На Різдво я приїхала до батьків - сімейне свято, коли всі разом.Дванадцять страв з любов'ю розставлені на столі.А я підвела з кутею.Минулого року купила в магазині біля дому, і вона була така смачнезна, що й вдома не завжди виходить така класна.Цього року понадіялись на мене, я чесно пішла в магазин та на вигляд то була зовсім інша страва..- Ви не міняли повара з минулого року?Дівчатка не знали. Перепитували одна в іншої, і виявилось, що змінили.- Яка різниця, там все по ГОСТу - сказала мені продавчиня.Але я стріляний горобець, тому одразу відповіла:- Ееее, ні! Різниця є. ЦЕ був шедевр, ніде в інших магазинах мережі не було такої смакоти. Вашу кутю приїздили купувати з усіх районів, а Київ балуваний.І повар робила і робила її постійно, бо попит був шалений.Я взяла здорову чисту банку, щоб купити куті і вистачило на всі свята.Але банка поїхала до батьків порожньою.Лише невеличкий судочок куті, яку прийшлось дозаправляти всім, бо "по ГОСТу" вона ніяка...Зранку в телеграм-каналі нашого містечка дивилась графік відключень світла і побачила, що на площі, де стоїть ялинка і вертеп за ніч розбили близько 40 прикрас.І люди розстроєно коментували, що це ждуни-нелюди, бо нормальна людина в Святий Вечір таким би не займалась.Хтось написав, що діти зовсім втратили береги, але більшість одразу почала захищати дітей, бо вони ростуть патріотами, на відміну від деяких дорослих.Я, як завжди, зранку відправилась до аптеки.Коли їду до батьків, то думаю про подаруночки їм, і забуваю ліки.Тому лишаю тут (щоб були), але вони закінчуються теж.І після аптеки забігаю в місцеву пекарню за багетами.- Є багети?- Ой, ні будуть за пів годинки мабуть..Трішки розстроєна, бо вже налаштувалась купити хлібчик.Планую походити по магазинах і повернутись.Аж тут:- Є багети! Тільки витягли з печі!!- Дайте мені 2!!!Я аж танцюю від щастя, доки дівчина намагається відліпити мої гарячущі багети від паперу, на якому вони пеклись.Дістаю тоненький світловідбивний наплічник, що завжди зі мною, пакую туди це ароматне диво і...Уявіть: мороз мінус 9 на вулиці, все місто вкрито інієм, небо наче поділене на 2 частини - з однієї сонечко і неймовірне блакитне небо, з іншої суне темна синя хмара і люди дивлячись на неї кажуть: "Буде сніг!", а я йду в довгому пальто, під ним тепла кофта, шарф, щоб не змерзнути, а на спині наплічник з гарячими багетами. Вони трохи стирчать назовні, але в мене відчуття, що мене обнімає хтось добрий, щирий і теплий.Не очікувала що через стільки одягу в шалений мороз я відчуватиму це тепло.Я потім заходила в інші магазини, і йшла досить далеченько додому.А хлібчик грів мою спину, наче обіймами.І пахкотів на всю вулицю!Чим для вас пахне гарячий хліб?Достатком? Добробутом? Щастям? Вірою?Ніжністю? Любов'ю? Турботою?Завжди йду повз Алею Героїв і дякую хлопцям за життя, за свята, за хліб і мрії.Їх обличчя посвітліли після літнього сонечка, що випалює все і витравлює фарбу на фото.Молоді і не дуже чоловіки тепер навічно в небесному строю.Обнімаю подумки кожного.І через ці теплі багети на мить здається, що і вони обнімають мене навзаєм.Донесла хлібчик ще теплим.Хрустка темного золота скоринка і теплюща м'яка серединка - це окремий кайф.Тонесенько ріжу масло Рошен, а далі туди ідеально все - можна просто посолити і покласти листячко петрушки чи слайс огірка/помідора, або солоненької рибки чи ікри, або навіть варення - все буде богічно.Бо теплий хрустко-м'який хлібчик доречний до будь якої страви.Батьки знову накрили на стіл.Мама розкладає мої покупки.У ворота стукають діти - прийшли колядувати.Не дарма я купила вчора цукерок і наміняла грошей.З Різдвом, Україна! Хай цей рік принесе лише добрі новини і події. Щастя, миру на наших умовах і назавжди, здоров'я всім!!Боже, бережи Україну і ЗСУ!#Дубровська 25.12.2025 Київська обл.Світлина 2017 року. Я була фіналісткою першого конкурсу Міс Туризм і ми були неймовірні у вишиванках від Оксана Полонець в Дубаї. Я ще не знала скільки горя ми переживем і не посивіла...