З моєю сестрою (ми двійнята), коли нам було приблизно 6-7 років, відпочивали влітку у нашої бабусі на селі.  У цьому селі панували суворі звичаї, і всі жінки носили хусточки на голові.  Бабуся теж нас одягала в ці хусточки. Якось, коли вона пішла на роботу на ферму, ми залізли на найвищий ярус пічки і знайшли там старі речі.  Серед них виявились комбінації бабусі.  Вони були дуже старі, але для нас були схожі на справжні весільні сукні.  Ми вирішили надіти їх, і також зняли мереживні шторки з вікон, які прикріпили резинками, щоб зробити імітацію фати.  Так ми гуляли по всьому селі, ходячи в довгих комбінаціях з фатою на голові та розповідаючи перехожим та сусідам, що ми наречені.  Ми не могли зрозуміти, чому бабуся після цього плакала і казала, що ми її зганьбили.Через багато років, коли в мене вже виріс син, бабуся розповідала цю історію, і ми всі сміялися з неї.  Вона все ще згадувала, як ми вибрали найстаріші та найстаріші комбінації і тим самим зганьбили її перед усіма сусідами.Поділитись історією