tainka | Мої подруги ночують з дітьми в ванній..Намагаються спати, бо людина не...

Мої подруги ночують з дітьми в ванній..Намагаються спати, бо людина не може весь час не спати.Мостять дітям і собі затишок з усього що є теплого в хаті.А за вікном гупають вибухи.І ми перемовляємось в сотнях чатіків:- Ви як?- Та капець, не питай..І фото... Як сплять діти на підлозі в ванній, а найменшим намостили в самій ванні і прикрили короткими дверима лишивши зазори з кожної сторони, щоб врятувати..Щоб як обвалиться стеля - двері взяли удар на себе, але була можливість витягти чи дихати..Довгий час ми обговорювали пожежогасіння порошкове і пінне - який обрати в хату, в машину, в офіс...Накривало:- Я дівчинка і не хочу в цьому розбиратись!Але розбирались і в турнікетах, і в накладанні пов'язок, і що покласти в тривожну валізку.І в свистках...Знаєте скільки люди скупили на тих китайських сайтах свистків?Повісили дітям на шию чи на руку - бо вже є і у вигляді браслетів.Щоб могли подати сигнал, якщо навіть не зможуть кричати...Раніше ми купували браслети з кодом для родичей з деменцією.Зараз для дітей, собак та інш. членів родини.Бо скільки разів було, що люди від вибуху вилітали з вікон, не пам"ятали хто і звідки вони.А родичів поряд не було - загинули чи десь не поряд.В моїх подруг є діти які виросли в ванні.І я плакала, коли відправила одну з них на море, і малий стрибав по здоровенному ліжку, і все перепитував:- Мамо, я дійсно, правда буду спати біля вікна на ліжку, а не в ванній???Його найкращі спогади і мрія..Облаштовуємо кімнати щоб не було скла.. Навіть лампи лише стрічкові чи без уламків..І закривати вікна.. знаєте як? Спеціальні жалюзі в кімнаті...І з товстого брусу поворотний захист від підлоги до стелі в межах ліжка...І карніз, щоб зашторити його.. не від чужих очей.. від уламків, раптом що...І дзеркала гнучкі і не склянні.Їх не можна мити, вони майже одноразові але безпечні у війну - наклеєчками..І щоразу думати відкривати чи не відкривати двері коли вибухи?Бо з одного боку боїшся, що заклинить і не врятують, а з іншого лазять наркомани і мародери.І битись з ними, коли навколо армагедон якось не стоїть..А чоловіків щоб тебе захистили на моменті - не так і багато.Хто на війні, хто в бігах...Але це все квіточки порівняно з тим, що переживають батьки особливих дітей під цими ж таки вибухами і в цьому ж таки житті.Бо в них немає змоги виїхати.І сховати їх від цього трешу теж нема куди.Бо не всюди є бомбосховища, та й під балістикою ти не встигаєш ні добігти.. ні знайти в цьому сенс - бо вона розносить все.Знайома розповідала, що дитина захворіла і була з температурою, а почались страшні вибухи.В домі є облаштований підвал-паркінг.Старша дитина кричить:- Я молода і не готова вмирати.Молодший з температурою просить лишити його вдома і обнімати.А мама повинна прийняти рішення і вивести всіх в безпеку.Вирішили спати в машині.Зайшли серед ночі в паркінг - а він живий.Люди сплять в машинах, сидять на стільцях по периметру.Читають новини, здригаються від вибухів.У всіх машин відкриті багажники і там хтось спить з дітей чи дорослих.І на сидіннях теж.І люди що прийшли з інших будинків, туляться біля входу, бо місця мало, а бажаючих сховатись там надто багато.Поклали малого на заднє сидіння, а зі старшою донею сиділи попереду.Говорили, не спали, хоча зранку дівчинка мусила здавати іспити.Бо випускний клас.І ніхто не переносить ні важливі зустрічі, ні наради, ні іспити на потім, бо "потім" може й не настати.Ми якось продовжуємо вчитись і працювати, піклуватись про своїх і захищати власні інтереси і України.Ми якось продовжуємо жити, хоча весь світ дивиться на нас, наче ми мультик, а не реальність.Бо по всіх прогнозах нас би вже не було.А ми є.Сміємось, цілуємось, обнімаємось, даруємо квіти, плачемо, любимо, сперечаємось, прощаємось, мстимось, донатимо, віримо в Перемогу попри все.Робимо дива весь час і інколи навіть не помічаємо це. Стаємо сильнішими і водночас вразливими шокапець.Витримаємо!Переможемо! Слава Україні і шана ЗСУ!!!#Дубровська 09.06.2026 Київ