Сьогодні, у День дитячого читання, я хочу розповісти про книгу, яку сама дуже люблю. Призначаю, як домашнє завдання підліткам, батькам та вчителям. «35 кіло надії». авторка Анна Гавальда. Я читала її старшому сину, коли він був маленьким. Нещодавно читала вголос молодшій доньці. онлайн, а потім замовила друковану. І це книга, якій вона щиро зраділа, навіть після прочитання. Сказала, що це одна з найкращих книг, що вона взагалі читала. Книжка починається зі слів: я ненавиджу школу. Головний герой почувається зовсім кепсько у шкільному навчанні. Єдине, де йому комфортно - у всьому, що можна майструвати і робити руками. Батьки хвилюються, але не відчувають, що саме може підтримати сина. Лише поруч із дідусем він почувається затишно та надійно, дідусь у нього вірить… Це дуже зворушлива та чутлива історія. Ми разом з донькою плакали. Але це не сльози розпачу. Вона добра і світла. Дійсно, з силою надії. Всю книгу можна прочитати десь за півтори години. А назва книжки - з листа головного героя. Він писав: «У мене нічого немає. В мені самому лише 35кг ваги. 35 кіло надії…»…Надії нам! І нехай завжди поруч будуть ті, хто в нас вірить. Доброї безпечної ночі! ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз