«Займайтесь сексом. Які нахер КПА? Які ролі CEO? Вам 23-25 років і ви на антидепресантах. До нас на навчання приходить молодь 17-19 років. Завжди задавають мені одне і те саме питання. «Як мені швидше прийти до успіху?», «Як мені більше заробляти?» На що я їм завжди відповідаю? Ідіть гуляйте на вулицю. Насолоджуйтесь життям. Читайте книжки. Займайтесь сексом. Подорожуйте. Розкривайте свій потенціал. Знайомтеся з новими людьми. Які долі? Які M&A? Ви все це встигнете! Основна задача цього періоду – сформувати власну психіку, власну особистість і розкрити свій потенціал. І якщо в цей період проскочити і будете замість цього сидіти на красивих зумах і думати про те, як вам досягати успіху, з високою вірогідністю потім ви будете платити дуже дорогу ціну. Коли молодь в 23-25 на антидепресантах, не знають сенсу свого життя і начебто із грошима, але абсолютно не щасливі, абсолютно не спокійні, абсолютно не здорові. Ключове – сформувати себе як цікаву, різносторонню, розвинуту особистість. А успіх прийде. Тільки успіх прийде із психологічним здоров'ям, а не з поїхавшої кукухою»– Андрій Пивоваров
Цими вихідними відбувся фінальний, третій тренінг програми «Спіраль» – найочікуваніший і найінтенсивніший досвід. Кульмінація всієї програми.Досвід, у якому ми перестали ховатись і спробували інший рівень свободи: підвищили чутливість, відкрили тіло, вийшли з ролей і масок та увійшли в нейтральний стан – тотальної присутності, правди і вразливості.Це був досвід тілесності, задоволення і насолоди. Ми були в максимально природному стані – і це підняло багато радості, легкості і, як не парадоксально, спокою та впевненості.Взагалі цей тренінг – суцільний парадокс. Щоб відчути комфорт – треба пройти через дискомфорт. Щоб менше контролювати – треба зайти туди, де ти не можеш нічого контролювати.Коли з’являється досвід свободи без «захисту», ми відкриваємо внутрішню опору, яка не потребує захисту. В стані, коли вже немає куди сховатись, виявляється, що ховатись більше не потрібно.Найбільша цікавість там, де щось приховано. Коли погляд насичується – він заспокоюється. Зникає напруга, розум перестає витрачати увагу на домальовування невидимого. Коли немає що приховувати – зникає страх бути викритим.Сексуалізація – це завжди фрагментація. Ми бачимо частини замість людини. Коли тіло повністю видиме – воно стає цілісним. І тільки коли анатомія більше не є таємницею – можливий інший рівень контакту. Справжній інтерес до особистості.Справжній виклик – не в відкритті тіла. Виклик починається там, де ми зустрічаємо себе без захистів – і витримуємо цю зустріч.Саме тому, що нам «соромно і страшно», цей досвід є необхідним. Руйнуючи цей ментальний бар’єр, ми звільняємо психіку від глибоких затисків, які заважають бути собою.Це не був тренінг заради тренінгу. Це практика для життя – про те, як проявлятись вільніше, менше стримувати себе, не приростати до ролей і масок, і бути різними.Адже дістатись до душі можна лише, пройшовши крізь бар’єри тіла.Дякую учасникам за довіру та сміливість. Це було дуже щиро, вразливо та по-справжньому красиво і звільняюче. Ніколи такого не казав, але знову – це було найскладніше і найкраще, що я коли-небудь робив у своєму житті.Готовий масштабувати «Спіраль» і проводити цей тренінг в інших містах. Цей досвід варто прожити.
На вихідних відбувся вже 2 тренінг програми «Спіраль». Ми повторювали ту саму структуру, ті самі вправи, але отримали новий досвід із новою якістю проживання та в результаті – новий стан.На цьому тренінгу ми пішли глибше в процес, мали ще інтенсивніший та вразливіший досвід. Ми досліджували те, як це бути видимими, залишаючись менш прикритими, не тікати від контакту, а входити в нього, відкриватись, гратись і насолоджуватися процесом, відпускаючи контроль і замість того, щоб нескінченно думати, почати діяти і отримувати досвід. При цьому не ігноруючи свої страхи та сором, а спостерігаючи та відстежуючи їх. На 2 тренінгу збільшили власну чутливість, включили все тіло в процес, відкривши для себе правду тіла і правду руху, тим самим спробували вийти з ролей і зняти маски у більш нейтральну позицію. Ми дивились, як працює механізм сорому та як ми здатні керувати власною увагою, своїми думками та тілом. Ми трохи розширили власні межі та уявлення, отримали новий досвід, із яким ми продовжуємо працювати, спілкуючись і підтримуючи одне одного в чаті, на спеціальних онлайн сесіях Aftercare та на фінальному, третьому тренінгу «Спіралі».Вдячний учасникам за довіру та сміливість піти в цей досвід, а також за підтримку одне одного в цьому шляху. Ті результати, які вдалося вже отримати, правильно задані питання і поєднання досвіду та рефлексії, в якій спочатку – ми отримуємо досвід і стан, а потім вже це піддаємо осмисленню, показують вірність обраного підходу і перспективи масштабування програми «Спіраль». Уявіть собі, що це досвід, який мені було цікаво створити ще з університетських часів. Це ті самі ідеї «а що якщо?», які спочатку звучать незвично і як щось «занадто», які ти спочатку відкидаєш, а потім повертаєшся до них і вони відкривають нові двері, створюють трансформаційний досвід для учасників. Які говорять тобі слова, які я завжди казав іншим людям: «тобі вдалося створити магію». Акторський тренінг, етюди на імпровізацію, виступи з монологами, танець – що тут може бути незвичного? Все! Якщо знайти підхід і форму, якщо створити досвід, якого раніше ніхто не мав, якщо знати що ти робиш і для чого. Якщо вірити в те, що робиш і робити те, у що віриш.
Перший з трьох тренінгів «Спіралі» – базовий. Саме він дає базу, створює безпечну рамку через знайомство одне з одним, структурою і вправами. На першому тренінгу ми відкривались, підсвічували собі та одне одному свої потенційні зони зростання, робили перші кроки перед тим, як разом піти в глибину.Для мене «Спіраль» – це одночасно і великий експеримент, і методологія, в якій я впевнений. За останній рік я провів більше тренінгів, ніж за все своє життя, ніколи раніше я не працював стільки з тілесністю, як зараз. Але я теж навчаюсь, теж пробую, вчусь працювати з групами і тримати простір, знаходити межу між тим, щоб комунікувати і пояснювати, і тим, щоб переходити зі слів у дію – просити довіритись мені та тому досвіду, який я пропоную. Для мене довіра є дуже важливою, бо без довіри зі сторони учасників, я мало що можу зробити. Який би унікальний досвід я би не запланував, які би вправи не підготував би, без довіри зі сторони учасників, все це залишиться на рівні ідеї. Я це відчував в процесі роботи над виставами як режисер, і в процесі проведення тренінгів. Звичайно, зі своєї сторони я роблю все що можу для того, щоб створити класний і безпечний простір для цього досвіду: прописую правила, розповідаю про методологію, відкрито ділюсь своїм особистим досвідом, створюю окремі захищені чати для учасників, пропоную додаткову підтримку – як свою особисту, так і групи, запрошую до участі людей, яким цей досвід може бути цінним, хто підсилює групову динаміку і в чиєму полі мені подобається знаходитись. Кожен з проведених мною тренінгів – неповторний. Багато чого визначає досвід, що пропонується, але ще більше значить група, яка зібралась. Перший тренінг пройшов чудово і в цьому величезна роль групи. З якою безпечно, цікаво, з якою я як тренер розчиняюсь в процесі і отримую задоволення. Для «Спіралі» вдалося зібрати дійсно класну групу, і я неймовірно вдячний кожному і кожній за те, що вони стали частиною цього.Троє учасників приїхали з інших міст Німеччини: з Гамбурга, Мюнхена та Марбурга. Я не можу передати словами, скільки для мене це значить! Така підтримка, такі вчинки, такий інтерес до того, що я роблю. Дякую і чекаю на другому тренінгу «Спіралі» 🌀
21 квітня – Будьте пильні«Коли ви дозволяєте собі бодай на крихту втратити пильність, не думайте, що зможете повернути її будь-якої миті. Памʼятайте про це, бо через сьогоднішню помилку далі буде тільки гірше... Чи можна позбутися помилок? Ні в якому разі, але можна бути людиною, яка постійно за всяку ціну намагається не допустити їх. Ми маємо бути вдоволені навіть тим, що уникли кількох помилок, завдяки постійній пильній увазі»– Епіктет «Бесіди»Вініфред Галлахер у книжці «Зосередження» цитує Девіда Майєрса, когнітивіста з Мічигану: «Ейнштейн не винайшов теорії відносності, поки працював на побігеньках у Швейцарському патентному бюро». Теорію вчений опрацьовував після роботи, коли мав час зосередитися й подумати. Уміти зосереджуватися дуже важливо - тим більше в наш час, коли за увагу кожної людини борються сотні нових мобільних додатків, вебсайтів, статей, книжок, твітів і постів. Епіктет у наведеному уривку говорить зокрема про те, що зосередження має стати звичкою, і якщо послабити пильність, можуть сформуватися погані навики й виникнути помилки. Ви ніколи не виконаєте своєї роботи, якщо вас відволікатиме кожна дрібниця. Увага – один із найцінніших ваших ресурсів. Не марнуйте його!
За рік існування спільноти я спробував багато нових речей: створив і провів унікальну 8-рівневу тілесну програму, яка працює через контактну імпровізацію, почав проводити прямі ефіри-презентації програм, створювати окремі простори для учасників і шукати нові формати взаємодії.Не все ідеально. На цьому шляху виникає багато перешкод. До цього моменту я фактично займався всім один. Звичайно, я робив і роблю помилки, проживаю свої процеси, вчуся і зростаю, але я дуже вдячний за цей досвід і той шлях, яким я йду.Іноді для змін достатньо зробити один маленький крок у новий досвід.Якщо відчуваєте, що вам це близько – запрошую на свої тренінги. Запрошую зробити цей наступний крок разом.За рік існування спільноти я спробував багато нових речей: створив і провів унікальну 8-рівневу тілесну програму, яка працює через контактну імпровізацію, почав проводити прямі ефіри-презентації програм, створювати окремі простори для учасників і шукати нові формати взаємодії.Не все ідеально. На цьому шляху виникає багато перешкод. До цього моменту я фактично займався всім один. Звичайно, я робив і роблю помилки, проживаю свої процеси, вчуся і зростаю, але я дуже вдячний за цей досвід і той шлях, яким я йду.Іноді для змін достатньо зробити один маленький крок у новий досвід.Якщо відчуваєте, що вам це близько – запрошую на свої тренінги. Запрошую зробити цей наступний крок разом.–Фотографії Антоніни Полухіної з Vidnova Plus Dialogue
Психологія – прекрасний інструмент, але вона переважно працює на рівні свідомості. А окрім свідомості у нас ще є тіло і душа. Body. Mind. Soul.Тілесні практики працюють з тілом, духовні практики на рівні душі, а психологія – з розумом. Чим унікальні акторські тренінги самі по собі, це тим, що вони через свою психофізичну природу, поєднують два рівні разом – психіку і фізику, створюючи більш комплексний досвід. А що якщо додати до цього ще рухові, тілесні та духовні практики? Це може більше підсилити цей ефект, допомагаючи глибше інтегрувати тіло, свідомість і душу, бо все це інструменти, які ведуть до одного. У всіх нас є затиски, страхи, комплекси та обмежуючі переконання, які стримують нашу свободу і потенціал. І це окей. Ми можемо їх усвідомлювати, можете ні, але вони є. Ми можемо скільки завгодно говорити «це не про мене», «та в мене все добре і так», але прямо зараз вони впливають на наше життя. Ми боїмося оцінок інших і думаємо про те, що про нас подумають інші люди, боїмось засудження, боїмось відмови та відторгнення, соромимося свого тіла, його обрисів, його окремих частин і рухів, не вміємо проявляти природну сексуальність через культурні переконання та релігійний вплив. Ми боїмося проявляти свої емоції, відкривати серце, довіряти і взаємодіяти, проявлятись, бути вразливими, чуттєвими і відвертими.Театр, психологія, тілесні та духовні практики підходять до одних і тих же питань з різних сторін. Кожен метод сам по собі цінний і дає унікальний досвід. Але справжній результат і повне розкриття потенціалу відбувається лише через інтеграцію всіх цих підходів – через цілісність.По суті, всі існуючі тренінги і практики ведуть до одного – до цілісності людини, до гармонійного, повноцінного життя. Вони різними шляхами, але ведуть до однієї мети. Кожен інструмент по-своєму цікавий, унікальний і самодостатній. Можна обрати один – і займатися лише ним. Можна ходити на йогу кілька разів на тиждень, можна медитувати щодня, можна бути в терапії, ходити на танці, на вокал, акторські тренінги або контактну імпровізацію – кожен з цих інструментів даватиме свій ефект і матиме вплив. Краще займатись тільки йогою, ніж не займатись нічим. Краще лише медитувати, аніж не робити цього. Одна лише терапія даватиме дуже багато – це вже крок, це вже дія. Це краще, ніж нічого. А якщо ще й практикувати те, що ви для себе обрали регулярно, це матиме ще більший ефект і вплив. Але кожен із цих підходів та інструментів навіть при активному практикуванні і глибокій залученості має обмежений спектр дії і працює лише на одному з рівнів.А тепер уявіть, що буде якщо все це поєднати разом: терапію, йогу, медитації, акторські тренінги, психологічні тренінги, тілесно-орієнтовані практики, рухові практики, секс-позитивні тренінги, тантричні практики, – як все це може працювати в комплексі. Кожен з цих методів або інструментів по-своєму близьким або звичним кожній людині. Дещо може бути притаманним вашому оточенню, тому ми обираємо саме те, що обираємо, і саме з цим працюємо. Наприклад, мій шлях почався з театру – це було природно і звично для мене. Але згодом я почав розширюватися: психологія, духовні практики, тілесна робота – не через класні події, а через складний життєвий досвід. В результаті я став більше, ніж просто режисером або викладачем – і сьогодні займаюся не лише театром.Можна почати з театру, танців, медитації, йоги – це перший крок, і він важливий. Але наступний крок – спробувати ще щось, інший інструмент, інший підхід, подивитися, як вони працюють разом. Коли ви поєднуєте різні практики у своєму житті, ви отримуєте не просто окремі результати від кожної, а більш комплексний, глибокий ефект. Саме так відкривається цілісність і розкривається потенціал людини.
Доброго ранку. Іноді те, що спочатку здається хорошим для нас, насправді може бути поганим, а іноді те, що здається поганим, несподівано приносить важливий і цінний досвід. Наше перше враження, добре це чи погано, не завжди є правдою. Нам потрібно одночасно і знаходитися в зоні комфорту, і виходити з неї. Але якщо ми не знаходимося в зоні комфорту, то як ми з неї будемо виходити? В нас не буде опори, ресурсу, того, що наповнює. Нам потрібен простір, який розслабляє, заспокоює, сповільнює, дає землю, дає опору. Але разом із тим не можна залишатися лише в зоні комфорту, бо іноді комфорт зупиняє розвиток. Зупинка – це деградація. Неможливо залишитись на тому ж рівні без практики, без руху вперед, бо сила відходить, і відбувається відкат. Іноді те, що здається складним або страшним, насправді необхідне для зростання. Тобто нам потрібне і те, що наповнює та заспокоює, і те, що допомагає розвиватися, що працює з нашими страхами, упередженнями, комплексами, затисками; що повертає енергію, силу, робить нас ціліснішими та щасливішими. Одне без іншого не працює. Ви повинні не тільки бути в зоні комфорту, а й виходити за неї. Не тільки усвідомлювати свої межі, а й виходити за них. Ви ніколи не можете вийти за свої межі, якщо їх не усвідомлюєте. Якщо залишатися в своїй клітці, у межах, ми обмежуємо свій потенціал. Баланс потрібен завжди: між заспокоєнням і розвитком, між силою і задоволенням, між «хочу» і «потрібно». В однобокості немає стійкості: лише комфорт – це стагнація, лише напруга – це виснаження. Спочатку окреслюємо свої межі, помічаємо, що нам підходить, а потім тримаємо їх і одночасно наважуємося виходити за них. Іноді не зовні, а всередину, у глибину, у чесність із собою. Життя тримається на поєднанні різного. Різні підходи, різні інструменти, різні способи ведуть до одного – цілісності, до щасливішого, гармонійнішого життя. І все це веде до повернення до себе.
«Що більше в наше життя вплітається штучний інтелект, то більше людське мігрує в сфери, які для ШІ недоступні. Переживання, тіло, емоція, сенсорика, смак, запах.І то більше наше тіло перестає бути бунтарем проти християнства та метафізики, бунтарем проти розуму - а навпаки, стає якоюсь новою стежкою в людський та надлюдський розум, у метафізику, Виявляється, тіло - не анти-розум, а глибинний розум. Людству легше винайти штучний інтелект, ніж штучне тіло.Бо тіла наші - справді всесвіти. Мікросвіти. Надзвичайно складні і дивовижні.Дехто з теоретиків ШІ вважає, що ШІ нам допоможе вилікувати самотність, знайти стосунки емпатії і співпереживання. Це ілюзія. Емпатія можлива там, де є патія, passion, страждання і пристрасть, а вони можливі тільки там, де є скінченність, страх втратити своє життя і життя близьких, страх загубити своє місце у світі. Де є крихка особистість, якою зрештою і є людина. ШІ даватиме багато фейковоі емпатії, симуляції співпереживання - і що більше його буде, то більше люди прагнутимуть співпереживання справжнього.Фейкове переживання і співпереживання - більша проблема, ніж фейкові новини.У мистецтві ми все більше шукаємо не універсального порядку чи універсального бунту, а досвіду, в якому ми себе можемо уявити. Досвіду конкретного тіла, конкретного болю і радості, конкретної точки в часі і просторі - всього того, чого ШІ здобуде тільки тоді, коли він матиме наші тіла - складні, розумні, але крихкі, болючі і смертні»– Володимир Єрмоленко
Доброго ранку. Якщо ви ще не знаєте, що обрати, це може означати, що час ще не настав. Можливо, у вашому житті є щось, що потрібно ще пізнати, розвинути або підсилити всередині себе. Можливо, є досвід, який варто прожити, знання, які варто отримати, або відчуття, які потрібно зміцнити, перш ніж ухвалювати рішення. Коли ви дійсно будете готові, коли зрозумієте, що для вас важливо, ваш вибір стане ясним і легким. Прислухайтесь до себе, до своїх справжніх бажань, до внутрішнього голосу, до серця. Не до минулого, не до майбутнього, а саме до цього моменту, тут і зараз. Що ви хочете саме зараз? Це не егоїзм, а усвідомлене відчуття себе і своїх потреб. Ви здатні сказати «ні» тому, що не резонує з вами, і «так» тому, що відгукується серцю в моменті. Уявіть, що ви обираєте страву чи напій у ресторані. Ви маєте право сказати «ні, дякую, це не те, чого я хочу зараз» – саме так працює усвідомлений вибір у житті – ви відчуваєте, що вам потрібно, і дієте відповідно. Коли ми дозволяємо собі відчути і визнати свої бажання, ми починаємо діяти в гармонії зі своєю внутрішньою енергією, а не під тиском чужих очікувань чи страхів. Не поспішайте і не тисніть на себе. Іноді рішення ще не настав час ухвалювати, і це нормально. Поки ви готуєтеся, поки підсилюєте свою внутрішню опору, зміцнюєте почуття власної гідності, ви вже рухаєтесь уперед. Ви накопичуєте силу, ясність і розуміння того, що для вас справді важливо. Коли момент настане, ви будете готові зробити свідомий, усвідомлений вибір. Дайте собі простір, дозвольте собі бути тут і зараз, приймати невизначеність і відчувати себе живими. Ваш шлях складається з маленьких кроків і великих відкриттів, і всі вони ведуть до того, щоб ви точно знали, що для вас важливо, і могли обирати з гармонією та усвідомленням.
TGLIST.COM.UA
