🇺🇦Сьогодні, 28 липня, відбудеться прощання з двома захисниками – Євгеном Павленком та Миколою Лисенком.⏺Початок о 10:00 від палацу культури «Світлопільський». Поховають бійців на військовому кладовищі. Євген Павленко народився 1 червня 1992 року в Олександрії. Середню освіту отримав у школі №20. Продовжив навчання в політехнічному технікумі за спеціальністю «Комп'ютерна інженерія». У жовтні 2011 року Євген розпочав військову службу за контрактом у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Згодом створив родину, разом з дружиною виховували сина. Із 2014 року працював у сфері мобільного зв'язку в компанії «Lifecell», де зарекомендував себе як відповідальний, сумлінний і професійний працівник. У липні 2024 року підписав контракт та знову став до лав Збройних Сил України. Опанував спеціальність оператора безпілотних систем. За бездоганну службу Євген був відзначений низкою державних і військових нагород, серед яких: відзнака Президента України «За оборону України», відзнака Міністерства оборони України «Хрест доблесті», відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» та нагрудний знак «Україна або смерть». Він був майстром на всі руки, мріяв придбати власний дім, подорожувати світом та подарувати своїй родині щасливе й безпечне майбутнє. Для своєї сім'ї Євген був надійною опорою – люблячим сином, коханим чоловіком і турботливим батьком. 34-річний старший солдат поліг у Чугуївському районі Харківської області 19 липня 2026 року. Микола Лисенко народився 7 грудня 1981 року в Олександрії. Навчався у школі №7. Згодом закінчив професійно-технічне училище №7, де здобув професію столяра. Він працював на різних підприємствах, певний час – у Польщі. Останнім місцем роботи були Катеринославські меблеві майстерні, де його поважали як сумлінного, надійного та висококваліфікованого працівника. Найбільшою цінністю для Миколи була його родина. Він створив міцну сім'ю, був люблячим чоловіком, турботливим батьком і безмежно радів народженню доньки. З дитинства захоплювався футболом, а в дорослому житті любив риболовлю та туристичний відпочинок. У 2022 році був призваний на військову службу. Без вагань став на захист України. Проходив службу на посаді старшого водія розвідувального взводу мотопіхотного батальйону. 43-річний старший солдат Микола Лисенко загинув 28 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Рубіжне Харківської області. Вічна слава Героям!