SPILKA News

❗️«Росіяни безпосередньо полюють на журналістів у прифронтовій зоні», – описує ситуацію фіксер Олександр Павлов після поїздки на Донбас разом із легендарним іспанським колегою, який від початку повномасштабної війни передає досвід фронтової роботи іноземним та українським медійникам.🚗 За словами Олександра, за один день вдалося подолати шлях від запорізького напрямку до покровського за приблизно дві години — на броньованому автомобілі та під безперервним ризиком. Колега, який свого часу навчив його «особливостям воєнної журналістики», тепер став значно стриманішим у питаннях безпеки. 🫣 «Чим ближче до фронту, тим менше знаків приналежності до преси», — пояснює він. На бронежилетах, касках і авто довелося прибрати липучки «Press», щоб не стати мішенню: у прифронтових районах росіяни навмисно націлюються саме на журналістів.🔥 Попри небезпеку, знімальна група працювала над матеріалом про військову медицину. За їхніми спостереженнями, кількість кульових поранень зменшилася майже до 2%. Основні травми — осколкові рани, контузії та опіки. Це ще одне свідчення того, як дрони змінили характер війни.🇺🇦SPILKA News /Підписатися

Гостру реакцію у журналістській спільноті викликало рішення, яке у вересні ухвалив Верховний Суд. Після розгляду позову посадовця «Укртатнафти» до одного зі столичних онлайн-видань суд зобов’язав вилучити його ім’я з матеріалу про підозру в ухиленні від сплати податків. І наголосив: до набрання вироком законної сили журналісти не мають права називати імена підозрюваних.👇❗️Журналісти, медіаменеджери, правозахисники та низка народних депутатів публічно висловили обурення, бо подібна заборона, на їхню думку, створює додаткові можливості для зловживань і фактично «ховає» фігурантів справ від суспільного контролю.👀 Чи є підстави для критики? Так. Але важливо й інше: норма Цивільного кодексу, на яку посилається суд, діє понад 20 років. Частина 4 статті 296 забороняє пов’язувати ім’я людини зі злочином до вироку, хоча на практиці її майже не застосовували. Саме тому нинішня ситуація стала несподіваною для медіа. ⚖️ За словами керівника юридичної служби НСЖУ Михайла Кочерова, тепер редакції опинилися у «сірій зоні»: є суспільний запит на відкритість, але існує і ризик завдати шкоди людині, якщо підозра не підтвердиться. Він радить орієнтуватися на трискладовий тест із європейської практики, щоб оцінити обґрунтованість публікації, відповідаючи на три питання:1️⃣ Чи є законний інтерес в оприлюдненні інформації?2️⃣ Чи може розголошення завдати істотної шкоди?3️⃣ Чи переважає суспільний інтерес можливу шкоду?Якщо відповідь тричі «так», публікація вважається виправданою. За словами юриста, цей тест може бути «компасом» для редакцій — він допомагає визначити межу між правом суспільства знати та ризиком завдати шкоди людині. Аргументоване проходження тесту може стати захистом у разі судових спорів.🇺🇦SPILKA News /Підписатися

«Думаю, що той факт, що я — журналіст, допоміг мені у полоні. Не скажу, що до мене було особливе чи м'якше ставлення. Але, можливо, їм дали вказівку, щоб, коли били, щоб били не так, щоб людина отримала каліцтво, скажімо так. Можливо, отаке щось у них було», – Дмитро Хилюк під час публічного інтерв'ю, яке відбулося в рамках «Медіаднів Премії імені Георгія Ґонґадзе».Журналіст, який провів понад три роки в російському полоні, розповідає про перші місяці у брянській тюрмі. Каже, охоронці реагували на українську «як бик на червоне» і вимагали говорити лише російською. Вони інколи розпитували, чим він займався як кореспондент: «То я їм щось розповідав цікаве про наші суди чи резонансні справи… Вони дуже дивувалися». Але загалом поводження він називає відвертим багном: «Тупе та агресивне бидло».🙏🏻 «Зараз вже потихеньку призвичаююся до нормального життя. Але доводилося згадувати навіть такі звичні речі, як іконки в телефоні. Я згадував, де, що і як виглядає, як цим користуватися, тому що за досить довгий час воно забулося», – додає він. 🇺🇦SPILKA News /Підписатися

#можливості 💲 ГРАНТИ ДЛЯ МІСЦЕВИХ МЕДІАРедакції з усіх регіонів можуть подати короткі проєктні пропозиції в межах конкурсу «Розвиток місцевих ЗМІ як ефективних комунікаційних платформ у громадах».👉 Підтримка реалізується завдяки Українській Асоціації Медіа Бізнесу (УПМБ), щоби підсилити роль локальних медіа як сучасних платформ, що допомагають громадам обговорювати проблеми, шукати рішення та протистояти дезінформації.❓Що шукатимуть у заявках?Проєкти мають бути спрямовані не на «висвітлення», а на вирішення конкретної проблеми громади. Важливо показати:— чому проблема актуальна;— які результати будуть вимірюваними;— як діяльність медіа допоможе мешканцям, владі та бізнесу напрацьовувати спільні рішення.Особлива увага — редакціям із прифронтових, деокупованих громад та громад, що прихистили багато ВПО.❓Умови конкурсу:• тривалість проєкту — 2 місяці (орієнтовно грудень 2025 – січень 2026);• максимальна сума гранту — 73 тисячі грн;Як податися? Надіслати заповнену форму на email: [email protected] за зразком у прикріпленому файлі.Прийом заявок триватиме до 24 листопада 2025 року 18:00.Деталі – тут. 🇺🇦SPILKA News /Підписатися

«Живе серце» редакції ❤️16 листопада — наш другий День журналіста. День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Вітаємо всіх телерадіоколег — і кожного/кожну, хто сьогодні тримає ефір, звук, слово. Бо в епоху війни з аудіо й відео працюють практично всі.«Цього квітня я був зворушений, відвідуючи редакцію невеликого радіо в Нікополі. Два роки тому росіяни розстріляли цю редакцію — бо локальне українське радіо для них загроза. Особливо поруч із окупованим Енергодаром, де окупанти транслюють свою пропаганду (чотирма новими FM-каналами). Попри щоденні атаки на Нікополь, радіо відродилося. Дуже радий, що Національна спілка журналістів України разом із нашими міжнародними партнерами змогли допомогти директору Валерію Терещенку відновити мовлення. Я стояв у порожній редакції — з питань безпеки люди 90% часу працюють дистанційно. Але там, у тій порожній кімнаті, бʼється живе серце. Зарядна станція, яку ми отримали від скандинавських друзів і передали в Нікополь. У часи блекаутів саме вона тримає ефір», – розповідає голова НСЖУ Сергій Томіленко. ❗️🇺🇦 Так працюють українські журналісти. Під обстрілами. У зруйнованих будівлях. При відключеннях світла...Хтось знімає на передовій. Хтось монтує вночі. Хтось веде ранкові програми. Хтось пише про культуру, науку чи людські історії — бо ми не тільки виживаємо, ми продовжуємо жити.Дякуємо вам, колеги! За стійкість. За професійність. За кожне слово правди. З професійним святом. Бережіть себе. Журналісти важливі! 🎙️📻Ілюстрація: фото місцевої радіостанції «Ностальжі» у Нікополі на Дніпропетровщині. 🇺🇦SPILKA News /Підписатися

💙 Хочете прокачати свої проєкти, знайти нові можливості для зростання та отримати підтримку? Тоді наша добірка #можливостей — саме те, що треба.Зберігайте собі та передавайте колегам 👇✔️ «Правосуддя в фокусі медіа» — менторська програма для журналістів про роботу судової системи, з воркшопами та стипендією. Дедлайн: 25 листопада.✔️ Гранти для фотографів/-ок від UAPP — 8 авторів/-ок отримають по 1000€ на проєкти про Україну. Дедлайн: 30 листопада.✔️ Тренінг зі сторителінґу від ІРРП — інтенсив у Києві про те, як робити розслідування читабельними; є компенсація витрат. Дедлайн: 23 листопада.✔️ Гранти IMS для редакцій — підтримка медіа, що створюють суспільно важливий та інклюзивний контент. Дедлайн: 16 листопада.✔️ Медична підтримка журналісток — компенсація до 7000 грн за обстеження та консультації від «Жінки в медіа» + ECPMF. Дедлайн: 14 листопада.✔️ Конкурс «Співпростір» — 100 тисяч грн для матеріалів про тварин під час війни. Дедлайн: 1 грудня.✔️ European Press Prize 2026 — престижна нагорода з 10 000 € у кожній категорії; приймають матеріали до 14 грудня.✔️ Науково-журналістська резиденція INDEX у Львові — місяць роботи над дослідницьким або медіапроєктом із житлом та простором. Дедлайн: 16 листопада.🇺🇦SPILKA News /Підписатися

⚖️ Суд дозволив СБУ відвідати офіс телеканалу «Інтер», повідомляє «Судовий репортер». Солом’янський райсуд Києва дозволив Службі безпеки України провести огляд у головному офісі телеканалу «Інтер» на Дмитрівській, 30. Рішення ухвалили в межах кримінального провадження щодо зміни власності каналу й можливого фінансування тероризму.👀 Слідство встановило: підпис на довіреності від імені колишнього власника Ігоря Плужнікова у 2005 році був виконаний іншою особою. Саме цей документ став підставою для відчуження акцій «Інтера» на користь асоціації «Діловий світ» Валерія Хорошковського — за місяць до смерті Плужнікова.❗️Крім того, у 2015 році бізнесмен Дмитро Фірташ купив 29% акцій телеканалу «Інтер» у російського «Першого Каналу» за 100 млн доларів. ВАТ «Перший Канал» веде антиукраїнську діяльність, популяризує терористів, сепаратистів, тому такі дії розцінюються СБУ як фінансування терористичної діяльностіСтатутний капітал і майно ПрАТ «Телеканал Інтер» уже визнано речовими доказами, у тому числі будівля офісу площею понад 6 тис. кв.м. Огляд необхідний для визначення вартості активів, які можуть передати в управління Нацагентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).Нині Фірташ залишається мажоритарним власником «Інтера» (59,5% станом на квітень 2024 року). Проти нього в Україні діють санкції, а з 2023 року він має статус підозрюваного у справі про привласнення державного газу, через що арештовано активів на понад 7 млрд грн.🇺🇦SPILKA News /Підписатися

🟡 Криза випробовує не лише журналістику — вона перевіряє здатність піклуватися.Команда The Self-Investigation, одна з організаторів саміту Mental Health in Journalism Summit 2025, цитує спікерок цьогорічної дискусії Національної спілки журналістів України «Корпоративна підтримка та колективна турбота в українських редакціях»: першу секретаря НСЖУ Ліну Кущ, дослідницю опитування «Ментальний стан журналістів: редакційні практики, що працюють» Валерію Мусхаріну та журналісток Євгенію Вирлич і Світлану Залізецьку.Медійниці говорили про довіру в командах, емоційні перевірки стану, гнучке лідерство, системну психологічну допомогу та повагу до емоційних меж журналістів. Дублюємо поради з карток, котрі розробили наші євопейські колеги.💛 Як підтримати редакцію у часи кризи — 5 порад від The Self-Investigation (на основі досвіду українських медіа):1️⃣ Створіть культуру взаємної довіри.Довіра тримає команду разом, коли все навколо нестабільне. Варто відкрито говорити про труднощі й робити простір, де можна сказати: «Сьогодні мені нелегко».2️⃣ Робіть емоційні «check-inʼи».Не чекайте, поки хтось вигорить. Регулярні короткі зустрічі, оновлення в чатах чи обговорення після важких історій допомагають відчути підтримку.3️⃣ Будьте гнучкими. Жорсткі дедлайни можуть ламати людей у стресі. Давайте легші завдання, змінюйте графік або надавайте відпочинок після складних тем.4️⃣ Вбудуйте психологічну підтримку в систему.Піклування про ментальне здоров’я має бути частиною редакційної інфраструктури, а не екстреним рішенням. Варто залучати фахівців із травматерапії.5️⃣ Поважайте емоційні межі.Не кожен журналіст має писати про травматичні історії. Дайте можливість перемкнутися на творчі чи легші теми.🇺🇦SPILKA News /Підписатися

Його вбив російський дрон: про загибель Антона Бондаренка, одного із провідних фіксерів своїх журналістських команд в Україні, повідомляє французький телеканал LCI.«Антона, якому було 26, вбив на фронті російський дрон. Півтора року він працював фіксером, гідом, перекладачем із нашими репортерами — зокрема з Charlie Nurel — і допоміг у створенні понад півсотні сюжетів про цю війну. Потім він пішов захищати свою країну зі зброєю в руках», — повідомили телевізійники. 15 вересня Антон, військовослужбовець Національної гвардії з позивним «Бандерас», зник безвісти під час бойового завдання на Харківському напрямку. Тіло вдалося ідентифікувати лише тепер. За словами директорки Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства КНУ ім. Тараса Шевченка Богдани Сахно, Антон ніколи не боявся смерті, він боявся прожити життя поза гідністю. «Любов» і «обов’язок» для нього – дієслова. У всьому дієвий, у всьому справжній, у кожному вчинку – сміливий і щирий. Інтелектуал із серцем Воїна», – каже вона.Національна спілка журналістів України висловлює співчуття колегам і рідним Антона Бондаренка. Світла пам’ять!..🇺🇦SPILKA News /Підписатися

#можливості💸 УВАГА, гранти! IMS оголошує конкурс для українських редакційМіжнародна медіа підтримка (IMS) запрошує українські медіа, які працюють в інтересах суспільства, подавати заявки на отримання грантів. Пріоритет — контент, що служить спільноті, захищає суспільний інтерес і сприяє європейській інтеграції України.📌 Що підтримується:Гранти призначені для виробництва медіаконтенту, заснованого на фактах, інклюзивного та привабливого, який сприяє демократичному діалогу.Особлива увага — ініціативам, що орієнтовані на молодь, жінок, маргіналізовані спільноти або ті, які мають обмежений доступ до незалежної інформації.📋 Вимоги до заявників: • Зареєстровані в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення та працюють щонайменше 1 рік. • Виробляють оригінальний контент і розуміють свою аудиторію (IMS надасть дослідження сегментації аудиторії). • Інтегрують принципи різноманіття, рівності та інклюзії (DEI) у проєкт.📅 Період реалізації: 1 січня 2026 р. — 31 грудня 2026 р.⏰ Дедлайн подачі: до 23:59 16 листопада 2025 р.💰 Бюджет не обмежений, але має бути обґрунтованим.Аплікаційна формаФорма для бюджету 🇺🇦SPILKA News /Підписатися