Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Ната в книжкових світах
Añadido 06 dic. 2025

Ната в книжкових світах

@redfox_books
Número de suscriptores: 3 127
Fotos: 1,930
Videos: 59
Enlaces: 488
Descripción:
в основному про книжки й можливо трошки більше · only booklovers left alive з питань співпраці - @happy_avokado книжкомрії - https://readeat.com/dreambooks/page-394

👥 Número de suscriptores

3 127
Promedio/Día:: -2
Promedio/Tiempo:: +1
Promedio/Mes:: +111

👁️ Vistas promedio por mensaje

843
Promedio/Día:: 536
Promedio/Tiempo:: 931
ERR: 26.96%

📊 Mensajes por Día

2.4
Último día: 2
Promedio semanal: 2.9
Promedio por día: 2.4

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-12-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

Галант, В.Е.Шваб 🌟Починати нову історію Шваб для мене — це завжди дуже особистий досвід, бо ще жодна книжка авторки не пройшла повз мене й не було такого, щоб якась історія не запала в душу, залишаючись надовго у серці. «Галант», на щастя, не став винятком.Головна героїня історії — Олівія — не може розмовляти, а ще проживає в притулку для дівчат, куди вона потрапила після того, як її мама… зникла. У неї є щоденник матері, нездорова любов до ласощів матрон у притулку, вміння зламувати замки, а також бачити духів. Олівія — це суміш протиріч, сумнівів під напускною впевненістю та просто океан смутку, прибій якого, здавалося б, мали чути всі навколо, от тільки на Олівію, як і на десяток інших, не менш самотніх дівчат, усім байдуже. Ситуація змінюється, коли вона отримує листа, де її запрошують повернутись у дім матері, маєток «Галант», і звідси починаються всі пригоди.Це історія про інакшість й пошук себе у цьому світі, природне на рівні інстинктів бажання знати своє коріння й мати місце, яке ти можеш назвати Домом. Навіть якщо в ньому живе не надто привітний кузен та двійко прислуги, а сам будинок має купу моторошних таємниць. Авторка багато роздумує про страх, зустріч із внутрішніми демонами й про боротьбу з ними, яскраво підсвічуючи на прикладі Олівії важливість мати людей, яким на тебе не байдуже.Ця історія захоплює і не відпускає від першої до останньої сторінки. Це янг-адалт, який, мені здається, дорослим читати навіть цікавіше, ніж дітям. Тут присутня меланхолійність Шваб, її фірмовий тихий смуток та гірко-солодкий фінал.Однозначно рекомендую до прочитання всім, хто не боїться зазирнути за двері, які краще тримати зачиненими, і любить історії, що залишають по собі довгий післясмак.#Redfox_прочитане
Нечуй. Немов. Небач, Петро Яценко 🌟Ця книжка настільки класна, що її вирішила надгризти навіть моя кицька😁 Докази на фото, якщо придивитись до кутиків. І я взагалі не засуджую свою чотирилапу подружку, бо сама не очікувала, що така масічка виявиться настільки неймовірною.Цей твір — кінороман, і це відчувається буквально з перших сторінок: образи та сцени дуже кінематографічні, картинки всього, що відбувається, зʼявляються в голові миттєво й без усіляких зусиль. Стиль оповіді дещо рваний, перебігає від дати до дати, від міста до міста, але мені особисто це геть не заважало. А ще я була трохи в шоці, коли дізналась секрет назви. Я думала, це просто прикольні слова, але все виявляється не так просто. Спойлерити не буду, прочитайте самі🤭Щодо сюжету? Головний герой — батько шкільної програми з літератури Іван Левицький. З ним стається така маленька оказія, і серце замінюють на механічне. У світі книги це абсолютно нормально, бо тут панує стімпанк, усюди літають дирижаблі, усе рухається завдяки парі, а вчені можуть замінити серце й навіть, хе-хе, душу. І мені неймовірно сподобалась ця лінія: роздуми про те, чи може механічне серце кохати, ускладнюються тим, що протагоніст походить з родини священників, і його моральна дилема відчувається ще глибшою, ще важливішою. Мені, в принципі, надзвичайно імпонував цей персонаж: це було щось на межі між меланхолією, геройством та лицарством. А ще в пана Левицького є чудова бджола-охоронниця, вона настільки класна, що я майже забула про свою ентомофобію.У тексті багато побічних ліній. Чи були вони зайвими? Ні. Але чи хотіла б я, щоб історія була більшою за обсягом, а про моїх улюблених панів зі Сходу, Заходу та Півночі чи гуцульських упирів написали трохи детальніше? Однозначно так.Загалом це чудова книга, щоб гарно провести один чи два вечори. Хочеться тепер почитати ще щось у цього автора і перечитати Нечуя-Левицького. А ще, виявляється, її включили до шкільної програми, і я навіть трішки заздрю сучасним школярам через це.#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись
Ave Maria, Артем Попик 🌟Підліткою я обожнювала Дена Брауна, тому, звичайно, у дорослому віці не могла пройти повз художню книгу про церкву та її брудні таємниці, ще й від українського автора. І хочу сказати, що це було достобіса гарне рішення.Початок книги шокуючий і часто огидний, але разом з тим неймовірно цікавий — такою трошки нездоровою цікавістю, коли з одного боку «фу», а з іншого — очей не відводиш. Разом із книгою в подарунок йшла індульгенція. Так-от, вона вам знадобиться, тому що перші сто сторінок мають достобіса еротичних сцен. Але що цікаво: вони описані так буденно й так міцно вшиті в канву сюжету, що десь після третьої практично перестають кидатися в очі й перетягувати на себе увагу. І це досить цікавий літературний прийом.Взагалі книга має нелінійну структуру: дві часові лінії, POV-и декількох персонажів — встигаєш побачити історію з різних кутів і почути різні думки. Поріг входження через це трошки вищий, але коли звикаєш, то це дає змогу глибше зрозуміти історію.Власне про історію… Про що ж ця книга? Я довго думала над цим питанням, і практична відповідь особисто для мене така: якщо вже випала доля народитися жінкою, то слава богу, що у двадцять першому столітті, а не у дев'ятнадцятому. Не жартую. А якщо серйозно, то ця книга про жіночу стійкість, про вміння виживати й залишатися вірною собі навіть у найтяжчих обставинах, про силу духу, яка захоплює. І я дуже вдячна авторові за кінцівку — вона відчувається такою правильною.Єдине, що мене спантеличило, чого я так і не зрозуміла і за що зняла бал, — це дуже різна тональність початку й кінця книги. І я не про події, що розгортаються: початок місцями шовіністичний і досить мізогінний, а дочитувала я цю книжку з відчуттям, що її писала жінка — настільки глибоко й тонко вона описує жіночу душу.В цілому це класна, дуже цільна історія, подана в неординарній формі, з цікавою детективною складовою, крутою атмосферою та персонажами на яких не байдуже. А Апокриф Марії заслуговує окремої відзнаки — це моя улюблена частина книжки.Тож, якщо ви готові до літературних провокацій, не боїтеся відвертості й хочете побачити знайомі релігійні мотиви під зовсім іншим кутом — щиро раджу. Ця книга точно залишить по собі довгий посмак і бажання ще раз перечитати окремі розділи.#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись
Почнемо пʼятничний ранок з читацьких апдейтів.🤓щочитаюУ мене трошки більше ніж половина Галанта від Шваб. І з кожною сторіночкою я просто розчиняюсь у любові до пані авторки. Коли знаходиш авторку тексти якої стабільно знаходять відгук у душі – це таке особливе відчуття. Лірична Шваб стартер пак тут присутня: тема самотності, пошуку родини, дивні пригоди, Будинок як герой історіі. Кароче, нема шансів, що ця історія мені б не зайшла🤭шослухаюУ мене 59% Колонії🎉🎊 І яка це неймовірна книжка. Кожен раз коли в ній відбувається шось я думаю «ну краще не буде», а потім Кідрук хоп й придумує ще щось більш геніальне і я знов ловлю свою відвисшу щелепу. Це неймовірна, у своєму роді унікальна історія, де ми маємо не тільки продуманий до деталей світ, а ще й дуже глибоко розкриття соціальних проблем, взаємовідносин між персонажами. Автор постійно ставить читачам глибокі моральні та етичні питання які цікаво покрути в голові й побалакати про них з друзями за чашкою лате на кокосовому. Я дуже рада, що наважилась взятись за цю книгу. Й неймовірно чекаю на вихід Колапсу💛А ви з якими історіями закінчуєте свій робочий тиждень?🙂
Відьмина служба доставки, Ейко Кадоно 🌟Я обожнюю анімаційний фільм «Служба доставки Кікі, юної відьми» і, зізнатися, трошки хвилювалася, коли брала до рук книгу: «а раптом вона буде не така чарівна?». Але всі мої хвилювання були даремні, тому що книга виявилася не менш чарівною.Коротко про головне: головна героїня цієї історії — відьмочка Кікі, яка, як і всі відьми, у тринадцять років має відправитися в інше місто, щоб прожити там рівно рік, не повертаючись додому, стати дорослішою, знайти свій шлях та допомагати людям. У цю подорож з нею може вирушити лише її кіт-фамільяр. У Кікі це чарівний, звісно що чорний, чотирилапий пан Джіджі.Це неймовірно затишна, добра та легка історія. Читається вона дуже швидко, всі події передбачувані, як і фінал. Але як же це добре написано! Зазвичай я не люблю всі ці cozy фентезі, читати їх у 99% випадків неймовірно нудно, але цей 1%, до якого належить і ця історія, однозначно вартий ознайомлення.Я сміялася з цією книжкою, десь на очі набігали сльози розчулення, десь я трошки сумувала й проводила паралелі з власним життям. Це універсальна історія, яка буде цікава і дітям, і дорослим, і я вважаю, це і є показник майстерної роботи авторки: книга для дітей та дорослих будь-якого віку.Цикл про відьмочку Кікі величенький та налічує аж вісім томів, але я буду з нетерпінням чекати й читати кожен із них🥹#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись
Прочитане за січень🥶Начиталося цього місяця аж 10 книжок +1 була успішно й свідомо закинута.Закинула: «Особливе мʼясо» — абсолютно пуста історія, де немає нічого, крім контраверсійної теми.І коротко про прочитане від найгіршого до найкращого, хоча відверто поганих книжок я не мала.🌫️📚 «Книга Еміля» — на жаль, ми не поладнали. Мала підозру, що Павлюк не мій автор, і схоже, це так і є.💨🧩 «Дим» — невірні очікування трошки збили мене, але потім ми поладнали з цією збіркою.🌬️🍃 «Вітер в голові» — дуже класна, легка історія, чекаю від пана автора інших творів.🌲🏰 «Одне темне вікно» — крута система магії, готична атмосфера, класна романтична лінія. Не дарма стільки часу чекала на цю історію.🎭🗡️ «Всі ми приречені» — друга частина дилогії «Всі ми лиходії», і це було так само вау, як і перша частина.👣🔍 «Інстинкт убивці» — друга частина «Самородків». Попри те, що я засуджую вибір Кессі в любовному трикутнику, люблю цю серію.💵🏛️ «Довіра» (не та, яка з дровами) — топ історія, автор майстерно грається з читачем: книга в книзі, декілька часових ліній, є над чим задуматись і з чого посумувати.🧹🐈‍⬛ «Відьмина служба доставки» — супер затишна й мила історія, ідеальний відпочинок з книгою.♟️🧠 «Шахмати для дебілів» — топ оф зе топ, бест оф зе бест. Смішна, іронічна, розумна книжка, яку дуже хочеться перечитати.🥀 «Поховайте наші кості в опівнічній землі» — це геніально. Шваб вчергове довела, що вона неймовірна авторка. Люблю кожну літерку в цій історії, найкраща книжка місяця.#Redfox_підсумки
Поки я вчора обговорювала одне своє улюблене українське фентезі, там Уроборос викотив передзамовлення на інше🤌 Земля молодих на передпродажі. Нам обіцяють таємні ритуали, трошки горрору, детективну лінію й найголовніше фентезійну складову.Фейт Гелен — студентка-антропологиня, яка знає: кістки ніколи не брешуть. Коли вона отримує запрошення долучитися до розкопок двохсотлітнього склепу на острові Мен, то не вагається ані миті.Разом із командою музею дівчина спускається під землю — і швидко розуміє: щось не збігається. Люди, поховані одночасно, загинули в різні століття! І що глибше дівчина занурюється в місцеву історію, то виразніше вимальовується зв’язок із кривавими кельтськими ритуалами. Поки Фейт шукає відповіді в рештках, хтось наполегливо приховує істину й плете за спиною моторошну змову. Їй доведеться пройти крізь потаємні ходи, випробування й власні страхи, щоб знайти світло серед мороку. Та як обрати правильні двері, коли Тір на Ноґ має їх тисячі — і кожні стереже Кат Потойбіччя. Все це в гарній обкладинці коштує 505 гримнів, передзамовити ось тут
Шахмати для дебілів, Михайло Бриних 🌟Хоч перший редактор пана автора сказав йому, що він цією книжкою не потрапив у жодну зі своїх аудиторій (мовляв, вона дуже художня для тих, хто любить шахи, й дуже шахова для тих, хто любить художню літературу), я з цим категорично не згодна. Ця книжка підійде всім й кожному, навіть якщо ваші знання про шахи знаходяться десь на рівні мінімального мінімуму.Я думаю, вже всі чули, що головна особливість цієї роботи — це мова написання. Книга написана на суржику київського регіону з додаванням унікального стилю пана автора, й на початках це може трошки шокувати. Мозок абсолютно не розуміє, якою мовою це написано, але звикає дуже швидко, й починаєш получать іскренноє удовольствіє від читання цього постулату.Про що історія: мальчік Міша волею судеб знакоміться з охраніком в продуктовому магазіні, доктором Падлюччо. І так їм обом щастить в цьому житті, що перший дуже хоче навчитись грати в шахи, а другий дуже гарно вміє це робити: й грати в шахи, й вчити цьому тонкому мастерству, паралельно ділячись з несвідующімі своєй жізненной мудростю. Також ближче до кінця історіх з'ясовується, що мальчік Міша має спасті мір, але то ви вже самі прочитаєте.Книга просякнута тонкою іронією, гумором, місцями відверто комічними, а подекуди неймовірно абсурдними ситуаціями й життєвою філософією, але без моралізаторства й зверхності. Я дуже багато сміялась під час читання, пасажі доктора Падлюччо — це той рівень прекрасності, на який ми всі заслужили. А коли я буду перечитувати (а я обов'язково буду), я буду виписувати всі фразочки, якими він звертався до Міші, бо це кожен раз було дуже смішно й стало моїм маленьким гілті плеже.І знаєте, ось це все, що я писала вище, не стало для мене сюрпризом в цій історії, чогось такого я і очікувала від неї. Але що справді blow my mind — це друга новела. Назва «Хрустальна свиноферма» має натякати нам, що очікується щось воістину епічне й практично легендарне, але я не думала, що настільки. Тому що, коли посібник з гри в шахи з ноткою філософських балачок перетворюється на трилер-детектив, написаний у магічному реалізмі — це трохи шокує, в гарному сенсі цього слова. Але ось ми тут. Я неймовірно люблю цю історію й раджу її абсолютно всім. Звичайно, що книжка отримує від мене 5 хрустальних лисичок 🤓🤓🤓🤓🤓 з п'яти, це було восхітітельно прекрасно! Я дуже дуже дуже сподіваюсь, що будуть виходити перевидання й нові твори Бриних, бо те як пише пан Михайло ну це раз*об, по іншому не назвеш#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись
О бозе о бозе о бозе цьорт цьорт цьорт, я не вірю своїм очам! Але Світ для Фрау Еверс на передзамовлені. Чекала цю книжку як свою, чесне слово ❤️Ще влітку минулого року зафрендились з пані авторкою в тредс й з того часу мій інтерес до книги зростав з кожним дописом про неї. А коли я дізналась, що обкладинку та ілюстрації буде робити один з моїх улюблених ілюстратраторів, ще й вінничанин Сергій Мірчук, то всі зіроньки склались. Нам обіцяють якусь неймовірну пригоду у жанрі магічного реалізму, а це єдиниий реалізм який я люблю в книжках 😁Франц Еверс — ветеран Першої світової, колишній військовий лікар і безнадійний морфініст, що живе на маргінесі суспільства. Він здає в ломбард рештки свого минулого життя й потопає у химерних сновидіннях, поки за стінами щодня змінюється курс марки та вирують політичні чвари. Зустріч із таємничим вороном, хранителем пам’яті людства, відкриває йому очі: атмосфера відчаю та божевілля, яка пожирає місто, — прояв набагато зловісніших сил, здатних розірвати тонку межу самого буття. Міфи й казки оживають, час і простір перетворюються на поле бою з первісною пітьмою, проте щоб вийти на нього, Франц мусить подолати темряву в собі та знищити власних демонів. Гублячи капці біжу замовлять цю красу й вам раджу. Ціна передзамовлення 420 гривень. Завмовити треба ось туть
Вітер в голові, Олег Крюхін «Тиждень, який я прожила за два дні» — саме так можна сказати про роман «Вітер в голові» Олега Крюхіна. Книга про пригоди двох друзів, Макса й Дреда, має цікаву структуру: кожен розділ — це окремий день тижня. Тож можна читати цю книгу по розділу в день, проживаючи їх разом із героями, але мені було занадто цікаво, щоб цим займатися.Що ми маємо на старті: львівський сетинг, участь Макса (звичайного хлопака-велокур’єра) в підозрілому медичному експерименті й дуже дивне замовлення, яке закінчується просто якоюсь божевільною історією. Інтригує, еге ж?Історія читається дуже легко, до героїв швидко прив’язуєшся й починаєш співпереживати. В книзі не так багато маркерів часу, і мені дуже сподобався цей авторський прийом, бо вона ніби «на всі часи». Кожен стикався з розгубленістю «а що робити після універу», з першим коханням, яке вже не підліткова закоханість, а щось серйозніше, з проблемами у друзів (слава Богу, не такими, як у Дреда) та з «дорослими» ситуаціями й першим усвідомленням того, що «дорослі» тепер — це ми.У книзі є трохи «кіношності», особливо у фіналі, але в цілому я дуже класно провела з нею час. Це дуже достойний представник сучасної української літератури. І якщо вам хочеться почитати легку, по-хорошому «пацанячу» книгу про дружбу, трохи божевільні пригоди та класне перше кохання з елементом містики, то я щиро раджу «Вітер в голові».Від мене книжка отримує чотири задоволені лисички 😎😎😎😎 з п’яти й побажання автору великого натхнення, бо хочеться почитати щось ще від нього.#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись