Верховний Суд

​Огляд правових висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм трудового законодавства в умовах воєнного стану за період з 2023 року до квітня 2026 року Основну увагу зосереджено на критеріях законності зміни істотних умов праці та призупинення дії трудового договору, зокрема через призму визначення абсолютної неможливості надання та виконання роботи обома сторонами. В огляді проаналізовано підходи Верховного Суду до вирішення спорів щодо правомірності переведення працівників без їхньої згоди для ліквідації наслідків бойових дій, а також правові наслідки відмови від роботи у зв'язку зі зміною офіційної дислокації підприємства чи робочого місця. Окремі розділи видання присвячено особливостям розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця під час хвороби чи відпустки, звільненню через втрату довір’я, та специфіці застосування п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з неможливістю забезпечення роботою.  В огляді висвітлено правові позиції щодо соціально-трудових гарантій для мобілізованих працівників, медиків та освітян, а також питання оплати праці в умовах окупації чи перебування працівника в зоні активних бойових дій. Значну увагу приділено відшкодуванню моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок збройної агресії, та розподілу відповідальності за такі виплати між власником і державою-окупантом. Розглянуто й процесуальні аспекти, зокрема тягар доказування законності звільнення чи переведення згідно з міжнародними стандартами (Конвенція МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року), і поважність причин пропуску строків звернення до суду в умовах карантину та війни. Огляд формує цілісне уявлення про сучасну судову практику в умовах воєнного стану і слугує орієнтиром для забезпечення однакового, послідовного та передбачуваного правозастосування у трудових спорах.

​Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду, який охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у квітні – червні 2026 рокуУ дайджесті відображено важливі правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі: ✓ щодо моменту набрання чинності договорами оренди землі, які підписані до 1 січня 2013 року; ✓ стосовно належного способу захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою; ✓ щодо можливості визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності одного з них на частку в незавершеному будівництвом об’єкті у разі, якщо інший з подружжя (формальний забудовник) ухиляється від введення його в експлуатацію; ✓ стосовно суб’єкта відшкодування шкоди, завданої потерпілому службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, за цивільним позовом у межах кримінального провадження; ✓ про обов’язкові підстави для призначення більш м’якого покарання на підставі ст. 69-1 КК України; ✓ щодо підстав для зменшення судом розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розподілі судових витрат.  

​​Огляд судової практики КГС ВС щодо окремих питань застосування положень Господарського процесуального кодексу України (лютий 2022 року – червень 2026 року)Пропонуємо до вашої уваги чергове масштабне оновлення огляду судової практики застосування Господарського процесуального кодексу України, яке згортає старі дискусії та відкриває нові процесуальні можливості.Зокрема, додані позиції охоплюють такі ключові блоки: цифровізація та ідентифікація, судова експертиза і докази, судочинство з іноземним елементом, юрисдикція, процесуальні гарантії та межі перегляду.У блоках виокремлено такі практичні питання: − у сфері диджиталізації та ідентифікації: чи є належним підписанням позову розміщення на папері QR-коду електронного підпису поза системою «Електронний суд» та як співвідносяться умовні коди ЄСІКС із кодами ЄДРПОУ для органів прокуратури;− у сфері доказування й експертизи: за яких умов висновок експерта на замовлення учасника справи є належним та допустимим доказом і чи наділений суд правом змінювати раніше визначену експертну установу;− у сфері судочинства з іноземним елементом: про порядок підтвердження процесуальної правосуб’єктності та дієздатності іноземної особи в господарському процесі та наслідки їх неналежного підтвердження; − у сфері арбітражу: який суд має пріоритет у розгляді спору, якщо арбітражна угода визнана невиконуваною;− юрисдикція у сфері захисту власності: за правилами якого судочинства розглядаються спори щодо самочинного будівництва на комунальних землях і хто є належним відповідачем у справах про його знесення; − у сфері процесуальних фільтрів: чи скасує касація рішення, якщо права незалученої особи зачеплені лише в мотивувальній частині, та чи є підставою для скасування рішення відсутність підпису одного із суддів колегії.Нова процесуальна реальність господарського судочинства – в одному документі. Не чекайте, поки оновлені позиції Верховного Суду стануть несподіванкою від ваших опонентів у судовому засіданні, – читайте огляд першими!

​​Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в травні 2026 рокуВерховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в травні 2026 року.У цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.У справі Miladze v. Georgia йдеться про притягнення заявника до адміністративної відповідальності за опубліковане у TikTok відео, в якому він критикував нову транспортну політику Тбілісі. Відео містило грубу нецензурну лексику та особисті образи, спрямовані проти мера міста та працівників поліції. Національні суди визнали заявника винним у порушенні громадського порядку за Кодексом про адміністративні правопорушення з накладенням штрафу. Суди вважали, що оскільки соціальні мережі відіграють важливу роль у суспільному житті, то вони мають розглядатися як «простір, де може порушуватися громадський порядок», і виснували, що нецензурна лексика заявника становила безпідставну образу конкретних державних посадових осіб, не сприяючи при цьому жодній публічній дискусії, і тому не підпадала під захист ст. 10 Конвенції. ЄСПЛ зауважив, що значна частина відео складалася зі словесної агресії без жодної інформаційної цінності, а ст. 10 Конвенції не захищає від безпідставних особистих образ. Крім того, швидкість поширення відео на платформі TikTok, орієнтованій на неповнолітніх, посилили його негативний вплив висловлювань заявника. З огляду на те, що національні суди провели структурований аналіз балансу інтересів, а призначене покарання обмежилося мінімальним штрафом, ЄСПЛ дійшов висновку, що втручання було пропорційним і необхідним у демократичному суспільстві. За цих обставин ЄСПЛ встановив відсутність порушення ст. 10 Конвенції.Справа Idris Akhundov v. Azerbaijan стосувалася припинення виплати заявнику, колишньому офіцеру поліції, пенсії за віком. Виплати було припинено за ініціативою Міністерства внутрішніх справ Азербайджану через те, що заявнику нібито було надано політичний притулок у Німеччині. Національні суди підтримали це рішення, вказавши, що особа не може користуватися системами соціального захисту двох держав одночасно.ЄСПЛ виснував, що припинення виплат становило втручання у право заявника на мирне володіння майном. Ключовим стало питання щодо законності такого втручання. Суд зазначив, що першою та найважливішою вимогою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є наявність підстави в національному законодавстві, однак ані національні суди, ані Уряд не навели жодної норми національного законодавства, яка б могла бути правовою підставою для припинення виплати пенсії. За цих обставин Суд дійшов висновку, що втручання не відповідало принципу «законності», і констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.

​​Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (актуальна практика) за червень 2026 рокупропонуємо до вашої уваги огляд актуальної судової практики КГС ВС за червень 2026 року, у якому висвітлено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції, а саме: ✅ У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:⚫ юрисдикції спору з фізичною особою – поручителем після залишення без розгляду вимог до основного боржника у зв’язку з його банкрутством;⚫ недопустимості одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства;⚫ визначення територіальної підсудності справи про банкрутство у разі скасування незаконних реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження боржника;⚫ відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у зв'язку з недоведеністю підстав неплатоспроможності та поданням доказів іноземною мовою без нотаріального перекладу.✅ У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, сформульовано висновок стосовно початку перебігу строку на оскарження рішення АМК України в разі його неотримання адресатом. ✅ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки про:⚫ критерії визначення кількох правочинів як одного значного правочину;⚫ пріоритет Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» над положеннями статуту ПрАТ;⚫ особу, на яку покладено обов'язок привести структуру власності суб'єкта у сфері медіа у відповідність до вимог Закону України «Про медіа»;⚫ недопустимість забезпечення позову про визнання недійсним рішення про внесення нерухомого майна до статутного капіталу товариства та витребування спільного сумісного майна подружжя із чужого незаконного володіння шляхом зупинення дії рішень про примусове відчуження майна під час дії воєнного стану.✅ У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки стосовно:⚫ недостовірності інформації про об’єкт оренди державного майна та наслідків визнання договору оренди недійсним;⚫ правових наслідків відмови суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельної ділянки;⚫ наслідків укладення договору оренди пам'ятки культурної спадщини без погодження органу охорони культурної спадщини.✅ У постановах у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, наведено правові висновки щодо:⚫ вирішення переддоговірного спору про укладення обов’язкового договору та визначення його істотних умов судом;⚫ наслідків несвоєчасного надання сертифіката Торгово-промислової палати України для підтвердження форс-мажорних обставин.

​​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за червень 2026 рокуПропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за червень 2026 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права.У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:– для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК України. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним;– для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК України та іншими положеннями, що встановлюють відповідальність за заволодіння чужим майном, корисливий мотив не є обов’язковим. Ключовим є доведення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, які спонукали особу до таких дій, на їх кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання і застосуванні інших норм кримінального закону;– розміщення інформації в месенджері «Телеграм» про розташування підрозділів ТЦК та СП для попередження учасників спільноти про проведення мобілізаційних заходів підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 114-1 КК України як перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період.У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:– рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або правових питань, наявності викладених раніше позицій, наявності інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи. У разі проведення розгляду без адвоката суд має максимально компенсувати його відсутність іншими процесуальними засобами;– органи або установи виконання покарань не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку. Якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка не має права її подавати, суд апеляційної інстанції повинен постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження;– якщо експертне дослідження проводилося на підставі рішення органу досудового розслідування, укладання договору з експертною установою не є обов’язковим. Відсутність в обвинувальному акті відомостей щодо витрат на проведення експертизи не є безумовною підставою для визнання її неналежним доказом.В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.

​​Відкриття кримінального провадження чи провадження у справі про адміністративне правопорушення не перешкоджає оскарженню довідки НАЗК в порядку адміністративного судочинства – КАС ВС3 липня 2026 року судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 420/3078/25, у якій уточнила правовий підхід щодо права на оскарження в порядку адміністративного судочинства довідок Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), складених за результатами повної перевірки декларацій суб’єктів декларування.Предметом касаційного перегляду було питання юрисдикції спору за позовом про визнання протиправними та скасування окремих пунктів довідки НАЗК, складеної за результатами проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі з огляду на те, що після відкриття кримінального провадження за фактами, викладеними в довідці, така довідка більше не може бути самостійним предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.Ключове питання полягало в тому, чи може довідка НАЗК бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства в разі виявлення НАЗК за результатами повної перевірки декларації ознак адміністративного або кримінального правопорушення та подальшого вжиття заходів щодо притягнення суб’єкта декларування до юридичної відповідальності.Детальніше

​​Базу правових позицій Верховного Суду доповнено оглядами та дайджестами судової практикиВідтепер у Базі правових позицій Верховного Суду доступні не лише судові рішення, а й огляди та дайджести судової практики. Їх інтеграція до Бази не лише забезпечує доступ до цих аналітичних матеріалів, а й дозволяє здійснювати зручний пошук за їх змістом.Користувачам доступний пошук за текстами оглядів і дайджестів судової практики з можливістю:🔹 пошуку за ключовими словами – достатньо ввести слово або словосполучення, щоб система знайшла відповідні фрагменти текстів оглядів чи дайджестів, у яких вони містяться. Із результатів пошуку можна одразу перейти до сторінки з текстом відповідної правової позиції;🔹 швидкого уточнення результатів пошуку – за допомогою фільтрів можна обмежити вибірку документів практикою відповідного касаційного суду, Великої Палати Верховного Суду, Європейського суду з прав людини або Суду Європейського Союзу;🔹 розширеного ручного пошуку – для більш точного пошуку передбачено можливість самостійно визначити параметри вибірки, зокрема обрати вид документа (тематичний або періодичний огляд, дайджест), категорію правовідносин та інші необхідні критерії.Розміщення в Базі оглядів і дайджестів судової практики є черговим кроком у розвитку сучасних цифрових інструментів Верховного Суду. Це дає змогу працювати з аналітичними матеріалами так само швидко й зручно, як і з текстами судових рішень, що сприятиме ефективнішому пошуку релевантної судової практики.Запрошуємо скористатися новими можливостями Бази правових позицій Верховного Суду та поділитися своїми враженнями.

​​Під час судових дебатів учасники судового провадження виступають з промовами, а суд може відновити з’ясування обставин та перевірку їх доказами. Проведення будь-яких інших процесуальних дій, як-от розгляд клопотань, заяв, у КПК України не передбачено – ККС ВС У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України. У касаційній скарзі засуджений зазначив, що місцевий суд порушив його право на захист, оскільки відмовився долучати до матеріалів провадження оголошене в судових дебатах та подане до виходу суду в нарадчу кімнату клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими.Залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вказав, що судові дебати є самостійною частиною розгляду кримінального провадження, їх основу складають промови учасників судового розгляду, в яких вони дають оцінку діям обвинуваченого, аналізують досліджені в суді докази, висловлюють висновки щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого, кваліфікації дій, міри покарання, вирішення цивільного позову та інших питань, що повинен вирішити суд у ході постановлення вироку. Зокрема, під час судових дебатів, крім промов учасників судового провадження, будь-яких інших процесуальних дій, за винятком рішення про відновлення з’ясування обставин (ч. 5 ст. 364 КПК України), чинним законодавством не передбачено. Стадія судових дебатів не передбачає розгляду клопотань і заяв.Як вбачається зі змісту журналу судового засідання на стадії судових дебатів, захисник заявив клопотання про долучення до матеріалів провадження письмового клопотання про визнання доказів недопустимими, після чого головуючий суддя роз’яснив йому, що розгляд кримінального провадження не перебуває на стадії з’ясування обставин та перевірки їх доказами, а знаходиться на стадії судових дебатів. Разом з тим головуючий зауважив, що сторона захисту має право долучити до матеріалів провадження тільки промову в судових дебатах у письмовому вигляді. Колегія суддів ККС ВС вважає, що вказані дії місцевого суду не суперечать вимогам КПК України.Постанова ККС ВС від 3 червня 2026 року у справі № 511/1762/20 (провадження № 51-2553км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137226568. Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

​​Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові засідання свідчать про її свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки, враховуючи закінчення перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України – ККС ВС У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України.У касаційній скарзі захист зазначав, що апеляційний розгляд відбувся без участі обвинуваченого та його захисника, незважаючи на обґрунтоване клопотання сторони захисту про його відкладення. Залишаючи без зміни ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд вказав, що добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи з конституційних положень, означає, що зловживання правом є спотворенням правосуддя, коли той чи інший учасник судового провадження надає своїм діям видимість юридичної правильності, натомість насправді використовує в цілях, які є протилежними тим, задля досягнення яких закон наділяє їх відповідними процесуальними правами. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема аудіозаписів судових засідань апеляційного суду, учасники справи під час неодноразових (понад 9) відкладень судових засідань в суді апеляційної інстанції заявляли про зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами. Крім того, представник цивільного позивача звертався до суду з письмовою заявою про визнання дій обвинуваченого такими, що спрямовані на затягування процесу, а представник потерпілих – із заявою про зловживання процесуальними правами. Звертаючись із клопотанням до апеляційного суду про чергове відкладення судового засідання через перебування підзахисного на стаціонарному лікуванні, захисник не долучив підтверджуючих документів. До того ж сам захисник не з’явився до суду апеляційної інстанції, не повідомив суд про поважність причин свого неприбуття, чим, на переконання колегії суддів, допустив неналежне представлення інтересів обвинуваченого в суді апеляційної інстанції. Апеляційний суд вважав за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності сторони захисту, беручи до уваги той факт, що в цьому випадку участь сторін кримінального провадження є необов’язковою, обвинувачений та його захисник належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду й не надали доказів щодо поважності причин своєї неявки, при цьому інші учасники провадження наполягали на розгляді апеляційних скарг за відсутності сторони захисту, яка вчиняє умисні дії, спрямовані на затягування розгляду справи. Колегія суддів ККС ВС зазначила, що систематичні неявки обвинуваченого та його захисника в судові засідання апеляційного суду свідчать про їхнє свідоме зловживання своїми процесуальними правами, оскільки призвели до безпідставного затягування апеляційного розгляду та перешкоджали розгляду кримінального провадження в розумні строки, враховуючи закінчення перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначених приписами ст. 49 КК України. Постанова ККС ВС від 4 червня 2026 року у справі № 947/21679/23 (провадження № 51-1017км26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137226650. Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.