Рідна Віра

Як правило, свято Сорочини пояснюють від птаха сороки (sroka (польська), sraka (словенська), straka (словацька, чеська)), яка стрекоче про прихід весни і кладе у гніздо 40 прутиків, або церковне – про сорок святих мучеників [6, 69]. Можна припустити, що 15 років це строк, коли дівчина готова до шлюбу, тобто стає статево зрілою. Зазначимо, що близьке до "сорочини" є слово срачиця (сорочка) – натільна одежина. Зробимо висновок: в це час відбувається перехід станів Землі, яке стосується і жіноцтва: після умовної смерті 8 березня як дівчинки, вона має отримати після відповідної посвяти (святкування) нове повноцінне жіноче тіло 9 березня і одягти нову сорочку, яка відповідає посвяченню у дівки. [5].Як варіант пояснення назви "сорочини": слово споріднене з сербським срећа чи хорватським sreća, що тотожне нашому "щастя" (участь). Тобто, це Богиня Доля, Стріча (давньорус. устръча) – цей термін уособлював щасливий життєвий шлях, вдачу, участь у суспільному житті. На противагу їй – Нестріча, тобто зла доля (недоля), яка могла уособлюватися протилежною Богинею Марою.Література:1. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.4. Пашник С.Д. Образ Матир-Сви, як священної птахи русів, у Велесовій Книзі / Бойовий дух воїна. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – С. 28-35.5. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.6. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.7. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.8. Шевчук В.О. Мисленне дерево: Роман-есе про давній Київ. – К.: Молодь, 1989. – 360 с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Лада #Земля #РанокСварожий #Весна #РіднаВіра #СвітовитПашник

Коли вже самі Боги нам допомагають у боротьбі з ворогами, то чого маємо їх боятися: "І зрів там Ор, яко Перунько кує мечі на ворогів. І, куючи, рече тому: "Се стріли і мечі маємо на воїв тих і не смійте боятися їх, яко знищу їх до поду, і кмота [*земля] їх буде умішана до переста [*праха, гною] ближче, як земля в багно звірям. І будуть вони, яко поросята, вмазані од брення, і сморід свій понесуть слідами своїми. І тамо речено буде про них, яко смердючих поросят і свиней". (ВК, 24в).Велика віра в допомогу Богів надихала русів до великих звершень у битві: "Се Триглава молимо, великі й малі. І се бо Триглав наш остяжить [*збере] нас, і борзо скачемо на комонях, ворогам поразку творячи. І то узріємо, яко Боги оволодівають тими, і се узріємо, яко мертві суть й убиті Богами. І нам по них крокувати і видіти мертві тілеси многі, яко велика Рать Перунова на них се верглась і розтроще ту." (ВК, 24в).З наведених прикладів можемо зробити висновки, що в усі часи ворог зневажався. Боротьба ішла за життя, і смерть чекала воїна на кожному кроці. Маємо нищити на війні своїх ворогів, аби убезпечити життя нашого Роду на Богом даній Землі.Література:1.Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7526 (2018). – 192 с.2.Радулович Н. Кодекс "іншого світу" і проблема неморального героя в казках // Народна творчість та етнологія. – № 2. – 2012. – С. 100-105.3.Сенявская Е. С. Психология войны в ХХ веке: исторический опыт России. – М.: РПЭ, 1999. – 383 с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаш телеграм канал:https://t.me/ridna_viraДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Воїн #ВелесоваКнига #Перун #ворог #Боги #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник

О Мокошо, Богине свята, мати всіх благ,Ти, що тчеш нитки життя і долі нашої,Благаємо тебе про захист і щедрість земну,Прощення, милість і силу в часи випробувань.О Мати Коша, хранителько добробуту,Ти, що приймаєш насіння в лоно своє,Даруй нам щедрий врожай і благодатну долю,Щоб наші руки трудилися не дарма.Ти, що стоїш між небом і землею,І руками своїми з’єднуєш божественне з людським,Окропи наші поля весняними дощами,Пошли вологу на зростання життя нового.Володарко прядки і веретена,Ти, що сплітаєш нитки нашої долі,Даруй породіллям легкі пологи,Щоб діти росли міцними і здоровими.О Мудра й Справедлива, ти, що бачиш усе,І навіть з запізненням віддаєш кожному по заслузі,Вчини, щоб наші діла приносили світло,А зло минало наш дім стороною.Прийми наші жертви щирі:Хліб, мед, вино, вовну й нитки,Нехай вони зміцнять союз між намиІ твоєю щедрою благодаттю.Ти, що володієш рогом достатку,Захисти наш кіш земний, нашу Україну,Народи нам воїнів хоробрих, що оберігатимуть рідну землюІ славу пращурів примножать.Мокошо, Доле наша, будь із нами,У світлі дня і під покровом ночі,Покажи вірний шлях до наших богівІ оберігай нас від темряви й сум’яття.Слава тобі, Мокошо, повелителько життя,Нехай благословення твоє ніколи не покидає нас.Так буде! Від нині й до віку! Від Коляди й до Коляди!________________Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:5363 5421 0169 1013Картка Monobank:4441 1144 2850 0944#РіднаВіра #ЯромирСічеславський

1. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов / А. Н. Афанасьев. – М.: Современный писатель, 1995. – Т. 2.2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.3. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 72 с.5. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.6. Слов'янські вірування. Писемні джерела до вивчення курсу "Релігієзнавство" для студентів гуманітарного факультету денної форми навчання / Укладач В. О. Артюх. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 130 с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Чорнгобог #Білобог #Отдання #жертва #Вода #РіднаВіра #СвітовитПашник

Миха — дух лісу, опікун звірів, тихий провідник мисливців. Його свято припадає на 8 листопада, коли природа затихає перед зимою, і саме тоді, в народній пам'яті, оживає образ цього древнього покровителя. Миха — не просто охоронець, він давній союзник людини, наставник, що оберігав її на шляху до приручення лісових дарів та опанування знань природи.Коли земля ще була молодою (в рамках буття людини), Миха вчив людину мистецтву полювання, не для забави, а для прожиття, для злагоди між світом тварин і людським родом. Він дарував людям хутро для тепла, мед для солодкого життя, а найголовніше — він допоміг приручити дикого собаку. Цей вірний супутник, як говорили волхви, “вивів людину в люди”, зробивши її ближчою до лісу, до диких звірів, до самого життя.Кажуть, Миха навчав звірів розуміти людську мову, а вибраним — осягати голоси лісу, шепіт дерев, пісню птахів. Вони могли відчути, коли звір готовий дати людині своє життя, а коли потребує відпочинку й оберігає своє потомство. Це було знання, наповнене взаємоповагою й міцною, невидимою ниткою, що поєднувала мисливця з його здобиччю, звіра з лісом, а людину — з усім живим.Свято Миха — це свято вдячності. В цей день люди згадують, що вони лише гості в царстві звірів, що вони приймають, але і повинні віддавати, жити у гармонії з природою, пам’ятаючи, що навіть найбільший хижак підкоряється законам Михи.Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:5363 5421 0169 1013Картка Monobank:4441 1144 2850 0944#РіднаВіра #ЯромирСічеславський

Наближається 1 листопада і починають роздувати назву "Велесова ніч". Можливо досить вдала, але ж ніяк не давня. Московський волхв Велеслав Черкасов в книзі "Велес" (2003 р.) написав в художній формі про Велесову ніч без прив'язки до дати, тут погоджуюся, бо всі ночі Велесові. А московський фолк-метал гурт "Аркона" концерт під Геловін назвав "Ніч Велеса" (2007 р.). Пізніше у них вийшов альбом (2009 р.) під цією ж назвою. Інтернет вам у поміч!Етнографічно з прив'язкою до 1 листопада зустрічається тільки народна назва "Діди". Церковна назва свята Косма і Дем'ян (Космос і Демон - це два кінці Місяця-човна, бо раніше кожне 1 число був молодик). Галина Лозко на цю дату придумала свято Сварога, бо Косма і Дем'ян в народних легендах є ковалями (в церковних - лікарями), а христосівці написали, що Сварог тотожний ковалю Гефесту (він же Вулкан), то помилково його теж записали до ковалів, хоча це функція богів нижнього світу.Так як на свято прийнято носити вогняні голови, пропоную назву близьку до "Геловін" нашою мовою "Головань". Гарбуз є американською рослиною і в Європі з'являється в 16 ст., то, як варіант, використовували ріпу, але вона не дуже зручна для виготовлення світильників. Ще можна використати глиняні світильники, на фото реконструкція давнього світильника у вигляді голови від майстра Савура Пелиха.

Про забавки під час збору калини розповідає професор Килимник: Прийшовши на луг чи до лісу, дівчата знаходять перший кущ калини, співають та водять хороводи навколо нього, проводять ігри. Потім сідають навколо куща й усі разом полуднують. Опісля збирають калину з того куща. З першої зламаної гілочки кожна дівчина бере по дві ягідки в рот, проговорюючи чарівні слова про кохання та свого хлопця. Далі йшли обирати інші кущі, при цьому співали пісні про кохання, плили вінки з калини і вплітали гілочки у коси.На півдорозі до дому, зробивши засідку, на них уже чатують хлопці. Як тільки дівчачий гурт наближається, парубки зненацька накидаються, намагаючись відібрати пучечки, і юнки, захищаючись, розмальовують їх стиглими ягодами. Не залишаються в боргу й хлопці – вони також малюють калиновим соком дівочі щоки.Отак гуртом – зі співом та жартами – молодіжне товариство входить в село, де їх зустрічають дорослі. Біля оселі кожна юнка віддає неньці калину, а та в свою чергу промовляє:– Будь, доню, і ти червоною та здоровою калиною, незайманою та чистою до вінця! А ти, Калино, будь гожою на коровай, гільце, квіти весільні та хрестинні, на здоров'я людям, на добро нашому двору...Кілька гілочок вносять до хати, закладали за образи, а решту підвішували під стріху хати. [2, 117-118].З цього часу починаються "заговори", "оглядини", "заручини": "Старости на Пречисту – в хаті речисто", "Як прийде Пречиста – стане дівка речиста", "Прийшла Пречиста – сватів несе нечиста". [див.3].Література:1. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.2. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.3. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994. – С.64-68.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаш телеграм канал:https://t.me/ridna_viraДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Пречиста #Калина #Земля #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Треба у Рідній ВіріУ Рідній Вірі, одній із найдавніших духовних традицій українського народу, важливе місце займає концепція "Треби". Це не просто ритуальний акт, а глибоке духовне дійство, яке символізує єднання людини з богами і природою. Що таке Треба?"Треба" — це жертва богам. Це акт, через який ми висловлюють свою шану, вдячність, або просять про допомогу та захист. Жертва може бути матеріальною — їжа, напої, квіти, або символічною — певні дії чи слова, які мають сакральний зміст.Історичне значення ТребиТрадиція приносити треби сягає корінням у давні часи. Через ці обряди люди прагнули забезпечити добробут своїх родин, захистити урожай, забезпечити успіх у битвах та полюваннях. Треби також були способом подяки за дари, які люди отримували від природи, визнанням її щедрості та сили.Форми ТребиТреби можуть мати різноманітні форми, залежно від мети обряду та особливостей того чи іншого божества. Ось кілька прикладів:Їжа та напої: Зазвичай це найпростіша форма треби. Їжа (хліб, мед, крупи) та напої (медовуха, вино) приносяться на вівтар або спеціально підготовлене місце під час обряду.Кров'яні жертви: В давнину це була більш серйозна форма треби, коли приносили в жертву тварин. Зараз така практика майже не використовується, її замінили символічні жертви.Ритуальні предмети: Інколи в жертву приносять предмети, що мають особливе значення для вірян або пов'язані з певним обрядом. Наприклад, прикраси, вишиті рушники, або інші предмети.Символічні акти: Це можуть бути певні дії або слова, виконані з особливою духовною метою. Наприклад, співання обрядових пісень, ритуальні танці, або інші дії, що мають сакральний зміст.Роль Треби у сучасній Рідній ВіріСьогодні Треба залишається важливою складовою ритуальної практики Рідної Віри. Через приношення треб віряни підтримують зв'язок із предками та богами, зберігають духовну гармонію в родині та громаді. Участь у таких обрядах сприяє укріпленню духовних цінностей, єдності громади та передачі традицій молодшим поколінням.Треба — це не просто акт пожертви, а глибоко символічний обряд, який відображає фундаментальні принципи Рідної Віри. Це вираження вдячності, покори та прагнення до гармонії з божественним і природою. Через виконання треби віряни знаходять шлях до духовного зростання та укріплення свого зв'язку з предками та богами.

На Лисій горі сьогодні ходять християнські фанатики та допитують практиків, нав'язують молитись юдейському богу та каятись, погрожуютьВони - двоє дорослих чоловіків ходили по горі з криками -" халілуйя" та потім наткнулись на молоду дівчину яка практикувала на горі призиви до Богів, почали їй нав'язувати свої погляди казали що вона потрапить у пекло і тому подібне...Вона подзвонила та увімкнула гучний зв'язок... Їм було сказано що до них уже вирушило місцеве ТРО та наряд поліції по справі розпалу міжрелігійної ворожнечі та психологічного морального тиску на молоду дівчину. Вони почали втікати ...Потім виявилось що зруйноване капище Світовида... Розтрощений пядестал, а сам кумир зник... За описами дівчини один з них виглядав як та особа яка нещодавно скоїла замах на Кумир Перуна біля Музею Історії України...скоріш за все що це ті ж самі людиКричати саме -"халілуйя" характерно для певних конкретних конфесій... Тому це може бути певною наводкою...Якщо у когось є будь які дані які поможуть у пошуках ціх осіб, або ідеї як їх знайти чи вплинути на них, будь ласка пишіть у приватні повідомлення @Grimnir_Gart_IggТакож якщо ви маєте змогу зараз провести практику звернутись до Богів із закликом захистити рідні святині, Лису гору та її капища, нейтралізувати усі дії ціх кривдників на горі та їх наслідки, та допомогти знайти кумир Світовида - це буде дуже доречно. Слава Рідним Богам!

Рідна Віра є основою розвитку кожної держави та народу. Сьогодні, у час війни та переважання матеріалізму, Віра не втрачає своєї важливості. Вона є головною причиною дій та вчинків людей, і навіть наука підтверджує її значення. Віра - це усвідомлення світу і самого себе, що формує цілісність та єдність народу. Вона визначає мету існування кожного народу і дається йому Богоми.Кожен народ має свій шлях розвитку і власну Віру, яка є основою його існування. Втрата або викривлення Рідної Віри призводить до зубожіння народу, адже кожен народ виконує свою особливу роль у світовій гармонії. Втративши свою Віру, народ втрачає сенс свого існування і прирікає себе на загибель.Рідна Віра є нашим спадком від предків. Втративши більшість волхвів, які знали Душу народу, ми втратили знання про подальший шлях розвитку. Відродження Рідної Віри єдиний шлях до духовного та матеріального відродження народу.Рідна Віра об'єднує нас з нашими Великими Предками та Рідними Богами, які ведуть нас шляхом досконалості. Ця Віра - основа нашого духовного буття, що дозволяє нам досягти найвищого розвитку. Для цього необхідно пізнавати закони Прави і слідувати їм.Правильне усвідомлення і виконання Рідних Обрядів та Звичаїв допомагає нам творити духовне і матеріальне буття. Волхви, Відуні, Жреці та звичайні вогнищани мають свої ролі у здійсненні обрядів, що підтримують зв'язок з Рідними Богами.Коли Русинів у Роді живе за Право, виконує свою працю та підтримує зв'язок з Богами, Руський Рід досягає духовного і матеріального процвітання. Віра допомагає нам зрозуміти свою роль у світовому порядку та сприяє гармонійному розвитку суспільства.Сьогодні, як ніколи, потрібна діяльність духовних провідників. Відродження Рідної Віри є ключем до нашого духовного пробудження. Віра Руси-України, то як полум'я Роду, як Сонце, існує вічно, допоки є День і ніч Сварожі. Вона веде нас шляхом Прави, світобудови, що об'єднує видимий і невидимий світи.Рідна Віра - це знання про закони буття, які допомагають нам розвиватися у гармонії з Всесвітом. Ми маємо пізнавати ці закони, слідувати їм і стати усвідомленими Творцями свого буття. Це наш шлях до досягнення найвищого духовного і матеріального розвитку, що забезпечить гармонію та процвітання нашого народу.