Привіт! Чим ближче до сезону дощів-холодів в Україні, тим більше з-за кордону лунає військових голосів про те, що сезон осіннього бездоріжжя зупинить український наступ. Чи це й справді так?Насправді не зовсім, каже автор цього матеріалу. Західні спостерігачі, мабуть, пам'ятають минулорічний початок російської навали, коли їхня техніка грузла і зупинялася в українській багнюці. Тоді це суттєво перешкодило поступу загарбників. Але той російський "набіг" відбувався на півночі - а Сили оборони України зараз наступають на півдні.Характер грунтів в Україні - не однаковий. Якщо на півночі багато чорноземів, які й справді генерують багато багна, то на півдні ситуація трохи інша. Розглядаємо її докладно в цьому матеріалі. А в зв'язку з бойовими діями розповідаємо й про те, чому активізація наступу ЗСУ на сході, на Бахмутському та Авдіївському напрямках, саме зараз дуже важлива і дуже корисна для України. Чому успіх на цих напрямках важить так багато, і як він потенційно може підсилити успіх наших військ на півдні? Читайте докладно
Вітання! Сьогодні в нас масштабний проєкт з журналістики даних, який вимагав багато копіткої праці, в тому числі "ручної" роботи.На одній з редакційних планірок кілька місяців тому ми говорили про те, як російські солдати під час цієї війни обкрадають українські музеї. Пам'ятаєте, як вони вивозили з Херсона мощі Потьомкіна? Звісно, українцям до тих мощей байдуже - та окрім них вкрадено, наприклад, шедеври Куїнджі та Айвазовського з Маріупольського музея, і ще багато-багато цінних речей. Усім нам цікаво було б з'ясувати, що саме крадуть загарбники упродовж своєї повномасштабної навали, але зробити це тут і зараз неможливо, бо частина територій - під окупацією.Тож у нас виникло інше питання: а що було вкрадено, награбовано і привласнено Росією з території України ДО цієї навали, в часи Російської імперії, радянської влади та від часу відновлення української незалежності?Загальні цифри, виявлені в ході нашої роботи, вражають: близько 110 тисяч археологічних цінностей в різні історичні періоди було вивезено з території сучасної України. Вони "осіли" колекціях Ермітажу та Державного історичного музею Росії. Серед цих цінностей - золоті скарби скіфських курганів, артефакти епохи давньогрецьких поселень, знахідки козацької доби та пам'ятки багатьох інших епох. У нас є фото та описи частини з них.Чому й для чого Росія це робила (і робить, і хоче продовжувати робити)? Чи може Україна сподіватись на повернення скарбів своєї історії? Розповідаємо, показуємо на фото та інфографіці
Привіт! Сьогодні в нас історія про бетонні джунглі та оазу посеред них - яку, користуючись війною, хочуть забудувати і загнати в бетон.Йдеться про місцину біля озер Небреж, Тягле й Мартишів, розташованих у столичному районі Осокорки. Іншого такого місця в районі Позняків, Осокорків та Харківського немає - саме тут мешканці цього лівобережного масиву можуть трохи перепочити від задухи щільної забудови."Я тут живу і часто ввечері ловлю себе на думці, що мені нікуди піти відпочити - всюди парковки й будинки. Можна хіба що сходити в якийсь ТЦ, бо великих парків у нас немає. А тут, якщо зробити рекреаційну зону, буде неймовірна територія для відпочинку мешканців району", - розповідає співрозмовниця ТЕКСТІВ, активістка ГО "Екопарк Осокорки" Наталія Чернишова.Якщо зробити рекреаційну зону. Але з цього може нічого не вийти. Бо хоч території навколо озер Небреж, Тягле і Мартишів належать до зони охоронюваного ландшафту Києва, тут іде забудова. До початку повномасштабної російської навали активісти успішно їй протидіяли. Але зараз забудовник подвоїв свої зусилля - і при цьому він дуже хитро використовує закон про воєнний стан.Як забудовники тиснуть на активістів, намагаються нацькувати киян одне на одного, і чому містянам зараз важче протидіяти порушенням - читайте в нашому репортажі
Вітання! Зниження стандартів - ось який інструмент бере на озброєння російська пропаганда, коли реальних успіхів, про які вона могла б розповідати, нема й не намічається.Судіть самі. Візит турецького президента Ердогана в Росію пропагандисти перетворили на щось на кшталт індійського фільму з танцями в стилі "джимі-джимі-ача-ача", тільки з турецьким антуражем. Їхній диктатор Владімір Путін, який колись з'являвся на обкладинках Time і пишався на зустрічах G-8 (тепер уже 7), тепер запобігає ласки в турецького лідера, смачно годуючи його в Сочі. Головна заслуга, яку приписують цьому диктатору, який колись мав "взяти Київ за три дні" - що він "не зійшов з дистанції", коли обговорював з Ердоганом зернову угоду. І справді, гігантська перемога - просто не зійти з дистанції!Про Ердогана, який приїхав до нерукоподаваного Путіна, написали так багато, що він навіть потрапив у топ-10 політиків, яких у росЗМІ згадували найбільше. Напевне, в такий спосіб хотіли показати, що Путін таки трохи рукоподаваний (ми можемо уявити, як хотілося Ердогану привітатися лівою, а не правою рукою - хто знає зміст мусульманського ручкання, зрозуміє).Менш вибагливими пропагандисти стали навіть до своєї власної брехні. Про це яскраво свідчить те, як вони писали про Роботине: хтось заявляв про тактичний відступ ЗС РФ, хтось - про поразку ЗСУ, а інші - що там взагалі нічого не сталося! Раніше тамтешні псевдоЗМІ плодили різні варіації одного й того самого повідомлення - тепер же в їхньому інфопросторі спокійно уживаються три абсолютно різних брехні про одну й ту саму подію. Працюючи на цьому полі знижених стандартів, роспропагандисти також невтомно перекладають з хворої голови на здорову. Це стосується і "колонізаторських" намірів США в Африці, і застосування боєприпасів зі збідненим ураном в Україні - читайте докладно в свіжому моніторингу російської пропаганди (до речі, ми збільшили кількість джерел для автоматичного аналізу - тепер їх 400 тисяч)
Привіт! Сьогодні в нас матеріал, який наочно ілюструє, як російська пропаганда може знаходити "слабкі місця" західних партій - і витискати з них максимальну користь.Ліві та праві партії, за визначенням, знаходяться по різні боки політичного спектра, а отже, є суперниками, противниками. В парламентах демократичних країн вони зазвичай опонують одне одному. Це можна було б сказати й про дві опозиційні німецькі партії: соціалістичну Ліву (Die Linke) та націоналістичну Альтернативу для Німеччини (AfD). Якби не одне але: коли доходить до теми війни Росії проти України, вони починають демонструвати несподівану (і підозрілу) одностайність.Щоб довести це, ми дослідили дописи членів цих двох партій у Твіттері - від початку повномасштабного вторгнення і до липня цього року. Є дві повністю проросійські тези, які вигулькують у їхніх твітах з помітною регулярністю:- Німеччина не повинна давати Україні зброю;- Україна мусить розпочати переговори з РФ.Є й інші вельми промовисті тези. Про них - докладно в матеріалі та на інфографіці.Також пояснюємо, чому антиістеблішментська позиція обох сил є саме тим "слабким місцем", чому їхні дії несуть відчутну небезпеку для України, і хто з персоналій в обох партіях - найбільш запеклий і переконливий у своїх твердженнях, а отже, і найбільш небезпечний. Читайте докладно, і дивіться інфографіку
Вітання! Коли автор цього матеріалу, перебуваючи на стабілізаційному медичному пункті "Айдара" під Бахмутом, побачив екіпаж медиків-евакуаторів, то не міг повірити своїм очам: усі вони виявилися американцями. Серед волонтерів зі США була й зовсім молода дівчина, Саманта, років двадцяти. Репортер спитав у неї, чи їй тут не страшно - і на тлі далеких вибухів отримав геть несподівану відповідь:"Україна - це найкраще, що могло зі мною статися".А такі медичні фахівці - це, мабуть, найкраще, що могло статися зі Збройними силами України.Військові медики - одна з найефективніших ланок у ЗСУ. Їхні показники вражають: понад 90% поранених бійців виживають після того, як потрапили до стабілізаційного пункту. На стабпункті під Бахмутом американські волонтери на еваку працюють пліч-о-пліч з українською командою медиків, які надають кваліфіковану допомогу і рятують життя."Ти не уявляєш, який довгий шлях ми пройшли з часу повномасштабного вторгнення, - розповідає начальник лікувальної частини з позивним Бігль. - Але як не дивно, завдяки йому у нас в медроті з'явилися талановиті медичні організатори, які змінили підходи в методах лікування. Ми вдосконалили велику кількість медичних протоколів і продовжуємо швидко систематизувати досвід".Як це відбувається на практиці - читайте в репортажі Станіслава Стрільця
Американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер - один із улюблених авторів ТЕКСТІВ. Нещодавно він розмірковував над тим, як Україна може перемогти у цій війні - і дав блискучу відповідь на це питання у своїй колонці, переклад якої ми пропонуємо сьогодні. Ось лише кілька його думок:🖋Стратегія РФ, яка втратила наступальний потенціал, полягає в продовженні терору проти українців, аж поки їм не стане несила терпіти. Це, як на мене, не надто життєздатний підхід.🖋Минулорічне рішення Ілона Маска відрізати Україну від комунікацій ґрунтувалося на засвоєнні ним російської пропаганди про ядерну війну. Повторюючи цю пропаганду, він зробив ядерну війну ймовірнішою.🖋Зараз американська сторона вже розуміє, що ядерна загроза з боку Росії була психологічною операцією, спрямованою на те, щоб сповільнити постачання зброї.🖋Перемога буде важкою, але вона необхідна. Я не знаю жодного українця, який би не втратив друга чи члена сім'ї на цій війні. Більшість моїх друзів нині мають темні кола під очима й погляд в нікуди. І все ж рівень рішучості дуже, дуже високий....То як українці зможуть перемогти - і як американські союзники можуть в цьому допомогти? Колонку Тімоті Снайдера повністю читайте за посиланням
Привіт! Сьогодні в нас текст, в якому поєдналося стільки усього: Біль і відчай, надія і взаємодопомога, і воля до життя, і прагнення рятувати - коли людина вже однією ногою на тому світі...Ці події відбуваються на стабпункті за 12 кілометрів від лінії фронту, на одному із найгарячіших напрямків. Розповідає доброволець Першого добровільного мобільного шпиталю (ПДМШ) Наталія Мелещук, яка пропрацювала там місяць.9:00 - Зупинка серця! Адреналін! Розряд!Так починається ранок. Рятують підполковника. Комбата, якому стало зле на позиції. Півтори години реанімаційних заходів - серце чоловіка запускається, але дуже ненадовго. ...Потім - пряма лінія на моніторах. І констатація біологічної смерті…Ключ відкриває двері, бійця перекладають у пакет і заносять усередину. Жодної пролитої сльози. Жодних емоцій. Тут не можна розкисати.15:00 Огляд трьох офіцерів з контузіями. Лікарі наполягають, що їм потрібно у шпиталь: контузія - річ серйозна, треба хоч трошки прокапатись. Але військові невблаганні:- Ми - офіцери, бійці без нас ніяк, як ми їх покинемо на позиціях? Там таке місиво… Треба повертатися. Вколіть щось, дайте таблетку - і ми поїхали. 18:30Чуємо вибух зовсім поруч. Жодна людина в приміщенні навіть вухом не повела. Начмед жартує, що це в когось тумбочка нагорі впала. Усі сміються і працюють далі."Щодня через стабпункт проходять десятки бійців, у різних станах, з різними пораненнями та ушкодженнями. Сюди евакуюють поранених з позицій, обробляють рани, відновлюють дихання, стабілізують стан і спрямовують далі до шпиталю", - розповідає Наталія.Когось вдається врятувати, а когось... "Це війна, брат" - улюблена фраза тут, на фронті. Так можна відповісти на будь-яке питання", - каже медикиня. Як працювала на стабпункті - читайте в репортажі
Вітання! Зараз багато говорять про те, що після війни з фронту повернеться чимало людей із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Дехто навіть каже, що масштаби цього явища будуть страхітливими, і хоч ми з цим не погоджуємося, слід визнати: певний відсоток бійців таки приходить з війни з цим розладом.Існує думка, що впоратися з його наслідками допомагає канабіс, зокрема, медичний. Чи й справді це так?Американська науковиця, дослідниця біохімічної основи психічних розладів Крістін Л. Міллер в цьому дуже сумнівається. Фахівчиня надіслала свою статтю нашим друзям з англомовного видання Euromaidanpress, які передали її нам (самі вони працюють головно для іноземної, а не української аудиторії). Ми переклали цей матеріал і пропонуємо його до вашої уваги.Крістін Міллер спирається на цілу низку нещодавніх нейробіологічних досліджень, також вона враховує погляди експертів в цій галузі. Чому вона застерігає від помилок у використанні медичного канабісу, в яких випадках ця речовина може нашкодити, і які є альтернативні варіанти допомоги українським ветеранам з ПТСР - читайте докладно
Привіт! Від початку своєї повномасштабної навали Росія зруйнувала в Україні 144 тисячі будинків, із них 17 тисяч - багатоквартирні. Як усе відбудувати?Колись на це питання шукала відповідь Європа. Тамтешні міста після Першої та Другої світових війн лежали в руїнах. Ми вирішили віднайти досвід "з перших рук" про відбудову в Європі - і з нами погодилися поспілкуватися представники муніципалітетів французького міста Реймс та німецього Аахена.Досвід цих міст дуже різний. Однак є дещо спільне: і в Реймсі, і в Аахені брали до уваги не тільки будівлі, а й суспільний простір. В обох містах думали над тим, як поєднати сучасне й історичне. І там, і там громади містян згуртувалися й самотужки вирішували, якими вони хочуть бачити свої міста.До речі, з обома містами нещодавно встановив дружні відносини український Чернігів - розірвавши дружбу з російським Псковом. Про досвід, корисний не тільки для Чернігова, а й для багатьох інших українських міст, читайте в нашому матеріалі - і дивіться фотодобірки
