Canal РАНКОВИЙ КУЛИК - @rankoviykulyk - №24372
ЕПОХА АМЕРИКИавтор – Спенсер КЛЕЙВАН є одним з визнаних інтелектуалів MAGA в США, автором нещодавно виданої книги Light of the Mind, Light of the World: Illuminating Science through Faith. Він є заступником редактора Claremont Review of Books та старшим редактором The American Mind.Навіть батьки-засновники «бачили свою нову націю як розрив з європейським минулим», стверджував Джеймел Буї в New York Times, заперечуючи проти промови, в якій державний секретар Марко Рубіо посилався на спільну західну спадщину Америки та Європи. Реальна Америка, припустив Буї, є чимось зовсім іншим: «новою цивілізацією, коріння якої лежить у народному суверенітеті та республіканському самоврядуванні».Якщо перші американці думали про себе як про тих, хто виходить з нульового року, то це був нульовий рік нашої ери (AD).У ширшому сенсі, Новий Порядок Віків, який вони сподівалися започаткувати, був дозріванням, а не відкиданням усього, що було раніше. Це прямо у Вергілія: «Знак Діви повертається, і Сатурнове царство повертається». Меєр теж у свої більш обережні моменти визнавав, що «американська традиція… є доліберальною та доконсервативною. Вона передує Французькій революції».Америка наближається до своєї 250-ї річниці. Це приблизно вдвічі менше, ніж проіснувала Римська республіка. На півдорозі до власних 500 років республіканського правління Рим ще не перетворювався на імперію, але тільки починав досягати повноліття як глобальна держава, стикаючись зі своїми заплутаними відносинами з сусідами і прямуючи до конфліктів, які б випробували, але зрештою консолідували б його цивілізаційну впевненість у собі. Якщо це те, з чим ми стикаємося — не неминуча імперська епоха, а небезпечний новий період нашої республіканської історії — то ще одне американське століття або близько того все ще залишається серед можливостей на столі.Що б не сталося, малоймовірно, що справи будуть відбуватися на умовах вільно плаваючого та безвірного «Просвітництва» Френсіса Фукуями, яке завжди було певною фікцією і швидко стає реліквією. Млявий інтернаціоналізм навряд чи зігріє чиюсь кров. Та й трампізм — це не стільки очевидний шлях у майбутнє, скільки його провісник: Трамп започаткував етап, на який ми вступаємо, але не буде поруч, щоб ним керувати. Тому, хто прийде після нього, доведеться черпати воду з глибших криниць. Американцям потрібно буде відновити відчуття своєї країни як проєкту, що визначає епоху, орієнтованого в майбутнє, але глибоко вкоріненого в давніх традиціях віри та права — не просто західної нації, а нації — втілення Заходу. Багато що залежить від того, чи зможемо ми знову навчитися бачити себе такими.https://politcom.org.ua/епоха-америки
1000
26-04-07 18:24