — особливо в треках «Кожен день», «Стій, мама» та «Ледібой». Але навіть така вторинність — це значно краще, ніж величезний пласт спроб молодої укрсцени втиснутися в інді-рок чи суміжні жанри.За що не хочеться хвалити «Опівночі»?За тексти. Рівень доволі непоганого музичного матеріалу різко контрастує з пасажами на зразок «працюй, мудак!» та тонами банальних дієслівних рим. За те, що в цій музиці поки немає індивідуальності й у кожному треку зчитується очевидний референс ким надихалися. ✅ Що хочеться побажати «Опівночі»?Більш логічних кроків у плануванні релізів та просуванні проєкту, в якому однозначно відчувається перспектива. Вкласти зусилля в кілька послідовних хороших синглів зараз було б суттєво ефективніше, ніж викид повновагомого, але сирого й посереднього альбому. Не зупинятися і продовжувати пошуки. Україні дуже потрібні свої Kasabian, The Kooks та Bloc Party. Дата релізу: 14.02.2026✍️Автор рецензії — Антон Кістрін⭐️⭐️⭐️🎧 Слухати: https://linktr.ee/opivnochi.link#IndieRock #PopRock
Жити всередині хаосу: паліндром випустив першу частину альбому «Декілька пісень невизначеності»🆕 Степан Бурбан як ніхто інший вміє препарувати екзистенційну тривогу й загортати її в тонку музичну форму. Новий реліз паліндрома — це буквально саундтрек до нашого з вами сьогодення, де завтрашній день уже давно став синонімом туману. ⚫ ЕР «Декілька пісень невизначеності ч.1». — це тонка аудіоісторія про життя після втрати ілюзії повного контролю. Про те, як приймати нестабільність, не божеволіти від страху й намагатися знайти світло та людяність там, де реальність навколо здається максимально виснаженою. Тут хаос і втома дивовижним чином співіснують із шаленою ніжністю та потребою триматися одне за одного.Фокус-треком релізу стала композиція «Сенс» — і вона, як це завжди буває у Степана, з подвійним дном. Пісня парадоксально розповідає про... відсутність будь-яких сенсів.А детальніше про весь альбом буде у нашій новій рецензії, яка вийде згодом😉🎧https://orcd.co/dpnch1#AlternariveRock #RapRock #спектрум_новини
Коли мат-рок зустрів босанову: кияни Bah-Bah Genesis випустили дебютник «L’eau Nouvelle»Якщо ви думали, що сучасна українська інді-музика — це прості три акорди під пряму бочку, сотні одноманітних пісень, то київські прогресивщики Bah-Bah Genesis, прийшли зруйнувати цей міф і викотили дебютний альбом, який вони маринували та відточували ще з 2021 року.⚫ Платівка названа французькою — «L’eau Nouvelle» («Нова вода»), і концепт тут відповідний. Весь реліз побудований як безперервний аудіо-досвід: дев'ять треків буквально перетікають один в один без швів, створюючи тривалий саспенс і відчуття єдиної подорожі. Гурт не ставить собі жанрових обмежень і в цю пачку естетичної аудіо насолоди вони закинули щільну палітру прогресивного та мат-року; джаз-рокові та ф'южн-імпровізації; містичний вайб тріп-хопу й ембієнту; і раптово — ритми босанови та самби.Звучить еклектично, але за рахунок того, що у 2024 році до складу додався ще й саксофон (грає Джеміль Джелілов), увесь цей різношерстний звуковий хаос вдалося склеїти в дуже фірмовий, інтелігентний саунд. Для тих, хто любить препарувати складні інструментальні мелодії та цінує технічну гру — це справжній делікатес.Разом із релізом гурт викотив кліп на фокус-трек “Blind” від режисера Максима Дробушенка.➿➿➿➿➿➿Дата релізу: 22.05.2026🎧https://id.ffm.to/l-eau_nouvelle#спектрум_новини #альбом_дня #ProgressiveRock
Бумбокс — Живий (ЕР, 2026)Певен, що більшість із вас уже в курсі, що Бумбокс нещодавно релізнули перший за 7 років реліз, більший за сингл, і разом із тим зіграли великий концерт вперше за 4.5 роки. І те, що гурт такого рівня може зібрати ще дуже великий солд-аут (понад 1000+ людей), говорить про те, що для слухачів це усе ще актуальний гурт. Реліз, скоріш за все, вони приурочили під цю подію, сюди ж увійшли й попередні сингли. І від Бумбокс очікувати чогось надзвичайного не слід, може тому я чогось особливого і не очікував.✍️ Проте мені дуже імпонує, що в новому ЕР Бумбокс повертаються до своїх витоків. Такі треки, як-от «Зіпсована фея» та «Залишайся», повертають гурту власне коріння, чого давно не було. Й ці треки найбільше порадували. У «Зіпсованій феї» вайб як у ранніх альбомах, з якими пройшло усе моє дитинство, а у «Залишайся» такий кайфовий меланхолійний настрій, коли хочеться ловити мить щастя, жити понад усе, подякувати рідним і друзям за те, що вони є, і щоб дорога людина завжди залишалася поруч. Часом мене веселить та змушує усміхатися цей юнацький вайб пісні «Зіпсована фея», враховуючи, що Хливнюк уже не в тому віці, а він усе ще грається в камерну романтику буденності.Ніби дві сторони Хливнюка зустрічаються десь на перехресті доріг. Одна його сторона подорослішала, зняла маски наївності, дивиться у реальність без рожевих окулярів, вірить, що бачить і розрізняє Правду від брехні у цьому світі, а інша відмовляється дорослішати, вперто нагадуючи Хливнюку, ким він був, з чого починав і ким він став. У «Правді» хороша суто лірика, можливо, її актуальність ще не скоро пропаде, проте я не можу сприймати Жадана з його рагульсько-шансонними інтонаціями серйозно в цій пісні. Та й в умовній «Любила», яка теж була фітом, на перший погляд розказується любовна історія, яка має подвійне значення.🎵«Фіртка» — це кайфовий блюз з домішками південного року. Найбільш незвична пісня в репертуарі Бумбокс. Їм личить такий звук, хоча правильно грати блюз у нас мало хто може. «Живий» — це рефлексія воєнного досвіду Хливнюка, яку кожен може трактувати по-своєму, і не всім припаде до смаку. Для когось вона може виглядати звинуваченням, або маркером пропаганди загорнутої в драму, а для когось — із зовсім іншим сенсом. Вона мені не надто заходить, щось у ній відштовхує і заважає її полюбити більше.
✅Словом, найбільше з усього сподобалися повністю нові треки. Давно гурт не звучав настільки вайбово, щоб нагадувати старі добрі часи. Мабуть, я теж відмовляюся дорослішати і хочу залишатися… Дата релізу: 14.05.2026Варто додати у плейлист: Зіпсована фея, Залишайся🎧https://boombox.com.ua/⭐️⭐️⭐️⭐️#AlternativeRock #Бумбокс
Нарцисизм здорової людини: zhenya kudryk та її дебютний EP «Наркіс»Поки більшість новачків намагаються потрапити в алгоритми через зрозумілі емоції або перевіреними трендовими шляхами, артистка з Криму zhenya kudryk вирішила зайти з козирів — через Григорія Сковороду.🆕 Її дебютний мініальбом «Наркіс» — це не про самозакоханість у стилі інста-дівочості, а радше «пізнай себе». Назва відсилає до однойменного трактату філософа, де міф про Нарциса переосмислюється як спроба побачити власну сутність у відображенні. Весь реліз — це шлях від болючої потреби в комусь іншому до розуміння, що опора насправді всередині.Женя сама пише й продюсує свій матеріал. По музиці — це інді-поп із претензією на арт. Після участі в Mirage Camp та шортліста Jäger Music Awards (2026), цей EP виглядає як логічне підтвердження статусу однієї з найцікавіших нових саундпродюсерок на сцені. Якщо ви шукали сповідальну лірику, за яку не соромно — вам сюди.🎧 Слухати варто, якщо любите: якісну електроніку, містичну атмосферу та коли в музиці є другий (філософський) план.#ArtPop #альбом_дня
YARAY & Inner One — Марс: Коли війна — це не вибір, а вирокБудемо чесними: зараз важко здивувати когось піснею про війну. Але YARAY та Inner One зайшли з правильного боку. Їхній «Марс» — це не патріотична агітка, а крик морально втомленої людини від війни, яку змусили взяти до рук зброю, не залишивши вибору. Хоча вибір завжди є.🎵 Музично це щільний, атмосферний металкор. Головна фішка тут у виборі двох вокалів: чоловічий скрім і чистий жіночий вокал працюють як дві сторони однієї розбитої свідомості. Один кричить від бунту й нерозуміння, інша — намагається знайти в цьому хоч якийсь сенс і силу йти далі.ℹ️Трек писався на Донбасі. Це відчувається — тут немає картонного героїзму, зате повно фаталізму та усвідомлення, що «як було колись — вже не буде». Рядки про «навіщо вклав у мої руки меч, не навчивши воювати» дуже красиві і, водночас, так же само важкі. Це про стан, коли «шкіряні лати» — це не броня, а твоє власне тіло, яке щодня має вигрібати за всіх. Навіть відсилання до синьої та червоної пігулок тут не виглядає як мем. Це про вибір: або ти «ніхто» в ілюзії, або ти б’єшся за свою правду до кінця.
✅«Марс» — це історія внутрішнього бунту людини, яка опинилась у реальності війни. Герой не приймає свою роль, не розуміє власного призначення і прагне звільнення — не лише фізичного, а й духовного. Це важкий, емоційно виснажливий металкор. Без зайвого пафосу про «богів», зате з дуже зрозумілою людською люттю.
Дата релізу: 24.04.2026🎧https://ditto.fm/mars-yaray#ModernMetalcore
Vyr Muk — Звукова деконструкція ПТСР у стилі блекметалу🆕 EP від Vyr Muk — це безкомпромісне дослідження того, як війна перемелює людську психіку, залишаючи по собі лише ментальні руїни. Жанрово це щільний blackened death metal, де гнітюча атмосфера змішується з неконтрольованою агресією. І слово «безкомпромісний» тут не випадкове. Ви тільки послухайте як цей відчайдушний крик болю. Тоді вам самим уже не схочеться кричати, дивлячись у небо🫣⚫ фокусується на темах ПТСР, дисоціації та тривоги. Це звукове втілення внутрішнього поля бою, яке не зникає навіть після того, як гармати замовкають. Кожен трек тут — це окремий етап психологічного розпаду. Також слід зауважити, що автор цього проєкту — військовослужбовець.
Початок: Занурення у простір, де час вигорів, а головний герой тягне крізь нескінченну ніч тягар провини під гуркіт артилерії. Звук тут максимально щільний і невпинний.Тривога: Другий етап перетворює розум на пастку. Хаотична структура композиції та дисонанс передають стан, коли реальність руйнується під тиском нав’язливих думок.Фінал: Інструментальний завершальний акорд уособлює повний ментальний розпад. Це дезорієнтуюча та задушлива точка невороття.
Vyr Muk повністю відкидають будь-яку романтизацію бойового досвіду. Травма тут показана у її найбільш жорсткій, дегуманізуючій формі. Це сире, щире і надзвичайно важке «наївне мистецтво» (якщо можна так назвати цей брутальний звуковий хаос), яке фіксує стан «тут і зараз».Якщо ви готові до занурення у справжню психологічну порожнечу — вмикайте😉 Але майте на увазі: цей реліз слухається важко, і не залишить вас у спокої.➿➿➿➿➿➿➿Дата релізу: 08.05.2026🎧https://distrokid.com/hyperfollow/vyrmuk/mens-devastata#blackened_death_metal #vyr_muk
HLIBOROB — Начувайся: Блюз-панк про життя, що проростає крізь бетонЦей реліз — саме те, що називають «голосом покоління», яке дорослішає під звук сирен, але не забуває про романтику та внутрішній драйв. HLIBOROB випустили свій дебютний LP «Начувайся», і це справжня ода дуальності нашого сьогодення.⚫ складається з 8 треків і умовно поділений на дві частини: романтичну та апокаліптичну. Це спроба п’ятьох музикантів зафіксувати момент, де звичайні проблеми молоді співіснують із бруталізмом війни. Світ за версією HLIBOROB — це чорно-білий всесвіт, у якому життя проявляється яскравими спалахами попри все.🎵Однойменний фокус-трек став фундаментом для всієї платівки. Це історія про незламність: про понівечені міста, які відмовляються зупинятися, і про дитячий сміх поруч із руїнами. Музично гурт продовжує гнути свою лінію alternative blues-punk, де перший досвід дорослішання переплавляється у хаотичний, але щирий звук.Чому на них варто звернути увагу:
Бекграунд: Хлопці дебютували з EP «Donbas Blues», який залетів у саундтрек S.T.A.L.K.E.R. 2.Досвід: Виступ на Atlas Festival 2024, номінація на Megogo Music Awards та недавній розігрів тисячного солд-ауту The Unsleeping.Живий звук: Це гурт, який треба слухати в залі, щоб відчути весь цей «коннект», про який вони пишуть у текстах.
Презентація альбомувідбудеться вже 15 травня у київському Mezzanine (організація — kontrabass promo). Це буде перший великий сольник, який відкриває нову еру в історії проєкту.Уже скоро у нас вийде інтерв'ю з учасниками гурту, а також рецензія, тож начувайтесь, хлібороби😉🎧 Слухаємо, як звучить сучасна українська буденність донбаських романтиків#BluesPunk #альбом_дня
TGLIST.COM.UA
