Читай і Перемагай

Про принципи щасливого життяСтарший єпископ Пилип Савочка на лідерському семінарі поділився вченням на тему:«Чому християни бувають нещасні?»Три біблійні рівні у Божому Слові:1️⃣ ЗаповідіЗаповіді — це основа основ:🔹 Дві суперзаповіді: Луки 10:27;🔹 Десять заповідей, які виходять із двох суперзаповідей;🔹 Нові заповіді: Івана 13:34.Господь у Новому Заповіті показує першу заповідь так: Він полюбив нас через жертву Свого Сина. Бог відкривається через безмежну любов.Нові заповіді значно глибші за заповіді Старого Заповіту.2️⃣ Новозавітні принципи🔷 Вчиняй з іншими так, як хочеш, щоб із тобою чинили (Луки 6:31);🔷 Що посієш, те й пожнеш (Галатів 6:7);🔷 Роби все як для Господа (Колосян 3:23).Виконуючи заповіді, ти будеш спасенним. Виконуючи принципи — будеш щасливим.Християни бувають нещасними, коли не виконують Божих принципів.Якість земного життя залежить від виконання принципів, незалежно від спасіння.3️⃣ ОбітниціЦе особливий подарунок тим, хто виконує і заповіді, і принципи.Три великі обітниці:🔵 Бог з тобою по всі дні аж до кінця віку! (Матвія 28:20);🔵 Ніхто не зможе відлучити тебе від Божої любові (Римлянам 8:38-39);🔵 Отримаєш Святого Духа (Дії 1:4).Ісаї 51:11Проаналізуй своє життя: як ти виконуєш заповіді та чи живеш по Божих принципах?https://youtu.be/NDmDyBjHZWM?si=HJHXkKXde-AD900D

​​Доброго дня, дякую за можливість поставити питання. Питання щодо поховання: чи допустима кремація віруючої людини? Приклад: Під час війни багато людей виїхали за кордон, і на жаль деякі літні люди відійшли до Господа за межами своєї країни, а у Європі набагато простіший процес кремації ніж традиційне поховання (в землю), я вже не говорю про складнощі та ціну перевезення тіла в Україну під час війни, частіше за все це просто не можливо… Хотілося б знати здорову християнську позицію по цьому питанню Дякую за Ваше служіння, нехай Бог благословить Вас#ЗапитанняПастору Відповідає пастор Тетяна КебаВітаю!У Першому посланні до Солунян, 14 вірші написано:«Бо коли віримо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним».Християни будуть жити вічно в небесному Божому царстві, вони будуть жити в нових тілах, які Господь для них приготував, які будуть подібні воскреслому тілу Господа Ісуса Христа. Вічна душа отримає нове тіло, пристосоване для життя на небі, незалежне від старого земного тіла. Тому в нашій церкві ми не покладаємо різниці між кремацією і звичайним похованням. Це не впливає на вічність. Головне — життя, посвячене Господу Ісусу, що і визначає, де ми проведемо вічність!

​​Людина спасається тоді, коли молиться молитвою покаяння чи вже тоді, коли приймає водне хрещення?#ЗапитанняПастору Відповідає єпископ Юрій ЦивилюкДякую за Ваше питання.Спасіння — це не однаразова якась дія, а процесс.Фил 2:12 «…зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння.»— Це про процес.Євр. 2:3 «то як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув.»Написано, що воно мало початок, значить є і його завершення, це коли ми прийдемо вже у небо і зустрінемось з Христом.І якщо ми розглядаємо спасіння як процес, то умовно його можна розділити на: 1. Початок — це зустріч з Ісусом і, як реакція на Його святісь і чистоту, наше покаяння.2. Це утвердження. Водне хрещення — характеризує наше свідоме рішення присвятити своє життя Христу і служінню Йому.3. Проявлення — це служіння нашими дарами в церкві і поза нею, для спасіння невіруючих людей.4. Завершення — достойне закінчення християнського життєвого шляху і перехід у вічність.

​​Вітаю!) чому важливо бути членом церкви? як це пояснити людям, які говорять, головне,що в серці, я вірю в Бога і Він дивиться на серце, не обов‘язково ставати членом церкви.дуже дякую за відповідь)#ЗапитанняПастору Відповідає пастор Сергій Жаворонков Вітаю вас. Дякую за запитання. Бог дійсно дивиться на серце, але ще і на слова, а також вчинки. Бог не тільки полюбив нас тихенько в серці, але і щось зробив. Біблія каже: "Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого однородженного, щоб усякий хто вірить в Нього, мав життя вічне" (Івана 3:16).Якщо в серці я люблю та поважаю Бога, то моє життя і мої вчинки будуть відповідними. Наприклад: якщо я вболівальник якоїсь футбольної команди, то я не сиджу вдома, тихо вірячи в серці в цю команду. Як правило, я ходжу на її ігри, чи дивлюся їх, в мене є якась їх атрибутика, я з друзями говорю про футбол, про те, як зіграла моя улюблена команда і т.д.Якщо я люблю свою дружину і дітей, то це любов не там десь глибоко в сердці, але вона ще і в ділах. Я піклуюсь про них, проводжу з ними час, мрію разом з ними, вкладаю своє здоров'я і життя в них.Так само і з Богом. Якщо ти щіро віриш і любиш Бога, це буде видно.Церква – це не гарна будівля, стародавні обряди чи традиції. «У посланні до Євреїв 10:25 сказано, що церква – це зібрання людей, а коли ми уважно читаємо Дії апостолів 2:46, то бачимо, що учні Ісуса збиралися у храмі та по домівках.А чи можна отримати спасіння без церкви? Вірити в душі, тихенько молитися, робити добрі справи, читати Біблію, не грішити? Практично ні.У Біблії написано, що ми є членами Тіла Христового, а разом Церква (1 Коринтян, 12 розділ). Уявіть собі, що мізинець вирішив відокремитися від тіла та жити самостійно. Скільки він протягне? Напевно, кілька хвилин. А якщо голова відокремиться? Нічого з цього не вийде. Тіло може жити лише разом!» (з книги «Наставництво 1, Народження згори»)Нехай Господь дасть вам мудрості у спілкуванні з людьми, щиро їх любіть, не тільки в душі, але і ділами, щоб Господь доторкнувся через цю любов до них, і вони самі зрозуміють, що значить вірити і любити Бога!

​​Доброго дня, хотіла спитати. В мене з самого мого дитинства є панічні атаки і звʼязані вони з темою смерті. Багато з ким я спілкувалась на цю тему, кажуть лиш одну відповідь навіть психологи, що після смерті нічого немає, та ми не усвідомлюємо, що навіть вмерли. Навіть в Біблії сказано, що після смерті нічого немає та ми знаходимося увісні без сна. Чи можна якось справиться з цим та чи є якісь більш подробиці з цієї теми та що відомо? #ЗапитанняПастору Відповідає єпископ Микола Савчук Доброго дня! Перш за все, у жодному разі не знецінюючи Ваших особистих переживань, мушу зазначити, що це досить типова ситуація для панічних атак. Як правило, вони відбуваються якраз на фоні свідомого або навіть підсвідомого страху перед смертю. Однак, як сказала мені людина, що зуміла подолати цю проблему: «Від самих панічних атак ще ніхто не помер». Як же протидіяти такому страхові? Очевидно, що психологи пропонують світську за своєю суттю стратегію: «Смерть – це не боляче, далі лише порожнеча. Відповідно, чого її боятися?» Однак із точки зору Біблії, все виглядає дещо інакше, і Боже Слово показує нам зовсім інший вихід. 1. Святе Письмо вчить, що смерть – це лише перехід із одного стану існування у інший, тож після неї усе не завершується, а тільки починається. Тіло лишається в могилі, але душа продовжує жити. Варіантів сценарію усього два – перебування у вічності з Богом або без Нього, але обидва залежать від нашого вибору ще тут, на землі. Коротко цю схему можна подати так:- земне життя і рішення людини прийняти чи відкинути спасіння;- фізична смерть;- очікування останнього суду, який настане в кінці світу – до нього праведники уже перебувають у раю, а грішники у пеклі (подібно, як злочинців утримують в слідчому ізоляторі до винесення вироку);- суд біля Божого престолу;- вічне життя з Господом або вічні муки у вогняному озері. «І я побачив померлих, малих і великих, які стояли перед Богом. І розгорнули книги; була розгорнута й інша книга, що є книгою життя. І судили мертвих, як записано в книгах, за їхніми ділами… І кого не знайшли записаним у книзі життя, той був укинений у вогняне озеро» (Обʼявлення 20:12, 15). Період між смертю і фінальним судом дійсно інколи уподібнюється до стану сну, але не в сенсі, що люди нічого не відчувають (дивіться притчу про багача і Лазаря у Луки 16 – і біль, і радість там цілком реальні), а як символ того, що це лише проміжний етап перед стартом нової безкінечної реальності. 2. Виходячи з цього, Біблія теж пропонує нам ліки від страху перед смертю – це близькі відносини з Богом, Який гарантує нам вічне блаженство. Погляньте, як пише про це апостол Павло: «Як завжди, так і нині, буде звеличений Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю. Адже для мене життя – це Христос, а смерть – це надбання» (Филипʼян 1:20-21).  Адже для по-справжньому віруючих людей смерть – це перехід не із кращого світу у гірший, а з гіршого – у незрівнянно прекрасніший. Таке усвідомлення допомагає не лише при спонтанних панічних атаках, але й під час обстрілів та інших загроз. У підсумку, ми розуміємо, що ніщо і ніколи не вирве нас із Божої руки, і довіряємося Своєму Спасителеві. «Якщо живемо, – для Господа живемо; якщо вмираємо, – для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, – ми є Господні!» (Римлян 14:8).