Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - порстÿр
Añadido 14 jul. 2024

порстÿр

@sashaelskardisco
Número de suscriptores: 124
Fotos: 1,960
Videos: 15
Enlaces: 155
Descripción:
нині

👥 Número de suscriptores

124
Promedio/Día:: 0
Promedio/Tiempo:: +1
Promedio/Mes:: +1

📊 Mensajes por Día

1.4
Último día: 1
Promedio semanal: 0.7
Promedio por día: 1.4

Historial de cambios de nombre

порстÿр 2025-07-23
саша всесвіт 2024-07-14

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

👁 51 26-04-26 20:54
«Лямент дому княжат Острозьких» — перше відоме видання Дерманської друкарні, яка розпочала роботу у квітні 1603 року. Написаний староукраїнською книжною мовою, твір став одним із найдавніших зразків української барокової літератури. Його автором вважають Дем'яна Наливайка — діяча острозького культурного осередку. За жанром це плач — поетичний панегірик, створений у зв'язку зі смертю Олександра Острозького, єдиного з синів князя Василя-Костянтина, який зберіг православне віросповідання й до кінця залишався активним учасником релігійного життя епохи. Князь помер у грудні 1603 року. В умовах конфесійного розмежування, характерного для Речі Посполитої початку XVII століття, його постать мала особливу вагу для православної спільноти.Твір побудований як уявне звернення Олександра до своїх синів із потойбічного світу. У центрі послання — віра як підвалина родової ідентичності й тяглості: саме вона, на думку автора, визначала велич і становище дому Острозьких. Поряд із цим звучать настанови вести скромне, аскетичне життя й усвідомлювати швидкоплинність людського існування — мотиви, органічні для барокового світовідчуття загалом.У «Ляменті» барокові образи минущості — життя як сон, як вогник свічки — поєднуються з виразним ренесансним гуманізмом. Острозькі постають не як бездоганні ідеали, а як люди зі своїми страхами й стражданнями, обтяжені усвідомленням власного обов'язку. Саме це поєднання робить твір не лише пам'яткою жанру, а й точним свідченням епохи — часу, коли конфесійний вибір був невіддільний від питань родової честі, політичної лояльності й особистої долі.Оцифрований примірник доступний на сайті.
👁 55 25-12-14 20:31
Про єдинорога 🦄в античних текстахПерша згадка єдинорога в античній літературі – розповідь Ктесія Кнідського, вченого V ст. до н.е., який багато років служив лікарем при дворі Перських царів. У Персії Ктесій зібрав безліч цінних відомостей про життя східних регіонів античної ойкумени, які потім структурував у низці творів для грецької публіки. У творі "Про Індію" він згадує про "індійського віслюка", в якому вгадується єдиноріг (давньогрец. "μονοκέρως"). За його описом, це могутня тварина розміром з коня (або більше), з білим тулубом, червоною головою та синіми очима.Головною відмінністю "індійського осла" , тобто єдинорога, був, власне, чорний ріг розміром з лікоть (≈ 45 см), який мав червоний наконечник. Ріг єдинорога, за повідомленням Ктесія, був цінним ресурсом для місцевих промислів: їх виготовляли кубки, які мали цілющий ефект. Втім, єдиноріг був здатний розвивати колосальну швидкість і мав неймовірну силу, так що зловити його було надзвичайно важко [Ktes.Ind.V.2]. Ця обставина пояснювала, чому кубки з рогу єдинорога були великою рідкістю і зустрічалися вкрай рідко (це, у свою чергу, позбавляло Ктесія необхідності пояснювати читачеві, чому він ніколи цих кубків не бачив у продажу).З розширенням географічного кругозору давніх греків після походів Олександра Македонського багато відомостей Ктесія були критиковані як недостовірні або просто вигадані. Однак єдинорогам пощастило: Ктесія читав Арістотель, який згадав "індійського осла з одним рогом" серед рогатих тварин [Arist.HA499b18, PA663a22]. Ця згадка авторитетним вченим, що стала результатом узагальнення конспектів, забезпечило єдинорогу з усіма його атрибутами перепустку в античну науку. Через 400-500 років наратив Ктесія як цілком достовірну характеристику реальної істоти повторюють натуралісти римського часу (лат. "unicornis") - Пліній Старший [Plin. 8, 21, 30, § 72]та Клавдій Еліан.#філологічні_нотатки
👁 105 24-10-23 09:06
#воронізька #українська_мова #північносхіднаслобожанська #слобожанська #слобожанщинадопитувацця/допитацця -шо ти допитуєся - воно тобі нужне?допікать/допекти -друге значіння - рос. достать...як они мене допекли, оці діти доплентацця (також дошкопиртАть) - дійти/дістатися куди -насилу допленталась - вморилась страшно...(плентати виводять із польського слова, хоча з другого боку то засвідченя пізьнёсловяньського стану, так само як плясати з пленсати - готи запозичили як 𐍀𐌻𐌹𐌽𐍃𐌾𐌰𐌽 • plinsjan а у словенів те саме плесати/плес - таньцювати/танець )дОразу (порівняйте руснацьке дораз) -значеня записаного материялу неочевидне :"люба коли як зажурицця - ўсі погибним дОразу" - може означити як "разом" так и "одразу''досхочУ - багатоспить досхочудоторкнуцця - лежанка розогрілась шо ніззя доторкнуцця доточИть/доточІть - подовжити...плаття чім би сь доточіть а то ще хароше а короткедочувать - ти кажи дужчє, я ж ни дочуваю...шось я чі ни розобрала чі ни дочуладошкУлить -...слово скажеш, вредне таке, шоб дошкУлило./лінивого бика , було батогом як сьтёбнеш шоб дошкулилодощ...це вже ни дощ а з дощу обапілки - дощ пішов на красногоріўкудражнить (ся)...шо - получів? а ни дражнись - воно ж вредно. він и кидаєцця биццядранки - вироби з вузьких стріпок вітхої тканини...дранкИ самі на верстать ткали драння - вузькі стріпки вітхої тканини...рядюжки ткали із драння - драли таке, вже нигоже носитьдрацця - докучати, лізти...чого ти до ёго диреся?дрИвитнядрИвотня ...річ на якій рублять дрова...така дрИвитня провірчіна туди і в ёму ручка, кілля забивать у землюдригтіть - дрижати...їде на повозьці - дригтИть/рідко, но кажуть : дрожить - дригтить
👁 21 24-08-04 11:42
#воронізька #українська_мова #північносхіднаслобожанська #слобожанська #слобожанщинадогодувать - догодувати когось - як доглядати за кимось - якби перейшли то ўсе їхнє було б. якби догодували батькадогори дриКом - шо ти його поставив догори дрИком (схоже на змішання англійських dick та prick) додик - рос. удоддодиком - платок пов'язаний на голові так аби волосся стояло виступаючидодому - міні сёгодні додому раньчє треба дознавать дознать(нестягнені дознавати > дізнавати дознати > дізнати )...ти не дознавав? хліба в магазін не привезли?;я оце діду дознать хочу, може оно нигоже а я ёго держудоймать - рос. донимать...ни доймай поки я добрий а ти цілий''хто зна й поки й доки'' - дуже довгодокумекать - синонім (скумекать)докушний - миколашІ усе бунтуюцця шо вони там мішають, на повітку лазять. они ж такі докушнІ; бабУ та бабУ (вигук як гу-гу/бу-бу) шо ти пристав як докушнА баба...як і сонячний > соняшний ...докучний від псл. кучити - докучати. докука/докуча - неприємність. кучливий/докучник - ки набридаєдОлі - знизу(на підлозі, на землі)...глечік дОлі стоїть;обмивають обично долі, на полу, знімають с койки (покійника*)долівка (доліўка)- земляна/кам'яна підлога...у нас долівка була набита. она й у нас набита, ну страмно;тепер же долівОк уже ні в кого ни осталось - скрізь подидоломина - "домовина''...гроб раньши називали доломина, а типер уже по-руськи гроб(грібти-гребти усе ж слово индоєвропейського родіння як і поняття "гробки'')долускувать - долущить ...насіння ни бросю поки ни долущудомосідувать - свині курготять тиля голодне і нікому домосідувать...домосідуха (певно є десь і слово домосідух)допадацця/допастись -із жадобою накидатись ...корова як допалась до води так троє відир випила. чі їх пастухи ни напували?;о, вона до насіння як допадецця так ни бросе поки не долущє
👁 29 24-07-29 08:59
Я зустрічав згадки, шо відомий берберський мандрівник 14 століття ібн Баттута бував і в Криму і в причорноморських степах. Рішив коротко глянути, шо він пише, переказую своїми словами. Це 1330-ті роки.Відправлявся в Крим з Синопа на кораблі. Через шторми спочатку більше двох місяців чекав відправлення, потім на грецькому кораблі приплив до Керчі, але там не дозволили причалити. Він попросив висадити його хоч десь.Далі каже, шо в степах дуже гарна трава, але нема дерев, і топлять кізяками. Того навіть найшанованіші люди в степу можуть збирати кізяки і носити в полах.В степу найняв з попутчиками в кипчаків (половців) вози, шоб дойти до Каффи. Ці кипчаки були християни.В Каффі живуть християни, більшість – генуезці. Але він з компаньйонами найшов там мечеть і там зупинився.Там він перший раз в житті почув церковні дзвони і дуже з них дивував. А його компаньйони кажуть: раз дзвонять – треба і нам піти на мінарет читати Коран. Вони так і зробили, але несподівано до них вийшов чоловік в обладунках і з зброєю. Представився кадієм (суддею) тої мечеті."Коли я почув вашу молитву, я злякався за вашу безпеку і прийшов глянути". Але ніхто їм за це нічого не зробив.Очевидно це єдина мечеть була, бо каже, шо все місто населене невірними.А коли побачив гавань – то там було дуже багато човнів і кораблів. Ібн Баттута пише, шо це одна з найважливіших гаваней в світі.