страшно середньовічне | усі знають, що святий франциск проповідував птахам (і навіть якщо ви д...

усі знають, що святий франциск проповідував птахам (і навіть якщо ви досі не знали, то тепер уже точно). а от святий антоній, покровитель ппо і помічник у пошуках загублених речей, проповідував рибі. одного разу антоній дізнався, що в ріміні розвелося дуже багато єретиків, тож вирішив піти туди і навернути їх на правильне розуміння біблії. утім, рімінська влада зачула про його план завчасу й наказала ігнорувати проповідника, тож, хоч антоній і ходив по площах із проповідями, усі наполегливо вдавали, що не звертають на нього уваги.утомившись від такого прийняття, антоній пішов за місто та, коли добрів до річки, вирішив, що з тим самим успіхом може поговорити з рибою. але успіх виявився більший: на перші ж антонієві слова до нього почали припливати все нові й нові рибини, які не просто товклися під берегом, а вишикувалися в гарні рядочки й повисовували голови з води, наче намагаючись краще чути. звісно ж, містяни це помітили, здивувалися з чуда й навернулися.антонієва легенда нічого не каже про трапезу, але зазвичай святі рибу так чи інакше їли. навіть свята амальберга, повелителька осетрів, один із яких урятував її від франкського короля, котрий так залицявся до амальберги, що зламав їй руку, прикликала свою рибу, зокрема, для спасіння людей від голоду. є багато історій про те, як аскети харчуються рибою: відлюдникові павлові, який з’являється в «подорожі святого брендана», упродовж тридцяти років приносить рибу видра (ось і друге чудо з видрою, про яке я тепер знаю), пустельникові елґарові рибу носить орел, святий калуппа молитвою проганяє з річки дракона, і після цього риба припливає на його поклик, щойно йому треба підживитися. мій улюблений із таких відлюдницьких сюжетів — і саме його ви бачите на ілюстрації до цього допису — розповідає про святого неота, англійського аскета з іх століття. коли він облаштував пустельню в корнволлі, йому явився янгол, який розповів, що неподалік є ставок, де плавають три рибини, і дозволив неотові щодня ловити одну з них, аби прогодуватися. щоранку рибин знову ставало три — і так неот мав чудесне нескінченне джерело білка. та одного дня відлюдник захворів, і послушник на ім’я барій, що доглядав за ним, вирішив зготувати йому дві рибини за раз. одну він засмажив, другу зварив і обидві приніс святому. неот, щойно це побачив, жахнувся й наказав повернути рибу у воду, бо ж не так вони з ангелом домовлялися. барій поплівся до ставка, а неот помолився — і сталося чудо: потрапивши у воду, рибини повернулися з випатраного й термічно обробленого стану в цілий і неушкоджений живий. після того аскет дозволив послушникові зловити-таки одну рибину, а коли скуштував її, хвороба негайно відступила.до речі, у нас уже була історія про зготовану (й навіть спожиту) їжу, яку вдалося повернути до життя — пам’ятаєте вербургу і її гуску? там теж ішлося про дотримання домовленостей, причому напряму з гусьми. бо якщо воно тварина, навіть їстівна, то це ще не означає, що його можна дурити.#добребутисвятим #чудотворення