Привіт! Коли ця історія починалася 20 років тому, усе мало зовсім інший вигляд. Компанія Apple вирішила пов'язати свій бізнес із Китаєм. І за цим стояв не лише фінансовий інтерес: політики у Вашингтоні підтримували таку співпрацю, сподіваючись, що вона допоможе "поширити демократичні цінності". Це сподівання виявилося лише ілюзією - причому, ілюзією небезпечною.Авторка цього матеріалу показує, як дедалі відчутніша авторитарна тенденція в Китаї призводить не тільки до фінансових втрат Apple - але й до втрат репутаційних, з якими важко впоратись. А що стосується "поширення демократії" - то про нього годі й мріяти. Ситуація, коли працівники iPhone City в паніці від поширення ковіду пішки долають десятки кілометрів, тікаючи зі своїх робітничих гуртожитків - це не про демократію, а про дикість.Було б логічно, аби "найцінніший американський бренд, який дедалі більше прив’язується до найбільшого геополітичного суперника Америки", почав позбуватися своєї залежності від Китаю. Так це бачать політики - і цього вони вимагають. Але їхня логіка не завжди дружить з практичними можливостями. Зараз понад 95 % усіх iPhone, AirPods, Mac і iPad виробляють у Китаї - і це неможливо швидко змінити. Чому - читайте в нашому матеріалі