«Лямент дому княжат Острозьких» — перше відоме видання Дерманської друкарні, яка розпочала роботу у квітні 1603 року. Написаний староукраїнською книжною мовою, твір став одним із найдавніших зразків української барокової літератури. Його автором вважають Дем'яна Наливайка — діяча острозького культурного осередку. За жанром це плач — поетичний панегірик, створений у зв'язку зі смертю Олександра Острозького, єдиного з синів князя Василя-Костянтина, який зберіг православне віросповідання й до кінця залишався активним учасником релігійного життя епохи. Князь помер у грудні 1603 року. В умовах конфесійного розмежування, характерного для Речі Посполитої початку XVII століття, його постать мала особливу вагу для православної спільноти.Твір побудований як уявне звернення Олександра до своїх синів із потойбічного світу. У центрі послання — віра як підвалина родової ідентичності й тяглості: саме вона, на думку автора, визначала велич і становище дому Острозьких. Поряд із цим звучать настанови вести скромне, аскетичне життя й усвідомлювати швидкоплинність людського існування — мотиви, органічні для барокового світовідчуття загалом.У «Ляменті» барокові образи минущості — життя як сон, як вогник свічки — поєднуються з виразним ренесансним гуманізмом. Острозькі постають не як бездоганні ідеали, а як люди зі своїми страхами й стражданнями, обтяжені усвідомленням власного обов'язку. Саме це поєднання робить твір не лише пам'яткою жанру, а й точним свідченням епохи — часу, коли конфесійний вибір був невіддільний від питань родової честі, політичної лояльності й особистої долі.Оцифрований примірник доступний на сайті.