Сарненщина кримінальна

🕯️ Сарненська громада у скорботі: загинув Захисник України Павло Дударик🇺🇦Громаду знову огортає біль втрати. На щиті повертається наш земляк - солдат Дударик Павло Вікторович, який віддав життя, захищаючи Україну.💔Павло народився 21 грудня 1988 року в Сарнах. З дитинства вирізнявся допитливістю, добротою та чуйністю. Навчався у Сарненській гімназії, після її закінчення вступив до Рівненського економіко-гуманітарного та інженерного коледжу. Згодом здобув професію оператора комп’ютерного набору у ВПУ №22.У мирному житті Павло працював в електротехнічній сфері. Та особливе місце в його житті посідала творчість. Він любив малювати, створював на замовлення абстрактні графічні роботи, оформлював ними кафе, офіси та громадські простори Рівного. Через свої роботи він залишав частинку себе там, де побував.🇺🇦5 вересня 2025 року Павло став до лав Збройних Сил України. Службу проходив у складі 63-ї окремої механізованої бригади, де був оператором безпілотних літальних апаратів.Військова служба стала для нього новою відповідальністю - тепер його знання, витримка та професійні навички були потрібні вже для захисту держави. Він виконував бойові завдання, стояв пліч-о-пліч із побратимами та захищав Україну там, де це було найнеобхідніше.🕯️27 липня 2026 року, виконуючи бойове завдання, життя Павла обірвалося в Донецькій області. У скорботі залишилися його мама Тамара Омелянівна, тато Віктор Данилович та брат Віталій.🙏🏻Неможливо знайти слова, які могли б зменшити біль родини від такої втрати. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, побратимам та всім, хто знав його за життя.Імʼя Павла назавжди залишиться серед імен Захисників, які віддали найдорожче за Україну - власне життя.🕯️Вічна пам’ять і слава Захиснику України.🇺🇦Прощання та поховання Захисника відбудеться завтра, 22 серпня.🔘Маршрут жалобного кортежу: Початок руху містом о 10:00 Костопільська - Європейська - Драгоманова▪️10.15 год.- прощання вдома (вул.Драгоманова, 24)▪️11:00 год.- чин відспівування у храмі Почаївської Ікони Божої Матері (вул. Котляревського)▪️12:00 год.- прощання на центральній площі міста▪️12:50 год.- поховання на Алеї Героїв (вул.Шарпака)❗️Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.📣 У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», з міркувань безпеки, прощання на центральній площі буде скасовано.

🕯️Знову болюча звістка для нашої громади. Перестало битися серце нашого земляка, сержанта Більця Василя Миколайовича.💔Василь народився 3 квітня 1979 року. Зростав у Сарнах, навчався у ВПУ №21, де здобув фах тракториста, згодом працював слюсарем. Від близьких та друзів про нього можна було почути лише найтепліші слова. Василь мав особливу пристрасть до техніки - найбільше любив мотоцикли та мопеди. Він не лише досконало знав свою справу, а й завжди був готовий прийти на допомогу: відремонтувати, підказати чи просто підтримати словом. Щирий, працьовитий, чуйний і доброзичливий - саме таким він назавжди залишиться у пам’яті кожного, хто його знав.🇺🇦 27 грудня 2024 року Василь став на захист рідної землі. Служив у складі Донецького прикордонного загону, виконував бойові завдання на Харківському напрямку. Побратими знали його за позивним «Капа».🕯️Війна виснажує не лише на полі бою, а й залишає глибокі невидимі шрами. 13 серпня 2026 року серце Воїна зупинилося в лікарні через раптову серцеву недостатність.У невимовній тузі залишилася родина Захисника: мама Катерина Миколаївна, сестри Марія Миколаївна та Оксана Миколаївна, а також племінники Анастасія, Богдан, Олександр, Катерина й Андрій.Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Василя Миколайовича. Розділяємо ваш невимовний біль та схиляємо голови у глибокій шані.🕯️ Світла пам’ять Воїну. Вічна шана і вдячність за захист України.🇺🇦Прощання та поховання Захисника відбудеться завтра, 20 серпня.🔘Маршрут жалобного кортежу: Початок руху містом о 10:30Костопільська - Європейська - Грушевського - Котляревського - Соборна🔹10:45 год.- прощання вдома (вул.Соборна, 116)🔹11:30 год.- чин відспівування у храмі с.Люхча🔹12:45 год.- поховання на кладовищі с.Люхча❗️Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.

🕯Сарненська громада отримала важку та болісну звістку: підтвердилася загибель ще одного нашого Захисника - лейтенанта Костянтина Сербенюка.💔Костянтин народився 9 травня 1990 року в Сарнах. Тут минули його дитинство та юність, тут він зростав, мріяв і будував плани. Закінчив Сарненський ліцей №5, згодом здобув фах землевпорядника в Національному університеті водного господарства та природокористування, працював за спеціальністю у ПП «Земельно-кадастровий та архітектурний центр».Близькі згадують Костянтина як надзвичайно чесну, спокійну та розважливу людину. Він мав світлу душу, умів уважно вислухати й підтримати мудрим словом. Любив художню літературу та футбол, захоплювався кулінарією, ходив по гриби, цінував дружні зустрічі, які часто відбувалися саме в його гостинній оселі. Самостійно вивчав англійську мову й мріяв подорожувати, побачити світ. А найбільше - хотів створити власну сім’ю та планував зробити пропозицію коханій дівчині…🇺🇦 У 2014 році Костянтин пройшов строкову службу, а в січні 2023-го, коли Україна проходила через найтяжчі випробування, без вагань став на її захист. Він вважав, що захищати рідний дім, своїх близьких і країну - його обов’язок.Костянтин служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді командиром кулеметного взводу 36-го окремого стрілецького батальйону. За мужність, відвагу та взірцеве виконання бойових завдань був нагороджений почесною відзнакою «Срібний хрест».🕯Свій останній бій Воїн прийняв 6 липня 2024 року поблизу села Водяне Волноваського району на Донеччині. Він ішов у саме пекло з найвищою місією - урятувати поранених побратимів. Під час виконання цього завдання зв’язок із ним обірвався.Для родини розтягнулися виснажливі місяці болісного очікування, надії та молитви. Та, на жаль, експертиза підтвердила найстрашніше: Костянтин загинув того ж дня, рятуючи життя інших.Він залишився вірним присязі до останнього подиху. У вирішальний момент думав не про себе, а про побратимів. Такий вчинок - це найвищий прояв людяності та героїзму.🙏🏻Висловлюємо глибокі співчуття мамі Людмилі Костянтинівні, татові Сергію Вікторовичу, сестрі Олені, усім рідним, друзям та побратимам Воїна.Жодні слова не здатні загоїти цю рану. Розділяємо з вами тяжкий біль втрати, схиляємо голови у глибокій шані.🕯Світла пам’ять і вічна слава лейтенанту Костянтину Сербенюку. 🇺🇦Герої не вмирають - вони залишаються в нашій пам’яті назавжди.🇺🇦Прощання та поховання Захисника відбудеться завтра, 18 серпня.🔘Маршрут жалобного кортежу: Початок руху містом о 10:30Костопільська - Європейська - Романа Деменка🔹10:45 год.- прощання вдома (вул.Романа Деменка, 37а)🔹11:20 год.- прощання на центральній площі міста🔹12:20 год.- чин відспівування у Свято-Покровському храмі (вул.Ковельська)🔹13:30 год.- поховання на Алеї Героїв (вул.Шарпака)❗️Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.📣 У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», з міркувань безпеки, прощання на центральній площі буде скасовано.

⚡У мене в бригаді є свій барбершоп, ТЦК мені захантили класного барбера, у нас тепер безкоштвоний барбершоп, також у нас є ігрові приставки і плазми, в нас все як для людей, — командир полку БПЛА К-2 Кирило Верес 📍Нічого поганого про Сирського сказати не можу, він ніколи не ставив мені тупих наказів📍Якщо Старлінк вимкнуть, то наші результати по ураженнях сильно зменшаться📍Наші удари можуть зробити дефіцит продуктів, палива та світла і в Москві і на Уралі📍Ми зараз можемо перенести війну в любу точку світу проти тої країни, яка здійснює агресію проти нас. Я вважаю це ефектно.📍У нас кожен плиточник — головнокомандувач, а кожен таксист — президент: Я би лучше зробив! Ти був у цій шкурі, ти знаєш, як краще?📍В нас ще є два місяці, щоб завдати серйозної шкоди росії і підпортити їм життя, бо далі будуть їх удари по енергетиці, вони щось планують📍Солдата не треба любити, його треба берегти.📍Я лише не розумію, чому ми досі не зруйнували Кримський міст та не перерізали сухопутний коридор, всі засоби для цього є

🕯️ З глибоким сумом повідомляємо про смерть солдата Шила Сергія Михайловича, жителя села Городець.💔 Сергій народився 24 жовтня 1985 року. Його життя було тісно пов’язане зі спортом. Після закінчення школи здобув освіту за спеціальністю «Фізичне виховання, спорт», а згодом продовжив навчання у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука. Здобув фах викладача фізичного виховання і спорту та спеціаліста з адаптивної фізичної культури.Працював тренером у Володимирецькій дитячо-юнацькій спортивній школі. Навчав дітей, підтримував їх, допомагав ставати сильнішими та впевненішими. Це була справа, яку він любив і якій присвячував себе.🇺🇦 У січні 2023 року Сергій залишив звичне життя та став на захист України. Служив у складі 142-ї механізованої бригади на посаді стрільця.Для рідних він був люблячим сином і братом. Для друзів - добрим і щирим товаришем. Для побратимів - надійною людиною, на яку завжди можна було покластися.Таким його і запам’ятають - простим, доброзичливим, веселим, завжди готовим допомогти у важку хвилину. Сергій не любив зайвих слів, але завжди знаходив час для тих, хто потребував підтримки.🕯️3 серпня 2026 року життя Сергія обірвалося. Його серце зупинилося, залишивши за собою біль непоправної втрати. Надто рано пішла людина, яка ще могла б багато зробити, подарувати рідним свою любов, друзям - тепло спілкування, а побратимам - свою підтримку.🙏🏻Висловлюємо щирі співчуття мамі Лідії Федорівні, брату Олексію з дружиною Ларисою, племінниці Софії та всім, хто знав і любив його. Розділяємо ваш біль і сум. Нехай любов рідних, підтримка друзів і світла пам’ять про Сергія допоможуть пережити цю важку втрату.🕯️ Світла пам’ять Захиснику України!🇺🇦Прощання та поховання Сергія відбудеться завтра, 10 серпня.🔘Маршрут жалобного кортежу: Початок руху містом о 10:00:Костопільська - Варшавська - Іванівка - Городець🔹11:00 год.- прощання вдома (вул. Зарічна, 41)🔹12:30 год.- чин відспівування у місцевому храмі🔹14:00 год.- поховання на місцевому кладовищі❗️Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.

Сарненська громада з глибоким сумом повідомляє про смерть військовослужбовця Андрія Захаровича Савчука.💔Андрій народився 8 жовтня 1988 року в місті Сарни. Після закінчення Сарненської загальноосвітньої школи №2 здобув фах у Вищому професійному училищі №22 за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Працював у будівельній сфері, згодом - на Сарненському заводі мостових технологічних конструкцій.У пам’яті рідних, друзів і знайомих він назавжди залишиться доброю, щирою та небайдужою людиною. Любив риболовлю, відпочинок на природі, захоплювався «тихим полюванням». Завжди знаходив час підтримати тих, хто цього потребував, був люблячим сином, турботливим онуком, ніколи не забував про своїх дідуся й бабусю.🇺🇦12 листопада 2023 року Андрій став до лав окремої Президентської бригади. Захищав Україну на Авдіївському напрямку, що був одним із найважчих на лінії фронту.20 січня 2024 року під час виконання бойового завдання він потрапив у російський полон. Понад два роки неволі стали для військовослужбовця важким випробуванням. Лише 6 березня 2026 року Андрій повернувся на рідну землю. Попереду були реабілітація, лікування та надія на відновлення. Однак пережите в полоні суттєво вплинуло на його здоров’я, на жаль, 3 серпня 2026 року серце Захисника зупинилося.Історія Андрія - ще один болісний доказ того, що навіть після повернення додому війна не завжди відпускає своїх Воїнів. Вона залишає по собі рани, які не завжди можна побачити, але саме вони нерідко стають найтяжчим наслідком пережитого.🙏🏻Висловлюємо щирі співчуття мамі Ірині Петрівні, татові Захару Архиповичу, сестрі Анастасії, племіннику Володимиру, тітці Олені Петрівні, усім рідним, друзям і побратимам. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі.🕯️🇺🇦Світла пам’ять Андрію Савчуку. Вічна пам’ять Герою.🇺🇦Прощання та поховання Захисника відбудеться завтра, 6 серпня.🔘Маршрут жалобного кортежу: Початок руху містом о 10:30Костопільська - Європейська - Котляревського - Польська🔹10:45 год.- прощання вдома (вул.Польська, 54)🔹11:30 год.- чин відспівування у храмі Ікони Божої Матері (вул.Котляревського)🔹12:30 год.- прощання на центральній площі міста🔹13:25 год.- поховання на Алеї Героїв (вул.Шарпака)❗️Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.📣 У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», з міркувань безпеки, прощання на центральній площі буде скасовано.

🕯️🇺🇦 Сарненська громада з глибоким сумом отримала звістку про підтвердження загибелі солдата Валерія Романовича Абрамовича.💔Валерій Романович народився у 1969 році в селі Стрільськ. Його життєвий шлях був сповнений щоденної праці, відповідальності та відданості своїй родині. Після закінчення школи вступив до Одеського кооперативного технікуму. Саме там розпочав трудову діяльність, створив сім’ю, а згодом разом із найдорожчими людьми повернувся до рідного краю.Упродовж багатьох років працював на різних посадах, сумлінно виконуючи свою справу та заслуживши повагу колег і знайомих. Останнім місцем його роботи була військова частина А0153 у місті Сарни.Ті, хто знав Валерія Романовича, пам’ятають його як добру, щиру та справедливу людину. Він умів підтримати словом і ділом, ніколи не залишався осторонь чужої біди, був принциповим у своїх переконаннях і вірним своїм життєвим цінностям. Його вирізняли людяність, працьовитість та особлива доброзичливість, за яку його цінували й поважали.🇺🇦 У березні 2024 року Валерій Абрамович став до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR. У час, коли країна потребувала своїх захисників, він без вагань став на її оборону, залишаючись вірним обов’язку та любові до Батьківщини.🕯️ 26 травня 2024 року під час виконання бойового завдання Воїн загинув, віддавши найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.Невимовний біль цієї втрати назавжди залишиться у серцях рідних і близьких. У скорботі залишилися матір Ніна Степанівна, дружина Людмила Іванівна, син Анатолій, який нині також захищає Україну в лавах Збройних Сил, донька Вікторія, сестра Світлана, брат Володимир.🙏🏻 Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам загиблого Захисника. Розділяємо ваш біль та схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай світла пам’ять про Валерія Романовича, його добрі справи та гідно прожите життя назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав і любив.🕯️🇺🇦 Світла пам’ять Захиснику України. Вічна шана, вдячність і слава Герою! Прощання із Валерієм Романовичем відбудеться завтра, 8 червня.🔘Маршрут жалобного кортежу:Початок руху містом о 10:00:Костопільська – Європейська – Грушевського – Котляревського – Соборна – Люхча – Стрільськ 🔹10:45 год. — прощання вдома (вул. Кооперативна, 3)🔹11:30 год. — чин відспівування у місцевому храмі.🔹13:00 год. — поховання на місцевому кладовищі.❗️Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.

🕯 Сарненська громада знову в жалобі…Підтверджено загибель солдата Брижа Олександра Мироновича, який віддав своє життя, виконуючи бойове завдання із захисту України.Олександр Миронович народився 28 червня 1982 року у місті Сарни. Навчався у Сарненській загальноосвітній школі №5, а згодом здобув фах будівельника у ВПУ-22. У мирному житті працював у сфері встановлення вікон та дверей, був працьовитим і відповідальним, сумлінно ставився до своєї роботи та користувався повагою серед колег і знайомих.Рідні та друзі пам’ятають Олександра як щиру, доброзичливу та чуйну людину, яка завжди була готова підтримати й прийти на допомогу. Він любив футбол, цікавився історією та географією, цінував родинне тепло і найбільше любив проводити час із сім’єю на природі. Саме таким — людяним, відкритим і небайдужим — він назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.🇺🇦16 червня 2024 року Олександр був призваний до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, обіймав посаду навідника 5 єгерської роти. Виконував бойові завдання на території Донецької області. Серед побратимів мав позивний «Сан».🕯5 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоселівка Донецької області життя Олександра Мироновича трагічно обірвалося.Україна втратила мужнього воїна, а родина — люблячого сина, батька та брата. У найважчий для держави час він без вагань став на її захист, залишившись вірним своєму обов’язку та українському народові до останнього подиху.У глибокій скорботі залишилися мати Марія Василівна, батько Мирон Петрович, доньки Катерина та Ілона, син Денис, брати Михайло та Петро, рідні, друзі та бойові побратими.🙏🏻Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і побратимам Олександра. Розділяємо ваш біль та схиляємо голови у скорботі.🕯Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України.Прощання та поховання Олександра Брижа відбудеться завтра, 30 травня.🕙 10:00 – рух кортежу за маршрутом:Костопільська – Європейська - Широка - Соборна🔹10:15 год.- прощання вдома (вул.Соборна, 21А)🔹11:00 год.- прощання на центральній площі міста🔹12:00 год.- чин відспівування у храмі Почаївської Ікони Божої Матері (вул.Котляревського)🔹13:00 год.- поховання на Алеї Героїв (вул. Шарпака)❗️ Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.📣 У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», з міркувань безпеки, прощання на центральній площі міста буде скасовано.

🕯️ Із сумом повідомляємо про смерть солдата Чижа Петра Григоровича — жителя села Одринки.Петро Григорович народився 2 лютого 1981 року. Після закінчення школи навчався у Сарненському СПТУ-22. У 1999–2000 роках проходив строкову службу у Збройних силах України. Повернувшись додому, працював у колгоспі ім. Шевченка. Був працьовитою, щирою та доброю людиною, яку поважали односельці, рідні та друзі.24 квітня 2026 року був прийнятий на військову службу до лав 5-ї окремої штурмової бригади на посаду стрільця.🕯️ 28 квітня 2026 року, перебуваючи на службі в Харківській області, військовослужбовець помер.Біль цієї втрати для родини є особливо тяжким, адже брат Петра Григоровича — Олександр — загинув у листопаді 2023 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області.У скорботі залишилися мати Єфросинія Артемівна, брати Василь, Сергій, Роман, сестри Тамара та Раїса, рідні, близькі, друзі та всі, хто знав Петра Григоровича.🙏🏻 Щиро співчуваємо рідним і близьким покійного та розділяємо біль важкої втрати.Світла пам’ять і вічний спокій… 🇺🇦Прощання та поховання Петра Григоровича відбудеться завтра, 28 травня.🕙 10:00 – рух кортежу за маршрутом:Костопільська – Варшавська – Іванівка – Кричильськ – Корост – Одринки🔹 11:15 – прощання вдома (вул. Центральна, 69)🔹 12:30 – чин відспівування у місцевій церкві🔹 13:40 – поховання на місцевому кладовищі❗️ Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.

🕯 Ще одна болюча звістка огорнула Сарненську громаду… Після довгих місяців невідомості підтвердилася загибель молодого Захисника України — солдата Дударика Миколи Миколайовича.💔Микола народився та проживав у місті Сарни. Навчався у спеціальній школі-інтернаті смт Мізоч, а згодом - у Чудельській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Після цього здобув професію столяра у Рокитнівському вищому професійному училищі.Його життя було сповнене праці, щирості та доброти. Найбільше Микола любив будівництво - творити, зводити, залишати після себе щось добре і надійне. Улюбленій справі він присвячував свої молоді роки, вкладаючи у роботу старанність, душу та невтомність. Останнім місцем його праці був Сарненський хлібзавод «Скиба», де Миколу щиро поважали колеги та цінували за людяність, працьовитість і готовність допомогти кожному.Він був світлою людиною - дружелюбним, щирим і відкритим. Таким, про кого говорять: «добрий хлопець із великим серцем». Його любили друзі, поважали знайомі, а поруч із ним завжди відчувалася підтримка та надійне плече.🇺🇦26 серпня 2024 року Микола добровільно став на захист України. Служив у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади на посаді стрільця-санітара. Побратими знали його за позивним «Кузя».🕯18 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курахове Донецької області Воїн зник безвісти. ДНК-експертиза підтвердила, що саме цього дня серце Героя зупинилося…Йому було лише 25… Вік, коли людина тільки починає здійснювати свої мрії та будувати майбутнє. Та Микола віддав найцінніше — власне життя — за Україну, за мирне небо, за своїх рідних і за кожного з нас.🙏🏻У скорботі схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника. Висловлюємо щирі співчуття мамі Марії Трохимівні, сестрам Олі та Ірині, братові Михайлу, племінникам, усім рідним, друзям та побратимам.Нехай Господь допоможе пережити цей невимовний біль втрати.🕯Світла пам’ять Герою України. Вічна шана та вдячність.🇺🇦Прощання та поховання Миколи відбудеться завтра, 22 травня. 🕙 10:00 – рух кортежу за маршрутом:Костопільська – Європейська - В. Кука🔹10:15 год.- прощання вдома (вул. В. Кука, 4)🔹11:00 год.- чин відспівування у храмі Почаївської Ікони Божої Матері (вул. Котляревського)🔹12:15 год.- прощання на центральній площі міста🔹13:00 год.- поховання на Алеї Героїв (вул. Шарпака)❗️ Час проведення заходів може змінюватися в межах ±15 хвилин.📣 У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», з міркувань безпеки, прощання на центральній площі буде скасовано.