мене не мотивують чиїсь досягнення, бо більшу частину часу я намагаюся розібратися, що я взагалі хочу від життя. але мене мотивують свої та чужі антидосягнення. вони дають мені право помилятися та відставати від усіх, хто біжить крос на фізкультурі попереду. біжить та задихається.про це не прийнято говорити в епоху досягаторства. взагалі дуже важко довести іншим, що тебе цілком влаштовує нестабільність та побите захисне скло на телефоні.люди люблять помічати все, що відрізняється від їх уявлень про життя.за 2022 рік я:• не полюбила спорт;• не стала айтішніком;• не вийшла заміж за айтішніка;• витратила свою фінансову подушку. можу продовжувати, але не буду. у кожного свої «не встиг, не зробив, не досягнув». але у кожного свій шлях, і він не має бути схожим на блогерський сторітелінг в інстаграмі. як казав Павло Тичина: «порівнювати себе з іншими і злитися, що у тебе щось не так — повний крінж». якби я могла вам побажати щось дійсно прекрасне, то це було б вміння казати «ні», і вміння турбуватися про себе.давати собі більше того, що вас морально та фізично підтримує. особливо в часи, коли з усіх боків ллється стрес. і ще:perfection is boring. будьте собою та частіше помічайте хороше. воно є! ❤️