Понад 70 років ця справа лишалається однією з найбільш обговорюваних і найбільш інтригуючих серед британських нерозкритих кримінальних загадок.В квітні 1943 року в лісі неподалік Бірмінгема четверо хлопчиків знайшли людські рештки у дуплі старого в’яза.Поліція встановила, що вони належали жінці 30–40 років, яка померла від задухи: у її роті знайшли зім’ятий шматок тканини зі спідниці. Тіло помістили в дупло ще до настання трупного заклякання, а одну руку із обручкою відокремили — її виявили під деревом. Особу загиблої встановити не вийшло, але за рік по тому, у місті та околицях почали зʼявлятись таємничі графіті вз питанням: «Who put Bella in the Wych Elm?» (Хто поклав Беллу у відьмин в’яз?)Так невідома отримала імʼя, хоча в офіційних документах воно ніколи не фігурувало і розкриттю справи ніяк не допомогло, бо жодна з версій щодо особи вбитої не була підтверджена.Але у лютому 2018, судова антропологиня Керолайн Вілкінсон провела реконструкцію обличчя Белли, використовуючи фотографії з місця злочину. Саме цей портрет ви бачите на обкладинці цього допису.Реконструкція може бути не точною, бо череп, знайдений у 1943, поліція загубила 🙃Лишилось декілька його фото з різних ракурсів, але загалом, майже всі матеріали справи було втрачено — тож навіть тепер, коли відомо, як приблизно могла виглядати жертва, шанси на реальне просування у справі мізерні, якщо не нульові. Ця містерія, скоріш за все, назавжди лишиться незбагненною.Але Серафима Біла у своєму оповіданні «Хто поклав Беллу у відьмин вʼяз?» пропонує свою версію подій, і подає цю історію у дуже цікавій формі ☺️📖 Передзамовити «Я бачу зло» можна у видавництві 🖇 https://t.me/zhorzhclub/1853#я_бачу_зло