🌟Юрій Николишин «Очеретяні серафими»

Прочитала. Книжка засновника видавництва «Апріорі». Не знаю, якими правдами чи неправдами вона до мене потрапила…просто в якийсь момент з’явилася на полиці й дочекалася свого часу. Це оповідки / нариси про життя-буття автора та його друзів. Спогади, життєві історії, роздуми, побут, трохи філософії. Читається легко, місцями є справді цікаві думки й спостереження.

💫

Загалом це доволі непогано. Без вау-ефекту, але й без відрази. Якщо у вас, як і в мене, ця книжка просто стояла на полиці то можна читати. А от спеціально купувати…. Ну радше ні. Але є одне «але», яке мене реально бісило💫

Майже в кожній оповідці трапляються ось такі фрагменти (цитую дослівно):… Воно завжди виступає на передній план світлини, трохи по-жіночомупривертаючи до себе увагу…»
«… Степан - великий театрал, шанувальник мистецтва. І жінок - бо одне без одного неможливе. Адже для кого ж ми граємо у Життя, як не для них, найчарівніших та найбажаніших…»
«… Жінці якось легше, їй достатньо народити дитину - й вони зі всесвітом квити…»«… Хоч розум можна набути, та без інтуїції він нікуди не годиться і породжує лише негативний ефект, коли є сам один. А осягнути інтуїцію йому допомагають дівчата. Бо без них якось і звичайним биком не хочеться бути - а не те що Волстріту…»«… Бо доля любить тих, кого люблять жінки…»
«…—Нема різниці - тільки, щоб я мала з ким поговорити. Жінці їсти не дай… - пробурмотів він тихенько, щоб не наражатися на сплеск жінчиних емоцій…»
«… Та зчинила в його домі справжню жіночу істерику: й верещала, й кувікала, й гарчала на весь квартал, ніби когось ріжусь…»
«… І чим більше читав він книг - тим краще розкривалася йому жінка. І чим сильніше відкривав він для себе жінку - тим більше черпав із книг. Адже в книзі, як і в жінці, - не тільки джерело ідей та образів…»
«… Жінку чоловік повинен хотіти й бути готовим імперативні накази природи виконувати будь-де та будь-коли. Нічого не зробиш!…»
«…бо теж мав досвід екзаменування студенток, які по-жіночому уникали прямих відповідей на запитання і не признавалися, що вони знають…»
«… Поки дурні вчаться, мудрі заміж виходять і народжують дітей…»
«… Жіноча спина - це ворота, широкі чи вузькі, до всього іншого…»
У якийсь момент цього стає забагато. Ну ладно, відразу стає забагато 💫

Це вже не поодинокі образні вислови, а повторюваний спосіб мислення, жінка як символ, як функція, як тло для чоловічих роздумів і самоствердження. Не знаю, може, я трохи тойво а з сьогоденням де ми живимо, це може бути Але для мене це звучить доволі патріархально. Не агресивно, не злобно, а радше поблажливо й нав’язливо. І саме це найбільше псує загальне враження від книжки.✨

Тож, книжка читається і має свої сильні моменти, але якби з неї прибрати значну частину цієї «філософії про жінок», вона точно нічого не втратила бРуда стерлядь про книжки