«Газета була до нас, вона має бути і після нас».Краснопільська «Перемога» — прифронтове видання, редакція якого релокувалась із зони обов'язкової евакуації, але продовжує працювати. Газета стала першою з 25 фронтових видань України, що отримала символ Frontline Press від міжнародної ініціативи підтримки прифронтових медіа НСЖУ та Шведської асоціації медіавидавців Tidningsutgivarna.🤝 Відзнаку колективу особисто передав голова НСЖУ Сергій Томіленко — як знак міжнародної підтримки.
💬 «Головний редактор Олександр Моцний служить у ЗСУ. Він розповів, як під обстрілами рятував не особисті речі, а архів газети — понад 90 років історії громади. Поки він у війську, виданням керує Ольга Кисленко, яка сама доставляє примірники читачам у Краснопілля», — зазначив Томіленко.
💙💛 Поки одні рятують під обстрілами архіви та служать у війську, а інші продовжують випускати номер і везуть його читачам у прикордоння, яке потерпає від ударів дронів і кабів — у «Перемоги» справді є майбутнє. 🇺🇦SPILKA News /Підписатися
❗️Союз журналістів Росії виключено з Міжнародної федерації журналістів, - Конгрес32-й Конгрес МФЖ у Парижі затвердив рішення про виключення Союзу журналістів Росії після провалу апеляції російської сторони. У федерації наголосили: організації, тісно пов’язані з державою та діяльністю на окупованих територіях, не можуть бути частиною міжнародної журналістської спільноти.В НСЖУ назвали це рішення «єдино можливим і давно очікуваним». Кампанія за виключення СЖР тривала з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 💬 Процедура виключення, як пояснив у коментарі НСЖУ колишній багаторічний президент МФЖ і почесний скарбник Джим Бумела, була формальною, але водночас показовою. До цього моменту членство російської організації залишалося призупиненим — фактично «замороженим» після рішення виконкому МФЖ 2023 року.✋🏻 На Конгресі продовжує працювати делегація НСЖУ. Журналісти з Києва, Маріуполя, Слов’янська та Одеси вдягли футболки з написом: «Stop Russia. Save journalists».🇺🇦SPILKA News /Підписатися
📣 Учасники українсько-шведського форуму прифронтової преси схвалили спільну резолюцію на підтримку прифронтових локальних медіа🤝 Резолюцію підтримали учасники Україно-шведського форуму прифронтової преси (понад 150 представників медіа, експертів та організацій), Національна спілка журналістів України (НСЖУ), Ukrainian Media Fund Nordic (UMF) — спільною ініціативою нордичних медіаорганізацій — разом із Bonnier News (Швеція).І зафіксували головне: журналістика на фронті — це вже критична інфраструктура.Закликаємо: 🔴Визнати локальні медіа прифронтових регіонів частиною критичної інформаційної інфраструктури.🔴Запровадити довгострокову фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи редакцій (а не лише короткі гранти).🔴Посилити технічну допомогу медіа — енергоживлення, зв’язок, захисне спорядження та засоби протидії дронам.🔴Гарантувати безпеку журналістів і підтримувати програми захисту, які реалізують професійні журналістські організації.🔴Активізувати міжнародні зусилля для звільнення українських журналістів, які перебувають у російському полоні.Форум 21 квітня 2026 року організували НСЖУ та Асоціація видавців шведських медіа (Tidningsutgivarna, TU). 🇺🇦SPILKA News /Підписатися
Відомі херсонські журналісти критикують публікацію фотографії із зображенням залізничного вокзалу, яку оприлюднили фотографи Костянтин і Влада Ліберови.❗️Йдеться про фото з «чіткою прив’язкою до місцевості» — контент, який, за словами місцевих медійників, зазвичай заборонений до публікації.Журналіст Олексій Батурін зазначає: «Виявляється, в Херсоні вже можна фотографувати вокзали і поширювати ці світлини в соцмережах. Не можна лише журналістам».
👀 Він також звертає увагу на різну реакцію аудиторії: під публікацією фотографів — переважно схвальні коментарі, тоді як подібні матеріали від херсонських журналістів раніше викликали хвилю критики — попри погодження з пресофіцерами і відсутність забороненого контенту.Журналістка Олена Гнітецька додає:«Публікація об’єктів транспортної інфраструктури з чіткою прив’язкою до місцевості ЗАБОРОНЕНА — сказали б мені, якби таке зняла я…»
Критика стосується різних стандартів до публікації чутливого контенту та реакції на нього.🇺🇦SPILKA News /Підписатися
Юридичний гід для медійників: від фрілансу до бронюванняДрузі, нагадуємо про нашу рубрику #ПравовийІнсайт, де юрист Національної спілки журналістів України Даніл Сербін пояснює ключові правові нюанси для медійників. На які нагальні питання ми маємо відповідь?✍🏻 Як зареєструвати друковане медіа — дізнайтеся, які документи потрібні та як уникнути помилок.📌 Статус критично важливого підприємства — що треба знати редакціям для бронювання співробітників.🤔 Статус журналіста та фріланс — хто видає посвідчення та які документи підтверджують професію.🧑⚖️ Трудовий договір vs договір ЦПХ — чому суди захищають працівників і що можна втратити.💡 Права на матеріали та авторське право — коли контент належить вам, а коли редакції.🧐 Оподаткування для журналістів — яка система ФОП вигідніша і які податки доведеться платити.❗️ Офіційний дозвіл для роботи в зоні бойових дій — як оформити заявку і скільки діє акредитація.🤔 Безпека журналістів у гарячих точках — обов’язки роботодавців, редакцій та держави щодо спорядження й страхування.👀 Отримання інформації від розпорядників — коли зобов’язані відповідати, як діяти при відмові і які санкції передбачені.Натискайте на питання, яке цікавить, дізнавайтеся перевірену інформацію та поширюйте колегам! 🖱🇺🇦SPILKA News /Підписатися
❌ «Це не комп’ютерна гра. Тут немає кнопки перезавантаження», — розповідає локальний продюсер і виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко про роботу журналістів на війні.Канадський медійник 🇨🇦 Скотт Дуглас Джейкобсен публікує розлоге інтерв’ю з Коваленком про те, як дрони, електронна війна і постійне спостереження змінили правила воєнної журналістики в Україні. 👏 Андрій Коваленко пояснює іноземним репортерам культурний контекст, правила безпеки та роботу на фронті, де «kill zone» може сягати 20–30 км від лінії бою. Моя основна увага зосереджена на тому, щоб надати їм чітку інформацію про країну — про Україну, нашу культуру та реалії, які їм потрібно зрозуміти, щоб тут працювати. Це перший пункт. Другим пріоритетом є пояснення ситуації з безпекою за допомогою інформації та практичних прикладів. Навіть журналісти з військовим досвідом, які висвітлювали такі конфлікти, як Чечня, Грузія чи Ірак, повинні адаптуватися до цієї війни.
Нещодавно Джейкобсен також опублікував інтерв’ю з Наталією Войтович, координаторкою Львівського центру журналістської солідарності НСЖУ.🇺🇦SPILKA News /Підписатися
🫡 Вони – журналісти, які були змушені взяти в руки зброю. 16 лютого Україна відзначає День військового журналіста. Це день пам'яті і честі. День, коли згадують тих, хто не повернувся, і вклоняються тим, хто продовжує працювати під вогнем.🔥 З цієї нагоди у новому матеріалі докладно розповідаємо про героїв документального фільму «Пресофіцери важливі» – мужніх пресофіцерів, фронтових фотографів та операторів, які продовжують висвітлювати війну, адаптуючись до нових технологій, дронів і змін на фронті. 🪖 Загалом команда НСЖУ передала кілька позашляховиків на різні напрямки фронту, знімальну та іншу журналістську техніку. «Дуже хочеться, щоб наші захисники відчули: вони не самі. Що ми поруч, і що наші дарунки – це щось дуже практичне», — каже голова НСЖУ Сергій Томіленко. Національна спілка журналістів України вшановує мужніх колег у погонах і продовжуватиме підтримувати тих, хто стоїть на передовій інформаційного фронту. 💛💙Дивитися документальний фільм «Пресофіцери важливі»🇺🇦SPILKA News /Підписатися
Неможливо зранку снідати як людина, а брати інтерв’ю вже як журналістка. Ні, я намагаюся зберігати максимально людиноцентричний підхід до людей, з якими записую інтерв’ю.
Команда ГО «Жінки в медіа» поговорили з журналісткою-розслідувачкою The Kyiv Independent Олесею Бідою. ❗️«Я завжди готуюся до інтерв’ю. У мене є план і я рухаюся по ньому. Кожне інтерв’ю мусить мати структуру, і навіть найважливіше, найболючіше питання має своє місце в цій структурі», — каже медійниця. Разом із колегами вони постійно проговорюють власний досвід: що відчули самі, як реагували люди, чи не припустилися помилок.Говорячи про комунікацію держави щодо воєнних злочинів і сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, Олеся визнає: їй здається, що держава робить недостатньо.🎞️ Але для того, щоб історії потерпілих з’являлися і були почуті, потрібні ресурси й час. Робота над її фільмом «Він прийшов знову» тривала десять місяців — і це, за словами Олесі, розкіш, яку можуть дозволити собі одиниці медіа.🇺🇦SPILKA News /Підписатися
🎤 Іноземні журналісти знову отримують стабільну акредитацію для роботи в Україні. Докладніше про це – у новому матеріалі на сайті НСЖУ. З 1 січня 2026 року Держкомтелерадіо взяло на себе подання для тимчасових посвідок іноземних медіа. Раніше ця функція була у Мінреінтеграції, чим викликала нарікання міжнародних редакцій.💬 «Це питання доброго іміджу України – забезпечити якісну роботу та відносини з іноземними медіа», – наголосив у коментарі НСЖУ голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.За перші три тижні роботи Держкомтелерадіо вже видав три подання для представників медіа з Латвії, Італії та Німеччини. 💬 «Зараз розробляється порядок підготовки та внесення подання. Вже є результати – три подання видано, є документи в роботі. Маємо надію, що розблокуємо це питання і будемо його більш якісно виконувати для налагодження співпраці з іноземними медіа», – зазначив у коментарі НСЖУ директор Укртелерадіопресінституту, секретар Національної спілки журналістів України Гліб Головченко.🇺🇦SPILKA News /Підписатися
📢Відкритість влади — не опція, а норма. Сьогодні, 20 січня 2026 року, вводиться в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа і журналістів та забезпечення права громадян на доступ до інформації» (№ 4212-IX).Документ гарантує прозорість роботи державних і місцевих органів та відкритий доступ медіа до інформації про їхню діяльність.Закон передбачає:▪️ відкриті засідання парламентських комітетів із трансляцією або відеозаписом не пізніше ніж за 24 години;▪️ право дистанційної участі журналістів і представників громадських організацій у засіданнях у форматі відеоконференцій;▪️ відкритість сесій місцевих рад і право фіксації їх перебігу;▪️ удосконалені механізми доступу до публічної інформації та офіційних документів.Документ узгоджено з міжнародними стандартами, зокрема статтею 10 Європейської конвенції та Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів. Медіа-спільноту закликають активно користуватися новими механізмами.Текст Закону 📃🇺🇦SPILKA News /Підписатися
