Лиходій року — чи писала я цю номінацію, щоб кудись вписати Віктора Вейла? Так, і що ви мені зробите? Віктор — це заноза в моєму серці. Він лиходій на 100%: злий, мстивий, абсолютно зламаний, але я обожнюю його. Пані Шваб вміє писати персонажів, які захоплюють, навіть якщо їхня мораль не те що сіра, а майже чорна, і Віктор — уособлення цього вміння.Квін року №1 — Ізвен із «Замку з кришталю». Абсолютно унікальна персонажка, яка за всі три частини жодного (тупо ЖОДНОГО) разу не впорола якусь дурню. Завжди вірна собі й своїм принципам. Її ріст та розвиток такий самий прекрасний, як її гострий язик, вміння за себе постояти та йти до мети. Я не відчувала жодного разу іспанського сорому щодо неї, і якби я обирала якусь персонажку як рольову модель — це однозначно була б вона.Квін року №2 — Мієчка Корвере. Яка шикарна, абсолютно шалена жінка! Мія — це просто пожежа, яка спалює все на своєму шляху, але за це ми її і любимо. Скільки разів я кричала в книжку: «Ну Міє, ну йоб твою наліво!», але чи стала вона менш прекрасною чи стала я від цього її менше любити? Ніт.Воїн року. З усіх вигаданих воїнів, про яких я читала цього року, Ярема з «Літопису Сірого ордену» — однозначно мій фаворит. Його принципи абсолютно чесні, його втома дуже зрозуміла й болюча, а його відданість справі заслуговує неймовірної поваги.Ось такі «персонажні» підсумки року вийшли. Розповідайте, хто вам запам’ятався, якщо ще не святкуєте!