«Понад 30 років за кермом, а тепер ще й позивний пов'язаний з цим — це вже точно доля», — сміється сапер із позивним Магнум. До війни Магнум був далекобійником. «Як з 92-го почав кермувати, так і продовжую досі», — каже він. Своєю вантажівкою — Renault Magnum — він і назвав себе, коли шукав позивний.23 лютого 2022-го йому подзвонили щодо оновлення військово-облікових даних — звична бюрократична формальність, прийти обіцяв наступного дня. Слово дотримав: 24 лютого повертався з рейсу, як завжди зранку пив каву, глянув новини — і зрозумів, що почалась повномасштабна війна. «Приїхав до Чернігова, поставив машину на стоянку. Транспорт не ходив — пішов пішки», — згадує він. Додому навіть не заїжджав — одразу подався до військкомату, звідки й долучився до лав ЗСУ.З першого дня опинився в групі інженерного забезпечення. Зараз, уже понад чотири роки, служить в інженерно-саперній роті. Пройшов Донеччину, Дніпропетровщину, Запоріжжя, Сумщину.Родина весь цей час лишається в Чернігові й виїжджати не планує — дім залишається домом.Три десятиліття він відповідав за вантаж і дорогу. Тепер відповідає за дещо інше — та підхід, судячи з усього, лишився той самий: уважно, без зайвого поспіху, і доводити справу до кінця.