У цьому місті немає культу "справжніх місцевих" — і водночас немає упередження щодо "чужаків". Тут кожен може стати своїм.Польський Вроцлав не завжди був польським. За свою історію місто було частиною Польського королівства, Чеської корони, володінь Габсбурґів і Пруссії, а до 1945 року — німецьким Бреслау. У спадок від французів часів Наполеона місту дісталися платани на Тумському острові, які дивом вціліли під час бомбардувань Другої світової: Гітлер оголосив Бреслау фортецею й наказав триматись до останнього, що зрештою призвело до майже цілковитого руйнування. Тим, хто приїздив на цю руїну, випала доля жити серед чужих меблів, у покинутих німцями помешканнях.Поруч з трагічною історичною пам'яттю в історії Вроцлава багато світлого. Ще від часів середньовіччя це було багате торговельне місто. Тут завжди звучали різні мови і сформувалася релігійна толерантність. Місто стоїть на п'яти річках та їхніх численних притоках, а сто вроцлавських мостів не просто з’єднують різні береги, а й символічно пов’язують історичні епохи міста.Майже кожен третій мешканець міста — українець. Велика міграція була після Другої світової, а сьогоднішній Вроцлав — це сплав різних переселенських історій. Чому тут почуваються як удома й українці, і поляки, які відвідують Вроцлав з туристичною метою — розповідаємо