Canal Texty.org.ua - @textyorgua - №2367
"Майбутнього там нема. Тільки минуле лишилося".Під час одного з робочих перельотів заступниця головного редактора Текстів Інна Гадзинська сиділа в літаку поруч із чоловіком. Виявилося - моряк, механік вантажного судна, після пересадки полетить у Мексику. А сам походить із села на Мелітопольщині. Він прожив разом з родиною в окупації рік, чекав контрнаступу, сподівався і вірив у швидке повернення села під український прапор. Але потім зрозумів: швидко це не буде. І через Росію виїхав з родиною у Польщу. Розповів, як велося його селу, яке дуже любить і за яким дуже сумує, під російською окупаційною владою."Я слухала його і раптом зрозуміла, що мій попутник описав якусь пекельну спіраль, яка затягує його рідне село, наче вир, кудись у страшне минуле: у голодні 1990-ті, у воєнні 1940-ві, криваві 1930-ті й врешті десь аж до більшовиків, із яких цей виток і почався", - розповіла Інна про почуте.В цій розповіді - те, що болить багатьом українцям, яких росіяни вигнали з рідної землі, з їхніх домівок і "черешневого садка коло хати". Те, за що росіяни мусять відповісти.
4059
26-02-23 16:30