Продакт менеджмент - найбільш невдячна робота в айтішці?

Дизайнер показує свої макети. Інженер показує фічу, що працює. Маркетолог - кампанію з цифрами. А продакт? На демо він показує… слайди(в кращому випадку). Або “флоу”, який існує лише завдяки 200 розмовам, трьом конфліктам, пʼятьом компромісам і нескінченним “це не пріоритет зараз”. Ти ніби тримаєш у голові всю систему - бачиш, як усе зʼєднується, куди воно котиться, хто де буксує, хто кого недочув. Але коли все нарешті починає рости - продакт, бляха, часто залишаєшся за кадром. Хтось інший(часто С-левел) гарно розповідає про “командну роботу”. І всі кивають. Бо виглядає ж логічно. Ми ж зробили це РАЗОМ! Якщо подумати, в якомусь сенсі Product Management - це ремесло з невидимими результатами. Ти або створив умови, щоб інші зробили щось класне,або не створив, і тоді нічого не сталося. Іронія в тому, що коли продакт працює добре - здається, що він нічого не робить. Бо немає пожеж, хаосу і криків “а хто це має вирішити?”. Тож, можливо, найкращий комплімент продакту - це тиша. Коли все просто працює. Але в такі моменті часто приходить менеджер і каже - «хочу більше, швидше, х10 за 2 роки». Я б дуже хотів, щоб кожна компанія розуміла і бачила що за:Дизайнером який показує свої макети,Інженером який показує фічу, що працює,Маркетологом що хвалиться фічою що зробила х2… Десь у тіні стоїть хороший продакт, який поєднав це все разом щоб цей результат став можливим.