💙 Як це було: Владислав Дубінчак
Креатив 🇺🇦

Тема перформансу деяких гравців Динамо часто виходить за межі конкретного прізвища. Бо футбол - командний вид спорту, і це породжує дві дивні речі:
• не завжди яскравий перф когось дає результат команді
• інколи хтось, залишаючись у тіні, дає більше позитивного впливу на результат

Дубінчак нам допоможе підсвітити деякі на перший погляд очевидні речі. Проте часто помічаю, що вони не зрозумілі широкому загалу.

Рік тому 36.8 % володінь киян, що закінчилися ударом або в штрафному суперника, починалися справа. На лівий фланг припадало лише 28.7 %. У нинішньому сезоні домінантним знову став лівий - 35.8 %, а на правий припадає тепер 29.9 % таких володінь.

Цікаво, що ця зміна збігається зі зміною функціоналу Дубінчака. З Шапаренком та Кабаєвим поруч Влад почав оживати до кондицій чемпіонського сезону. Його залученість в атаці відчутно зросла в порівнянні з минулим сезоном:
• на 12 % зросла частка передач, які виконуються у фінальній 1/3 - з 40 % до 52 %
• суттєво зросла кількість отриманих передач у фінальній 1/3 - з 11.70 до 20.50. Це 100 -й перцентиль, тобто ніхто з 44 фулбеків УПЛ не отримує більше, навіть Крупський
• так само ніхто не отримує більше передач із просуванням на чужій половині поля, ніж Дубінчак - 100 -й перцентиль, 14.30 проти 9.41 минулоріч

На пальцях.

Чи став інакшим футболістом Дубінчак? Це та сама людина, але поруч більше немає Редушка. Тому місцями поверталися до більш звичної та ефективної структури з ротацією часів Шовковського, де Кабаєв лишається найменш помітним гравцем у трійці. Він збирає на себе хейт дописами у соцмережах, бо його дії, звісно, не помітні більшості людей. Але його роль у структурі дозволяє Дубінчаку отримувати більше простору та участі в атаках. Саме тому умовний Дуба місцями показує більшу ефективність в атаці, яку міг давати Редушко.

Кабаєв для мене був негативним персонажем у концепції футболу Луческу, яка частково збігається з візією на вінгерів Костюка. Шовковський, чого йому не забуду в позитивному ключі, побудував ротації зліва. Кабаєв відійшов у тінь, бо йому дійсно деякі речі не вдавалися. Але завдяки його безпосередній участі команда забивала:
• 17 голів в УПЛ у сезоні 2024/2025 (2+3)
• 4 голи в УПЛ у сезоні 2025/2026 (0+1)

21 командний гол - це вже явно позитивна цифра поруч із фактичними 2 +4. І я не робитиму вигляд, що її не існує. Як би це доступно розжувати? Є два підходи, звісно дещо гіперболізую:
• більш складний, із складними структурами та механізмами - не футбол Костюка
• більш простий, де треба доставити м'яч на Циганкова, Цітаішвілі, Вікентія, Шулянського, Діалло, Назара, Редушка чи Андрейка, а далі вони мають усе зробити самі - футбол Костюка

За всіма ознаками Кабаєв не був здатен вирішувати долю поєдинків на власних скілах. Не може він робити цього і зараз. Але це ще не робить його підарасом! Бо існує міні-структура - трикутник на лівому фланзі із інсайдом (Шапаренко) та фулбеком (Дубінчак). За рахунок розподілу функцій та ролей - ця міні-структура дає ідентичний, а то й більший коефіцієнт корисної дії, що й зусилля одного вінгера-індивідуаліста:
• замість того, щоб один вінгер мав грандіозний вплив на атаку, із мінімальною роллю фулбека (страхує та лише постачає вінгера мʼячем)
• цей загальний імпакт розпорошується на усю трійку, що призводить до вищої ефективності

Наприклад, в чемпіонському сезоні Шапаренко долучився в неперервних комбінаційних ланцюжках до 22 голів Динамо (5 голів + 5 асистів), тобто ще в 12 випадках він перебував в білдапі гольової послідовності. Дубінчак та Кабаєв - до 17:
• 0 голів + 4 асисти в Дуби
• 2 голи + 3 асисти в Кабаєва

Тому й виходить, що красивої статистики (гол + пас) в гравця немає, а імпакт на результат - є. От якось так це працює, якщо спрощувати на пальцях.

⬇️