Остання пʼята частина статті про КРИМСЬКОТАТАРСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ. В цій частині про символіку весільного посуду в обрядовій культурі кримських татар, а також про звичай не повертати порожній посуд. Якщо хтось приносив щось у гостинець, господарі обов’язково клали у той самий посуд хоча б щось від себе. Ця традиція збереглася й донині — у кримських татар не прийнято віддавати посуд порожнім.Описується весільна кухня кримських татар. Важливою ритуальною стравою була каша. Готували різноманітні вироби з тіста, як от звичайний щоденний хліб ötmek, м’ясний пиріг köbete та qalaqay. Із солодощів — qatlama, bohçaçıq, qurabiye, baqlava та şekerli qıyıq. Також на весільній трапезі були мʼясні страви, безалкогольні напої та обовʼязково кава.Значна частина статті присвячена весільній обрядовості у радянський період та після депортації. У цей період традиційна культура зазнала значних змін, а деякі старовинні обряди весілля були повністю втрачені.#qırımtatartoyu https://drukarnia.com.ua/articles/krimskotatarske-vesillya-chastina-5-vesilna-kukhnya-vesilna-obryadovist-u-radyanskii-period-ta-pi-_huyG
Традиційне кримськотатарське весілля супроводжувалося численними ритуалами. Після святкування весілля на стороні нареченої, дівчину урочисто перевозили до дому молодого. Входження нареченої до нової оселі супроводжувалося численними ритуалами, частуванням та облаштуванням весільної кімнати ciyez ev. Весілля в домі нареченого зазвичай розпочиналося наступного дня після початку святкувань у родині нареченої або відбувалося паралельно з ними. Важливими елементом був обряд гоління нареченого kiyev tıraşı.Обовʼязковими під час весілля були танці horan і qaytarma, а також весільні ігри, змагання, національна боротьба küreş. Молодята зустрічалися лише наприкінці свята, такий тип весілля називають “весілля без молодих”.Більше про весільні традиції кримських татар можете прочитати в четвертій частині статті про КРИМСЬКОТАТАРСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ:🍇 урочисте перевезення нареченої, особливості весільної процесії;🍇 обряд входження нареченої до нової оселі та облаштування весільної кімнати ciyez ev;🍇 особливості святкування весілля на стороні нареченого;🍇 обряд гоління нареченого kiyev tıraşı;🍇 традиційний весільний одяг кримськотатарського нареченого;🍇 розваги, музика і танці на весіллі кримських татар: хоран, хайтарма, куреш;🍇 перша зустріч наречених наприкінці весілля та звичай відкривання обличчя молодої;🍇 кава köz aydın qavesi на кримськотатарському весіллі.#qırımtatartoyu https://drukarnia.com.ua/articles/krimskotatarske-vesillya-chastina-4-osoblivosti-svyatkuvannya-vesillya-na-storoni-narechenogo-obryad-g-w-0fC
Весілля у кримських татар святкували окремо в домі нареченої та нареченого, розділяючи гостей за віком і статтю. У перший день весільних святкувань на стороні нареченої відбувалися оглядини приданого молодої в кімнаті ciyez ev. Важливим обрядом була qına gecesi — “ніч хни”, коли нареченій фарбували руки та волосся хною. На фарбування запрошували незаміжніх подруг нареченої та кількох одружених жінок, які й здійснювали сам ритуал. Завершував святкування ритуал зміни зачіски: нареченій обрізали пасма волосся обабіч чола — zülüf, що символізувало перехід до статусу заміжньої жінки.Які були особливості святкування весілля на стороні нареченої в третій частині статті про КРИМСЬКОТАТАРСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ, а також ви дізнаєтесь про:🍇 коли кримські татари зазвичай святкували весілля та які були обмеження;🍇кримськотатарський обряд qına gecesi;🍇 зміна зачіски нареченої;🍇 традиційний весільний одяг кримськотатарської нареченої;🍇 мусульманський шлюбний обряд нікях;🍇 значення ролі дядька та брата в кримськотатарських весільних обрядах.#qırımtatartoyuhttps://drukarnia.com.ua/articles/krimskotatarske-vesillya-chastina-3-osoblivosti-svyatkuvannya-na-storoni-narechenoyi-nich-khni-zmina-z-rDLGK
9 серпня Міжнародний день корінних народів світуУ 1994 році Генасамблея ООН встановила 9 серпня Міжнародний день корінних народів світу задля щорічної солідарності з тими народами, які становлять меншість на своїй історичній батьківщині.Корінний народ — це не те саме, що національна меншина. В Україні проживає дуже багато національних меншин і лише декілька корінних народів. Корінний народ — простими словами це етнос який був сформований на певній території, має свою мову, культуру, політичні інститути і немає власної держави, а тому потребує захисту.Офіційно визнаними корінними народами в Україні є кримські татари, караїми та кримчаки. В 2021 році був ухвалений Закон України “Про корінні народи України”. Корінні народи мають право на збереження та розвиток власних мови, культури й традицій. А також захист від утисків, примусової асиміляції чи геноциду. Зараз на своїй історичній батьківщині в Криму, кримські татари страждають від репресій, переслідувань та різних утисків.Хочу розповісти вам про деякі критерії корінних народів:🔗 самоідентифікація як окремої етнічної групи;🔗 історичний досвід чи існуюча уразливість щодо насильницького розпорошення, примусового переміщення (з історичних земель) або експлуатації;🔗 бажання зберегти власну ідентичність;🔗 недомінуюче становище в національному (або регіональному) суспільстві;🔗 міцні культурні звʼязки з певними землями або територіями;🔗 історичні звʼязки (особливо за походженням) з попередніми жителями цих земель або регіону;🔗 спільний родовід, що тягнеться від первісного населення цих земель;🔗 соціально-економічні та соціально-культурні відмінності від основного населення;🔗 корінна мова - часто інакша, аніж мова країни;🔗 наявність звичаєвих суспільних та політичних інститутів.
Весілля у кримських татар — це не просто урочисте свято, а цілий обрядовий світ, де кожен елемент має своє символічне значення. Окрім цього, кримськотатарські весільні традиції несуть найбільше відомостей про етноісторичні процеси, що відбувалися на території Криму. Століттями в народних звичаях кримських татар накопичувався досвід поколінь, відбувалося нашарування багатьох етнічних та культурних традицій, різних цивілізаційних пластів. Традиції це не лише звʼязок між поколіннями, вони формують нашу ідентичність, це одна з причин чому мене зацікавила тема кримськотатарського весілля.Я спробувала стисло передати ключові аспекти цієї теми, однак охопити всі весільні традиції кримських татар у межах однієї статті неможливо, адже це надзвичайно великий і багатогранний пласт кримськотатарської культури. Сьогодні ви маєте можливість прочитати ПЕРШУ ЧАСТИНУ моєї статті про КРИМСЬКОТАТАРСЬКІ ВЕСІЛЬНІ ТРАДИЦІЇ:🍇 роль ісламу у весільних звичаях кримських татар;🍇 які були шлюбні норми та соціальні обмеження;🍇 територіальні та субетнічні чинники у виборі пари;🍇 полігамія, вторинні та міжетнічні шлюби у кримських татар;🍇 передвесільні традиції кримських татар: структура та значення.Читайте, поширюйте і діліться своїми враженнями ❤️ Сподіваюсь ви з нетерпінням будете чекати наступну частину!#qırımtatartoyu https://drukarnia.com.ua/articles/krimskotatarske-vesillya-chastina-1-rol-islamu-u-vesilnikh-zvichayakh-osoblivosti-ukladannya-shlyubiv-t2FKx
Qurban bayramı mubarek olsun 🌙Вітаю всіх зі святом Курбан-байрам!Сьогодні починається святкування Курбан-байрам (Ід аль-Адха, араб. عيد الأضحى) — це одне з двох головних свят мусульман, яке святкується щорічно рівно через 70 днів після Ораза-байрам.Курбан-байрам — свято жертвоприношення, милосердя та духовного очищення. Воно символізує відданість пророка Ібрагіма та готовність виконати волю Аллаха, навіть якщо для цього потрібно було принести в жертву власного сина. У Корані розповідається, як до пророка Ібрагіма зʼявився ангел Джабраїл і передав, що Аллах просить принести йому в жертву сина. Чоловік слухняно пішов у долину Міна, взявши сина, щоб виконати волю Аллаха. Але лезо ножа не заподіяло шкоди дитині — це виявилося випробуванням віри та покори, Аллах замінив жертву бараном і подарував Ібрагімові ще одного сина. На згадку про це мусульмани щороку влаштовують обряд жертвопринесення на Курбан-байрам.У всіх мусульман святковий день починається з ранкової молитви в мечеті 🕌 Після молитви відбувається ритуал жертвоприношення тварини (зазвичай барана, іноді вівці, кози чи корови). Це несе в собі соціальний і благодійний аспект. За традицією, мʼясо ділять на три частини: 🐏 одну віддають бідним та нужденним;🐏 другу залишають для своєї сімʼї;🐏 третя для друзів, гостей та сусідів.Окрім мʼяса мусульмани надають фінансову та матеріальну допомогу для тих, хто цього потребує. Садака (крим. sadaqa - благодійність) є обовʼязковою та важливою частиною свята, адже благодійність важлива частина ісламу. На Курбан-байрам кримські татари традиційно відвідують могили померлих родичів, накривають святковий стіл та кілька днів свята ходять в гості до рідних і близьких, також прийнято робити подарунки. І звичайно ж пʼють святкову каву — bayram qavesi!Для кримських татар Курбан-байрам не просто релігійне свято, а й важлива частина культури, що сприяє збереженню традицій, мови та ідентичності народу!Bütün bayramlarnı qorantamıznen keçirmege Allah nasip etsin 🤲🏻
Фольклор кримських татар — це багата спадщина усної народної творчості. Він формувався протягом століть під впливом тюркських, ісламських, грецьких, італійських та інших культур, що поєдналися на кримському півострові.Кримськотатарській фольклорній традиції притаманна регіональна специфіка, зокрема, наприклад, відмінності у темах та жанрах фольклору кримських татар-ногайців та кримських татар-татів.Фольклор кримських татар включає в себе казки (крим. masal), пісні (крим. yır, türkü), релігійні пісні (крим. ilâiy), загадки (крим. tapmaca), прислівʼя та приказки (крим. atalar sözü), байки (крим. qıssa), а також дастани (епічна розповідь, побудована на чергуванні розмовного тексту і музики, крим. destan). В дастанах оспівували подвиги богатирів (Чора-Батир) також є епоси, де відображено лірико-романтичну тематику.Одним із найбільш популярних фольклорних жанрів кримських татар є легенди (крим. efsane). В основі кримськотатарських легенд і переказів — фантастичні образи та сюжети, навіяні загадковими контурами скель та глибоких, порослих лісом, ущелин, таємничих печер (легенди про Аю-даг, Демерджі-Кая). Значну увагу у легендах приділено образам дівчини та жінки. Окремо виділяються історичні легенди, наприклад про Аліма Айдамака.Також особливими є такі жанри кримськотатарського фольклору, як чин, мане і ногайські беїти. Чин (крим. çıñ) — пісня імпровізаційного характеру, поширена серед степових кримських татар. Мане (крим. mane) — поширений серед гірських кримських татар. Чин виконували молоді люди без музичного акомпанементу, а мане - одиночно або в групі, часто з музичним супроводом. Ногайські беїти (крим. noğay beyitleri) були найбільш поширені у кримських татар-степовиків, це найчастіше ліричні двовірші, які відображали різні сторони життя та побуту людей.Існує чудова антологія кримськотатарського фольклору під назвою “Бібліотека кримськотатарської літератури. Народна творчість” — це зібрання творів усної народної творчості кримських татар, упорядковане на основі різноманітних фольклорних джерел.#medeniyet
ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР 1944 року один із найстрашніших злочинів радянської влади.Це геноцид, що полягав у насильницькому виселенні кримськотатарського народу з їхньої історичної батьківщини — Криму. Більше 80% депортованих з Криму становили жінки, діти та люди похилого віку. Під час депортації кримськотатарські чоловіки воювали на фронті і не знали, що відбувається з їхніми родинами. В будинки депортованих кримських татар одразу почали заселятися місцеві росіяни. А згодом радянська влада цілеспрямовано переселяла в Крим радянських людей з різних регіонів. Радянська влада прагнула знищити всі сліди присутності кримських татар в Криму. Відразу після депортації був розгорнутий процес по спотворенню історії Криму. Радянський режим вдався до нівелювання історичної памʼяті про кримську державність та кримських татар. Було знищено топоніми Криму (більше 90%), які вказували на їхній взаємозв’язок із кримськими татарами.Знищено майже всі мусульманські кладовища та мечеті. Була введена заборона на вивчення кримськотатарської мови, розвиток культури та збереження національних традицій. Заборона на повернення в Крим.В результаті депортації величезна кількість населених пунктів залишилися повністю безлюдними.Одразу після депортації на місцях скрізь були створені спеціальні комісії, які почали збирати та складати списки-акти того, що не встигли розтягнути «спритні сусіди». Однак уявити у повному масштабі розміри пограбування цілого народу просто неможливо.В результаті депортації у кримських татар було вилучено: понад 114 тис. будинків з усім майном та предметами домашнього вжитку, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Основні види предметів домашнього вжитку, вилучених під час депортації, становили понад 751 тис. одиниць. Ліквідовано 1629 бібліотек, 640 кримськотатарських початкових шкіл, 221 кримськотатарських середніх шкіл, 263 клубів. По суті, була повністю ліквідована вся система освіти кримськотатарською мовою. Етнонім «кримські татари» було заборонено і більш ніж 40 років у документах срср були заборонені згадки про кримських татар. Унікальний кримськотатарський Крим було знищено та русифіковано.Жодних репарацій кримські татари не отримали, а про повернення власних будинків навіть не йдеться. Як свідчать перелічені дані, завдані матеріальні збитки величезні, але нематеріальні збитки набагато болісініші і нанесли більшу шкоду кримськотатарському народу.“Bizni Qırımdan çıqarğanlarnıñ közleri kör olsun”#sürgünlik #історіяКриму
Серра Менекай сучасна турецька письменниця кримськотатарського походження. Для назви свого першого роману авторка взяла рядок із пісні, знайомої кожному кримському татарину – “Aluştaʼdan esen yeller” (Із Алушти віють вітри).Історичний роман “Із Алушти віють вітри”, який було опубліковано 2015 р., розповідає про трагічну долю кримських татар, які пережили війну, сталінський геноцид та важку боротьбу за повернення на Батьківщину в Крим, а також причини еміграції до Туреччини. Історія ведеться від імені двох жінок, які після Другої світової війни опинилися обабіч залізної завіси: одна у Європі, друга в депортації. Попри всі поневіряння, вони зберігали пам'ять про Батьківщину, традиції свого народу і віру в повернення на рідну землю — в Крим.Сім'я батька Серри Менекай втекла з Криму до Туреччини 1943 р. Він сам тоді був дитиною, тож його діти про Крим знали небагато. Вдома кримськотатарською майже не говорили. Попри те, що Серра з дитинства знала про родичів у Криму, її дивувала сама ідея кровного зв’язку — як можна відчувати близькість із людьми, яких ніколи не бачив, навіть якщо вони твоя родина?Але 2010 р. Серра вперше поїхала в Крим і зустрілася із родичами, які повернулися з Узбекистану. Її погляди змінилися, за її словами вона відчула, що належить до цього народу та до цього місця. Після тієї поїздки у Серри виникла ідея написати роман про депортацію кримських татар.Пізніше авторка на півроку приїхала до Криму, де збирала біографічні історії кримських татар, депортованих на Урал та до Центральної Азії 1944 р. І вже через два тижні після того, як вона покинула півострів, в Криму зʼявляються “зелені чоловічки”.
Хидирлєз (крим. Hıdırlez) — одне з найдавніших свят у кримських татар, яке присвячене завершенню весняних польових робіт та відгону худоби на літні пасовища. Відзначається воно щорічно першого тижня травня (крим. qural ay) масовими гуляннями.За традицією його святкували в день коли на зернових з'являвся перший колос. Цей час називають “tepreç”.Його назва утворилася від двох імен ісламських пророків: Хидир та Ільяс. Аль-Хадир або ж Хидир (араб. الخضر ) — загадкова і шанована постать в ісламській традиції. Його імʼя перекладається як “зелений”, що символізує життя, мудрість і духовне відновлення. Хидир вважається найрозумнішим з усіх пророків в ісламі, він охороняє море, навчає таємним знанням та захищає тих, хто потрапив у біду. Хидир описаний, але не згадується по імені в Корані. Ільяс (араб. إلياس, біблійний Ілля) — в ісламській традиції шанується як посланець Аллаха, який закликав свій народ до поклоніння єдиному Богу та остерігав від ідолопоклонства. За повірʼями, він керує громом, джерелами води та оберігає худобу. Вважалося, що свято починається коли вони на землі зустрічаються — Хидир з'являється зі Сходу, а Ільяс із Заходу. За мусульманською міфологією Хидир одягається в одяг зеленого кольору, а Ільяс — у блакитний.Які ж традиції святкування Хидирлєз у кримських татар? Перед святами господиня проводить ретельне прибирання будинку. Також напередодні ввечері печуть спеціальний пиріг калакай (крим. qalaqay). На центральній площі розпалюють багаття, через нього спочатку стрибають чоловіки, потім юнаки та хлопці. У міру згасання вогнища починають стрибати жінки та дівчатка. Цей ритуал символізує очищення.Одна з найважливіших частин свята — це перекочування або спуск із гірки калакая, пиріг прикрашають національним орнаментом на верхній стороні. Якщо пиріг упав лицьовою стороною вгору, то буде добрий урожай, а якщо навпаки, то рік буде неврожайним. Робили це поважні люди похилого віку, всі інші спостерігали, а потім всі разом з'їдали калакай.Також кримські татари під час святкувань проводять різні змагання, включаючи національну боротьбу куреш (крим. küreş), грають національну музику.А завершується Хидирлєз обовʼязковим виконанням народного танцю хоран (крим. horan).#medeniyet
