Коли Елізабет сходить з човна, то готова піддатися чарам острова, який зберігає найприємніші спогади з її дитинства. Місце настільки віддалене, що навіть запеклі журналісти не подумають слідувати за нею сюди. Натомість вона зустрічає лише роздратування.«Літні гості». Слова, що промовляються наче прокляття, майже гарчанням. Ніхто, здається, особливо не радіє її приїзду, а найменше — буркотливий шериф, який поводиться так, ніби її присутність — його особиста образа.До безглуздості вродливий і завжди у супроводі свого вірного золотистого ретривера Бінга, шериф Фішер Джонс спілкується здебільшого бурмотінням. На його нещастя, Елізабет нікуди не збирається. Адже вони сусіди, а його племінниця Саттон, як і кожна восьмирічна дитина в Америці, просто одержима нею.Літо на Монегані зовсім не таке, як очікувала Елізабет, як і сам Фішер. Вона досі не з’ясувала, чому він такий похмурий, але й сама не готова розповісти, від чого втікає.Але з кожним днем Елізабет відчуває, як мешканці острова все глибше завойовують її серце. І Фішер — не на останньому місці. Проте все це може виявитися марним, якщо минуле нарешті наздожене її. Адже, зрештою, можливо, їй судилося бути лише літньою гостею.