Майбутня клієнтка, що мене читає теж просить підібрати цікавий тур.
Каже, що продала родинний будинок і хоче ці гроші витратити на подорож.
- Ми з чоловіком не молодшаємо. Хоч буде що згадати, тільки щоб багато побачити але мало ходити... - каже вона.
А поки до весни вони запланували підлікуватись і підготуватись морально до виїзду за кордон.
Бо в подорожах все чудово, а от дістатись того ж круїзу - цілий квест.

В моєму будинку в Києві зник інтернет, і інтернет-провайдер написав повідомлення-вибачення, бо в їх дата-центр влучила ракета сьогодні.
Але обіцяють скоро все переналаштувати і підключити.
І просять не переходити на інших інтернет-провайдерів...

Я зараз у відрядженні дивлюсь регіони і готелі Болгарії. Сьогодні знову були в Несебрі - я так люблю це місто.
Мені воно схоже на наш Андріївський узвіз.
Чомусь все своє життя все порівнюю з моїм Києвом.
Тут не такі широченні піщані пляжі як в Сонячному березі.
Тому є невеличкі готелі де до моря близенько, і територія наче створена для релаксу людей любого віку.

Завтра в Болгарії кінець сезону.
Через днів десять почнуть нагортати дюни з піску, за якими не видно буде моря тим, хто тут лишається.
Я думала якщо лишитись, то можна бігати зранку вздовж берега, але ні.
Мені сказали, що місто захищається від штормів такими насипами.
Деякі готелі ті дюни й не розбирають.
І люди купують собі готель на першій лінії, але вимушені долати пагорби навезеного піску щоб дістатись на пляж.
Вивчаю ці нюанси.
Звісно всі готелі побачити не можливо.
Але так хочеться, щоб мати уявлення не лише про регіони і готелі, але й про те чим живуть тут люди, в що вірять, як проходять їх дні.

Та ми говоримо лише про те, що твориться у нас.
Бо для мене це найважливіша тема.

Клієнти питають чи всі болгари схожі на кіркорова.
І чи бачила я їх будинки на Сонячному березі.
А я не цікавилась таким. І навіть не знала, що вони (расійські поп-зірки) тут мають апартаменти з видом на море.

Болгарія привітна і смачна країна.
Тут багато сонця і люди не задають зайвих питань.
Здається вони раді кожному.

Говоримо з колегою, що переїхала сюди від війни і вона не може повірити, що побачивши стільки ексклюзивно-дорогих курортів, вона зараз працює і живе в такій простій і звичній Болгарії.
Де наче застиг час - бо є автомати для води, але не можна заплатити картою. Можна оплатити лише копійками і решти автомат не видає.
Є автобуси, але можна заплатити лише налом.
Є різні документальні сервіси, але вони не онлайн і всюди потрібно приїхати, вистояти чергу, ненадовго отримати документ, щоб потім його поновлювати і поновлювати, навіть якщо нічого не може змінитись (наприклад інвалідність).

Погода змінюється і сьогодні я ходила в шкіряній куртці.
Завтра обіцяють тепло, а в суботу дощ.

Я замовляю в кафе барабульку і отримую несамовитий кайф від цієї маленької хрусткої рибки.
Я так люблю рибу!
Вікна з видом на море закриті напівпрозорим захистом від вітру, бо сидіти там без захисту на терасі просто не можливо.
Холодне вино в графінчику спочатку бодрить, а потім хилить на сон - я так і не навчилась тут спати.
Шопський салат з сиром наче перекидає до бабусі.
І я згадую її турботу і відчуваю як щось тепле торкається моїх ніг - це котик прийшов і ластиться.
Відчув запах рибки.
Ділюсь.
Котики в Болгарії такі ж чудові як і в Україні, Італії чи будь де.

Дядько з Німеччини розповів страшну історію, що в Німеччині з'явилась якась тваринка, схожа на пацюка, що залазить в машини і перегризає там проводки.
Обіцяє, що скоро ці тваринки будуть всюди.
Бо ж старі німецькі машини перепродують в усі країни.
А ті тваринки вміють так подорожувати.
І там навіть придумали якусь систему, щоб відлякувати непроханих гостей.
Та все одно буває так що їдеш, дощ і раптом перестають працювати двірники.
Які тільки що працювали...
Спиняєшся, піднімаєш капот..
А там...

Чули про таке? Чи це казочки?
Хочеться добрих новин і щоб рашисти зникли.
Але поки так..

Тримаймося! Люблю
#Дубровська 24.09.2026

Tainka Dubrovska