Поговоримо про книжки? 📚

Питаннячко... тільки у мене ця історія викликає якісь тривожні відчуття? 😐Історія про дівчинку, якій 11, і хлопця, якому... 20. Знайшла анотацію в інтернеті: Вона виросла у нього на очах. З дитини стала дівчиною, і саме він зробив її жінкою. У них було лише літо. Одне, друге… Восьме.Його покличуть мрії, а її — дорослість.Чи стане ця історія коханням усього їхнього життя? Або ж залишиться теплим літнім романом, який минув? А ось відгук на книгу з фейсбук-спільноти:...для одинадцятилітньої Вікторії цей час став переломним у її житті. Вона саме приїхала на канікули зі Львова в село до дідуся з бабусею. Але непосидюча дівчинка майже одразу втекла побродити по приліску, що починався за їх хатою. Шукала конвалії, а натрапила на Ніла - двадцятирічного хлопця. І одразу замість привітання виклала йому:" Ви якийсь...негарний."🙂От цікавий спосіб завести знайомство , правда! Але саме цим вона і звернула на себе увагу хлопця. Але сприйняв її Ніл хіба як набридливу дитину, в якої купа питань.Ціле літо дівчинка вмудрялась знаходити хлопця в лісочку, де б він не сховався, щоб помалювати. І не одне літо! Так продовжувалось не рік і не два. Вікторія росла, закохувалась в Ніла . Хлопця теж зачепила за серце, але ж тримав її на відстані- дитина ж!Скільки років продовжувались оці літні зустрічі в лісі? Чим вони ,зрештою, закінчились, адже було стільки перепон і заборон? Читайте самі! Начебто подається, як щось "світле і невинне", але мені прям не по собі від цього малюнку. Начебто розумію, що на обкладинці дівчина явно доросліша за 11, але все одно якось воно все дивно.Фото з інстаграма авторкиУривок з відгуку взяла тут

Агов, любителі фентезі 💚Відкриваю передзамовлення на другий наклад "Захисників лісу"!💚Кажуть, на півдні України з давніх часів лежить прокляття — виснажлива посуха, накликана могутньою відьмою.Та одного дня провидиця Катря бачить у видіннях юнака, здатного подолати злі чари. Яромиру доведеться вирушити туди, де живуть страшні й химерні створіння: песиголовці, мавки, польовики... Хтось із них виявиться другом, а хтось — ворогом.Чи справдиться загадкове пророцтво? І яку ціну доведеться сплатити Яромиру та його друзям за перемогу?💚Якщо ви з якихось причин пропустили попередній наклад — маєте можливість замовити книжечку зараз.Тираж дууже обмежений, і навряд буде третій додрук. 🍵 Якщо встигнемо, то вже влітку триматимете в руках свій примірник.💚 Про книгу: 344 сторінки, тверда палітурка, оксамитовий софт-тач (книга дуже приємна на дотик), лясе. 💚 Вартість: 540 грндля книжкових клубів є знижка💚 Бонус за передзамовлення: стікерпак з героями книги (в процесі малювання, покажу його пізніше)Замовити книжечку можна ось тут: https://bookskolesnyk.wayforpay.shop/ На сайті можна подивитися внутрішнє оформлення книги, прочитати уривки, а також, за бажанням, і перші три розділи. Як і завжди — буду вдячна за репости та рекомендації друзям.До речі, якщо раптом не любите фентезі — замовте для бібліотеки свого міста, там завжди не вистачає книжок сучасних авторів.Дякую!

🇺🇦 Друзі, я нечасто публікую збори, бо хочу бути впевнена на всі 100% у тому, на що підуть донати.Цей збір моєї дуже хорошої знайомої, її тато — військовий медик.Один з батальйонів 123 бригади на Запорізькому напрямку потребує ремонту евак мобілю, який активно залучають для евакуації наших захисників. Державні запчастини чекати невідомо скільки, а машина потрібна вже зараз.Вартість ремонту - 32600 грн (приблизно половину вже зібрали)💙 За донат у вас є можливість отримати дещо цікаве:▪️За найбільший донат ви отримаєте прапор з підписами військових медиків та медичного пункту, для яких ви донатили, подяку та шеврон медичних сил України від одного з бойових медиків.▪️За донат від 200 грн ви зможете взяти участь у розіграші шеврону медичних сил України від одного з бойових медиків та ще неймовірно смачного вина української крафтової виноробні.Донати сюди:https://send.monobank.ua/jar/7inVdbCBBM?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQMMjU2MjgxMDQwNTU4AAGn9ZGKKcYaaOVnX1fqpyuhzNWiudh6B8GosV4b2OIQpfY05t7eTV5zAONN3Is_aem_pvGvwLajJdSXw6y9txKD7wДякую🫶

"Аркан Вовків" Павло Дерев'янко 🐺5/5 🖤Про перші враження писала тутМама пішла так рано, що він не міг пригадати ні звуку її голосу, ні рис її обличчя. Северин пам'ятав тільки довгу косу, з якою любив бавитися, ласкаві долоні на чолі, і плекав ті крихітні уламочки спогадів. Мені дуже сподобалося! Класна авторська мова та неймовірно круті, живі персонажі. Усі вони різні, мають яскраво виражені характери та власний стиль, що чудово прослідковується як у вчинках, так і в манері говорити✨— Головою у гузні застряг? Не дочуваєш? — перепитав Гнат і заговорив удвічі голосніше: — Тоді повторю! Твоя мати — стара хвойда, батько — татарський загін із конями, а сам ти бздло й немита свиняча срака! Уторопав чи знову не розчув? Це прекрасна історія про дружбу, перші битви, втрати та важкі рішення. Тут герої роблять помилки, але не бояться брати за них відповідальність. Попри безліч серйозних ситуацій, події час від часу сповнені кумедними моментами, й від того на душі мені ставало так тепло-тепло🖤Як відомо, після четвертої чарки кожен українець стає гетьманом, а характерники випили не менш як тричі по чотири чарки, тож розмова поїхала по політиці. Єдине, що не сподобалося, це кілька випадків плутанини між минулим та теперішнім часом (він сказав/зробив або він каже/робить), які мали б помітити редактори. Та в цілому, коли книга цікава, то реагуєш на подібні провтики не так гостро. Дуже сильно хочу прочитати наступні частини, а затягнути мене в серію зазвичай непросто.Ось такі книги хочеться радити для шкільної програми 👍#прочитане

Цікавий анонс від видавництва «Вавилонська бібліотека» ✍️Вперше українською представляємо Натанаеля Веста — одного з найяскравіших американських письменників ХХ століття. Роман «Самотні серця», що нині виходить у нашому видавництві, літературний критик Гарольд Блум включив до «Західного канону» й назвав своїм улюбленим твором сучасної американської художньої літератури.Нью-йоркська газета «Пост-диспетч» провадить рубрику «Самотні серця»: можна написати листа на адресу редакції, розповісти про свої негаразди й отримати на сторінках видання відповідь — пораду, підтримку, співчуття. 1930-ті, вирує Велика депресія, Мангеттен, як і вся країна, наповнений людьми у безвиході, тому невдовзі редакційна пошта наповнюється листами зневірених і розгублених.Відповідь на кожне звернення повинен написати найнятий для цього репортер, що підписується псевдонімом «Міс Лонлігартс». Чи до снаги йому витримати тягар тих, хто звертається до нього? Чи в змозі він додати чужі біди до своїх власних?Натанаель Вест створив захопливий і тривожний шедевр, сповнений суворого реалізму та зворушливої енергії співпереживання. 💌 Книга вже доступна для замовлення на сайті видавництва.Взяла тут

"Крізь дзеркала" Крістелль Дабос ✨4/5✨— Хіба я вам не казав, що мститимуся всім, хто вас скривдить? Неймовірна з книга з таким чудовим світом, з що з нього просто не хочеться повертатися в реальність 😘Давно я не читала історій в жанрі стімпанку. Тут світ "розбитий" на шматочки (ковчеги), що парять в повітрі. Кожен ковчег по-своєму унікальний: від транспорту (дирижаблі/птахотяги/ліфти тощо) до зовнішнього вигляду людей, їхньої мови та "магічних" здібностей.✨ Вказано, що ця тетралогія — дебют, і я щиро захоплююся авторкою, адже вигадати такий класний світ, де все гармонійно переплітається та впливає на оточення, дуже складно. Ну і так, тут прекрасний slow burn, а ще жодних 18+ сцен (для мене це плюс, якщо що) та дуже-дуже цікавий чоловічий персонаж 💫І не можу не відмітити, як чудово в нашому перекладі працює перехід з "ви" на "ти". Герої доволі довгий час звертаються одне до одного саме на "ви", і від цього хімія між ними ще сильніша.— Ви ускладнюєте мені життя тим, що тримаєте на мене зло. Ми мусимо неодмінно помиритися. Я не маю право заходити в Гінекей. Тож приходьте в Інтеданство, лайте мене, бийте, розбийте мені об голову таріль, якщо у вас руки сверблять, і забудьмо про це. У який завгодно день. Мені найзручніший четвер, — у слухавці стало чутно квапливе гортання сторінок. — Між одинадцятою тридцять і полуднем. То що, записую вас у свій розклад? ✨Скажу так: перші три книги мені сподобалися найбільше, далі авторка трохи перемудрила (на мій погляд). Тобто все чудово, окрім самої розв'язки. Проте, як бачите, це ніяк не завадило мені полюбити цей світ та його героїв. Рекомендую 💫Коли він щільніше пригорнув її, всередині все наче обірвалося.— Не падайте більше зі сходів, минайте гострі предмети, а надто, надто бережіться сумнівних людей, добре?Офелія мала остаточну певність, що тієї миті, коли він піде, вона ніколи більше не зазнає такого теплого почуття.Він зітхнув у неї на плечі.— А, і от що: я кохаю вас. #прочитане

Нещодавно подивилася фільм "10 Cloverfield Lane" (в нашому перекладі "Вулиця Монстро,10") 🖤Фільм розповідає про жінку, яка прокидається в невідомому підземному бомбосховищі, власник котрого заявляє, що на поверхні сталася жахлива хімічна атака. Дівчина потрапила в автокатастрофу, а, прокинувшись, дізнається, що вона в бункері. Куди, за словами його власника, він затягнув її, непритомну, захищаючи від страшного апокаліпсису.Скажу, що історія вийшла доволі напруженою. Увесь час сидиш і намагаєшся розгадати, де ж тут правда: на поверхні дійсно трапилося щось жахливе, і цей чоловік урятував дівчину, чи усе ж таки він — лише хворий на голову маніяк?Як має вчинити дівчина? Повірити йому чи вийти назовні, можливо ризикуючи життям? Фільм камерний, адже практично вся історія відбувається на одній локації, героїв теж мінімум, та при цьому жодна секунда не видалася мені нудною. Фінал здивував, але я так до кінця і не зрозуміла, чи добре це, чи ні😅 Проте любителям психологічних трилерів та фантастики — раджу.Оцінка 🎬 7.2/10 (моя особиста оцінка приблизно така ж)#кіно_на_вечір

Мартен Паж "Як я став дурнем"3.7/5 🌟Антуану завжди здавалося, що життя його минає, як у собаки, — рік за сім. Коли йому було лише сім років, він відчував себе виснаженим, немов дорослий чоловік у сорок дев'ять, а в одинадцять його охопило розчарування сімдесятисемилітнього старця. Книга, над якою я час від часу гиготіла уголос. Тут головний герой дуже розумний парубок, який раптом усвідомив, що інтелект приносить йому здебільшого тільки страждання. Тому він вирішив стати дурнем 😅Хлопець доволі серйозно підходить до цієї ідеї, тож намагається розібратися, яким чином йому отупіти.Смішно, що герой продовжує аналізувати всі свої вчинки, як розумний. Якщо, скажімо, вирішив стати п'яницею, то насамперед шукатиме всю можливу інформацію про стан сп'яніння, види алкоголю й таке інше, просиджуючи дні в бібліотеці. — Ти хочеш сказати, що в тебе депресія.— Це мій природний стан, я страждаю від депресії вже двадцять п'ять років. Книга аж бринить іронією, але тут це більш ніж доречно. Є кумедні моменти, є життєві — і в сумі це дає хорошу, незвичну історію.Загалом мені сподобалося, але трохи балів скинула через те, що чим ближче до кінця, тим менш цікаво мені було. Проте абсолютно не жалкую, що прочитала👍 — СДВВМС, Самогубство для всіх і всіма можливими способами, здрастуйте.— Добрий день, ваш телефон мені дала одна знайома. Мене цікавлять ваші курси.— У такому разі, месьє, я б порадила вам прийти сюди і зустрітися з нами безпосередньо. Оскільки професор Едмон повісився, то на цьому тижні занять не буде, але з понеділка їх проводитиме нова професорка. #прочитане

Принаймні один з моїх персонажів вважає, що вампіри, яким "вічно двадцять", — це дурня 😁З вуст Олени вилетів смішок.– Ти що, ревнуєш, Крістіане?– Ні, я не ревную, – хлопець став дихати важче, немов після виснажливої пробіжки. – Просто… він же вампір!– Але ж Соня якоюсь мірою теж…– Я не заважаю вам? – устряла я, але на мене ніхто не звернув уваги.– Це інше, Олено! – закипів Крістіан. – Вона не вбиває людей.– Можливо, і Макс не вбиває, ми не знаємо цього напевне.– Гей, я більше не хочу це обговорювати, ви чуєте?!– А той факт, що він набагато за неї старший, тебе не бентежить? – знову завівся Крістіан.Я вхопилася за голову, не бажаючи більше слухати.– Максу двадцять, Крісе.– Його перетворили на вампіра, коли йому було двадцять. Це не те саме. Той факт, що він перестав старішати після двадцяти, ще не означає, що прожиті роки не зараховуються!– А ти підготувався, чи не так? – огризнулася подруга, продовжуючи мене захищати. – Напевно, багато про це думаєш перед тим, як заснути?– Чи тобі не все одно, про що я думаю?– Авжеж ні, якщо це стосується моєї найкращої подруги. Я бажаю їй тільки щастя.– Бляха, а я – хіба ні?! #дампірка_опівнічне_сонце

Нарешті змогла подивитися цей фільм 🌌Якщо-що, він зараз є на Sweet.tv (можна глянути за 1 гримню)Я особливо нічого не очікувала, та загалом мені сподобалося. Це така дуже камерна історія, вважайте театр одного актора 🤌 Якщо не сильно занурюватися у наукову частину і не намагатися зрозуміти, чому тло подій саме таке, то історія дуже щемка 💔Це от знаєте, як у якомусь коротенькому оповіданні: автор трохи окреслив нам декорації, і зосередився на фабулі, без додаткових роз'яснень, бо тут не так важливо як або чому — ти просто маєш прийняти такий розвиток подій.Актор зіграв чудово, музика — шикарна. Треба розуміти, що це не голлівудський фільм з шаленим бюджетом, і саме тому центром усього тут є не спецефекти, а душевність та людяність.Тут є те, чого як раз таки в закордонних фільмах ми не знайдемо: якась там наша лайка типу та мать його йоб!, наші пісні, написи на різних приладах чи екранах українською тощо — на все мені було любо дивитися.Цей фільм — класний приклад того, що знімати можна не тільки історичні фільми або за творами українських класиків, а і щось інше. А закінчення узагалі розбило мені серденько 😭#кіно_на_вечір