Сьогодні, очевидно, багато розгубленості поміж людей.Вже з'явилося навіть поняття: Homo confusus - з лат. сплутаний, розгублений, збентежений, - на противагу Homo sapiens - людина розумна.Одна із важливих причин такого конфузусу - людина сьогодні не знає, якою їй бути. Розуміння того, як жити це життя, як себе в ньому вести - так само цінне знання, як розвести багаття і виростити хліб. Бо людина є істотою не просто ковбаси і батона, але й значень! А що сьогодні означає бути людиною, то все важче розуміти, все більше хаосу і плутанини.Карл Густав Юнг, про якого ви, безперечно, чули, показав, як раніше дивилися на людину - через архетипи і тінь.Архетипи - це такі життєві ролі, образ персони, спосіб життя і поведінки, певні типи індивіда, які були сформовані тисячоліттями людського досвіду і виражені в міфах, релігії та традиції. Фактично образи того, ким і якою людині варто бути. Для прикладу: архетип матері/дружини/дівчини, архетип вчителя/священника/мудреця, архетип воїна/героя тощо. Кожен у своєму контексті знав і розумів ці ролі, знав яким треба бути і що робити, щоб ним бути.Тінь - це те направду гірше в людині, гидке, сороміцьке, страшне, конфліктне і протирічиве.Якщо мовою релігійною, то річ, фактично, про праведність та гріх.Людина сьогоднішньої культури наївно так, дуже легковажно і самонадіяно вирішила, що оте все така дурня, а вона ж така розумна, що грати в ті вигадані ігри вона не буде, а докопається до своєї правди і буде тою, якою вона є насправді.От тільки правда в тому, що то були не вигадані ігри, а так сформульований досвід людства, який у вигляді звичаїв та традиції був кинутий кладкою над прірвою екзистенційної порожнечі та нігілізму.В результаті людина відкинула оте юнгіангіаське архі ( грецькою архе - початок, зачин, головний, вищий, перший, влада), яке звало людину вгору, організовувало її, пояснювало що це значить бути людиною, і докопалася до своєї тіні, яку намагається визнати тепер, як норму, бо не знає, що ще із цим можна зробити.Здається, що сьогодні людині доводиться вигадувати себе на ходу. І часто є ілюзія, ніби так і є, ніби можна себе вигадати. Однак! По-перше, вигадати себе дуже тяжко і виснажливо, щоб не сказати неможливо. А по-друге, якщо ви придивитесь, то не складно побачити, що вигадуємо не ми себе, а нас вигадують маркетологи. Але це вже зовсім інша історія.***"І так сказав Заратустра людям:– Настає той час, коли людина поставить собі за мету саму себе... Її нива для цього ще досить родюча. Але нива ця колись зубожіє і виснажиться, і вже не зросте на ній жодне високе дерево. Лихо! Настає той час, коли людина вже не зможе пустити стріли своєї пристрасті вище й далі за людину, а тятива її лука розучиться бриніти! Дивіться! Я показую вам останню людину: "Що таке любов? Що таке творення? Що таке пристрасть? Що таке зірка?" – так запитує остання людина і кліпає очима."Ми придумали щастя", – кажуть останні люди й кліпають очима". (Ніцше)Живи і будь 🤍#іпросуспільство #думи