В Шахтаря схоже дійсно проблема. І мова тут не про базові поняття «захист» чи «атака», а про цілком конкретну фазу, коли вони стикаються з тиском. З Поліссям це побачили, ось і тут.Погана новина для Шахтаря в тому, що вони вже 3 тури тренують ненависний лисому «білдап». Найбільш збочені його форми ми бачили у грі з Ворсклою. З Олександрією збочення також вистачало…1️⃣ Це був НЕ розіграш удару від воріт, це було перезавантаження позиційної атаки. Судаков спускається та опиняється в позиції…ЛЦЗ! Матвієнко йде на позицію фулбека, а фулбек Азарові заходить в центр.2️⃣ Отримавши від Судакова, Матвієнко одразу опиняється під тиском. Однак виконує передачу в центр на Азарові, який під ще більшим тиском: в ногах в нього Ковалець, Безерра на підході.3️⃣ Азарові приймає два найгірші рішення одне за одним. Спочатку обирає розвертатися першим дотиком не так, як тіп розвернув Попова серед тижня в матчі ПО ЛЧ перед першим голом Динамо, а так, як Ковальцю було б зручніше. Ковалець такий самий тягучий, як Бондаренко чи Піхальонок, тож різким правильним рухом в протихід обігрується, як дошкільнятко. Напрямок передачі назад теж невдалий максимально, бо Різник все ж не Нойєр. 4️⃣ Як і Динамо з Рейнджерс (та в деяких епізодах з РБЗ), так і Шахтар (будь-яка інші команди) неймовірно вразливі в цій фазі через банальну неготовність команди захищатися після втрати - занадто великі дистанції між гравцями. Зверніть увагу на позицію Бондаря! Він лише в останню секунду перед ударом опиняється в проекції площини воріт, бо займав широку позицію на правій половині поля. Тож єдиний, хто міг втрутився в епізод - Судаков. Але, як Судаков захищається (ніяк) ми ще раз побачимо трішки пізніше в матчі, коли Олександрія забиватиме другий. Тепер напевне розумію, чому в стартових турах Шахтар в атаці обмежується дальніми ударами та навісами на Сікана. Вони ретельно готуються до ЛЧ, де в більшості ігор не будуть фаворитами, тому через це такий акцент йде не на завершення атак, а саме на їх початок. Певно мушу радіти, що нічим таким не займається команда з мого рідного міста, а просто бʼє абикуди за кожної незрозумілої ситуації. Бо як не дано, то не дано.