cмутний. | і ми… перемогли? ..Мене мучить дуже дивне переживання, яке я хочу випи...

і ми… перемогли? ..Мене мучить дуже дивне переживання, яке я хочу виписати сюди.Можливо, коли я це сформулюю - мені стане легше. З моменту виходу «Ребелії», я відчуваю дуже багато емоцій. Але жодну з них, на жаль - я не можу охарактеризувати як «щастя».Намагаюсь вже майже силоміць, кидаю себе в нього, ну давай, дурнику, відчувай!Але не виходить.Все не можу зрозуміти,що не так? Тур - розпродано, вистава ця - краще ніж все, що було.Буде більше вистав, мене оточують дуже талановиті люди, нам вдалося… Нічого не допомагає. Коли стався успіх «романтики», я одразу поставив мету: «ти маєш зробити щось краще». Ти маєш доказати, що успіх був неодноразовий. Що ти не залишися в історії, як автор «Ти [Романтика]».Ми писали, працювали, ставили.Доставили до того,що «РЕБЕЛІЯ» - дійсно краще. І якщо я залишусь в історії виключно як автор «романтики» і «ребелії» - мене це влаштовує. Але від чого ж так неспокійно?Я… не знаю. Я шукав відповідь, писав другу частину цього тексту багато разів, переписував,але все одно - виходила якась дурня.Тільки Марк Аврелій допомагає. Ніякої не буде історії, ніким ти не залишишся, аби тільки кожен день проводив з користю чи задоволенням. Я зараз відчуваю себе корисним,також смачно поїв тільки що,тому відчуваю себе задоволеним. Щасливим я себе відчуваю… разом з нею, напевно що. Як це наївно і дурно все, згоден.